Ультразвук та його нормування

 

Ультразвук має частоту коливань більше 20 000 Гц. Він швидко зга- сає, а його механічна енергія трансформується в теплову. Ультразвук ма- лої інтенсивності сприяє нагріванню тіла людини і широко використову- ється медициною. Дещо більша його інтенсивність може призвести до парезів і паралічів, а велика інтенсивність – спричинити смерть.

Дія звуків низькочастотних ультразвукових установок (1,0х104-

1,0х105 Гц) призводить до змін функцій центральної нервової системи, серцево-судинної й ендокринної систем, слухового і вестибулярного ана- лізаторів. В операторів на ультразвукових установках спостерігається ас- тенія, судинна гіпотонія, знижена електрична активність серця, мозку та скелетних м’язів.

Високочастотний ультразвук (1,0х105-1,0х109 Гц), не пошкоджуючи барабанної перетинки і середнього вуха, руйнує кортієв орган, глибокі

структури органів і тканин людини, викликає порушення капілярного

кровотоку, знижує відчуття болю.

Професійні захворювання зареєстровані лише при контактній пере- дачі ультразвуку на руки – вегетосенсорна і сенсомоторна поліневропатія рук. При цьому небезпечна дія ультразвуку полягає в тому, що на руки і тіло працівника, при дотику до рідких і твердих середовищ діють коли- вання високої інтенсивності, створені в цих середовищах при роботі уль- тразвукових машин. Така дія викликає нагрівання тіла і призводить до змін у тканинах організму людини.

Допустимі величини повітряного ультразвуку не повинні перевищу- вати за звуковим тиском в 1/3 октавних смугах з середньогеометричними частотами від 12500 до 100000 Гц відповідно від 80 до 110 дБ.

Для контактного ультразвуку параметром, що нормується, є віброш- видкість або інтенсивність. Допустимі величинами параметрів ультразву- ку в зонах, призначених для контакту рук оператора з органами приладів та устаткування при 8-годинному робочому дні є за віброшвидкістю (1,6

*10-2м/с) – 110 дБ, а за інтенсивністю – 0,1 Вт/см2.

Для захисту від ультразвуку, який передається через повітря, викори- стовують захисні екрани, звукоізольовані кабіни, звукоізоляційні кожухи. А для виключення впливу контактного ультразвуку роботи з коливними рідинами середовища необхідно проводити при виключеному джерелі ультразвуку. В іншому випадку використовують спеціальні інструменти, що мають ручки з еластичним покриттям, яке поглинає ультразвук. Для індивідуального захисту від повітряного ультразвуку використовують протишумні навушники, а від контактного двошарові рукавички із зовні- шнім еластичним, наприклад, гумовим шаром.