Зміст і завдання внутрішнього і зовнішнього аналізу
Порівняльну характеристику зовнішнього і внутрішнього аналізу наведено у табл. 7.2.
Таблиця 7.2 Порівняльна характеристика зовнішнього і внутрішнього аналізу
Ознаки | Зовнішній аналіз | Внутрішній аналіз | |
1Основні користувачі вихідної аналітичної інформації | Зовнішні користувачі фінансової інформації дійсні і потенційні кредитори, постачальники, покупці, власники засобів підприємства, статистичні, державні органи, наукові інститути та ін | Внутрішні користувачі різних рівнів управління адміністрація підприємства, робітники функціональних відділів і підрозділів та ін | |
2Суб'єкти аналізу | Зовнішні користувачі аналітичної інформації аудиторські фірми, консультанти | Робітники функціональних відділів і підрозділів, спеціальні аналітичні служби підприємства, аудиторські фірми, консультанти | |
3 Об'єкт аналізу | Підприємство в цілому | Підприємство і його структурні підрозділи | |
4 Інформаційна база аналізу | Фінансова звітність підприємства Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про рух коштів. Звіт про власний капітал. Примітки до фінансових звітів - регламентована інформація | Весь комплекс економічної інформації - нерегламентована інформація її зміст обумовлений головним чином, організацією облікового процесу на підприємстві, його технічною забезпеченістю, аналітичністю, оперативнісгю облікових даних | |
5 Мета аналізу | Сприяння забезпеченню зовнішніх користувачів інформацією, необхідною для вибору найбільш доцільної лінії поведінки | Сприяння забезпеченню внутрішніх користувачів інформацією, необхідною для прийняття обгрунтованих управлінських рішень | |
6 Основні задачі аналізу | 1 Аналіз фінансового стану підприємства (фінансової стійкості, платоспроможності кредитоспроможності, можливості банкрутства), 2 Оцінка формування фінансових результатів діяльності підприємства, використання прибутку й аналітична характеристика показників рентабельності, 3 Аналіз грошових потоків підприємства за видами діяльності | 1 Контрольне - аналітичні задачі оцінка «історичних» і оперативних даних для прийняття поточних і оперативних управлінських рішень і оцінки ефективності діяльності відповідальних осіб 2 Власно-аналітичні задачі а) прогнозування показників діяльності підприємства й оцінка перспективних варіантів його розвитку (вихідна аналітична інформація використовується для прийняття перспективних управлінських рішень), б) стратегічний аналіз (результати аналізу використовуються для прийняття стратегічних рішень) | |
7 Види аналізу | Ретроспективний (підсумковий) | Ретроспективний (оперативний, підсумковий), перспективний | |
8Характеристика вихідної аналітичної інформації | а) регламентована інформаційна база, обмежує число вихідних аналітичних показників та їх деталізацію, б) для вихідної аналітичної інформації характерний високий ступінь надійності, вірогідності | а) відсутня регламентація, що обмежує число аналітичних показників та їх деталізацію, б) має місце ймовірність одержання недостатньо надійної вихідної аналітичної інформації ( за результатами оперативного і перспективного аналізу) | |
9 Частота надання аналітичної інформації | На регулярній основі, відповідно до строків складання фінансової звітності (щоквартально, щорічно) | На нерегулярній основі, що обумовлено інтересами користувачів інформації (щоденно, щотижднево, щодекадне і т п) | |
За організацією проведення та суб'єктами економічний аналіз поділяється на зовнішній і внутрішній.
Зовнішній аналіз проводиться за межами підприємства зацікавленими користувачами за даними фінансової звітності підприємства. Внутрішній аналіз проводиться на підприємстві менеджерами, робітниками функціональних підрозділів та іншими суб'єктами з використанням усієї сукупності економічної інформації.
Таким чином, особливостями зовнішнього аналізу є:
- численність суб'єктів аналізу — користувачів інформації про діяльність підприємства;
- різноманітність цілей і інтересів суб'єктів аналізу;
- наявність типових методик аналізу для підприємств усіх галузей;
- орієнтація аналізу тільки на зовнішню фінансову звітність підприємства;
- обмеженість задач аналізу як наслідок попереднього фактора;
- максимальна відкритість результатів аналізу для користувачів інформації про діяльність підприємства. Особливостями внутрішнього аналізу є:
- орієнтація аналізу на керівництво підприємства;
- використання всіх джерел інформації для аналізу;
- відсутність регламентації;
- комплексність аналізу, вивчення всіх сторін діяльності підприємства;
- максимальна закритість результатів аналізу.
Задачі, що вирішуються в рамках внутрішнього аналізу, можуть бути класифіковані на дві основні групи: контрольно-аналітичні і власно-аналітичні задачі (рис. 7 1) До першої групи задач відносяться ті з них, що розв'язуються в процесі ретроспективного аналізу на базі оперативної і підсумкової облікової інформації Ці задачі розглядаються з погляду виконання аналізом контрольних функцій і їхнє рішення спрямоване, головним чином, на:
- визначення відхилень від планових завдань і причин, що викликали ці відхилення, на
- базі оперативної інформації з метою прийняття оперативних управлінських рішень;
- визначення відхилень від плану й оцінку впливу факторів на ці відхилення на основі
- підсумкової інформації з метою розробки заходів, спрямованих на усунення дії
- негативних факторів у майбутньому, тобто прийняття поточних і перспективних управлінських рішень;
- оцінку результатів реалізації управлінських рішень. В економічній літературі зустрічаються два підходи до визначення поняття «виконання контрольних функцій». Перший з них базується на традиційному розумінні контролю як зворотного зв'язку або «регулювання через відхилення» Другий, насамперед, орієнтує на оцінку діяльності відповідальних осіб у рамках наданих їм повноважень. Таким чином, можна виділити такі основні напрямки використання вихідної аналітичної інформації, що отримана в результаті рішення першої групи задач внутрішнього аналізу:
- як вхідну інформацію для розв'язування власно-аналітичних задач (перспективного, стратегічного аналізу);
- для прийняття оперативних, поточних і перспективних управлінських рішень і оцінки результатів їх реалізації,
- для оцінки ефективності діяльності відповідальних осіб. Друга група задач охоплює складання прогнозів, оцінку перспективних варіантів розвитку підприємства, дослідження його внутрішнього і зовнішнього середовища, що складає зміст перспективного і стратегічного аналізу.