Про посвячення Богові людей і речей. 42 страница
5. І розгорнув Єздра книгу цю на очах усього народу, бо він стояв вище від усього народу. І коли він розгорнув її, увесь народ підвівся.
6. І благословив Єздра Господа, Бога Великого. І увесь народ відповідав: Амінь! Амінь! Піднімаючи догори руки свої, і схиляли голови і поклонялися Господові лицями до землі.
7. Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та левити пояснювали народові Закона в той час, як народ стояв на своєму місці.
8. І читали з книги, із Божого Закону, виразно і розтлумачували, і народ розумів прочитане.
9. І Неємія, він же Тиршата, і книжник Єздра, священик, і левити, що навчали народ, сказали всьому народові: День цей – святий Господові, Богові вашому: не журіться і не плачте, тому що увесь народ плакав, слухаючи слова Закону.
10. І сказав їм: Ідіть, їжте жирне, і пийте солодке, і посилайте частки тим, у кого нічого не наготовлено; бо день цей святий Господові нашому. І не журіться, тому що радість Господа – то ваша сила.
11. І левити заспокоювали увесь народ, кажучи: Припиніть, бо день цей, святий, не журіться.
12. І пішов увесь народ їсти і пити, і посилати частки, і святкувати з великою радістю; тому що зрозуміли слова, котрі сказали їм.
13. Другого дня зібралися старшини поколінь від усього народу, священики і левити до книжника Єздри, щоб він розтлумачував їм слова Закону.
14. І знайшли написане в Законі, котрого Господь дав через Мойсея, щоб сини Ізраїлеві сьомого місяця, на свято, жили в куренях.
15. А тому оголосили і проголосили по всіх містах своїх і в Єрусалимі, кажучи: Підіть на гору, і несіть гілки оливи садової, і гілки миртові, і гілки пальмові, і гілки широколистих дерев, щоб учинити курені, як написано.
16. І пішов народ, і принесли, і вчинили собі курені, кожний на своєму даху, і на подвір'ях своїх, і на подвір'ях дому Божого, і на майдані біля Водної брами, і на майдані коло Єфремової брами.
17. Уся громада, що повернулася з полону, вчинили курені, і замешкала в куренях, бо від днів Ісуса Навина, до цього дня, не робили того сини Ізраїлеві. Радість була вельми велика.
18. І читав з книги Закону Божого щодня, від першого до останнього дня. І святкували свято сім днів, а восьмого дня святкування – за настановою.
Неємії 9
1. Двадцять четвертого дня цього місяця зібралися всі сини Ізраїлеві в пості та у веретищах, і з попелом на головах своїх, із порохом на них.
2. І відділилося сім'я Ізраїлеве від усіх народів, і підвелися, і сповідалися за гріхи свої і за злочини батьків своїх.
3. І стояли на своєму місці, і чверть дня читали з книги Закону Господнього, Бога свого, і чверть сповідалися і поклонялися Господові, Богові своєму.
4. І стали на звищене місце левитів: Ісус і Бані, і Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали дужим голосом до Господа, Бога свого.
5. І сказали левити: Ісус і Кадміїл, Бані, Хашавнія, Шеревея, Годійя, Шеванея, Пехатія: підведіться, прославте і благословіть Господа, Бога свого, од віку і до віку. І буде благословенним ймення Твоєї слави, бо Ти піднесений над усіляким благословенням і похвалою.
6. Ти, Господе, єдиний, Ти витворив небо, небеса небес, і все військоїхнє, землю і все, що на ній, моря, і все, що в них, і Ти живиш усе це, і небесне військо Тобі поклоняється.
7. Ти Сам, Господе Боже, вибрав Аврама, і вивів його з Ура халдеїв, і дав йому ім'я Авраам.
8. І знайшов серце його вірним перед Тобою, і склав з ним заповіта, щоби дати насінню його землю ханаанеїв, хеттеїв, амореїв періззеїв амореїв євусеїв і ґірґашеїв. І Ти дотримався слова Свого; тому що Ти праведний.
