Процедура замовлення аудиторських послуг
Аудиторські послуги надаються згідно з договором на проведення аудиту, укладанню якого передують такі процедури.
Для здійснення аудиту на підприємстві аудитор (аудиторська фірма) повинна отримати від замовника письмове звернення у вигляді "Листа-замовлення" (рис. 6.1.).
Рис. 6.1. Процедура замовлення аудиторських послуг
Відповідно до МСА 210 "Умови домовленостей про аудиторську перевірку" в інтересах замовника і виконавця аудита доцільно, щоб аудитор до початку аудиту надіслав Лист - зобов'язання.
Таким чином аудитор чи аудиторська фірма вивчає "Лист-замовлення" і при погодженні надсилає "Лист - зобов'язання", де, крім згоди на проведення аудиту, може вказати на речі, щодо яких вважає за необхідне домовитись до укладання договору на проведення аудиту (наприклад, межі відповідальності, розцінки тощо). Наданню цього листа може . передувати етап обстеження, якщо це необхідно виконавцеві даних послуг.
Лист-зобов'язання може мати довільну форму, але в ньому мають бути передбачені такі моменти:
- мета аудиторської перевірки;
- відповідальність управлінського персоналу за фінансові звіти;
- обсяг аудиторської перевірки;
- інформація про ризик не виявлення;
- форма подання звіту перевірки;
- методи перевірки;
- місце і строки проведення аудиту тощо.
Після обміну інформацією на підставі цих двох листів (Листа-замовлення і Листа-зобов'язання) між замовником і виконавцем укладається договір на проведення аудиту (додаток 8) відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України (рис. 2.1). Цей договір є документом, який підтверджує домовленість сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків щодо надання (отримання) аудиторських послуг.
Договір на проведення аудиту містить такі обов'язкові розділи:
1) предмет договору;
2) зобов'язання сторін;
3) порядок здавання та прийому робіт;
4) термін виконання робіт;
5) оплата робіт і послуг;
6) відповідальність сторін;
7) особливі умови;
8) реквізити сторін.
Укладання даного Договору є підставою для проведення аудиту і надання інших аудиторських послуг.
7. Права і обов'язки аудиторів (аудиторських фірм)
Права, обов’язки та відповідальність аудиторів і аудиторських фірм визначаються нормами Закону України «Про аудиторську діяль- тстъ», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших нормативно-правових документів.
Основні права аудиторів під час здійснення аудиторської діяльності:
- самостійно визначати форми і методи проведення аудиту (надання інших аудиторських послуг), користуючись нормами чинного законодавства і стандартів аудиту, відповідно до умов Договору на проведення аудиту;
- отримувати необхідні для перевірки документи, які можуть бути як у замовника аудиту, так і у третіх осіб;
- отримувати необхідні пояснення від керівництва та працівників підприємства, що перевіряється, в усній чи письмовій формі; ^ здійснювати перевірку наявності майна, грошових коштів, цінностей самостійно та вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів;
- залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Відповідно до чинного законодавства, обов’язки аудиторів і аудиторських фірм полягають у наступному:
- в аудиторській діяльності керуватись виключно нормами чинного законодавства і дотримуватись його вимог;
- належним чином проводити аудит та надавати аудиторські послуги;
- повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про встановлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
- зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту (наданні аудиторських послуг), не розголошувати відомості, які є комерційною таємницею, не використовувати ці відомості в своїх інтересах чи інтересах третіх осіб;
- нести відповідальність перед замовником за порушення умов договору на проведення аудиту;
- обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, що мають безпосереднє відношення до аудиторської діяльності;
- своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.
Професійна етика аудитора
Аудиторська діяльність - це професійна діяльність, яка має свій етичний кодекс, оскільки особи, що займаються цією діяльністю, зацікавлені у взаємодовірі та високій якості наданих послуг незалежно від поведінки деяких представників цієї професії.
З метою забезпечення високого фахового рівня аудиторських послуг аудиторові слід дотримуватися таких основних вимог:
- вірогідність - користувачі інформації мають бути впевнені в її достовірності;
- професіоналізм - передбачає високий рівень фахової підготовки аудиторів;
- якість послуг - аудиторські послуги мають бути надані у суворій відповідності із чинними нормативно-правовими активами;
- довіра- впевненість користувачів аудиторської інформації у дотриманні аудитором професійної етики протягом усієї його аудиторської практики.
Етичні вимоги визначаються відповідними нормами Закону України «Про аудиторську діяльність» і Кодексом етики. Кодекс етики визначає правила надання аудиторських послуг, а також фундаментальні принципи професійної етики.
Можна виділити такі основні принципи професійної етики:
Незалежність - аудитор має бути професійно незалежним від суб’єкта підприємницької діяльності, що перевіряється (не мати прямих родинних стосунків і майнових інтересів до суб’єкта/перевірки).
Об’єктивність - аудитор має бути справедливим, компетентним, старанно надавати аудиторські послуги, відповідати рівню професійних знань, який би не викликав сумніву у клієнта щодо професіоналізму наданих йому послуг.
Компетентність - аудиторам необхідно здійснювати аудиторську перевірку з професійною майстерністю та залучати до аудиту спеціалістів, що мають певну фахову підготовку, досвід і знання У відповідній галузі.
