Характеристики трьох основних біометричних методів 1 страница
Захаров В.П., Рудешко В.І.
З-38 Використання біометричних технологій правоохоронними органами у ХХІ столітті:
науково-практичний посібник / В.П. Захаров, В.І. Рудешко. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. –
440 с.
ISBN 978-611-511-015-5
Посібник знайомить читачів з сучасним застосуванням біометричних технологій, дає уяву про можливості використання досягнень біометрії у повсякденному житті, а також у діяльності правоохоронних органів.
Рекомендовано для слухачів спеціальних учбових загальноосвітніх установ, працівників правоохоронних і силових структур, науковців і практиків, а також усіх тих, хто досліджує використання досягнень біометрії.
УДК 343.982.34
ББК 67.52
ISBN 978-611-511-015-5
© Захаров В.П., Рудешко В.І., 2009
© Львівський державний університет
внутрішніх справ, 2009
 |
З М І С Т
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ВСТУП....................................................................................................6
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Розділ 1
ІСТОРІЯ, ПОНЯТТЯ ТА СУЧАСНЕ УЯВЛЕННЯ
ПРО БІОМЕТРІЮ...............................................................................12
1.1. Стисла історія виникнення наукової дисципліни
«біометрія» та її поняття ....................................................12
1.2. Завдання, що вирішуються за допомогою біометрії,
та сфери застосування біометрії ........................................15
1.3. Сучасні уявлення про біометрію, біометричні
технології і біометричні характеристики. Біометричні
системи ідентифікації за біологічними ознаками
людини та критерії оцінки їх надійності ..........................18
1.4. Поняття ідентифікації і аутентифікації (верифікації)
фізичних осіб ......................................................................30
1.5. Революційний розвиток біометричної індустрії
на початку XXI століття......................................................39
1.6. Перспективи розвитку біометричного ринку та різних
типів технологій біометричної аутентифікації
і ідентифікації......................................................................46
1.7. Різні типи технологій аутентифікації та
ідентифікації – суперництво чи співпраця .......................50
Розділ 2
ДАКТИЛОСКОПІЯ. ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗА ВІДБИТКАМИ
ПАЛЬЦІВ І ДОЛОНЬ. ВИКОРИСТАННЯ ДЛЯ
ІДЕНТИФІКАЦІЇ ГЕОМЕТРІЇ І ТЕРМОГРАМ РУК
І ПАЛЬЦІВ...........................................................................................56
2.1. Загальна історія дактилоскопії ..........................................56
2.2. Дактилоскопія. Історія застосування на території
царської Росії, СРСР і СНД................................................60
2.3. Біометрична ідентифікація за відбитками пальців.
Відмінність сканування відбитків пальців
від дактилоскопіювання......................................................69
2.4. Технологічні методи та принципи побудови
сканерів, які використовуються для отримання
зображень відбитків пальців ..............................................77
2.5. Автоматизовані дактилоскопічні інформаційні
системи (АДІС)....................................................................80
Розділ 3
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ РАЙДУЖНОЇ
ОБОЛОНКИ І СІТКІВКИ ОКА..........................................................89
Розділ 4
ІДЕНТИФІКАЦІЯ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗОБРАЖЕННЯ
ОБЛИЧЧЯ.............................................................................................98
Розділ 5
ІНШІ МЕТОДИ БІОМЕТРИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ....................114
5.1. Ідентифікація за ДНК........................................................114
5.2. Ідентифікація за зображенням кисті руки.......................118
5.3. Безконтактна ідентифікація за малюнком вен
долоні або пальця руки, а також термограм кисті
або пальця особи...............................................................120
5.4. Ідентифікація за вушними раковинами...........................125
5.5. Голосова ідентифікація.....................................................127
5.6. Ідентифікація за підписом. Підпис як засіб
ідентифікації в епоху Інтернету. Здійснення
біометричної ідентифікації за почерком особи..............136
5.7. Ідентифікація індивідуумів за динамікою
натискання на клавіші (ритм друкування
або клавіатурний почерк)………......................................140
5.8. Можливість ідентифікації шляхом аналізу
біоелектричної активності мозку і за
психофізіологічним станом людини в цілому................141
5.9. Ідентифікація за запахом...................................................144
5.10. Відомості про інші існуючі методи ідентифікації,
які поки що не набули широкого поширення.................145
Розділ 6
СУЧАСНІ НАПРЯМКИ ЗАСТОСУВАННЯ
БІОМЕТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.
