Тема 28. Виконавче провадження
Питання для обговорення
1. Загальна характеристика виконавчого провадження.
2. Підстави виконання та виконавчі документи.
3. Учасники виконавчого провадження.
4. Умови та порядок виконавчого провадження.
5. Засоби примусового виконання.
Завдання
153. Петрак звернувся з позовом до Лимаренка про стягнення боргу за договором позики в розмірі 25 тис. грн. Рішенням суду позов задоволений. Після відкриття виконавчого провадження Лимаренко домовився з Петраком про те, що він передасть останньому у власність в рахунок боргу квартиру, якою володіє на праві приватної власності. Сторони звернулися до державного виконавця з проханням затвердити їх мирову угоду.
Як має діяти державний виконавець? Назвіть процесуальні права сторін виконавчого провадження.
154. Мосійчук звернувся до суду з позовом до Прилипка про стягнення заборгованості за договором позики в сумі
30 000 грн. Під час попереднього судового засідання у справі сторони уклали мирову угоду, за умовами якої Прилипко зобов’язався сплатити Мосійчуку 5 000 грн протягом трьох місяців, а в рахунок решти суми боргу передати належний йому автомобіль протягом того ж строку. Ухвалою суду мирову угоду було затверджено, провадження у справі закрито.
Протягом наступних трьох місяців Прилипко прийнятих на себе зобов’язань не виконав, а на звернення Мосійчука заявив, що навіть і не мав наміру сплачувати гроші та передавати автомобіль.
Яким чином може захистити свої права Мосійчук? Чи можливе примусове виконання мирової угоди, укладеної в цивільній справі? Назвіть підстави виконання та виконавчі документи.
155.Чугуївським міським судом розглянуто позов Жолтікової до Новопокровського комбінату хлібопродуктів про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу. Суд постановив у справі заочне рішення і того ж дня видав позивачці виконавчий лист. Наступного дня Жолтікова пред’явила виконавчий лист до стягнення у виконавчу службу.
Державний виконавець відмовив у відкритті виконавчого провадження, мотивуючи відмову двома обставинами: у виконавчому листі не зазначено місцезнаходження та ідентифікаційний код суб’єкта господарської діяльності відповідача, і рішення у справі не набрало законної сили.
Чи законні дії державного виконавця? Які вимоги ставляться до виконавчого листа?
156. Касько звернувся до суду із позовом до Сачкова та Водніка про відшкодування заподіяної йому матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що відповідачі завдали йому легких тілесних ушкоджень, чим заподіяли фізичні та моральні страждання.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська позов задоволено, постановлено стягнути з відповідачів на користь позивача солідарно 2 800 грн.
Скільки виконавчих листів і на яку суму стягнення може бути видано за цим рішенням? Які існують правила видачі виконавчих листів у випадку часткової відповідальності боржників?
157. Судами було допущене негайне виконання таких рішень:
– про поновлення на роботі та сплату заробітної плати за чотири місяці;
– про визнання права власності на автомобіль та усунення перешкод в користуванні ним;
– про встановлення факту постійного проживання на території України з 1991 р. по цей час;
– про відібрання дитини.
Чи правильні такі дії судів? У яких випадках допускається негайне виконання судових рішень? За якими правилами здійснюється негайне виконання судових рішень?
158. У вересні 2010 р. Чайченко звернувся до суду із позовом до Котова та Котової про стягнення 27 тис. 757 грн. Рішенням Станично-Луганського районного суду Луганської області позов було задоволено, з відповідачів на користь Чайченка стягнуто зазначену суму. Це рішення набрало законної сили, проте добровільно виконане не було через відсутність у боржників коштів.
12 грудня того ж року державним виконавцем було описано майно боржників, а саме: 1/3 квартири в с. Станично-Луганське та автомобіль “Опель-Кадет” 1983 р. випуску.
У грудні 2010 р. Чайченко подав заяву про передачу описаного майна в його власність, посилаючись на те, що боржники ухиляються від виконання судового рішення.