9. Ти побачив бідування батьків наших у Єгипті, і почув волання їхнє біля Червоного моря
10. І явив ознаки та дива над фараоном, і над усіма служниками його, і над усім народом його країни його, бо Ти знав, що вони зарозуміло поводилися з ними, і вчинив Ти собі ім'я до цього дня.
11. Ти море розтяв перед ними, і вони пройшли посеред моря суходолом, а тих, що наздоганяли їх, Ти кинув у глибини, мов камінь до могутньої води.
12. У стовпі хмарини Ти проводив їх удень, і в стовпі вогню – уночі, щоб освітлювати їм дорогу, котрою мали йти.
13. І зійшов Ти на гору Сінай, і говорив з ними і розмовляв з ними з неба, і дав їм справедливе право та справедливі суди, настанови і заповіді доброзичливі.
14. І відкрив їм святу Твою суботу, і заповіді, і настанови, і Закон зголосив через служника Твого Мойсея.
15. І хліб з неба ти дав їм у голоді їхньому, і воду зі скелі джерелив їм у спразі їхній, і сказав їм, щоб вони пішли й оволоділи землею, котру Ти обіцяв їм, присягаючись дати їм.
16. Але вони і батьки наші виявили впертість, і шию свою мали твердою, і не дослухалися заповідей Твоїх;
17. Не захотіли підкоритися, і не пам'ятали пречудових діянь Твоїх, котрі Ти учиняв серед них, але тримали шиї свої твердими, і, повставши, настановили вождя, аби навернутися в рабство своє. Однак Ти Бог, що любить прощати, ласкавий і милосердний та довготерпеливий, Ти повільний на гнів, і по великій милості не залишив їх.
18. І хоч вони зробили собі литого бичка, і сказали: Ось бог твій, котрий вивів тебе з Єгипту, і хоч удавалися до великих заколотів,
19. Але Ти, за великим милосердям Твоїм, не залишав їх у пустелі; стовп хмарини не відходив од них удень, аби проводити їх у дорозі, і стовп вогню уночі, щоб освітлювати їм шлях, по котрому мали йти.
20. І Ти дав їм Духа Твого доброго, щоб наставляти їх, і манну Твою не боронив устам їхнім, і воду давав їм для спраги їхньої.
21. Сорок років Ти підтримував їх у пустелі; вони ні в чому не мали нестачі, одежа їхня не відала зносу, і ноги їхні не пухли.
22. І Ти дав їм царства та народи, і розподілив їм за спадком, і вони оволоділи землею Сигона, і землею царя хешбонського, і землею Ога, царя башанського.
23. І синів їхніх Ти розмножив, як зорі небесні, і ввів їх до краю, котрого Ти обіцяв батькам їхнім, що вони прийдуть володіти ним.
24. І увійшли сини їхні, і оволоділи землею, І Ти підкорив їм мешканців краю, ханаанеїв, і віддав їх в руку їхню, і царів їхніх, і народи краю, щоб вони вчинили з ними за своєю волею.
25. І здобули вони укріплені міста і родючу землю, і забрали в своє володіння доми, виповнені всіляким добром, витесані з каменя водозбори, виноградні і оливкові сади, і багато дерев плодових, вони їли, насичувалися, повніли, і насолоджувалися за великою благодаттю Твоєю.
26. І стали непокірними і збунтувалися супроти Тебе, і зневажили Закон Твій, убивали пророків Твоїх, котрі умовляли навернутися до Тебе, і вдавалися до великих образ.
27. За те Ти віддав їх у руки ворогів їхніх, котрі чинили їм утиски. Та коли у важкі їхні часи вони волали до Тебе, Ти вислуховував їх на небесах, і, за значним милосердям Твоїм, давав їм рятівників, і вони рятували їх від руки ворогів їхніх.