МАЙБУТНЄ БІОМЕТРІЇ..................................................................148
6.1. Основні напрямки застосування біометричних
технологій………………………………………………...148
6.2. Три основні напрямки застосування сучасних
біометричних технологій..................................................151
6.3 Системи контролю і управління доступом
(СКУД)................................................................................153
6.4. Інтелектуальні мережі відеоспостереження....................161
6.5. Біометричні системи обліку робочого часу....................178
6.6. Біометричні системи захисту інформації
від несанкціонованого доступу........................................181
6.7. Застосування біометрії в банках та інших
фінансових установах........................................................184
6.8.Світова тенденція об’єднання в практичних
біометричних системах мультибіометричних
і багатофакторних рішень. Основні завдання
інтеграції біометричних технологій................................196
Розділ 7
МАЙБУТНЄ БІОМЕТРІЇ. СХВАЛЕННЯ ГРОМАДСЬКОЮ
ДУМКОЮ ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНИХ ДОСЯГНЕНЬ
БІОМЕТРІЇ.........................................................................................202
Розділ 8
ПРОБЛЕМИ ЩОДО ЗАСТОСУВАННЯ БІОМЕТРИЧНИХ
СИСТЕМ І ПРИСТРОЇВ ДЛЯ АУТЕНТИФІКАЦІЇ
ТА ІДЕНТИФІКАЦІЇ.........................................................................222
С П Е Ц І А Л Ь Н А Ч А С Т И Н А
Розділ 9
НАЦІОНАЛЬНА БЕЗПЕКА В XXI СТОЛІТТІ І ДЕЯКІ
ДОДАТКОВІ ЗАХОДИ ЩОДО ЇЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ....................229
Розділ 10
ТЕХНОЛОГІЇ БІОМЕТРИЧНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ –
НЕВІД’ЄМНА ЧАСТИНА ЗАСОБІВ У БОРОТЬБІ
З ТЕРОРИЗМОМ...............................................................................236
Розділ 11
ПАСПОРТНО-ВІЗОВІ ДОКУМЕНТИ НОВОГО
ПОКОЛІННЯ.....................................................................................252
Розділ 12
ДЕРЖАВНІ ТА МІЖДЕРЖАВНІ БІОМЕТРИЧНІ БАЗИ
ДАНИХ, ЩО ІСНУЮТЬ У СВІТІ...................................................296
Розділ 13
ОСНОВНІ КРИМІНОГЕННІ ПРОБЛЕМИ СВІТОВОЇ
СПІЛЬНОТИ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИЛОВИМИ
СТРУКТУРАМИ КРАЇН СВІТУ ІНФОРМАЦІЙНО-
БІОМЕТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ЇХ ВИРІШЕННЯ............333
Розділ 14
БІОМЕТРИЧНИЙ ЗАХИСТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОНТРОЛЬ
ЗА ДОСТУПОМ У КОРПОРАТИВНИХ МЕРЕЖАХ ДО БАЗ
ДАНИХ І ЕЛЕКТРОННИХ ПРИСТРОЇВ ЗБЕРІГАННЯ..............368
Розділ 15
ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ,
ЯКІ ВИНИКАЮТЬ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ БІОМЕТРІЇ..............394
Розділ 16
НЕОБХІДНІСТЬ УНІФІКАЦІЇ СТАНДАРТІВ У СФЕРІ
БІОМЕТРИЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ...................................................410
ВИСНОВКИ…...................................................................................418
Додаток
ГЛОСАРІЙ ВИКОРИСТОВУВАНИХ ТЕРМІНІВ…....................424
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ І АБРЕВІАТУР........................................430
В С Т У П
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Біометрія належить до тих областей сучасних технологій, темп розвитку яких різко прискорився на початку XXI століття – після відомих подій 11 вересня 2001 року в Сполучених Штатах Америки. Сучасні тенденції політичного світового розвитку показують, що XXI століття почалося з посилення конфронтації різних цивілізацій. Ці конфлікти породжуються насамперед наявними відмінностями в культурі, релігії, економіці та природньо політиці існуючих держав.
Процес глобалізації, що набув прискорення в кінці XX століттяі не зменшив темпів свого розвитку й на початку XXI сторіччя, разом з серйозною зміною світової економіки послужив каталізатором стрімкого розвитку міжнародної організованої злочинності.
