Лабораторна робота 4

Кваліметрічні методи розрахунку показників якості продукції

Мета роботи:

навчитися застосовувати методи кваліметрії для розрахунку показників якості друкованої та мультимедiйної продукції

Навчальний матеріал

1. Поняття кваліметрії

Кваліметрія – наука про способи виміру та кількісну оцінку якості продук­ції й послуг.

Основним завданням кваліметрії є обґрунтування номенклатури показників якості продукції та розроблення методів і засобів їх розрахунку.

Показник якості продукції – це кількісна характеристика однієї або декількох властивостей продукції, що характеризують її якість у певних умовах створення, експлуатації або споживання (наприклад, безвідмовність роботи, трудомісткість, собівартість, маса, розмір виробу і тому подібне).

2. Кваліметрічні методи розрахунку показників якості продукції

Метод попарного порівняння.Метод попарного порівняння застосовується на практиці в основному для оцінки якості продукції (наприклад, відбитків) за одним показником (на­приклад, характером зміни оптичної щільності відбитків у процесі друкування). Метод дозволяє якісно оцінити найкращий виріб вибірки, а відповідно, й діапазон зміни якості виробів у вибірці.

Алгоритм методу попарного порівняння:

1. Здійснюється вибірка виробів

2. Кожний виріб послідовно порівнюється з усіма іншими відібраними для контролю одиницями продукції. При кожному порівнянні той виріб, який має більш високу якість, отримує 2 бали; той виріб, який має нижчу якість, отримує 0 балів; якщо якість виробів однакова, вони обидва отримують по 1 балу. Результати порівняння заносяться в таблицю (табл. 16).

3. Потім підраховується сума оцінок для кожного виробу. Сумарна оцінка визначає якість виробу.

 

Таблиця 16

Таблиця для обліку результатів попарного порівняння

Кількість балів
Порядковий номер виробу 1 2 3 4 … n Загальна сума балів
             
             
             
             
…              
n              

 

Диференційний метод.Диференційний метод визначення рівня якості продукції полягає у порів­нянні множини абсолютних одиничних показників її якості із відповідною множиною значень базових показників якості. В результаті отримують n значень відносних показників якості (оцінок), за якими судять про відповідність оцінюваних показників еталонним (базовим) значенням, взятим з нормативних документів.

Відносні одиничні показники якості визначають за формулами:

a) для бажаних показників:

, (20)

b) для небажаних показників

, (21)

де: P – фактичне значення абсолютного показника якості оцінюваної продукції;

Pбаз – базове значення даного абсолютного показника якості;

q – значення відповідного відносного показника якості.

Одиничний показник вважається бажаним, якщо при його збільшенні збільшується комплексний показник якості, тобто якість покращується. Із збільшенням неба­жаного показника комплексний показник якості зменшується, тобто якість погіршується.

Наприклад, глибину вимивання фотополімерних форм (бажаний показник) оцінюють за формулою (20), тому що зі зростанням глибини вимивання прин­ципово підвищується якість форми, а величину зменшення ширини друкувальних елементів (небажаний показник) – за формулою (21) [1].

Отримані значення показників рівня якості виробів мають бути у межах до­пускних відхилень. Нижнє відхилення встановлюють відповідно до технічно-експлуатаційних вимог, а верхнє – за економічною доцільністю, що диктується ринком реалізації виробів.

Слід пам'ятати, що у випадку виходу фактичного значення абсолютного показника P за допустимі межі в бік погіршення якості, значення відповідного відносного показника якості q має дорівнювати нулю. Те саме стосується комплексної оцінки якості.

Диференційний метод має обмеження, тому що не дає змоги отримати узагальнену оцінку, виражену одним числом. Внаслідок диференційного оцінювання можливі ситуації, коли частина відносних одиничних показників має високі значення, а частина – низькі. У таких випадках для отримання узагальненої оцінки необхідно користуватися комплексним методом.

Комплексний метод. Комплексний метод визначення рівня якості продукції полягає у порівнянні комплексних узагальнених показників рівня якості замість одиничних, як у диференційному методі.

Узагальнений показник – це показник, на основі якого прийняте рішення оцінювати загальну якість продукції.

Узагальнений показник є функцією від одиничних (а також групових, комплекс­них) показників якості продукції і може бути виражений:

1) головним показником, який відображає основне призначення продукції (це найбільш бажано)

Наприклад, головним показ­ником для друкарської машини є її продуктивність в аркушах-відбитках за термін служби, який визначається за формулою.

2) інтегральним показником, який відображає економічний ефект від експлуатації або споживання продукції

3) середнім зваженим показником (використовується, якщо комплексний показник якості продукції не вдається виразити за допомогою одиничних показників чи об'єктивною функціональною залежністю)

Існують такі види середніх зважених показників: