Про посвячення Богові людей і речей. 82 страница

11. Якби якийсь неборака вигадав неправду і сказав: Я буду проповідувати тобі про вино і сікеру, то він був би бажаним проповідником для цього народу.

12. Неодмінно зберу всього тебе, Якове, неодмінно з'єднаю останки Ізраїля, зберу їх в єдине, як овець у Боцрі, мов отару в своїй кошарі; загомонять вони від велелюдности.

13. Перед ними піде муролом, і вони зламають перешкоди, пройдуть крізь брами і вийдуть ними, і цар їхній піде перед ними, а на чолі їх – Господь.

Михея 3

1. І сказав я: Послухайте, старшини Якова і князі дому Ізраїлевого: Чи не ви маєте знати правду?

2. А ви ненавидите добре і любите лихе; здираєте з них шкіру і плоть з кісток їхніх.

3. Пожираєте плоть народу Мого і здираєте з них шкіру, а кістки їхні ламаєте і подрібнюєте, немов для горщика, і плоть – немов для казана.

4. І будуть вони волати до Господа, але Він не почує їх і втаємничить обличчя Своє від них на той час, як вони чинитимуть злочини.

5. Так говорить Господь на пророків, що вводять в оману народ Мій, котрі гризуть зубами своїми – і проповідують мир, а хто нічого не кладе їм до рота, супроти того оголошують війну.

6. Тому ніч буде вам замість видіння, і пітьма – замість одкровень; зайде сонце над пророками і потьмариться день над ними.

7. І засоромляться ясновидці, і посоромлені будуть ворожбити, і затулять уста свої усі вони, тому що не буде відповіді од Бога.

8. А я виповнений силою Духа Господнього, правоти і твердости, щоб виповісти Якові злочини його та Ізраїлеві – гріх його.

9. Послухайте ж, старшини дому Якова і князі дому Ізраїля, що нехтуєте правосуддям і викривляєте все рівне,

10. Що розбудовуєте Сіона кров'ю, а Єрусалим – неправдою!

11. Старшини його судять за дарунки і священики його навчають за платню, і пророки його провіщають за гроші, а тим часом спираються на Господа, кажучи: Чи не серед нас Господь? Не спіткає нас біда!

12. А тому Сіон за вас розораний буде, як поле, і Єрусалим стане купою руїн, і гора храму буде залісненим пагорбом.

Михея 4

1. І станеться наприкінці днів: гора Дому Господнього постане на чолі гір і здійметься над пагорбами, і потечуть до неї народи.

2. І підуть численні народи і скажуть: Ходімо, і зійдемо на гору Господню і в дім Бога Якова, – і Він навчить нас шляхів Своїх, і будемо ходити стежками Його; бо від Сіону вийде закон і слава Господня – з Єрусалиму.

3. І буде він судити численні народи і викриє багато племен у віддалених країнах; і перекують мечі свої на орала і списи свої – на серпи; не підійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.

4. Але кожний буде сидіти під своєю виноградною лозою і під своєю смоківницею, і ніхто не буде залякувати їх, бо уста Господа Саваота повідали це.

5. Бо всі народи ходять, кожний – в ім'я свого бога; а ми будемо ходити в ім'я Господа Бога нашого повіки віків.

6. Того дня, говорить Господь, зберу кульгаве і поєднаю розігнане і тих, на кого Я навів лихо.

7. І вчиню кульгаве останком і далеко розпорошене могутнім народом, і Господь буде царювати над ними на горі Сіон віднині й до віку.

8. А ти, вежо отари, пагорбе доньки Сіону! До тебе прийде і повернеться колишнє володарювання, царство – до доньок Єрусалиму.

9. Навіщо ж ти так нині голосно волаєш? Хіба в тебе немає царя? Чи не стало у тебе порадника, що тебе виповнили страждання, як породіллю?