У зв’язку з вчиненням терористичних актів, зростанням нелегальної міграції та транснаціональної злочинності на порядок денний постали питання адекватної реакції на негативні виклики сучасності та розробка новітніх підходів для забезпечення зовнішньої і внутрішньої безпеки всіх членів світової спільноти. Сучасні досягнення науки і техніки використовуються для подальшого вдосконалення різних технологій систем безпеки та їх упровадження на національному і міжнародному рівнях. Як наслідок – подальший світовий розвиток електроніки і інформатики, нанотехнологій, у тому числі й біометричних технологій.
Останнім часом біометрія все більше уваги привертає до себе як одна з новітніх інформаційних технологій, що визначає розвиток засобів систем ідентифікації і верифікації громадян, які з високою надійністю можна використовувати в різних системах контролю і управління доступом для забезпечення безпеки як на державному, так і на приватному рівнях.
Ще донедавна термін «біометрія» мав набагато ширше тлумачення та належав, в основному до методів математичної статистики, які використовувались для математичного опису процесів будь-яких біологічних явищ. Тепер значення цього терміна стало значно вужчим – під біометрією і біометричними технологіями в основному розуміють автоматизовані методи розпізнавання особи людини за її біологічними характеристиками або за їх проявами.
Основною перевагою біометричних технологій або, як ще говорять – біометрії або біометрики, є можливість швидкої і простої ідентифікації або верифікації у більшості випадків без спричинення якихось незручностей людського індивідуума. Публікації з біометрики часто виражають дві крайні точки зору. Перша з них – «ура-біометрика», тобто рівень її розвитку дуже високий і вже вирішені майже всі проблеми. Друга – галузь перебуває у зародковому стані, технології працюють недостатньо добре. На практиці ж істина знаходиться десь посередині*.
Починаючи з 2007 року в засобах масової інформації (ЗМІ) відмічено справжній бум публікацій з розвитку різних методів біометричної ідентифікації і верифікації, а також розробці на їх основі новітніх систем біометричних технологій. На жаль, доводиться константувати, що в практичному впровадженні досягнень сучасної біометрії Україна все більше відстає не тільки від провідних світових країн, але і від своїх сусідів: Білорусії, Польщі, Росії, Словаччини, Угорщини і навіть Молдови та Румунії. Виняток можна зробити щодо запровадження сучасних біометричних закордонних паспортів. Але що стосується утворення всієї необхідної державної інноваційної інфраструктури для проведення перевірок на прикордонних КПП, створення відповідних інформаційно-біометричних банків даних і використання цих відомостей усіма силовими і правоохоронними структурами, то в цьому наша держава серйозно відстає від країн, з якими вона межує, не кажучи про найрозвинутіші у технічному відношенні членів світової спільноти.
Як наслідок, в Україні обмаль публікацій про використання сучасних досягнень біометричних технологій для потреб силових і охоронних структур. На сторінках українських ЗМІ досить часто можна зустріти лише матеріали, що пов’язані з різними скандалами, що супроводжують впровадження і видачу українським громадянам паспортно-візових документів нового покоління. Причому ця проблема в друкованих виданнях розглядається тільки з погляду умов отримання закордонних паспортів нового покоління, можливості надання українським громадянам безвізового режиму з країнами Євросоюзу та США, при цьому зовсім не висвітлюються можливості використання останніх досягнень біометрії для потреб і вирішення завдань, що стоять перед українськими силовими структурами, і в першу чергу перед спецслужбами та правоохоронними органами.
Варто зазначити, що узагальнюючих друкованих матеріалів, виданих на території України у новому столітті та присвячених проблемам використання сучасних систем біометрики й інформаційних баз з біометричними даними, на жаль, немає. Тому в посібнику авторами були використані матеріали інтернет-видань і ряд публікацій щомісячного інформаційного бюлетеня «Боротьба зі злочинністю за кордоном» (за матеріалами зарубіжної преси) (М.: вид-во ВІНІТІ).
Біометрія – це не сенсація сьогоднішнього дня. Розробка сучасних біометричних технологій продовжується вже четверте десятиліття, а розробка різноманітних стандартів і тестів дозволяють цим технологіям найефективніше сприяти розвитку та уніфікації різних систем безпеки. У першому десятилітті XXI століття практичне використання біометричних методів ідентифікації та верифікації якщо і не є одним з найголовніших магістральних шляхів розвитку інформаційних технологій, то становить досить значну їх складову частину.