Ухвалою Станично-Луганського районного суду від
26 грудня 2010 р. у власність Чайченка було передано 1/3 згаданої квартири вартістю 25 тис. 150 грн і автомобіль вартістю
3 тис. 442 грн та стягнуто із Чайченка різницю вартості переданої квартири в сумі 735 грн.
Чи правомірні зазначені дії суду?
159. Рішенням Червонозаводського районного суду
м. Харкова ВАТ “Будінвест” зобов’язано надати Пилипенку трикімнатну квартиру. При виконанні цього рішення державним виконавцем встановлено, що будинок, квартиру в якому мав отримати стягувач, не введений в експлуатацію, будівельні роботи зупинені на невизначений строк, у зв’язку з чим рішення не може бути виконане. Пилипенко звернувся до державного виконавця із заявою, в якій просив стягнути на його користь грошові кошти в розмірі, що відповідає вартості квартири. Державний виконавець відмовив у задоволенні зазначеної заяви, посилаючись на те, що в даному разі мова йде про зміну рішення суду.
Чи правомірні дії державного виконавця? Яким чином та в якому порядку має бути розглянута зазначена заява?
160. Державний виконавець звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова із заявою про визначення частки Фомченка у приватизованій квартирі для виконання рішення цього ж суду про відшкодування на користь Прутька моральної шкоди в розмірі 12 000 грн.
Суд визнав, що частка Фомченка у приватизованій квартирі становить 1/3, оскільки квартира приватизована трьома членами сім’ї: Фомченком та його батьками. Суд розглянув справу за участю державного виконавця та стягувача Прутька. Фомченко в судове засідання не з’явився, тому що не одержав повідомлення про час і місце його проведення.
Батьки Фомченка звернулися до апеляційного суду зі скаргою, зазначивши, що ухвала Комінтернівського районного суду постановлена із порушенням норм процесуального права, оскільки суд не повідомив їх як співвласників квартири про час та місце розгляду заяви державного виконавця.
Чи підлягає ця скарга задоволенню? Визначте правила розгляду заяви про визначення частки боржника у спільному майні.
161. Прохорова пред’явила позов до Власенка про від-шкодування шкоди, заподіяної каліцтвом. Позивачка зазначала, що відповідач, керуючи автомашиною, належною йому на праві приватної власності, внаслідок порушення правил дорожнього руху наїхав на неї і завдав тяжких тілесних ушкоджень. Прохорова визнана інвалідом ІІ групи і одержує пенсію по інвалідності. Посилаючись на те, що пенсія не відшкодовує втраченого заробітку, позивачка просила стягнути з Власенка 420 грн щомісячно.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області позов задоволено частково, з Власенка стягнуто 380 грн щомісячно. Ухвалою апеляційного суду зазначене судове рішення змінено. Суму, що підлягає відшкодуванню, зменшено до 330 грн і в порядку повороту виконання рішення суду з Прохорової на користь Власенка стягнуто 177 грн. При цьому з ухвали апеляційного суду видно, що судове рішення у справі змінено не у зв’язку з тим, що воно обґрунтоване на неправдивих відомостях або поданих підроблених документах.
Що таке поворот виконання рішення? За якими правилами він здійснюється? Чи правильно суд апеляційної інстанції вирішив питання щодо повороту виконання?
162. Жовтневий районний суд м. Харкова 24 листопада 2009 р. постановив рішення про задоволення позову Нагорного до ТОВ “Одіссей” про стягнення заробітної плати всього на суму 4 286 грн 79 коп. Рішення набуло законної сили.
Нагорний 14 травня 2010 р. з’ясував, що виконавче провадження відкрите, але жодних дій щодо примусового виконання зазначеного рішення не здійснено. Тоді він звернувся до адвоката з проханням роз’яснити, у який спосіб можливо захистити його права.