28. Та коли починали жити в мирі, то знову вдавалися до лихого перед Тобою, і Ти віддавав їх до рук ворогів їхніх, і вони панували над ними. Та коли вони знову волали до Тебе, Ти вислуховував їх з небес, і за великим Твоїм милосердям, визволяв їх упродовж багатьох літ.
29. Ти нагадував їм, щоб навернулися до Закону Твого, але вони чинили зарозуміло, і не дослухалися заповідей Твоїх, і грішили супроти настанов Твоїх, за котрими існував би чоловік, якби виконував їх; і хребта свого учиняли твердим, і шию свою мали твердою, і не корилися.
30. Наджидаючи їхнього навернення, Ти зволікав упродовж багатьох літ, і нагадував їм Духом Твоїм через пророків Твоїх, але вони не корилися. І Ти віддав їх в руки народів земель.
31. Проте, за великим милосердям Твоїм, Ти не винищив їх до решти, і не залишав їх, тому що Ти Бог щедрий і милосердний.
32. І нині, Боже наш, Боже Великий, Могутній і Грізний, що зберігаєш заповіта і милість, нехай не буде малим перед лицем Твоїм все страждання, котре спіткало нас, царів наших, князів наших, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших і увесь народ Твій, від днів царів асирійських аж до цього дня.
33. У всьому, що спіткало нас, Ти праведний, тому що Ти вчиняв за правдою, а ми завинили.
34. Царі наші, князі наші, священики наші, і батьки наші не виконували Закону Твого, і не дотримувались заповідей Твоїх, і свідчень Твоїх, котрими Ти свідчив супроти них.
35. І в царстві Своєму, у великому добрі Твоєму, котре Ти чинив їм, і на широкополій та родючій землі, котру Ти відділив їм, вони не служили Тобі, і не відвернулися од лихих діянь своїх.
36. І ось, ми нині раби на тій землі, котру Ти дав батькам нашим, щоб харчуватися її плодами і її добром, ось, ми [тепер] раби.
37. І врожаї свої вона примножує для царів, котрим Ти підкорив нас за гріхи наші. І тілами нашими, і худобою нашою вони володіють за своїм свавіллям, і ми у великих тіснотах.
38. Через усе це ми даємо тверду обіцянку, і підписуємо, і на підписові печатка князів наших, левитів і священиків наших.
Неємії 10
1. Ті, що поставили печатки, були: – намісник Неємія, син Хахаліїн, і Цідкійя.
2. Серая, Азарія, Єремія,
3. Пашхур, Амарія, Малкійя,
4. Хаттуш, Шеванія, Маллух,
5. Харім, Меремот, Овадія,
6. Даниїл, Ґіннетон, Барух,
7. Мешшулам, Авійя, Мійямін,
8. Маазія, Білґай, Шемая – це священики.
9. Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадмеїл;
10. І брати їхні: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан;
11. Міха, Рехов, Хашавія,
12. Заккур, Шеревія, Шеванія,
13. Годійя, Бані, Беніну,
14. Зверхники народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,
15. Бунні, Аздад, Бевай,
16. Адонійя, Біґвай, Адін,
17. Атер, Хізкійя, Аззур,
18. Годійя, Хашум, Бецай,
19. Харіф, Анатот, Невай,
20. Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,
21. Мешезав'їл, Садок, Яддуя,
22. Пелатія, Ханан, Аная,
23. Осія, Хананія, Хашшув,
24. Галлохеш, Пілха, Шовек,
25. Рехум, Хашавна, Маасея,
26. Ахійя, Ханан, Анан,
27. Маллух, Харім, Баана.
28. І решта народу, священики, левити, брамники, співаки, храмові нетінеї і всі що відділилися од народів чужинських до Закону Божого, дружини їхні, сини їхні і доньки їхні, усі, котрі мали знання та розуміння,
29. Прилучилися до братів своїх, до найвельможніших із них, і взяли присягу з прокляттям – чинити за Законом, що був даний рукою Мойсея, служника Божого, і дотримуватися, і виконувати всі заповіді Господа Бога нашого, і настанови Його і приписи Його.