Ще в середині 70-х років минулого сторіччя біометричні системи забезпечення безпеки використовувалися лише для захисту державних і військових секретів, а також найважливої комерційної інформації. Але після серії терористичних актів у 2001–2005 роках біометричними системами контролю доступу почали обладнуватися аеропорти, великі торгові центри та інші громадські місця скупчення людей. З’явився підвищений попит на біометричні пристрої, що призвело до росту досліджень у цій галузі і, як наслідок, до появи спеціальних технологій і апаратних рішень.
У 2001 році обсяг біометричного ринку становив усього 300 млн. доларів, а вже в 2006 році він зріс до двох мільярдів доларів*.
Згідно прогнозу «Acuity Market Intelligence» щорічний оборот біометричного ринку досягне до 2020 року 10 млрд доларів США. У прогнозі виділено два ключові сегменти ринку:
суспільно-державний (електронні системи прикордонного контролю, електронна ідентифікація, «електронний уряд» тощо);
комерційний (корпоративна та інформаційна безпека, фінансові транзакції та ін.).
У контексті еволюції цих секторів ринку проводяться інтенсивні дослідження для розвитку основних прикладних сфер застосування біометрії – ідентифікації і верифікації особи, особливо в системах відеоспостереження, контролю фізичного доступу та захисту інформації*.
На даний час біометричні системи є другим поколінням систем безпеки, а біометрія вважається такою наукою, що використовує унікальні вимірювальні параметри людини для її ідентифікації та верифікації.
Впровадження заходів з ідентифікації і верифікаціїії необхідно при вирішенні наступних проблем:
– боротьби з тероризмом, особливо міжнародним, і злочинністю (організованою, транскордонною, пов’язаною з викраданнями людей і работоргівлею і т.д.);
– протидії нелегальній міграції, що призвело в XXI столітті до реорганізації прикордонних служб усіх без винятку розвинених держав (у цьому напрямку також просувається й Україна);
– припинення шахрайств у сфері електронної та мобільної комерції, зловживань з кредитними картами (крадіжки і привласнення обманним шляхом повноважень законного користувача з розпорядження грошовими коштами).
Одночасно ефективних і надійних засобів і систем масової ідентифікації конче потребують і законослухняні громадяни. Їм необхідні зручні, надійні, швидкозчитувальні і максимально захищені від підробок документи при наступному:
– проходженні паспортного та прикордонного контролю – закордонні паспорти, візи, внутрішні ідентифікаційні документи (карти) або їх аналоги, що засвідчують особистість пред’явника;
– підтвердженні свого особливого статусу і/або повноважень на здійснення спеціальних видів діяльності, в т.ч. професійної (права водія, посвідчення моряка, студентські квитки, пенсійні посвідчення, посвідчення біженця і т.д.);
– зверненні до систем медичного і соціального забезпечення, страхування, у бібліотеки, музеї, інші установи культури і науки тощо;
– взаємодії з державними органами, в т.ч. у рамках «електронного уряду» (до цієї сфери відносять також участь у виборах, референдумах і інших формах волевиявлення);
– користуванні фінансовими системами, програмами лояльності, додатковими сервісами на транспортних підприємствах (програми супроводу авіапасажирів, що часто мандрують тощо)**.
Використання досягнень комп’ютерно-інформаційних і телекомунікаційних технологій дозволяють здійснювати ідентифікацію користувача в режимі реального часу. Біометричні технології засновані на інтеграції досягнень у галузі електроніки, інформатики, математики, медицини і біометрії, а останнім часом і на основі нанотехнологій, що дозволяє істотно зменшити габарити використовуваної апаратури для біометричних систем, що розробляються.
На даний час одним з найперспективніших напрямів є розробка і виробництво різних біометричних інтелектуальних систем безпеки.
Біометричні системи ідентифікації включають системи доступу за відбитками
пальців і долонь, райдужної оболонки ока, геометрії обличчя, ДНК, формі вуха, температурі шкіри, підпису і голосу. І це далеко не повний перелік, який має стійку тенденцію до розширення.