10. Страждай і потерпай болем, доню Сіону, як породілля, бо нині ти вийдеш із міста і житимеш у полі і дійдеш до Вавилону. Там будеш урятована, там звільнить тебе Господь з руки ворогів твоїх.

11. А тепер зібралися супроти тебе численні народи і кажуть: Нехай буде вона опоганена, і нехай надивиться око наше на Сіон!

12. Але вони не відають думок Господніх і не розуміють поради Його, що Він зібрав їх, як снопи на тік.

13. Підведися і молоти, доню Сіону; бо Я вчиню ріг твій залізним і копита твої вчиню мідними, – і переможеш численні народи і присвятиш Господові набуток їхній і скарби їхні Володареві всієї землі.

Михея 5

1. Тепер зберися на силі, доню ополчення; оточили нас облогою, тростиною будуть бити по щоці суддю Ізраїля;

2. І ти, Віфлеєме-Єфрате, чи ти замалий поміж тисячами юдейськими? Із тебе вийде Мені Той, Котрий має бути Володарем в Ізраїлі, і Котрого походження від початку, від днів вічних.

3. Тому Він покине їх до часу, аж доки не породить та, що має народити; тоді повернуться до синів Ізраїля брати, які залишилися.

4. І постане Він і буде пасти в силі Господній, у величі ймення Господа Бога Свого, і вони будуть жити у безпеці, бо тоді Він буде великим до рубежів землі.

5. І буде Він – мир. Коли Ашшур прийде на землю нашу і увійде в оселі наші, ми виставимо супроти нього сім пастирів і вісім князів.

6. І будуть вони пасти землю Ашшура мечем і землю Німрода в самих брамах її, і якраз Він визволить від Ашшура, коли той прийде на землю нашу і коли сягне рубежів наших.

7. І буде останок Якова серед багатьох народів, як роса від Господа, як ливний дощ у травні, і він не буде залежати від людини і покладатися на синів Адамових.

8. І буде останок Якова поміж народами, серед багатьох племен, мов лев серед звірів лісових, мов молодий лев серед отар овечих, котрий, коли виступить, то витоптує і терзає, і ніхто не врятує від нього.

9. Піднесеться рука твоя над ворогами твоїми, і всі супротивники твої будуть винищені.

10. І станеться того дня, говорить Господь, винищу твоїх коней з-поміж тебе і понищу колісниці твої;

11. Винищу міста на землі твоїй і зруйную всі укріплення твої;

12. Вирву чаклуна з руки твоєї, і тих, що ворожать, споглядаючи на хмари, не буде в тебе;

13. Винищу ідолів твоїх і бовванів з-поміж тебе, – і вже не будеш поклонятися виробам рук твоїх;

14. Викоріню з-поміж тебе святі діброви твої і розорю міста твої.

15. І звершу в гніві і обуренні помсту над народами, котрі будуть непокірні.

Михея 6

1. Послухайте, що говорить Господь: Підведися, судися перед горами, і пагорби нехай чують голос твій!

2. Послухайте, гори, суд Господній, і ви, непохитні підвалини землі, бо у Господа – суд із народом Своїм, і з Ізраїлем Він змагатиметься.

3. Народе Мій! Що вчинив Я тобі і чим обтяжував тебе? Відповідай Мені!

4. Я вивів тебе з краю єгипетського, і визволив тебе з дому рабства, і послав перед тобою Мойсея, Аарона і Маріям.

5. Народе Мій! Пригадай заміри Балака, царя Моавського, і що відповідав йому Валаам, син Беорів, і що [відбувалося] від Шіттіму аж до Ґілгалу, щоб спізнати тобі праведні діяння Господні.

6. Із чим постану перед Господом, поклонюся перед Богом Небесним? Чи постати перед Ним із усеспаленнями, з телятами-однолітками?

7. Та чи можна задовольнити Господа тисячами баранів або безліччю потоків єлею? Хіба дам Йому первістка мого за злочини мої і плід черева мого – за гріх душі моєї?