Майстерність - вміле визначення та застосування законодавчих і нормативно-правових актів для законності здійснення оцінки господарських операцій, їх документування, відображення в обліку та звітності.
Конфіденційність - аудитор не має права без згоди клієнта розголошувати або розкривати інформацію, отриману ним у ході надання професійних послуг, а також використовувати її у своїх цілях.
Чесність - аудитор має бути чесним та об’єктивним на всіх етапах роботи і висловлювати об’єктивну думку про об’єкт дослідження.
Професійна поведінка - аудитор повинен створювати і підтримувати добру репутацію професії, утримуючись від будь-яких дій, що можуть дискредитувати її.
Професійні норми і технічні стандарти - аудитори зобов’язані з належною старанністю й увагою виконувати інструкції та вказівки клієнта або роботодавця (внутрішній аудитор), дотримуючись вимог чесності, об’єктивності, незалежності і чинного законодавства.
У Кодексі професійної етики аудиторів зазначено, що характерною рисою професії незалежного аудитора є прийняття відповідальності перед громадськістю. Для аудиторів громадськість охоплює насамперед клієнтів, кредиторів, уряд, інвесторів, а також інших осіб, що покладаються на об’єктивність і чесність аудиторів з метою підтримки впорядкованого ведення підприємницької діяльності. Така довіра накладає на аудиторів відповідальність перед інтересами громадськості. Професія незалежного аудитора протягом багатьох років надання послуг своїм клієнтам, роботодавцям і суспільству в цілому набула позитивної репутації завдяки своїй чесності, об’єктивності та компетентності. Будь-який незалежний аудитор, який не дотримується професійних стандартів і правових вимог, шкодить високій репутації своєї професії.
Регулювання професії незалежного аудитора здійснюється ефективно передусім тими самовідданими спеціалістами, які складають саму професію. Отже, в інтересах самої професії, а також суспільства, якому професія служить, досягнути того, щоб аудитори забезпечували впровадження і популяризацію саморегулювальної діяльності подібного типу.
Кожен професійний аудитор має дотримуватися професійних вимог. А тому аудиторська фірма зобов’язана впровадити таку політику та процедури, які б надали їй достатню впевненість, що її персонал дотримується відповідних етичних вимог.
Обставини, в яких діють суб’єкти аудиторської діяльності, можуть викликати специфічні загрози порушення етичних принципів. В інтересах громадськості була розроблена Концептуальна основа контролю аудиторської діяльності в Україні, яка вимагає від аудиторських фірм (аудиторів) виявлення, здійснення оцінки та усунення загроз у порушенні етичних принципів чи зменшення їх до прийнятного рівня через застосування відповідних застережних заходів. У разі наявності настільки значущих загроз, що застосування необхідних застережних заходів буде неможливим, аудиторська фірма зобов’язана відхилити або припинити надання конкретної аудиторської послуги або, якщо це необхідно, відмовитися від виконання завдання.
При цьому загрози для дотримання етичних принципів можуть виникати за різних обставин, які можна розподілити за такими категоріями:
а) загроза власного інтересу;
б) загроза власної оцінки;
в) загроза захисту;
г) загроза особистих стосунків;
ґ) загроза тиску.
У Кодексі етики розглянуто приклади обставин, що можуть створювати загрози, та приклади відповідних застережних заходів, які мають застосовуватися суб’єктами аудиторської діяльності. Ці приклади не є вичерпним переліком обставин, але на їх основі необхідно розробити в межах системи контролю якості свої власні застережні заходи, що допоможуть вирішувати проблеми з порушенням етичних принципів у конкретних ситуаціях.
Так, аудитори (аудиторські фірми) зобов’язані розробити застережні заходи, що поширюються на всю фірму, та застережні заходи щодо конкретного завдання. Залежно від характеру завдання^фірма та її персонал можуть покластися на застережні заходи, що їх використовує клієнт, якому надаються аудиторські послуги. Як приклад, застережні заходи, що поширюються на всю фірму, мають включати:
а) задокументовану політику та процедури стосовно дотримання етичних принципів, у яких керівництвом робиться наголос на важливості їх дотримання;
б) задокументовану політику щодо виявлення загроз недотримання етичних принципів, оцінки важливості цих загроз, визначення та застосування застережних заходів для усунення або зменшення загроз До прийнятного рівня;
в) своєчасне ознайомлення з політикою та процедурами аудиторської фірми (в тому числі з будь-якими змінами в них) всього персоналу, а також відповідну підготовку й навчання із застосуванням цієї політики і процедур;
г) політику і процедури, що дають змогу ідентифікувати інтереси та зв’язки між аудиторською фірмою або членами групи та клієнтами;
ґ) політику та процедури моніторингу і, в разі потреби, запобігання залежності від доходів, що їх одержують від одного клієнта;
д) політику та процедури, що забороняють особам, які не є членами групи із завдання, впливати на результат завдання;
е) механізм прийняття дисциплінарних заходів на забезпечення дотримання політики та процедур;
є) офіційно прийняту політику та процедури, що заохочують і надають можливість персоналу поінформувати керівництво фірми щодо будь-якого питання стосовно дотримання етичних принципів, що викликає їхнє занепокоєння;
ж) постійний моніторинг дотримання персоналом фірми етичних принципів.