Використання складних речень у мовленні правників

Складні речення вживаються у різних жанрах функціона­льних стилів. Однак частотність їх уживання в усному і писем­ному мовленні неоднакова. Так, у розмовному мовленні вини­кає потреба послуговуватися нескладними конструкціями. Перевага надається простим реченням ускладненого типу, оскі­льки прості конструкції легко формуються і легше сприйма­ються. У писемному мовленні, де виникає потреба передавати


Ильпі складні думки через причинно-наслідкові зв'язки, нале­жну аргументацію, доречними є складні конструкції: складно-'урядпі, складнопідрядні, безсполучникові, складні речення змі-НШіого типу.

Н офіційно-діловому стилі найуживанішими є складнопідрядні

... пня, за допомогою яких передаються найрізноманітніші зв'я-

•> її і підношення. Наприклад: Особа вважається невинною '/ «чиненні злочину і не може бути піддана кримінальному по-щншню, доки її вину не буде доведено в законному порядку.

11.1 підміну від складносурядних речень, в яких зв'язок між ами відходить на другий план, у складнопідрядному ре-ігііпі розкривається взаємозалежність компонентів, чітко ви­купають логіко-смислові відношення. Наприклад: У разі, цнщовиконання військового обов'язку суперечить релігійним Переконанням громадянина, виконання цього обов'язку має, бути Німінсне альтернативною (невійськовою) службою.

Типові помилки у вживанні складних речень

1. І Іадскладність структури речення заважає правильному
І"> іумінню тексту: Крім відсутності можливості вибору засо-

кі хисту, слід враховувати і те, що особа, яка посягає, може ЇЇІ/нш сильнішою фізично, або використати фактор раптовос­ті та інші обставини, які сприяють реалізації злочинних за-ЦІрін, і вогнепальна зброя може бути використана проти осо-

чка озброєна холодною зброєю.

2. Уживання сполучних слів і сполучників без урахування
іініічспнєвих відтінків: Ми відмовилися від того, колина збо­
рах, де розглядали проблему дисципліни, піднімали проблеми
ііі/иіпітної плати.

Норма: Ми відмовилися від того, щобна зборах, де роз-Мш)али проблему дисципліни, піднімали проблеми заробітної

Ч І,НІШ.

3. Наявність у реченні зайвих слів, що ускладнюють його
гірукгуру: Дівчині здавалося, що нібитоїї переслідують.

А. Уживання сполучників зате, але поряд: Він звільнений бс.іжодного пострілу, але затеправоохоронцям так і не вда-іоі н встановити причину його захоплення у заручники.

5. Двозначність у тлумаченні через можливість співвідне­сення сполучного слова або сполучника з попередніми слова­ми: В інформації газети, яка була закритою, не було нічого цікавого.

Норма: В інформації тієїгазети, яка була закрита, не булонічого цікавого.


253


6. Уживання різнотипних однорідних компонентів в од­ному реченні: 3 метою уникнення небезпеки треба: переві­рятинаявність усіх підозрілих предметів, з'ясовуватипро пересування невідомих осіб транспортом, якщо виявле­но сторонні предмети — їх треба вилучити; веденняпрофілактичної роботи задля запобігання екстремальним ситуаціям.

Норма: 3 метою уникнення небезпеки треба: перевіря­тинаявність усіх сторонніх предметів, з'ясовуватимарш рут пересування невідомих осіб, вилучативиявлені сторонні предмети, вестипрофілактичну роботу з метою уникнення непередбачуваних (екстремальних) ситуацій.

І. Змішування у складному реченні прямої і непрямої мови, наприклад: їм сказали, що візьміть з собою гроші і речі і ви будете працювати спокійно.

Норма: їм сказали: "Візьміть з собою гроші та речі і будете спокійно працювати". Або: їм сказали взяти з собою гроші і речі, щоб вони могли спокійно працювати.

8. Надуживання однаковими сполучниками чи сполучними
словами, наприклад: У судовому вироку, якийбув оприлюд
нений, викладені факти, якіпривернули увагу журналістів.

Норма: У судовому вироку, оприлюдненому (зачитано му) на засіданні, були викладені факти, які(що) привернули увагу журналістів.

9. Безпідставне використання слів де, колибез урахування
значеннєвих відтінків іменників, з якими сполучні слова спів­
віднесені, наприклад: Район, дезаплановане затримання,
знаходиться під контролем. Момент, коливідбувалася екст
радиція, зафіксований на плівці.

Норма: Район, у якомузаплановане затримання, знаходиться під контролем. Момент екстрадиціїзафік сований на плівці.