8. О, людино! Сказано тобі, що добро, і чого вимагає від тебе Господь: діяти справедливо, любити справи милосердя і з упокореною мудрістю ходити перед Богом твоїм.

9. Голос Господній озивається до міста, і мудрість шанобливо схиляється перед йменням Твоїм; дослухайтеся берла і Того, Хто поставив його.

10. Чи не є й нині у домі нечестивого скарби нечестя і зменшена міра, огидна?

11. Чи можу я бути чистим з вагами оманливими, з оманливими важками?

12. Оскільки багачі його виповнені неправдою, і мешканці його виповідають брехню, і язик їхній є облуда в устах їхніх,

13. То Я невигойно уражу тебе спустошенням за гріхи твої.

14. Ти будеш їсти – і не будеш ситий; порожнеча буде всередині тебе; будеш зберігати, але не збережеш, а що збережеш, те віддам мечеві.

15. Будеш сіяти, а жнивувати не будеш; будеш чавити оливу – і не будеш змащуватися єлеєм; виточиш виноградний сік, а вина пити не будеш.

16. У вас збереглися звичаї Омрі і всі справи дому Ахавового, і ви чините за порадами їхніми; і віддам Я тебе спустошенню і мешканців твоїх – глумові, і ви будете нести наругу народу Мого.

Михея 7

1. Горе мені! Бо зі мною зараз, як після збирання літніх плодів, як після збирання винограду: жодної ягоди для їжі, ні стиглого плоду, котрого бажає душа моя.

2. Не стало милосердних на землі, немає праведних поміж людьми, всі влаштовують пастки, аби проливати кров; кожний закидає на брата свого сіть.

3. Руки їхні обернені на те, щоб уміти чинити лихе; урядовці вимагають дарунків, і судді судять за хабарі, а вельможі виповідають недобрі жадання душі своєї і перекручують справу.

4. Кращий з-поміж них – мов терен, і справедливий – гірший, аніж колючий паркан. День оповісників Твоїх, навідування Твоє надходить; нині спіткає їх замішання.

5. Не вірте другові, не покладайтеся на приятеля; від лежачої на ложі твоєму стережи двері уст твоїх.

6. Бо син зневажає батька, донька повстає супроти матері; невістка – супроти свекрухи своєї; вороги людини – домашні її.

7. А я буду дивитися на Господа, сподіватися на Бога порятунку мого: Бог мій почує мене.

8. Не радій заради мене, супротивнице моя! Хоч я упав, але підведуся; хоч я в пітьмі, та Господь – світло для мене.

9. Гнів Господній я буду нести, тому що згрішив перед Ним, доки Він не розсудить справу і не звершить суду наді мною; тоді Він виведе мене на світло; і я побачу правду Його.

10. І побачить це супротивниця моя, і сором виповнить її, ту, що говорила мені: Де Господь твій? Надивляться на неї очі мої, як її буде потоптано, неначе твань на вулицях.

11. За дня спорудження мурів твоїх – цього дня подаленіє ухвала.

12. Того дня прийдуть до тебе з Асирії і міст єгипетських, і від Єгипту до ріки [Єфрату] і від моря до моря, і від гори до гори.

13. А земля та буде пустелею за [провину] її мешканців, за плоди вчинків їхніх.

14. Паси народ Твій берлом Твоїм, овець спадку Твого, що живуть усамітнено в лісі серед Кармелу; нехай пасуться вони на Башані і Ґілгаді, як за днів старожитніх!

15. Як за днів виходу твого з краю єгипетського, покажу йому дивовижні діяння.

16. Побачать це народи і засоромляться при всій могутності своїй; покладуть руку на уста, вуха їх стануть глухими;

17. Будуть лизати порох, як гадюка, як хробаки землі, виповзають вони з укріплень своїх; настрахаються Господа Бога нашого і злякаються Тебе.

