Послідовність виконання роботи

1.Включити в електричну мережу вторинні прилади 1 і 2 диференціаль- них манометрів 12 і 14, включити насос 9 і вентилем 8 встановити таку витрату рідини в трубопроводі, за якої перепад тиску на камерній діафраграмі 11, що фіксується вторинним приладом 12, складав би близько 90% - 95% за шкалою цього приладу. Потім, орієнтуючись за шкалою водомірного лічильника 10, що відповідає об’єму W= 0,01 м³ на одне ділення шкали ( W=0,01 м³/діл ), фіксують час ( t ) проходження рідини в кількості 0,1 м³. Відлік часу повторюють 2-3 рази для більш точного результату вимірювання. Час вимірюють у секундах. Одночасно прочитують свідчення вторинних приладів 1 і 2, що фіксують перепад тиску на камерній діафраграмі і на нормальному соплі. Перепад тиску вимірюють у паскалях (Па). Результати вимірювань заносять у таблицю експериментальних і розрахункових величин ( табл. 6.1). Потім регулювальним вентилем 8 зменшують подачу рідини в трубопровід так, щоб перепад тиску на камерній діаграмі зменшився на 10% - 15% за шкалою вторинного приладу 1. Таким чином виконують 4…5 дослідів, при цьому в останньому досліді величина перепаду тиску на приладах 1 або 2 не повинна бути менше 30% -го значення їх шкал.

Величини U_ср і Re у табл.6.1, розраховують за формулами ( 4.3 ), ( 4.4 ) лабораторної роботи №4

Таблиця 6.1

Таблиця експериментальних і розрахункових величин

№ п/п	Трива-лість вимі-рів, t, сек	Свідчен лічиль-ника, W, м³	Витр та рідин Q, м³/с	Швид-кість руху рідини, U_ср, м/сек	Число Рейнольдса, Re	Перепад тиску	Значення коефіцієнта витрат
На нормаль ному соплі, ∆Р₁	На камерн діафрагмі, ∆Р₂	Нормалного сопла, μ_с	Камер-ної діафрагми, μ_д



Середнє значення коефіцієнтів :

2. Використовуючи результати експериментів, визначити коефіцієнти витрат звужуючих пристроїв – камерної діафрагми і нормального сопла – наступним чином.

З формули ( 6.5 ), беручі до уваги ( 6.6 ), дійсна витрата дорівнює

. ( 6.7 )

Звідки формула для знаходження коефіцієнтів витрат кожного звужуючого пристрою має вигляд:

, ( 6.8 )

де: - витрата рідини, що визначається дослідним шляхом, м³/сек;

- площа отвору звужуючого пристрою, м²;

де d_з.п. – діаметр отвору звужуючого пристрою – 0,025 м;

∆Р – перепад тиску на звужуючому пристрої, Па;

d_тр – внутрішній діаметр трубопроводу – 0,052 м.

3. Порівняти отримані під час дослідів значення коефіцієнтів витрати сопла і діафрагми, пояснити їх відмінність.

4. За результатами дослідних даних побудувати графіки функцій μ_діафр=f(Re) і μ_сопла=f(Re) і по них з’ясувати: чи є можливість визначити орієнтоване значення Re_гр. (граничне значення) для діафрагми і сопла.

6. Студентам спеціальності «Теплоенергетика», що вивчають курс «Гідрогазодинаміка», порівняти значення коефіцієнтів витрати діафрагми і сопла, отримані в дослідах, з довідковими даними [ 4 ] , [ 6 ] , [ 7 ]. Якщо є відмінності – пояснити їх.

Питання для самоконтролю

1. За яким принципом працюють витратоміри з використанням звужуючих пристроїв?

2. Як виражається залежність витрати рідини від перепаду тиску на звужуючому пристрої?

3. Чи залежить коефіцієнт витрати від режиму руху рідини через звужуючий пристрій?

4. Від яких параметрів залежить числове значення коефіцієнта витрати звужуючого пристрою даного типу?

5. Як визначається коефіцієнт витрати?

6. Які переваги у витратомірного сопла в порівнянні з діафрагмою?

7. Які недоліки у витратомірного сопла в порівнянні з діафрагмою?

Д О Д А Т О К 1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

КРИВОРІЗЬКИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