Сформулюйте відповідь адвоката. Яким чином оскаржується бездіяльність державних виконавців, ким та в якому порядку розглядаються ці скарги? Визначте строки пред’яв-лення виконавчого листа до виконання, строки здійснення виконавчого провадження та окресліть порядок та умови здійснення виконавчого провадження.
Тема29. Відновлення втраченого судового
Провадження
(для самостійного вивчення)
1. Поняття втраченого судового провадження.
2. Процесуальний порядок відновлення втраченого судового провадження.
Завдання
163. У березні 2010 р. Березова О.І. звернулася до суду із заявою, в якій просила поновити судові провадження – дві цивільні справи за її позовами до Ясинуватської дільниці енерго-постачання про зняття дисциплінарних стягнень і стягнення преміальних винагород та поновлення на роботі і стягнення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, які були утилізовані у зв’язку із закінченням строку зберігання. Відновлення проваджень потрібне для оскарження судових рішень у цих справах.
Рішенням Ясинуватського міського суду Донецької області від 23 травня 2010 р., залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 3 липня 2010 р., у задоволенні заяви відмовлено. У касаційній скарзі заявник просить скасувати постановлені у справі рішення, посилаючись на неповне з’ясування судом обставин справи.
Суд касаційної інстанції визнав за необхідне касаційну скаргу задовольнити з таких підстав. Суди, відмовляючи Березовій О.І. в задоволенні заяви, виходив з того, що справи позивачки були утилізовані у зв’язку з закінченням строку зберігання, тому її вимоги задоволенню не підлягають. Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки судом неправильно витлумачено статті 407, 408 ЦПК, чим допущено порушення норм процесуального права.
Що таке втрата судового провадження? Визначте підсудність цієї справи. Чи правильне рішення суду касаційної інстанції?
164. У грудні 2010 р. Ніколаєнко М.Б. звернувся із заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що у квітні 1999 р. Шевченківським районним судом м. Києва йому було відмовлено в позові до ремонтно-будівельного управління № 1 “Київзеленбуду” про стягнення заробітної плати, а тепер він позбавлений можливості його оскаржити, оскільки провадження знищене у зв’язку з закінченням строку зберігання.
Справа неодноразово розглядалась судами. Попередні судові рішення були скасовані вищестоящим судом. Залишаючи заяву без розгляду, суд (з яким погодилась і судова колегія міського суду) виходив з того, що розрахункові відомості про нарахування Ніколаєнку заробітної плати за 1996 – 1999 рр. у відповідача не збереглися, а представлених позивачем документів для відновлення судового провадження недостатньо.
Однак із матеріалів, доданих Ніколаєнком М.Б. до заяви, видно, що, незважаючи на те, що провадження у справі знищено, збереглися оригінали судового рішення і копія ухвали судової колегії апеляційного суду м. Києва, якою це рішення залишено без змін.
Яке рішення повинен прийняти вищестоящий суд?
165. Дроб’язко В.І. 19 липня 2010 р. звернулась до суду з заявою про відновлення втраченого судового провадження, посилаючись на те, що у 2007 р. суд розглядав справу за її позовом до Трощенко В.Д., Трощенко К.П. про поновлення порушеного права визначення порядку користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: м. Харків, Сімферопільска, 2.
За твердженням заявника 23 грудня 2007 р. суд задовольнив її позов, встановив межі користування спірною земельною ділянкою.
Заявник зазначає, що їй потрібна копія рішення суду для звернення до примусового виконання. Однак їй відмовлено у видачі копії рішення з мотивів утрати судового провадження.
Суд встановив, що з судового провадження, яке, на думку заявника, розглядав суд, не віднайдено ні одного процесуального документа, крім наданих позивачем судових повісток та заперечення відповідачів проти позову.
Допитані учасники процесу, свідки давали суперечливі показання. Так, відповідачка Трощенко К.П. пояснила, що суд закрив провадження у справі, бо позивачка Дроб’язко В.І. відмовилась від позову, хоча інші учасники процесу наполягали на тому, що у справі ухвалено рішення. Свідки Павлов Н.Д. та Некрасова О.Ю. дали різні показання щодо визначення судом меж користування спірною земельною ділянкою. Із наданої довідки експертної установи зрозуміло, що копії висновку судово-техничної експертизи немає.
