Умовні позначення на приладах

 

Назва Умовне позначення
1 2
Нормальне положення приладу:   Горизонтальне   Вертикальне 1   2
Під певним кутом   Міцність ізоляції: вимірювальна ланка ізольована від корпусу і випробувана при напрузі, наприклад, 2 кВ   Позначення роду струму: – постійний – однофазний змінний   Позначення принципу дії: – магнітоелектричний     – електромагнітний     – електродинамічний     – феродинамічний     – електростатичний     – індукційний     – випрямний напівпровідниковий   – термоперетворювач                  

 


Амперметри цієї системи мають межі вимірювань від 10 мА до 200…300 А, а вольтметри – від 1,5 до 600 В. Струм повного відхилення вольтметрів, зазвичай, становить 30 мА і лише в межах 1,5 і 15 В зростає до 80…100 мА. Ці прилади мають класи точності 0,5 і нижче, верхній частотний діапазон – 1500…3000 Гц.

Зауважимо, що прилади цієї системи призначені для вимірювання параметрів лише гармонічних сигналів.

Електродинамічна система конструктивно складніша, проте дає змогу отримати вищі точності і може використовуватися в колах як постійного, так і змінного струмів, дає змогу будувати ватметри, має порівняно менше споживання, однак потребує захисту від зовнішніх полів.

Амперметри і вольтметри мають межі вимірювань, відповідно, від десятків міліампер до 5…10 А і від 7,5 до 600 В.

Ватметри мають межі по струму 0,01 А (частіше 2,5 і 5 А) і по напрузі не нижче 30 В. Найвищі класи точності 0,05, частотний діапазон обмежений зверху значенням від 1,5 до 10 кГц.

Ватметри, на відміну від вольтметрів та амперметрів, мають щонайменше чотири клеми: дві для напруги і дві для струму. Межі ватметра необхідно вибирати не за потужністю, а за струмом і напругою. Тобто недостатньо орієнтовно знати вимірювану потужність, але й струми і напруги на споживачі. Наприклад, у процесі вимірювання потужності:

Р = 440 Bт = 220 В ´ 2 А,

межі ватметра необхідно вибрати:

U = 300 B,

I = 2,5 А.

Феродинамічна система за принципом дії близька до електродинамічної. Вона має дещо нижчу точність, зате більший обертовий момент, що дає змогу на її базі будувати записуючі прилади.

Перевагою електростатичних приладів є мале споживання енергії, незалежність показів у широкому частотному діапазоні (до десятків мегагерц), високий клас точності (0,5…0,05), незалежність показів від форми кривої сигналу. Електростатичну систему найчастіше використовують для побудови вольтметрів на високі напруги (до 30 кВ).

Індукційну систему використовують для побудови лічильників.