10. Неправомірне уживання сполучного слова котрий, що
найдоречніше співвідноситься з кількісними поняттями. Однак
воно зайве у реченні: Пістолет, котрий був знайдений на міс­
ці, біля котрого сталося вбивство, давно був у розшуку.

Норма: Пістолет, знайдений на місці вбивства, давно роз шукували.

11. Уживання сполучника такяк (за аналогією до російсь­
кого так как)замість оскільки, тому що, бо,наприклад:
На засідання суду він не з'явився, так як не погоджувався на
розлучення.

Норма: На засідання суду він не з'явився, оскількине погоджувався на розлучення.

254


12. Уживання сполучника аби(зі значенням обмеження), мімість сполучника мети щоб:Я хочу, абивсі почули правду. Норма: Я хочу, щоб усі почули правду.

Вправа 165.Поясніть помилки, в т.ч. у вживанні сполучників чи сполуч­них слів.

1. У пункті 11 вказаних принципів йде мова про те, що норми і положення про застосування вогнепальної зброї поса­довими особами щодо підтримання правопорядку повинні вклю­чиш керівні принципи, які визначають попередження, які у Цепних випадках даються перед пострілом із вогнепальної зброї. 1 Ііказівка на випадки, коли застосування зброї допускається б<м попередження, дає можливість працівникові міліції ефектив-

.... шконувати свої службові обов'язки. 3. Що стосується дру-

Гоп) періоду, що ми умовно визначили як "час застосування Вогнепальної зброї", то працівник повинен був керуватися на-СТунним принципом: нанесення особі, проти котрої застосову-гтьси вогнепальна зброя, якомога найменшої шкоди. 4. Нам доиоднться здійснювати затримання осіб, що вчиняють злочи­ни, фактично без застосування фізичної сили. 5. Завжди треба і.і і н можливість особі, котра посягає на щось або котру затри­мують, скористатися їх правом, котре їм належить. 6. Щоби і.пі путати сліди слідства, він готував нове алібі. 7. Відбулося І цільне засідання комітету з питань боротьби з організованою .їлочишіістю і корупцією та комітету з питань законодавчого їмСкмпечення правоохоронної діяльності, де було розглянуто стан Потриманий законності в забезпеченні прав і свобод громадян України.

І і права 166.Виправте речення, поясніть помилки.

1. Тоді життю і здоров'ю слідчого загрожувала небезпека з боку особи, сильнішої фізично, і тому його дії згідно з чинним інкоподавством і тактики були правомірними. 2. У всіх при-

.... лх, що призвели до загибелі міліціонерів, вони не були

,н(пов'язані вступати у безпосереднє фізичне протиборство, бо Грі'ба було тільки попередити останніх про свій намір застосу-м,іїй зброю. Якщо би це не допомогло зупинити нападників, ні і оді вони мали право стріляти, так як вже факт такої пове­дінки їх свідчить про небезпеку зазіхання. 3. Ситуація, яка склалася у с.Заточчя Івано-Франківської області, коли діль­ничий інспектор міліції Бойчук СЯ. намагався затримати меш­канця цього села, що був нетверезий і так як не зважав на попередження, то довелося застосувати силу. 4. Ці погляди

255


щодо поняття ситуації не мають між собою протиріч щодо су купності обставин і умов, передують вчиненню протиправних дій. 5. Формування ситуації залежить від впливу факторі», що обумовлені різноманітними характерними особливостями конкретного соціально-економічного і політичного ладу, що < у ньому для вирішення соціальних проблем. 6. Як свідчити аналіз випадків загибелі працівників міліції під час виконан­ня службових обов'язків щодо охорони громадського поряд ку, основними причинами є: незадовільна організація роботи галузевих служб; невиконання вимог щодо інструктажів, озбро єння та оснащення засобами захисту працівників, які повинні виконувати завдання для затримання злочинців; низького рів­ня професійна готовність правоохоронців, які виконують ці дії, невміння оперативно оцінювати ситуацію; слабка фізична підготовка і неготовність користуватися зброєю і слабка здат ність володіти прийомами рукопашного бою; незнання підстан для застосування зброї і нерішучість під час випадків, коли її можна застосувати.

Вправа 167. Прочитайте речення і вкажіть на їх недоліки. Запропонуйте свій варіант виправлення.