Яке рішення повинен прийняти суд? Складіть резолютивну частину судового рішення.
166.Шевельов О.С. звернувся до Приморського районного суду м. Одеси та просить відновити втрачене провадження по цивільній справі за позовом Шевельова О.С., Шевельова М.С., Грігорчук А.П. до ПП ”Літа” про відшкодування моральної (немайнової) шкоди та видати дублікат виконавчого листа по вищевказаній цивільній справі.
Жовтневий районний суд м. Одеси 20 квітня 2008 р.
ухвалив рішення по цивільній справі № 2-199/08 за позовом Шевельова О.С., Шевельова М.С., Грігорчук А.П до ПП ”Літа” про відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Ухвалою судової колегії в цивільній справах Одеського апеляційного суду від 17 липня 2008 р. рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди змінено, на користь кожного з позивачів стягнуто по 5000 грн.
Ухвалою Верховного Суду України від 29 грудня 2008 р. у задоволенні касаційної скарги ПП ”Літа” відмовлено, ухвала судової колегії в цивільній справах Одеського апеляційного суду від 17 липня 2008 р. залишена без змін.
Чи підлягає задоволенню заява? Якою може бути мета відновлення втраченого судового провадження?
Тема 30. Міжнародний цивільний процес
Питання для обговорення
1. Процесуальні права та обов’язки іноземних осіб. Процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців та осіб без громадянства, юридичних осіб.
2. Загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом.
3. Судовий імунітет іноземної держави, її дипломатичних представників та інших осіб.
4. Виконання судових доручень іноземних судів і звернення судів України з дорученнями до іноземних судів.
5. Застосування судом іноземного права.
6. Визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.
Завдання
167. Громадянин США Річардс Д. звернувся до місцевого суду із заявою про усиновлення неповнолітнього Ігнатенка С., вихованця будинку дитини (Україна), у якій зазначав, що він неодружений, власних дітей не має і бажає усиновити дитину-сироту. Заявник має достатні фінансові та інші можливості для виховання хлопчика. Працюючи за фахом учителем у середній школі, він спроможний створити всі умови для нормального розвитку дитини та її лікування.
Рішенням місцевого суду, яке залишено без зміни ухвалою апеляційного суду, в задоволенні заяви Річардсу Д. відмовлено.
Відмовляючи громадянину США в усиновленні дитини, суди виходили з того, що: заявник неодружений, власних дітей не має, самостійно утримувати і виховати дитину він неспроможний, оскільки працює в середньому 40 годин на тиждень; заявник зустрічається з жінкою, з якою сподівається в подальшому зареєструвати шлюб, а тому невідомо, як вона в майбутньому буде ставитись до дитини; заявник не зміг пояснити суду, чому він вирішив усиновити хвору дитину, а не здорову, як це мав намір зробити раніше; з урахуванням захворювань дитині необхідна повноцінна сім’я, тобто сім’я, яка складається з обох батьків.
У касаційній скарзі порушується питання про скасування постановлених у справі судових рішень з направленням її на новий судовий розгляд у суд першої інстанції з тих підстав, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а висновок щодо неможливості задовольнити заяву суперечить як фактичним обставинам справи, так і чинному законодавству України.
Визначте процесуальні права та обов’язки іноземних осіб. Яке рішення повинна прийняти касаційна інстанція? Визначте підсудність даної справи. В чому полягає особливість надання документів громадянами інших держав?
168. Представник канадської корпорації “Даньян Інтернешнл Інк” (далі – корпорація) 12 січня 2010 р. звернувся до Печерського районного суду м. Києваз клопотанням про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 18 жовтня 2009 р.
