Взаємодія мультиплікатора і акселератора
Вперше теорія мультиплікатора стала застосовуватися для обгрунтування антикризової політики. За її допомогою намагалися не допустити подальшого загострення економічної кризи та катастрофічного збільшення масового безробіття. В результатфі цієї теорії пропонувалося урядам вирішити ряд проблем: як подолати кризу, як скоротити безробіття, і, найголовніше, як врятувати ринкову економіку. Свій подальший розвиток теорія мультиплікатора одержала в принципі акселерації.
У реальній дійсності спостерігається взаємодія інвестицій і доходу. Автономні інвестиції, здійснені у вигляді початкової «ін'єкції», внаслідок ефекту мультиплікатора приводять у зростання ВНП. Пожвавлення ділової активності, зростання зайнятості приведуть до підвищення схильності до інвестицій у різних груп підприємців. Ці інвестиції прийнято називати похідними. Вони залежать від динаміки ВНП. Похідні інвестиції, будучи «накладеними» на автономні, посилюють економічний ріст, прискорюють його завдяки ефекту акселератора. [22]
Таким чином, ефект акселератора в поєднанні з ефектом мультиплікатора породжує ефект мультиплікатора-акселерації. Ця модель була розроблена П. Самуельсоном і Дж. Хіксом, англійським економістом. Ефект мультиплікатора-акселератора показує механізм самопідтримуваних циклічних коливань економічної системи. Зростання інвестицій на певну величину може збільшити національний дохід на багаторазово більшу величину внаслідок ефекту мультиплікатора.
Збільшений дохід, у свою чергу, викличе в майбутньому (з певним лагом) випереджаюче зростання інвестицій внаслідок дії акселератора. Ці похідні інвестиції, будучи елементом сукупного попиту, породжують черговий мультиплікаційний ефект, який знову збільшить дохід, спонукаючи тим самим підприємців до нових інвестицій. Але не будемо забувати, що як і ефект мультиплікатора може діяти «у зворотний бік», так і ефект акселератора-мультиплікатора може викликати багато разів більше зниження інвестицій, ніж зміна доходу (реального ВВП). Таким чином, взаємодія мультиплікатора і акселератора породжує безперервний і прогресуючий зростання випуску продукції або доходу.
Якщо теоретично взаємодія мультиплікатора і акселератора допускає вибухонебезпечні коливання, то на практиці вибухів не відбувається, оскільки коливання доходу наштовхуються на певні межі. Верхня межа зростання національного доходу задається рівнем повної зайнятості. Вдарившись об «стелю» зростання реального доходу припиняється. Тоді похідні інвестиції скорочуються до нуля, що в свою чергу, призводить до скорочення загального попиту та доходу. У своєму падінні національний дохід наштовхується на нижню межу, визначається величиною амортизаційних відрахувань для простого відновлення основного капіталу. Негативно чисті капіталовкладення не можуть перевищувати величини «зношеного» капіталу. Досягнувши цього рівня негативні інвестиції не змінюються, а значить, скорочення доходу сповільнюється, а це, у свою чергу, веде до скорочення негативних чистих капіталовкладень, що зумовлює зростання доходу, а за ним і індукованих інвестицій. Таким чином, коли національний дохід досягає верхньої або нижньої межі, він змінює рух на протилежне, що виключає як вибух, так і повне згасання циклу. [23]
Розглянемо механізм взаємодії мультиплікатора і акселератора на умовному числовому прикладі. Нехай величина національного доходу в базовому і в двох попередніх йому періодах дорівнює 120. Базовий рівень автономних інвестицій - 48, гранична схильність до споживання та акселератор постійні і дорівнюють, відповідно 0,6 і 0,7. Припустимо, що в періоді 1 автономні інвестиції зросли з 48 до 60 і надалі зберігалися на цьому рівні. Результати даного інвестиційного сплеску відобразимо у Таблиці 3.1.
Таблиця 3.1