Розширення сфери застосування біометрії насамперед пов’язується зі повсякчас зростаючою потребою державних органів і бізнесу в забезпеченні безпеки, з уразливістю персональних комп’ютерів й існуючих інформаційних мереж та безупинним зростанням комп’ютерної злочинності.
Запровадження біометричних систем ідентифікації відбувається практично скрізь: на об’єктах інфраструктури життєзабезпечення, на прикордонних контрольно-пропускних пунктах, митних терміналах, в аеропортах, у системах контролю і управління доступом до наявних комп’ютерних баз даних і систем, у місцях масового скупчення громадян тощо, не кажучи вже про різні режимні об’єкти. Разом з ідентифікацією такі системи можуть мати і ряд інших функцій, які використовуються абсолютно в інших сферах, наприклад, для обліку і контролю пасажиропотоків, діагностики стану здоров’я і психофізичних можливостей людини*.
Зі стрімким розвитком Інтернет-технологій провідні зарубіжні фірми, які спеціалізуються у сфері інформаційних технологій, щорічно вкладають значні кошти у створення відповідного інструментарію інтелектуальної обробки текстової, мовної і графічної інформації. Насамперед це пов’язано з тим, що на застосуванні названих інтелектуальних технологій обробки даних базуються перспективні концепції управління силами і засобами в складних обставинах. Сьогодні на основі їх активного використання передбачається активна підтримка політичних, економічних та інших рішень. На їх базі розробляються і базуються складні біометричні системи ідентифікації і верифікації, які використовуваються як для потреб державних і правоохоронних структур, так і для вирішення завдань щодо забезпечення безпеки комерційних організацій**.
Останнім часом у найрозвинутіших країнах світу все більш приділяється уваги проблемам організації взаємодії різних спецслужб і силових структур не тільки на національному, але і на міжнародному рівні, їх ефективному і якісному функціонуванню як єдиного співтовариства.
Вельми важливим для реформування розвідувально-правоохоронного співтовариства для боротьби з такими загрозами XXI століття, як міжнародний тероризм, незаконна міграція, транснаціональна злочинність і подібні явища є вирішення проблеми швидкісного обміну даними між різними спецслужбами і силовими структурами як на національному, так і на міжнародному рівні. У сучасних складних умовах необхідно відійти від правила відомчої пріоритетності прав на добування та використання спеціальної і закритої інформації.
На сучасному етапі розвитку цивілізації у світовій спільноті прискореними темпами створюються механізми швидкістного обміну інформацією між тими інстанціями, які за родом своєї діяльності повинні адекватно реагувати на всі загрози, що стають як на національному, так і міжнародному рівні. Створення єдиного інформаційного потоку між усіма спецслужбами, правоохоронними та силовими структурами дозволить ефективніше вирішувати завдання захисту окремих держав і співтовариств країн від наявних терористичних та інших загроз початку нинішнього століття.
Особливо це видно на прикладах держав ЄС, а також США, Канади і Австралії. Наприклад, як випливає з опублікованого в лютому 2008 року щорічної доповіді директора Національної розвідки США, якому підпорядковані всі американські спецслужби, перед членами сенатського комітету США з розвідки, вказане відомство посилено працює над створенням єдиної інформаційної інфраструктури, яка діятиме на користь усіх спецслужб США. Крім того, доступ до нових технологій, програмного забезпечення матимуть ій інші федеральні відомства Сполучених Штатів Америки (їх налічується близько 50).
Для вдосконалення діяльності розвідувально-правоохоронних та інших силових структур однією з необхідних умов є прискорення процесів збору відомостей та їх аналізу. Цю задачу планується вирішити за допомогою впровадження найостанніших досягнень інформаційно-аналітичних технологій. Особлива увага приділяється якнайшвидшому створенню і введенню в дію національних біометричних банків даних, які були б сумісні не тільки на національному, але і на міжнародному рівні, а також створенню програм і відповідної апаратури доступу і обміну електронними відомостями за закритими каналами зв’язку*.
Згідно прогнозу компанії «Fujitsu» до 2013 року лише 5% населення не матиме предметів, що не будуть містити у тому чи іншому виді різні біометрічні пристрої або їх елементи. Це такі документи або артефакти, як паспорти, водійські посвідчення, банківські карти, карти клієнтів супермаркетів, різна комп’ютерна техніка, мобільні телефони, різноманітні замки та ін., в які будуть вмонтовані спеціальні елементи на основі найновіших досягнень біометрії**.
