Види аудиторського висновку
Згідно з МСА 700 висновок аудитора може бути:
- безумовно-позитивним;
- модифікованим:
- безумовно-позитивним з пояснювальним параграфом;
- умовно-позитивним;
- негативним;
- з відмовою від надання висновку.
Безумовно-позитивний висновок складають, коли, на думку аудитора, дотримані такі умови:
- аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення необхідні для проведення аудиту;
- надана інформація є достатньою для відображення реального стану суб’єкта перевірки;
- є адекватні дані з усіх питань, суттєвих з погляду достовірності та повноти змісту інформації;
- фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб’єктом перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає нормативним вимогам;
- звітність ґрунтується на достовірних облікових даних, які не містять суперечностей.
Такий висновок беззаперечно і чітко виявляє задоволення аудитора станом обліку та звітності на підприємстві, що перевіряється.
У позитивному висновку наводяться стверджувальні слова: «задовольняє вимоги», «належним чином становить», «дає достовірне й дійсне уявлення», «достовірно відображає», «відповідно до...», «відповідає».
Наприклад:
«... У результаті проведення аудиту встановлено, що надана інформація дає дійсне й повне уявлення про реальний склад активів та пасивів суб’єкта, що перевіряється. Система бухгалтерського обліку, що використовувалася на підприємстві, відповідає законодавчим та нормативним вимогам.
Фінансову звітність підготовлено на підставі дійсних даних бухгалтерського обліку. Вона достовірно та повно подає фінансову інформацію про Підприємство станом на 31 грудня 2009 року згідно з нормативними вимогами щодо бухгалтерського обліку та звітності в Україні».
МСА 700 передбачено, що висновок може містити додаткові пояснення, певні модифікації, які суттєво не впливають на його зміст.
Модифікація передбачає:
- проблеми невизначеності або невпевненості у безперервній діяльності підприємства;
- зміни облікових принципів протягом періоду перевірки;
- виправлення, які слід внести до обліку підприємства за результатами перевірки;
- викладення принципів обліку (у позитивному висновку), що відрізняються від тих, які діють в Україні;
- роз’яснення з приводу використання звітів інших аудиторів;
- пояснення попередніх аудиторських висновків.
З урахуванням цього аудиторський висновок вважатиметься модифікованим.
Отже, аудитор не може дати безумовно-позитивний висновок при наявності будь-яких з нижченаведених обставин:
- невпевненість (аудитор не може сформулювати думку);
- незгода (аудитор може сформулювати думку, але вона суперечить даним перевіреної звітності). ;
Причинами невпевненостіможуть бути такі:
- обмеження в обсязі аудиторської роботи в зв’язку з тим, що аудитор не може одержати всю необхідну інформацію й пояснення (через незадовільний стан бухгалтерського обліку тощо), не має можливості виконати всі аудиторські процедури (через обмеження в часі тощо);
- ситуаційні обставини, невпевненість у правильності висновку щодо даної ситуації (спірна ситуація, багатоваріантність рішення).
Причини незгоди:
- неприйнятність систем або методів обліку;
- розходження у судженнях стосовно відповідності фактів або сум у фінансовій звітності;
- незгода із ступенем та способом відображення фактів в обліку та звітності;
- невідповідність здійснення або оформлення операцій законодавству та іншим вимогам.
Безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфомскладається аудитором у випадку наявності нефундаментальної невпевненості.
Наприклад:
«... У зв’язку з неможливістю перевірки фактів, які стосуються, зокрема, неучасті аудитора в інвентаризації активів, неможливості підтвердити початкові залишки в балансі з причини того, що аудит проводився іншою аудиторською фірмою, через обмеженість інформації, ми не можемо дати висновок про вказані моменти, однак ці обмеження мають незначний вплив на фінансову звітність і на стан справу цілому.
Ми підтверджуємо те, що за винятком обмежень, які зазначені вище (або викладені у додатку М1 до аудиторського висновку), фінансова звітність, у всіх суттєвих аспектах, достовірно і повно подає фінансову інформацію про Товариство станом на 31 грудня 2009року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україніж»
Невпевненість або незгода вважаються фундаментальними у тому випадку, коли вплив факторів на фінансову інформацію, які викликали непевність чи незгоду, настільки значний, що це може суттєво викривити дійсний стан справ у цілому. Необхідно також враховувати сукупний ефект усіх невпевненостей та незгод на фінансову звітність.
Умовно-позитивний висновок складається коли існує фундаментальна невпевненість. В цьому випадку аудитор формулює відмову від надання висновку з конкретного питання, а про решту питань висловлює своє судження, як і при безумовно-позитивному висновку. Якщо умовно-позитивний висновок був наданий через наявність нефундаментальної незгоди, то аудитор формулює цю незгоду з конкретних моментів, а за відсутності цих моментів - висловлює позитивне судження.