Ухвалою судді цього суду 20 січня 2010 р. клопотання корпорації було залишено без руху на підставі ст. 121 ЦПК у зв’язку з несплатою державного мита. Заявнику було надано строк для виправлення недоліків клопотання, тобто для сплати державного мита, до 30 січня 2010 р. і роз’яснено, що у випадку невиконання ухвали судді клопотання буде вважатися неподаним та повернено заявнику.
Оскільки вимоги ухвали у визначений строк виконані не були, ухвалою судді Печерського районного суду м. Києвавід
7 лютого 2010 р. клопотання корпорації було визнано неподаним і повернено заявнику.
Не погоджуючись із останньою ухвалою, корпорація просила її скасувати й розглянути клопотання по суті, посилаючись на те, що вимоги судді щодо сплати державного мита в розмірі 50 % арбітражного збору не ґрунтуються на законі.
Яке рішення повинен прийняти суд апеляційної інстанції? Якій порядок подачі клопотання?
169. У листопаді 2009 р. Федіна І.А. звернулася до суду з позовом до спільного підприємства Автомобільний Дім “Україна Мерседес-Бенц” (далі – СП) про розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування шкоди, в якому зазначила, що в січні 2009 р. на підставі договору купівлі-продажу від
6 жовтня 2008 р. вона отримала в СП автомобіль марки “Мерседес-Бенц-S500L”.
Після початку експлуатації придбаний автомобіль з лютого 2009 р. до жовтня 2009 р. більше десяти разів ремонтувався у відповідача. Посилаючись на те, що вона придбала автомобіль неналежної якості, позивачка просила суд розірвати договір купівлі-продажу автомобіля та стягнути з відповідача на її користь збитки та моральну шкоду.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 15 травня 2010 р. позов задоволено, договір купівлі-продажу автомобіля розірвано, приведено сторони в первісний стан.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від
5 серпня 2010 р. рішення Вишгородського районного суду в частині стягнення моральної шкоди та виплат на оплату юридичної допомоги змінено.
У поданій касаційній скарзі генеральний директор СП просить скасувати постановлені судові рішення у зв’язку з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція встановила наступне.
Вирішуючи справу, суди першої і апеляційної інстанції вважали, що продавцем автомобіля неналежної якості є відповідач – СП, виходячи з того, що позивачка йому замовила зазначений автомобіль; СП є генеральним представником акціонерного товариства “Даймер Крайслер АГ” (Німеччина, Штуттгарт; далі – АТ) в Україні з продажу та сервісу автомобілів “Мерседес-Бенц”; його менеджер прийняв замовлення на автомобіль і передав позивачці текст договору купівлі-продажу з АТ, який вона підписала; оформлення та супроводження автомобіля здійснювало СП.
Проте згідно з наявним в матеріалах справи листом Державної податкової адміністрації України СП як генеральне представництво “Даймер Крайслер АГ” в Україні не зареєстровано, а в статуті СП зазначено, що учасниками спільного під-приємства є: Автомобільний Дім “Україна – Мерседес-Бенц”, АТ “Українська автомобільна корпорація” та АТ “Авантрейд”.
Визначте цивільну процесуальну дієздатність СП. Визначте належного відповідача. Визначте підсудність цієї справи. Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?
170.У вересні 2009 р. Григоренко О.С. звернувся до суду із позовом до П. Владі про зміну прізвища народженої у шлюбі з відповідачкою дочки Наталії, зареєстрованої під прізвищем Григоренко, про що свідчить запис у свідоцтві про народження дитини.
У 2008 р. відповідачка змінила своє прізвище і прізвище доньки – Григоренко на Владі. Їхня донька досягла чотирнадцятирічного віку та згодна змінити прізвище Владі на Григоренко, проте відповідачка не надає на це своєї згоди.
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від
9 червня 2010 р., залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 26 листопада 2010 р., позов Григоренка О.С. задоволено.
У касаційній скарзі відповідачка просить скасувати ухвалені у справі рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна інстанція встановила наступне.