Сучасна біометрія ще не розкрила всіх своїх можливостей, у подальшому на основі використання останніх досягнень біометричних технологій будуть пропонуватися новітні апаратно-програмні рішення.
З початку XXI століття в деяких учбових закладах США, Великобританії, Канади і ряду інших країн розпочато викладання курсу біометрії. У американському Університеті Західної Вірджинії (West Virginia University – WVU) викладання цієї дисципліни ведеться з 2001 року.
Курс біометрії має міждисциплінарний характер і охоплює обчислювальну і електронну техніку, біологію і статистику. По закінченні університету студенти, що освоїли курс біометрії, отримують, як правило, дипломи з технічних наук і обчислювальної техніки.
На базі West Virginia University діє науковий Центр з досліджень в області технологій ідентифікації (Center for Identification Technology Research /CITeR/). У його роботі беруть участь понад 20 комерційних компаній і федеральних агентств*.
Метою науково-практичного посібника є ознайомлення студентів і викладачів учбових закладів МВС, працівників правоохоронних і силових структур, науковців і практиків, з останніми досягненнями біометричних технологій та організацією єдиних інтегрованих банків даних для потреб спецслужб і правоохоронних органів.
У результаті ознайомлення з матеріалами посібника читачі, на думку авторів, матимуть уявлення про тенденції створення сучасних державних банків (баз) даних з персональними даними громадян, проблемами їх використання. У майбутньому набуті знання повинні знайти практичне застосування у разі потреби отримання необхідних відомостей при виконанні своїх функціональних обов’язків. Крім того, викладені у посібнику матеріали, дають повну уяву про можливість реалізації спецслужбами розвинених країн ідеї тотального автоматизованого контролю за всіма переміщеннями громадян у більшості світових держав.
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Розділ 1
ІСТОРІЯ, ПОНЯТТЯ ТА СУЧАСНЕ УЯВЛЕННЯ
ПРО БІОМЕТРІЮ
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
1.1. Стисла історія виникнення наукової дисципліни
«біометрія» та її поняття
Поняття «біометрія» виникло в кінці XIX століття і під ним мався на увазі розділ науки, який займається кількісними біологічними експериментами з залученням методів математичної статистики. В кінці XX сторіччя інтерес до біометрії значно зріс завдяки тому, що ця галузь науки знайшла своє застосування в розробках нових технологій безпеки, суть яких зводилася до використання комп’ютерних систем розпізнавання особи за параметрами унікального генетичного коду людини.
Використання біометрії сягає в далеке минуле. Так, ще в ассирійців і стародавніх єгиптян використовувався відбиток пальця на документах. У Британському музеї зберігається глиняна ассирійська дощечка – акт про продаж землі в Ассирії, на якій є відбиток витисненого сліду пальця і запис, що цей відбиток зроблено продавцем землі. Судячи з усього, цей своєрідний спосіб скріплення та засвідчення торгових операцій послужив приводом для застосування пальцьових відбитків як особистої печатки. Так або інакше, з незапам’ятних часів китайці, індуси, араби, сіамці та інші народи Сходу засвідчують відбитками пальців дійсність різних торгових операцій і договорів. Шкірні узори на внутрішній стороні рук людини були відомі й представникам стародавньої медицини. Так, опис філігранних малюнків на кінчиках пальців рук вперше зустрічається у знаменитого анатома XVII століття Мальпіги.
Вчені XIX століття – Пуркиньє, Алікс, Гершель, Фольдс і, особливо, Гальтон – детальніше вивчали папілярні узори на пальцях рук. В результаті ґрунтовних досліджень у цій галузі були встановлені дві основні властивості папілярних пальцьових узорів – індивідуальність і незмінність їх з моменту утворення та протягом усього життя*.
Загальновідомо, що найцікавіші дисципліни виникають на стику прикордонних областей декількох наук. Такою суміжною дисципліною і стала біометрія. У витоків біометрії стояв Френсіс Гальтон (1822–1911 рр.). У його книзі, присвяченій природній спадковості, яка була видана в 1889 році, ним вперше було введено до вжитку слово «biometry», і саме в той час він розробив основи кореляційного аналізу. Таким чином, Ф. Гальтон заклав підвалини нової науки і дав їй ім’я. Проте сформував її у струнку наукову дисципліну математик Карл Пірсон (1857–1936 рр.).