Наприклад:
«... Під час проведеної аудиторської перевірки встановлено, що операції (дається перелік операцій, або пишеться: “які викладені у додатку № 1 до аудиторського висновку’9)у проведені з порушенням встановленого порядку. Проте зазначені невідповідності мають обмежений вплив на фінансову звітність і не перекручують загальний фінансовий стан підприємства.
Ми підтверджуємо, що за винятком невідповідностей, викладених у додатку N1, фінансовий звіт, за всіма суттєвими аспектами, достовірно та повно подає фінансову інформацію про Товариство станом на 31 грудня 2009 року згідно з нормативними вимогами щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні».
Наявність фундаментальної незгоди може призвести до представлення клієнту негативного аудиторського висновку. Фундаментальна невпевненість може стати підставою для відмови від надання аудиторського висновку.
У всіх випадках, коли аудитор складає висновок, який відрізняється від позитивного, він повинен дати опис усіх суттєвих причин його невпевненості чи незгоди. Ці причини необхідно коротко навести в окремому розділі висновку, до того розділу, де аудитор висловлює негативний висновок або дає відмову від аудиторського висновку. У цьому ж розділі можуть більш детально обговорюватися моменти негативного характеру або даватися посилання на додаток до аудиторського висновку, де наводиться опис цих моментів. В останніх розділах висновку аудитор стисло формулює свій висновок стосовно достовірності і повноти фінансової звітності.
При підготовці негативного аудиторського висновку доречні такі висловлення: «не задовольняє вимоги», «перекручує дійсний стан справ», «не дає справжнього уявлення», «не відповідає», «суперечить».
Наприклад:
«... У результаті проведення аудиту встановлено, що за звітний період підприємством були допущені суттєві порушення і перекручення (дається перелік порушень або зазначається, що вони викладені в додатку № 1 до цього висновку). Допущені порушення суттєво впливають на фінансову звітність підприємства та перекручують реальний стан справ. Фінансова звітність має суттєві перекручення і недостовірно подає фінансову інформацію про Товариство станом на 31 грудня 2009 року. Не виконані такі вимоги щодо організації бухгалтерського обліку та звітності в Україні.
Таким чином, дані бухгалтерського обліку і фінансової звітності не дають достовірного уявлення про дійсний стан справ, що склався на 31 грудня 2009 року».
Питання і завдання для самоконтролю
1. Що являє собою аудиторська діяльність?
2. Які існують напрями аудиторської діяльності?
3. Який порядок формування АПУ?
4. Яку структуру має АПУ?
5. У чому полягають повноваження АПУ?
6. Які існують професійні організації аудиторів в Україні і в чому полягає мета їх діяльності?
7. Дати визначення термінів «сертифікат» і «сертифікація».
8. Хто має право на отримання сертифікату?
9. Який порядок сертифікації аудиторів?
10. За яких умов може бути створена аудиторська фірма?
11. Ким і з якою метою ведеться Реєстр аудиторських фірм і аудиторів України?
12. Які документи необхідно подати для отримання свідоцтва про реєстрацію?
13. Дати характеристику Листа-замовлення на проведення аудиту.
14. Дати характеристику Листа-зобов’язання на проведення аудиту.
15. Що являє собою договір на проведення аудиту?
16. У чому полягають основні права аудиторів?
17. У чому полягають основні обов’язки аудиторів?
18. Які види і форми відповідальності передбачені для аудиторів і аудиторських фірм?
19. Охарактеризувати основні засади професійної етики аудиторів.
20. Ким і в яких формах здійснюється контроль за якістю аудиторських послуг?
21. Дати визначення внутрішнього аудиту.
22. Яка роль внутрішнього аудиту в системі управління підприємством?
23. У чому відмінність внутрішнього і зовнішнього аудиту?
24. Які основні принципи ефективної організації
25. внутрішнього аудиту на підприємстві?
26. Що є об’єктами внутрішнього аудиту?
27. Яким документом оформляють результати внутрішнього аудиту?
28. Які заходи доцільно вживати за результатами внутрішнього аудиту?
29. Чим обумовлена необхідність планування
в аудиті?
30. У чому сутність стратегічного планування аудиту?
31. Дати характеристику плану аудиту.
32. Дати визначення терміну суттєвість в аудиті.
33. Що являє собою програма аудиту?
34. Які існують стадії аудиту'?
35. Дати характеристику початково-організаційної стадії аудиту.
36. Охарактеризувати дослідну стадію аудиту.
37. Дати характеристику завершальної стадії аудиту.
38. Які методичні процедури аудиту ви знаєте? У чому їх сутність?
39. Дати визначення терміну аудиторські докази.
40. Які види доказів існують?
41. Які вимоги встановлено до аудиторських дока-
42. Назвати основні джерела аудиторських доказів.
43. Дати характеристику прийомів фактичного контролю.
44. Дати характеристику прийомів документального контролю.
45. Що являє собою аудиторський ризик?
46. Які складові аудиторського ризику?
47. Які види аудиторського ризику існують?
48. Охарактеризувати рівні матеріальності помилок і пропусків.
49. Сутність і види помилок.
50. Сутність і форми шахрайства.