Задовольняючи позовні вимоги та змінюючи прізвище неповнолітньої, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що дитина є громадянкою України, мешкає з позивачем, згодна змінити прізвище.
Однак у матеріалах справи наявні докази набуття
21 червня 2008 р. французького громадянства відповідачкою та її неповнолітньою дитиною, а також свідоцтво про народження Владі Н., в якому зазначено про її французьке громадянство.
Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції?Визначте підсудність даної цивільної справи.
171. Страхова компанія АІОІ “ОФ Європе лімітед” (далі – іноземна Страхова компанія) звернулася до суду з позовом до ДПІ у Виноградівському районі (далі – ДПІ) та Державної виконавчої служби Ужгородського управління юстиції Закарпатської області (далі – ДВС) про зняття арешту з майна і повернення його власнику. У заяві зазначалося, що 20 листопада 2008 р. у м. Мюнхені було викрадено автомобіль, який належав німецькій фірмі. Іноземна Страхова компанія сплатила колишньому власнику страхове відшкодування, і за законодавством Німеччини до компанії перейшло право власності на автомобіль.
Виноградівський районний суд Закарпатської області вироком від 14 травня 2009 р. конфіскував цей автомобіль як предмет контрабанди у Мирошниченка В.Д., який намагався на ньому перетнути митний кордон України. Пославшись на те, що автомобіль є її власністю, іноземна Страхова компанія просила задовольнити позовні вимоги. Рішенням від 23 грудня 2009 р. цей же суд позов іноземної Страхової компанії до ДПІ та ДВС про зняття арешту з майна і повернення його власнику задовольнив.
Судова палата з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області ухвалою від 23 серпня 2010 р. рішення районного суду скасувала і провадження у справі закрила, виходячи з того, що суд першої інстанції розглянув спір між іноземною юридичною особою та українськими юридичними особами, а такі спори відповідно до ст. 15 ЦПК та статей 12 – 16, 21 ГПК підсудні не загальним, а спеціалізованим судам.
У касаційній скарзі іноземна Страхова компанія просила ухвалу апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без зміни, пославшись на неправильне застосування судом норм процесуального права.
Яке рішення повинен прийняти суд касаційної інстанції? До юрисдикції якого суду належить дана справа?
172. Рішенням Талліннського міського суду (Естонія) з Мироненка А.С., який проживає в Україні, стягнено аліменти на неповнолітнього сина Т. і державне мито на користь Естонії в сумі 576 естонських крон (149 грн).
Талліннський міський суд звернувся з клопотанням дозволити примусове виконання на території України його рішення в частині стягнення державного мита.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва клопотання було задоволено, дозволено примусове виконання на території України рішення Талліннського міського суду в частині стягнення державного мита, видано виконавчий лист про стягнення з Мироненко А.С. 149 грн на рахунок Талліннського податкового департаменту.
В апеляційній скарзі Мироненко А.С. поставив питання про скасування зазначеної ухвали як такої, що суперечить Конституції України і порушує його права, тому що Талліннським міським судом аліменти та державне мито стягнені в розмірі, більшому за заробітну плату боржника.
Апеляційний суд встановив наступне. Задовольняючи клопотання, суд виходив із того, що рішення Талліннського міського суду про стягнення аліментів з Мироненка вступило в законну силу і не виконувалось на території Естонії, оскільки боржник виїхав на постійне місце проживання в Україну.
Чи підлягає скарга задоволенню? Які підстави для відмови у визнанні і виконанні рішення іноземного суду?
173. Рішенням Серафимовицького районного суду Волгоградської області Російської Федерації від 8 червня 2009 р. на користь Діденко А.Н. з Діденка Я.С. було стягнено щомісячно по 1400 руб., починаючи з 17 квітня 2009 р. до 9 серпня 2009 р., а також на утримання дочки Л., 2003 р. народження, аліменти в розмірі 1/4 всіх видів заробітної плати, починаючи з 17 квітня 2009 р. і до повноліття останньої, додаткові витрати для придбання ортопедичного взуття для неї в сумі 1921 руб. 27 коп. та 1580 руб. державного мита. Крім того, рішенням цього ж суду від 27 вересня 2010 р. з Діденка Я.С. стягнено на користь Діденко А.Н. кошти на її утримання в розмірі 1450 руб., щомісячно, починаючи з 20 грудня 2010 р. до досягнення дочкою Л. 18 років, і 982 руб. державного мита.
