Інвестиції та фактори, які впливають на їх обсяг
Тема 8. Приватні інвестиції
1. Інвестиції, їх класифікація та фактори, що впливають на їх обсяг.
2. Інвестиційна функція: кейнсіанський та класичний підходи.
Інвестиції та фактори, які впливають на їх обсяг
Інвестиції відіграють повійну роль у макроекономіці, з одного боку, у короткостроковому періоді вони впливають на сукупний попит та визначають обсяг виробництва, а, з іншого, в довгостроковому періоді впливають на економічне зростання через капіталоутворення, на потенційний обсяг випуску та сукупну пропозицію.
Поряд із споживанням інвестиції являють собою другу за важливістю складову сукупних витрат. Як зазначалося в темі 1, інвестиції – це витрати підприємств на відновлення та розширення капіталу.
За різними критеріями розрізняють наступні види інвестицій.
1) За вартісною формою – валові та чисті інвестиції. Валові інвестиції є більш широким поняттям, оскільки вони містять інвестиції на відновлення основного капіталу та вкладення коштів на розширення виробництва. Перша частина, в свою чергу, складається з інвестицій на капітальний ремонт та інвестицій на реновацію (повну заміну зношеного обладнання). Кількісно відновлювальні інвестиції дорівнюють амортизаційному фонду підприємств. Інвестиції, призначені для проведення модернізації і розширення виробництва, отримали назву чистих.
2) За натуральною формою – інвестиції в основний капітал, будівництво та приріст запасів товарно-матеріальних цінностей (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, готової продукції).
3) За фізичною формою – реальні та фінансові інвестиції. Реальні означають вкладення коштів у придбання елементів капіталу (машин, обладнання, додаткової сировини), а фінансові – у придбання цінних паперів акціонерних товариств.
4) За мезоструктурою – регіональні та галузеві інвестиції. Цей підхід використовується в структурному аналізі інвестицій, їх розподілі в економіці за окремими регіонами та галузями господарства.
5) За походженням – національні та іноземні. Вкладниками перших є резиденти, а других – нерезиденти;
6) Залежно від чинників, що визначають обсяг попиту на інвестиції – автономні та індуційовані. Інвестиції, здійснення яких не зумовлене зростанням національного доходу, називають автономними. Прикладом автономних інвестицій можуть бути інвестиції в нову техніку та поліпшення якості товарів і послуг. Індуційовані інвестиції – інвестиції, зміна обсягу яких обумовлена змінами національного доходу.
Джерелами формування інвестицій в економіці виступають заощадження домашніх господарств, підприємств і держави у формі:
- прибутку підприємств (нерозподіленого прибутку акціонерних товариств), який використовується на розвиток виробництва, тобто відбувається самофінансування розвитку;
- банківських кредитів, що утворились шляхом залучення депозитів суб’єктів економіки до банківської системи;
- коштів, залучених через фондовий ринок шляхом емісії цінних паперів;
- бюджетних вкладень держави та органів місцевого самоврядування в межах їх бюджетів розвитку.
Фактори, що впливають на обсяг інвестицій, досить багатогранні. Однак в макроекономіці, насамперед, вирізняють такі:
- очікувана норма прибутку від інвестиційного проекту;
- ставка банківського процента, оскільки альтернативою інвестиціям є розміщення коштів на депозиті в банку;
- рівень оподаткування прибутку підприємств;
- нові технології, наявність яких потребує додаткових коштів на переозброєння виробництва;
- резервні виробничі потужності, які гальмують інвестиційний процес, оскільки в законсервованому стані можуть перебувати цілі заводи, цехи, дільниці і створення нових потужностей при цьому недоцільне.
У макроекономічних моделях провідним фактором рівноваги інвестиційного ринку виступає ставка банківського процента.