30. І не віддавати доньок своїх [чужинським] народам, і їхніх дочок не брати за своїх синів.
31. І коли чужинські народи будуть привозити товари і всяку їжу в суботу, не купувати у них у суботу, і в святий день; і сьомого року не займатися будь-якими боргами.
32. І поставили ми собі за закон давати від себе по третині шекля щороку на служіння дому Бога нашого
33. На хліби показні, на постійні хлібні приношення, і на постійне приношення всеспалення, на суботи, на новомісяччя, на свята, на освячені речі і на пожертви за гріх для очищення Ізраїля, і на все, що звершуватиметься в домі Бога нашого.
34. І кинули ми, священики, левити і народ, жереба про пожертву дров, щоб кожна наша родина у певний час щороку приносила їх для дому Бога нашого, щоб вони горіли на жертовникові Господа, Бога нашого, як написано у Законі.
35. І поклали ми щороку приносити в дім Господній першоплоди землі нашої і першоплоди всіляких плодів з усякого дерева.
36. Також приводити в дім Бога нашого до священиків, що служать в домі Бога нашого, первістків із синів наших та із худоби нашої, як написано в Законі, і первістків від великої і дрібної худоби.
37. І приношення з першого помолу нашого, і приношень наших, і плодів усякого дерева, вина і оливи ми будемо припроваджувати священикам до комор при домі Бога нашого і десятину від землі нашої левитам. Вони, левити, будуть брати десятину в усіх містах, де в нас є землеробство.
38. При левитах, коли вони будуть брати левитову десятину, має бути священик, син Ааронів, щоб левити десятину із своїх десятин припроваджували в дім Бога нашого, в приміщення, налаштовані для комори.
39. Тому що в ці приміщення як сини Ізраїлеві, так і левити мають припроваджувати приношення: хліб, вино і оливу. Там же мають бути освячені посудини, і священики, що служать , і брамники і співаки. І ми не занедбаємо дому Бога нашого.
Неємії 11
1. І жили старшини народу в Єрусалимі, а решта з народу кидала жереба, щоб одна з десяти частин їхніх замешкала в Святому місті Єрусалимі, а дев'ять частин залишалися в інших містах.
2. І благословив народ усіх, котрі добровільно зголосилися замешкати в Єрусалимі.
3. Ось старшини провінції, котрі мешкали в Єрусалимі, а в містах Юдеї мешкали, кожний у своєму маєтку, по містах своїх, ізраїльтяни, священики, левити, і нетінеї храму, і сини служників Соломонових, –
4. У Єрусалимі мешкали із синів Юди і з синів Веніяминових. Із синів Юдиних: Атая, син Уззійї, сина Захарії, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магаліїла, із синів Перецових.
5. І Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарії, сина Шілоні.
6. Усіх синів Перецових, що мешкали в Єрусалимі, чотириста шістдесят вісім, люди мужні.
7. А ось сини Веніяминові: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Кадаї, сина Маасеї, сина Ітіїла, сина Ісаї.
8. А за ними: Ґаббай, Саллай, – дев'ятсот двадцять вісім.
9. А Йоїл, син Зіхрі, був старшиною над ними, а Юда, син Сенуїн, був другим над містом.
10. Із священиків: Єдая, син Йоярів, Яхін,
11. Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, старший у Божому домі.
12. І брати їхні, що служили при домі Божому, – вісімсот двадцять два; і Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарії, сина Пашхура, сина Малкійї;
13. І брати його, старшини родів – двісті сорок два; І Амашсай, син Азаріїла, сина Ахезая, сина Мешіллемота, сина Іммера,
14. І брати його, люди мужні, доблесні, – сто двадцять вісім. Зверхником над нини був Завдіїл, син Ґедоліма.