Громадянка Російської Федерації Діденко А.Н. звернулася з клопотанням про виконання на території України зазначених рішень суду, оскільки боржник проживає в м. Львові.
Ухвалою місцевого суду м. Львова від 21 січня 2011 р. клопотання задоволено: дозволено примусове виконання на території України зазначених рішень Серафимовицького районного суду Волгоградської області Російської Федерації, стягуючи з Діденка Я.С. відповідні кошти за офіційним курсом НБУ на день виконання.
В апеляційній скарзі на зазначені судові рішення відповідач просив зупинити виконання ухвали суду до вирішення питання щодо умов їх виконання.
Апеляційний суд встановив наступне.
Постановляючи резолютивну частину ухвали, суд не врахував, що тверді грошові зобов’язання виникли з аліментних правовідносин і на території України вони мають виконуватись в українській грошовій одиниці за офіційним валютним курсом НБУ. На підставі ухвали про дозвіл на примусове виконання рішення іноземного суду видається виконавчий лист, тому суд у резолютивній частині рішення повинен був визначити зазначені суми у гривнях за офіційним курсом НБУ щодо російського рубля на день розгляду справи.
Чи підлягає скарга задоволенню?
174. До місцевого суду 22 вересня 2010 р. надійшло клопотання компанії “Карлсбад Ентерпрайсіз Лімітед” (далі – компанія) про дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промис-ловій палаті України (далі – МКАС при ТППУ) від 16 серпня 2010 р. про стягнення з Народного Бюро (Посольства) Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії заборгованості в сумі 779 тис. 341 долар 82 центи США.
Ухвалою судді місцевого суду від 25 вересня 2010 р. у прийнятті до розгляду суду зазначеного клопотання відмовлено, тому що в рішенні МКАС при ТППУ йдеться про звернення стягнення на майно іноземної держави
На ухвалу судді надійшла скарга від повноважного представника компанії, в якій він просив скасувати ухвалу та вирішити питання по суті.
Чи підлягає скарга задоволенню? Що означає судовий імунітет держави?
175. У лютому 2010 р. компанія “Транс Коммодітіз” (США) через Міністерство юстиції України і дипломатичні канали звернулась до суду з клопотанням про визнання та виконання на території України наказу і рішення п’ятої палати в цивільних справах Земельного Суду м. Франкенталь (ФРН) відповідно від 7 та 20 червня 2009 р. про накладення арешту на майно німецької фірми “Алекс Айрон Імпекс” у зв’язку з порушенням домовленостей щодо поставки вугільного концентрату.
Клопотання розглядалося судами неодноразово. Останньою ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 грудня 2010 р. у задоволенні клопотання відмовлено.
Ухвалу оскаржила компанія “Транс Коммодітіз”, яка просила її скасувати і направити справу на новий розгляд, оскільки суд не з’ясував усіх обставин, що мають значення для вирішення останньої: не виконав указівок Верховного Суду України, викладених в ухвалі від 22 вересня 2010 р., щодо додержання процесуальних норм; не взяв до уваги правової угоди між СРСР і ФРН від 4 грудня 1956 р.; неправильно застосував
ст. 415 ЦПК; порушив вимоги статей 60, 151-153, 212 ЦПК, атому необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання. Позивач указав також на те, що суд безпідставно не застосував принципи взаємності та звичай, визнані в міжнародному праві.
Назвіть умови визнання та виконання рішень іноземних судів. Назвіть види судових доручень. Чи підлягає скарга задоволенню?
Тема 31. Конвенційний механізм захисту