Методи розрахунку штучного освітлення
Для розрахунку штучного освітлення використовують, в основному, три методи: світлового потоку (коефіцієнту використання), ТОЧКОВИЙ та питомої потужності.
Метод світлового потоку призначений для розрахунку загального рівномірного освітлення горизонтальних поверхонь. Цей метод дозволяє врахувати як прямий світловий потік, так і відбитий від стін та стелі. Світловий потік лампи Фл визначають за формулою:
(2.23)
де Е — нормована освітленість, лк;
8 — площа освітлюваного приміщеня, м2;
к3 — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп (к3= 1,3—1,8);
2 — коефіцієнт нерівномірності освітлення (2=1,1—1,15);
N — КІЛЬКІСТЬ СВІТИЛЬНИКІВ;
п — кількість ламп в світильнику;
ц — коефіцієнт використання світлового потоку.
Коефіцієнт г] визначається за світлотехнічними таблицями залежно від показника приміщення і, коефіцієнтів відбиття стін та стелі. Показник приміщення і знаходиться за формулою:
аЬ
(2.24)
НР(а-Гь)
де а і Ь — довжина і ширина приміщення, м;
Ир — висота світильника над робочою поверхнею, м. Порахувавши світловий потік лампи Фл, за таблицею вибирають найближчу стандартну лампу і визначають електричну потужність всієї освітлювальної установки.
Точковий метод призначений для розрахунку локалізованого та комбінованого освітлення, а також освітлення похилих площин. В основу точкового методу покладене рівняння:
■ £ = (2.25)
г
де Іа— сила світла в напрямку від джерела на задану точку робочої поверхні, кд;
а — кут падіння світлових променів, тобто кут між променем та перпендикуляром до освітлюваної поверхні;
г — відстань від світильника до заданої точки.
Для практичного використання в формулу підставляють коефіцієнт запасу кз та значення г = Нр/соза, тоді
_ І соз3 а £ = (2-26)
Значення сили світла Іа приводяться в світлотехнічних довідниках.
Метод питомої потужності вважається найбільш простим, однак і найменш точним, тому його застосовують лише при наближених розрахунках. Цей метод дозволяє визначити потужність кожної лампи Рл, Вт для створення в приміщенні нормованої освітленості
р5 N'
де р — питома потужність, Вт/м2 (приймається за довідниками для приміщень даної галузі);
5 — площа приміщень, м2;
N— число ламп в освітлювальній установці.
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ УСТАНОВОК
Рл - (2.27) |
Надійність та ефективність природного і штучного освітлення залежить від своєчасності і ретельності їх обслуговування. Забруднення скла світлових отворів, ламп та світильників може знизити освітленість приміщень в 1,5—2 рази. Тому вікна необхідно мити не рідше двох разів у рік для приміщень з незначним виділенням пилу і не рідше чотирьох
разів — при значному виділенні пилу. Періодичність чищення світильників — 4—12 разів на рік (залежно від характеру запиленості виробничих приміщень).
В світильниках з люмінесцентними лампами необхідно також слідкувати за справністю схем включення (не допускати миготіння ламп та шуму дроселів), забезпечувати безпеку та зручність експлуатації і обслуговування світильників, а також своєчасно замінювати перегорілі лампи і лампи, що слабо світяться. Замінені люмінесцентні лампи зберігаються на складах і, якщо можливо, вивозяться на спеціальні підприємства для вилучення наявної в них ртуті.
Періодично, не рідше одного разу на рік, необхідно перевіряти рівень освітленості в контрольних місцях виробничого приміщення. Основний прилад для вимірювання освітленості — люксметр.
ВІБРАЦІЯ
Вібрація серед всіх видів механічних впливів для технічних об'єктів найбільш небезпечна. Знакозмінні напруження, викликані вібрацією, сприяють накопиченню пошкоджень в матеріалах, появі тріщин та руйнуванню. Найчастіше і досить швидко руйнування об'єкта настає при вібраційних впливах за умов резонансу. Вібрації викликають також й відмови машин, приладів.
За способом передачі на тіло людини вібрацію поділяють на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, та локальну, котра передається через руки людини. У виробничих умовах часто зустрічаються випадки комбінованого впливу вібрації—загальної та локальної.
Вібрація викликає порушення фізіологічного та функціонального станів людини. Стійкі шкідливі фізіологічні зміни називають вібраційною хворобою. Симптоми вібраційної хвороби проявляються у вигляді головного болю, заніміння пальців рук, болю в кистях та передпліччі, виникають судоми, підвищується чутливість до охолодження, з'являється безсоння. При вібраційній хворобі виникають патологічні зміни спинного мозку, серцево-судинної системи, кісткових тканин та суглобів, змінюється капілярний кровообіг.
Функціональні зміни, пов'язані з дією вібрації на людину-оператора — погіршення зору, зміни реакції вестибулярного апарату, виникнення галюцинацій, швидка втомлюваність. Негативні відчуття від вібрації виникають при прискореннях, що складають 5% прискорення сили ваги, тобто при 0,5 м/с2. Особливо шкідливі вібрацїі з частотами, близькими до частот власних коливань тіла людини, більшість котрих знаходиться в межах 6...ЗО Гц.
Резонансні частоти окремих частин тіла наступні:
— очі —22...27
— горло — 6...12
— грудна клітка — 2... 12
— ноги, руки — 2...8 .
— голова — 8... 27
— обличчя та щелепи — 4...27
— пояснична частина хребта — 4... 14
— живіт — 4...12
Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на:
— транспортну, котра виникає внаслідок руху по дорогах;
— транспортно-технологічну, котра виникає при роботі машин, які виконують технологічні операції в стаціонарному положенні або при переміщенні по спеціально підготовлених частинах виробничих приміщень, виробничих майданчиків;
— технологічну, що впливає на операторів стаціонарних машин або передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.
Вібрації, що впливають на операторів різних машин, поділяються на категорії згідно ГОСТ 12.1.012-90:
-— трактори, автомобілі вантажні, будівельно-дорожні машини, снігоочищувачі — 1;
— екскаватори, крани промислові та будівельні, самохідні бурильні установки, шляхові машини, бетоновкладачі — 2.
Підлоговий виробничий транспорт, верстати метало- та деревообробні, ковальсько-пресове обладнання, ливарні машини, електричні машини, насосні агрегати та вентилятори; бурильні вишки та установки, бурові верстати, обладнання промисловості будматеріалів — 3.