15. А із левитів: Шемая, син Хашшува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні,
16. І Шаббетай, і Йозавад із старшин левитів відповідали за зовнішні справи дому Божого,
17. А Матанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафового, був найперший започатковувач молитви подяки, і Букбукія, другий по ньому з братів його, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутунового.
18. Усіх левитів у святому місті – двісті вісімдесят чотири.
19. А брамники: Аккув, Талмон та їхні брати, що були на сторожі при брамах, – сто сімдесят два.
20. Інші ізраїльтяни, священики, левити мешкали по всіх містах Юдеї, кожний при наділі своєму.
21. А храмові нетінеї мешкали в Офелі, а Ціха і Ґішпа були над нетінеями.
22. Зверхником над левитами в Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з Асафових синів, співаків під час служіння в домі Божому,
23. Тому що від царя був для них особливий наказ, і призначено було на кожний день для співаків певну оплату.
24. А Петахія, син Мешезав'їла, із синів Зераха, сина Юдиного, був довірником царя для всіляких справ, котрі стосувалися народу.
25. Із мешканців сільських, що жили на ланах своїх, сини Юдині жили в Кір'ят-Арбі та залежних від неї поселеннях, і в Дівоні та залежних від нього поселеннях, і в Єкавцеїлі та залежних від нього поселеннях,
26. І в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,
27. І в Хасар-Шуалі, і в Беер-Шеві та залежних від нього поселеннях,
28. І в Ціклагу, і в Мехоні, та в залежних від неї поселеннях,
29. І в Ен-Ріммоні, і в Цор'ї, і в Ярмуті,
30. Заноаху, Адулламі та в поселеннях її, в Лахішу на полях його, в Азці та залежних від неї поселеннях. І розташувалися від Беер-Шеви аж до Гінном-долини.
31. А Веніяминові сини, починаючи від Ґеви, заселили оці міста: Міхмаш, і Айя, і Бет-Ел, та залежні від нього поселення,
32. Анатот, Нов, Ананія,
33. Хацор, Рама, Ґіттаїм,
34. Хадід, Цевоїм, Неваллат,
35. Лод і Оно, долину ремісників.
36. І левити мали житла свої на володіннях Юди і Веніямина.
Неємії 12
1. Ось священики і левити, що прийшли із Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Єздра,
2. Амарія, Маллух, Хаттуш,
3. Шеханія, Рехум, Меремот,
4. Іддо, Ґіннетой, Авійя, 5. Мійямін, Маадія, Білга,
6. Шемая, і Йоярів, Єдая,
7. Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це старшини священиків і братів їхніх за днів Ісуса.
8. А оце левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, старший над славослов'ям, він і брати його.
9. І Бакбукія та Унні, їхні брати, поруч із ними стояли на сторожі.
10. А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,
11. А Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.
12. За днів Йоякимових були священики, старшини родів: з роду Сераїного – Мерая, а з роду Їрмеїного -Хананія,
13. З роду Єздриного – Мешуллам, а з роду Амаріїного – Єгоханан,
14. З роду Меліхового – Йонатан, з роду Шеваніїного – Йосип.
15. З роду Хорімового – Адна, з роду Мерайотового – Хелкай,
16. З роду Іддового – Захарія, з роду Ґіннетового – Мешуллам,
17. З роду Авійїного – Зіхрі, з роду Мін'ямінового та із Моадеїнового – Пілтай,
18. З роду Білґиного – Шаммуя, з роду Шемоїного – Йонатан,
19. З роду Йоярівового – Маттенай, з роду Єдаїного – Уззі,
20. З роду Саллаєвого – Каллай, з роду Амокового – Евер.
21. З роду Хілкійїного – Хашавія, з роду Єдаїного – Натанаїл.
22. Левити, старші батьківських родів за днів Ел'яшіва, Йояди, Йоханана і Яддуя були записані у зверхники родів, також священики – за царювання Дарія перського.
23. Сини Левія, старшини родів, вписані до Літопису до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.