1. Обманути охоронців кордону намагався мешканець Мо­лдавії, який на власному "Мерседесі", який мав причеп, повертався з Болгарії додому. 2. Так як у поданих для митно­го оформлення товарно-супровідних документах значилося, що громадянин провозить партію чаю і кави, то працівники мит­ниці попросили, аби водій відкрив багаж. 3. Весь товар, кот­рий вилучили, був забезпечений підробними етикетками. 4. Проти того підприємця, що порушив законодавство за даними СБУ, треба щоб порушили кримінальну справу. 5. Цей зако­нопроект перебуває на розгляді у Верховній Раді, а зацікавле­ні особи сподіваються, що парламент прийме на сьомій сесії Земельний кодекс, де будуть враховані ті положення, що вже на практиці діють в Україні як результат реформ, що прово­дяться в агропромисловому комплексі. 6. За результатами ана­лізу руху коштів по розрахунковому рахунку підприємства було встановлено, що посадові особи впродовж 1991-1993 рр. при проведенні фінансово-господарської діяльності відванта жили суб'єктам підприємництва товарно-матеріальних ціннос­тей на загальну суму 583 тис. гривень, а кошти надійшли на розрахунковий рахунок "Р" і надалі перераховувалися в опла­ту за отриману продукцію і надані послуги іншим суб'єктам підприємництва.

256


II права 168. Виконайте мовностилістичний аналіз наведеної довідки. По-НІть підстави для заміни ненормативних словосполучень, уживання розділо-I шаків. Виправте помилки.

ДОВІДКА

За результатами роботи в II кварталі 2000 року піддавались кри­ці працівники апарату УПМ ДПА у Закарпатській області та ряд ильників низових структурних підрозділів податкової міліції за Возні порушення в організації та проведенні практичних заходів по ■апеченню повернення валютних цінностей в Україну, приховуван-. ііііліотної виручки, викриттю і розслідування злочинів передбаче-

і і 80 КК України.

Вжитими заходами в II кварталі поточного року досягнуто позити-и х зрушень по цьому напрямку роботи. Так станом на 1 липня 2000 т порушено вісім кримінальних справ за ознаками злочину перед-■ного ст. 80 КК України (ПП "Ватра", ТзОВ "Медея", СП "Олі-р", 1111 "Бона", ДАТ МН "Діана"), в той час коли у І кварталі була ніс одна — у ВПМ ДПІ у м.Чопі.

Мп.ого за І півріччя поточного року вжитими заходами податкової ііції області забезпечено погашення протермінованої дебіторської Ьргованості в т.ч. короткотермінованої по експортно-імпортним опе-ціим на суму 9476,2 тис. доларів США, що дозволило в рейтингу по Міні піднятись на 6 місце, а в результаті порушених кримінальних ІІв по ст. 80 КК України — на 9 місце.

Начальник ВОВЗФКБС

УІ ЇМ ДПА у Закарпатській обл.

П/п-кподаткової міліції Р.О.Бойчук

ЛОГІЧНІСТЬ МОВЛЕННЯ

Сигіоха еі сарііоза іпіегргеіаііо іп Іеде гергоЬаіиг — незвичне й оманливе тлумачення відкидається правом

За визначенням учених, логіка (від давньогрецького 1о§оз — Вово,розум, думка) — слово багатозначне. У широкому розу­мінні — це наука, що вивчає форми і закони мислення людини. І ігузькому — одержання правильного висновку з одного чи Кількох істинних висловлювань, суджень.

Усім відомо, що мовлення тісно пов'язане з мисленням, тому ниття логічне мислення означає:

а) процес мислення (дискурсу, судження) є зв'язним, по-

овним і чітким;

257


б) мислення підпорядковане певним законам, на підсліпі
яких формулюються правила логічного мислення. Алогічним <•
мислення, що суперечить законам логіки або мислення;

в) обґрунтоване, доведене, точне і систематизоване мислей
ня не підлягає ілюзіям чи обману65.

Основою професійної діяльності правників є логічне мис лення. Перша умова логічності — позаструктурні особливі>е ті — дохідливість, дієвість, достовірність. Щоб її досягти, правпик повинен обов'язково оволодіти логікою суджень у пошуках істини. Знання законів логіки, чітка зорієнтованість на їх тлумачення, гли­боке розуміння сприятимуть досягненню логічності опису подій, явищ, дадуть змогу уникнути невизначеності, подвійності суджені..

До компетенції правників належить уміння здійснювати ана ліз логічності мовлення як власного тексту, так і авторського.

Логічний аналіз мови права передбачає визначення:

а) структурних рівнів мови;

б) її специфіки як засобу передачі думок, інформації;

в) її можливостей для створення нових знаково-символіч­
них моделей у різних галузях права.