24. Зверхники левитів: Хашавія, Шеревія, та Ісус, син Кадміїлів, і брати їхні [були] навпроти [них] – почергово славити і дякувати, за настановами Давида.
25. Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, охоронці, брамники на сторожі біля порогів брамових.
26. Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неємії, і книжника Єздри, священика.
27. При освячені мурів єрусалимських викликали левитів з усіх місць, наказуючи їм прийти до Єрусалиму для звершення освячення з радістю, з подяками та піснями, із звуками кимвалів, арф та цитрів.
28. І зібралися сини співаків з округи єрусалимської, а також із поселень нетофатян,
29. А також із дому Бет-Ґаґґілґала, із ланів Ґеви та Азмавету, бо співаки спорудили собі осідки довкола Єрусалиму.
30. І очистилися священики та левити, і очистили народ, а також брами та мура.
31. Тоді я вивів старшин Юдеї на мура, і вилаштував два великих хори для ходу, і один із них простував по правому боці муру до Смітникової брами,
32. За ними йшов Гошая та половина Юдиних старшин,
33. Азарія, Єздра, і Мешуллам,
34. Юда, і Веніямин, і Шемая, і Ірмея.
35. Із синів священиків із сурмами: Захарія, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,
36. І брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїїл, і Юда, Ханані з музичними інструментами Давида, Божого чоловіка, і книжник Єздра попереду їх.
37. Біля брами Джерельної, навпроти них, вони зійшли по сходинках Давидового міста, по сходах, що вели на мур поза домом Давидовим аж до Водяної брами на схід.
38. Другий хор простував навпроти їх, по лівим боці муру, а за ними я і половина народу, муром від вежі Печей, аж до Широкого муру.
39. І від Єфремової брами, повз стару браму, і до брами Рибної і вежі Ханан'їла, і вежі Меа, і аж до брами Овечої, і зупинилися біля брами В'язничної.
40. Потім обидва хори зупинилися біля дому Божого, і я та половина старшин зі мною,
41. І священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Ел'йоенай, Захарія, Хананія – з сурмами.
42. І Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співали співці голосно, а Їзрахія був їхнім старшиною.
43. І приносили того дня значні пожертви, і веселилися; тому що Бог дарував їм велику радість. І звеселювалися також і дружини, і діти, і радість Єрусалимова було далеко чути.
44. Того ж таки дня призначені були люди над коморами для коштовностей і приношення першоплодів і для десятини, щоб збирати з ланів при містах частки, які належали за законом священикам і левитам; бо юдеям радісно було дивитися на священиків та левитів, які
45. Провадили служіння Богові своєму і дійство очищення, і були співаками і брамниками за настановами Давида і сина його Соломона.
46. Бо здавна, за днів Давида і Асафа були потверджені старші співаків і пісні Богові, – хвали і вдячности.
47. Усі ізраїльтяни, за днів Зоровавеля і за днів Неємії, давали частки співакам і брамникам на щодень; і віддавали святині левитам, а левити давали частину синам Аароновим.
Неємії 13
1. Того дня прочитано було з Книги Мойсеєвої уголос перед народом, і знайдене написане в ній: аммонієць і моавитянин не може увійти до Божого зібрання повік.
2. Тому що вони не зустріли синів Ізраїля з хлібом і водою, і найняли супроти нього Валаама, щоби проклясти його; та Бог наш обернув прокляття на благословення,
3. Зачувши цей Закон, вони відділили все чужинське від Ізраїля.
4. А перед тим священик Ел'яшів, призначений доглядати комору при домі Бога нашого, родич Товіїн,
5. Обладнав для нього велику кімнату, до котрої передніше клали хлібні приношення, ладан, молоде вино і оливу, як належало за Законом для левитів, співаків і брамників і приношення для священиків.
6. Коли все це відбувалося, я не був у Єрусалимі; тому що тридцять другого року вавилонського царя Артаксеркса я ходив до царя, і по збігові кількох днів, я залишив царя.
7. Коли я повернувся до Єрусалиму, і довідався про недобру справу, котру вчинив Єл'яшів, обладнавши для Товії комору на подвір'ї дому Божого,
8. Тоді мені було вельми неприємно, і я викинув усі домашні речі Товіїні геть з комори,
9. І тоді я наказав, і вони очистили комори, і наказав знову внести туди посудини дому Божого, хлібне приношення і ладан.
10. І ще я довідався, що частки левитам не віддаються, і що левити і співаки, які робили свою справу, порозбігалися, кожний на своє поле.
11. І я висловив за це догану старшинам, і сказав: Навіщо залишений нами дім Божий? І я зібрав їх, і настановив їх на місце їхнє.
12. І всі юдеї почали приносити десятини хліба, вина і оливи в комори.
13. І поставив я над коморами Шелемію священика й Садока книжника, і Педаю з левитів і при них Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони вважалися вірними. І на них покладено роздавати частки братам своїм.
14. Згадуй мене за це, Боже мій, і не зітри мої добродіяння, котрі я вчинив для дому мого Бога і для служіння при ньому;
15. За тих днів побачив я в Юдеї, що в суботу чавлять виноград у чавилах, возять снопи, і нав'ючують віслюків вином, виноградом, і смоквами, і всіляким вантажем, і відвозять в суботній день до Єрусалиму. І я свідчив супроти них того ж дня, коли вони продавали їстівне.
16. І тиряни жили в Юдеї, і привозили рибу й усілякий вантаж, і продавали в суботу мешканцям Юдеї і в Єрусалимі.
17. І я покартав князів з Юдеї, і сказав їм: Навіщо ви чините таке зло і опогонюєте день суботній?
18. Чи не так чинили батьки ваші, і за те Бог наш навів на нас і на оце місто все це лихо? А ви збільшуєте гнів Його на Ізраїля, зневажаючи суботу.
19. Після цього, коли сутеніло при брамах єрусалимських, перед суботою, я наказав замикати брами, і сказав, щоб не відчиняли їх до ранку після суботи. І служників своїх я поставив біля кожної брами, щоб жодний вантаж не входив суботнього дня;
20. І ночували крамарі і купці всіляких речей поза Єрусалимом і вперше, і вдруге.
21. Тоді я суворо попередив їх і свідчив супроти них і сказав їм: Чому ви ночуєте біля муру? Якщо вчините це ще раз, я накладу на вас руку. І звідтоді вони не приходили в суботу.
22. І сказав я левитам, щоб вони очистилися і приходили стерегти брами, щоб святити день суботній. І за це згадуй мене, Боже мій, і помилуй мене з великої милости Твоєї!
23. І ще тими днями я бачив Юдеїв, котрі взяли собі дружин із ашдодянок, аммонійок, і моавитянок.
24. І від того сини їхні говорили наполовину ашдодською, чи мовою інших народів, і не вміли розмовляти єврейською.
25. Я покартав їх за це, і проклинав їх, і деяких із мужів бив, виривав у них волосся, і заклинав їх Богом, щоб вони не віддавали доньок своїх за синів їхніх, і не брали дочок їхніх за синів своїх і за себе.
26. Чи не через них, говорив я, грішив Соломон, цар Ізраїлів? У багатьох народів не було такого царя, як він. Він був улюбленцем Бога свого, і Бог настановив його царем над усіма ізраїльтянами; і все ж таки чужинські жінки увели в гріх і його.
27. І чи можливо нам чути про вас, що ви чините все це велике зло, грішите перед Богом нашим, приймаючи в співжиття чужинських жінок?
28. І один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, – і я прогнав його від себе.
29. Пригадай їм, Боже мій, що вони опоганили священство і заповіта священицького і левитського.