Мова права, за твердженням Н.В.Карамишевої66, з точки зору логіки поділяється на:

а) теоретичну мову (мову юридичних теорій, юридичних
законів);

б) емпіричну мову (прикладну), тобто мову правового ана­
лізу, правозастосування, мову тлумачення та ін.

Крім того, дослідниця виділяє два рівні мови права: об'єк тивний та метарівень.

Об'єктивний рівень — це система знаків і символів природної та штучної мови, які репрезентують і відображають реальні об'­єкти, що їх досліджують юристи у процесі правової діяльності.

Метарівень — це система символів і знаків, які використо­вуються для аналізу мови.

Як вказує Н.В. Карамишева67, гносеологічну істинність і хиб­ність висловлювань можна визначити через семантику (смисл) висловлювань у такій послідовності: а) визначити смисл термі­нів (понять), які входять у структуру висловлювань; б) встанови­ти логічний зв'язок між термінами; в) визначити конкретну си­туацію, в якій це висловлювання є істинним. Наприклад, істинність висловлювання Громадянин С. вбив громадянина К. визначається таким чином: 1.1. Визначається смисл терміна

65Карамишева Н.В. Логіка: Підручник для студентів-правників. — Львів, 2000. - С. 3.

66 Там само. — С. 7.

67Карамишева Н.В. Логіка... — С. 83-84.


$І>омадянин С. — особа чоловічої статі. 2. Вбив. 3. Громадяни-ч,і К. — особа чоловічої статі. Змістове значення цих слів інту-і п 11 н ю зрозуміле і не вимагає особливих уточнень. II. Визначається і ішкретна ситуація: день, час, місце, обставини тощо.

Якщо висловлювання має більше двох значень, його нази-Ишоть багатозначним висловлюванням, тобто множина значень, Якалогічно приписана висловлюванню, поширюється і набуває ще іншого значення (третього, четвертого тощо). Такими інши­ми значеннями висловлювання, крім "істина" і "хибність", мо-іуть бути: "невизначено", "можливо", "абсурдно".

В основу мислення правників покладена їх професійна дія­льність, тобто правова діяльність. Остання як синтез практич­ної і теоретичної діяльності регламентується законом або нор­мами права.

Предметне значення мовного виразу може бути істинним ■бохибним, а смисл мовного виразу, тобто його зміст, може пуги зрозумілим чи незрозумілим.

Аналіз суджень лише з точки зору їх істинності чи хибності інімиляється недостатнім, вузьким для вивчення мови права як і пмноненту мовленнєвої і — ширше — професійної діяльності. V практиці висококваліфікованих правників мовлення висту­пі» переважно в тісному зв'язку з іншими елементами розвитку думки, які сприяють донесенню істини до слухачів. Це правила

усного мовлення:

1. Слова у мові повинні в'язатися за змістовою інтонацією

(логічна мелодія).

2. Слова і речення не можна зливати в безперервний потік, і|>гбл їх розділяти паузами чи розділовими знаками.

3. Слова не можна виголошувати всі однаково, треба виді-'іч і н в них головне.

4. Головна за змістом група слів у складному реченні повинна ні ірізнятися від другорядних. Важливі слова і речення виділя-і и оільше, менш важливі — менше.

Головними виразниками змісту у мовленні є:

/ логічна мелодія;

/ логічний наголос;

/ логічні паузи;

/ логічна композиція.

Логічна мелодія. Кожне вимовлене речення має свій мело-н и і ній малюнок, який визначає напрям думки промовця. Поки думка в реченні розвивається, голос іде вгору. Коли думка за­вершується, голос спадає.

Основні види логічної мелодіїможуть бути такі: стверд­ний (коли голос на основному слові понижується), окличний


(коли голос на основному слові підвищується), запитальний (голос на основному слові значно підвищується), незакінчений (голос на основному слові підвищується, але менше, ніж при запитальній мелодії, характерний мелодійний обрив).

Логічний наголос — це виділення голосом у реченні голов­ного за змістом слова, що надає реченню точного змістового значення. Визначати логічні наголоси потрібно для того, щоб увага слухачів зосереджувалася на центральних словах кожно­го речення. Наголос може бути висотний, темповий, силовий, за допомогою паузи.

Висотний наголос. Наголошене слово промови виділяється вищим або нижчим тоном проти ненаголошених слів у реченні. Темповий наголос. Наголошене слово промовляється повільні­ше або швидше за інші слова. Силовий наголос. Наголошення здійснюється вольовим підкресленням центрального за змістом слова. Паузовий наголос. Варто зробити перед наголошеним словом паузу.