30. Так очистив я їх від усього чужинського, і поновив служіння священиків і левитів, кожного на справу його,
31. І за пожертву дров у призначений час, і за першоплоди. Згадай мене, Боже мій, мені на добро!
Книга Естер
Естер 1
1. І сталося за днів Артаксеркса, – це той Артаксеркс, що царював над ста двадцятьма сімома провінціями – від Індії до Ефіопії;
2. У той час, як цар Артаксеркс сів на царському троні своєму, що в Сузах, у столичному місті.
3. Третього року свого царювання він учинив бенкет для всіх князів своїх і для служників своїх, для старшин війська перського і мідійського, і для намісників провінцій своїх;
4. Показуючи велике багатство царства свого, і осяйне звеличення своє, [упродовж] багатьох днів – сто вісімдесят днів.
5. А по закінченні цих днів учинив цар для народу свого, що був у столичному місті Сузи, від великого до малого, бенкет семиденний на садовому подвір'ї царського палацу.
6. Білі і зеленого кольору вовняні тканини, прикріплені вісоновими і пурпурними шнурами, [висіли] на срібних кільцях і мармурових стовпах.
7. Золоті і срібні ложі [стояли] на помості, що був прикрашений червоним, синім, білим та чорним мармуром.
8. Напої подавали в золотому посуді, у посуді різному, і вина царського було багато, за маєтністю царя. А пиття [тривало] за законом, ніхто не силував, бо цар так наказав усім керуючим в домі його, щоб чинили за волею кожного.
9. І цариця Вашті також учинила бенкет для жіноцтва у царському домі царя Артаксеркса.
10. Сьомого дня, коли звеселилося серце царя від вина, він наказав Мегуманові, Біззеті, Харвоні, Біґті, і Аваґті, Зетарові та Каркасові, сімом євнухам, які служили перед царем Артаксерксом,
11. Щоб вони привели царицю Вашті до царя в короні царській, аби показати народам і князям вроду її; бо вона була вельми вродлива.
12. Але цариця Вашті відмовилася прийти за наказом царя, [оголошеному] через євнухів.
13. І вельми розгнівався цар і спалахнула в ньому лють. І сказав цар мудракам, які знали (зазирали в) [передніші] часи, – бо цар [мав звичку] звертатися до всіх, хто знав закон і справедливість, –
14. А наближеними до нього тоді були: Каршена, Шетар, Адмата, Паршіш, Мерес, Марсена, Мемухан, – сім князів перських і мідійських, котрі бачили обличчя царя [і] сиділи першими в царстві:
15. Як учинити за законом із царицею Ваштою за те, що вона не вчинила за словом царя Артаксеркса, [оголошеному] через євнухів?
16. І сказав Мемухан до царя і князів: Не перед царем одним завинила цариця Вашті, а перед князями і перед усіма народами, котрі по всіх округах царя Артаксеркса;
17. Тому що вчинок цариці дійде до всіх жінок, і вони будуть нехтувати чоловіками своїми і говоритимуть: Цар Артаксеркс наказав привести царицю перед обличчя своє, а вона не пішла.
18. Тепер княгині перські і мідійські, котрі почують про вчинок цариці, будуть говорити [те саме[ усім князям царя; і нехтування і гіркот буде доволі.
19. Якщо буде в царевій волі, нехай вийде від нього царська постанова, і запишеться в закони перські і мідійські, і не відміняється, про те, що Вашті не буде ходити перед обличчя царя Артаксеркса, а царські ознаки її цар передасть іншій, котра краща від неї.
20. Коли зачують про цю постанову царя, котра розійдеться по всьому царству його, тому що воно велике, тоді всі дружини будуть поважати чоловіків своїх, від великого до малого.
21. І було до душі слово оце в очах царя і князів; і вчинив цар за словом Мемухана.
22. І порозсилав він листи до всіх царських провінцій, до кожної провінції письмом її (мовою), і до кожного народу мовою його, щоб усякий муж був володарем у домі своєму, і щоб це було повідане кожному природною мовою його.