18. Хто Бог, як Ти, Котрий прощає беззаконня і не зважає на злочини останку спадщини Твоєї? Не вічно гнівається Він, тому що любить милувати.

19. Він знову змилосердиться над нами, зітре беззаконня наші. Ти пожбуриш у безодню всі гріхи наші.

20. Ти виявиш вірність Якову, милість Авраамові, котру з присягою обіцяв батькам нашим від перших днів.

Книга пророка Наума

Наума 1

1. Пророцтво про Ніневію; книга видінь Наума з Елкошу.

2. Господь є Бог ревний і месник; месник Господь і грізний у гніві: мстить Господь ворогам своїм, і не помилує супротивників Своїх.

3. Господь довготерплячий і великий могутністю, і не залишить без покарання; у вихорі і в бурі хода Господа, і хмара – порох від ніг Його.

4. Заборонить Він морю – і воно висихає, і всі ріки пересихають; в'яне Башан та Кармел і тьмяніє барва Ливану.

5. Гори тремтять перед Ним і пагорби тануть, і земля хитається перед лицем Його і вся земля і все, що існує на ній.

6. Перед обуренням Його хто встоїть? І хто витерпить полум'я гніву Його? Гнів Його розливається, як вогонь; скелі розпадаються перед ним.

7. Добрий Господь – притулок Він у день скорботи – і знає тих, котрі сподіваються на Нього.

8. Але нещадною повінню зруйнує до підмурків [Ніневію] , і ворогів Його спіткає морок.

9. Що затіваєте ви супроти Господа? Він звершить винищення і лихоліття вже не станеться ніколи,

10. Бо переплетені між собою, мов терен, і сп'янілі, як пияки, вони поглинуті будуть цілком, наче суха солома.

11. Із тебе вийшов той, що виплекав лихе супроти Господа, і склав раду лиходіїв.

12. Так говорить Господь: Хоч вони у безпеці і численні, але вони будуть порубані і щезнуть; а тебе, хоч Я обтяжував, уже ніколи не обтяжуватиму.

13. І нині Я зламаю ярмо його, що лежить на тобі, і ланцюги твої розірву.

14. А про тебе, [Ашшуре] , Господь ухвалив: Уже не буде ніколи насіння з твоїм ім'ям; із дому бога твого повинищую ідолів і бовванів, приготую тобі в ньому могилу, тому що ти будеш зневажений.

15. Ось, на горах – ноги благовісника, що звіщає мир: Святкуй, Юдеє, свята твої, виконуй обітниці твої, бо вже ніколи не проходитиме по тобі лиходій. Він цілком знищений.

Наума 2

1. Підводиться на тебе руйнівник; охороняй фортеці, стережи шлях, підпережи крижі, збирайся на силі.

2. Бо відтворить Господь велич Якова, як велич Ізраїля, тому що спустошили їх спустошувачі, і виноградні гілки їхні винищили.

3. Щит героїв його червоний, вояки його в одежі багряній; вогнем виблискують колісниці в підготовчий день до битви, і ліс списів хвилюється.

4. Вулицями ринуть колісниці, гримкочуть на майданах; полиски від них, немов од вогню; спалахують, як блискавиця.

5. Він викликає сміливих своїх, але вони спотикаються в ході своїй; квапляться на мури міста, проте облога уже постала.

6. Річкова брама відчиняється і палац руйнується.

7. Ухвалено: Вона буде оголена і відведуть її в полон, і рабині її будуть стогнати, мов голуби, ударяючи себе в груди.

8. Ніневія від часу утворення свого була, наче ставок, наповнений водою, а вони втікають. Стійте! Постривайте! Але ніхто не озирається.

9. Розкрадайте срібло, розкрадайте золото! Немає кінця накопиченню всілякого коштовного начиння.

10. Пограбована, спустошена і розорена вона, – і тане серце, коліна тремтять; у всіх крижах сильний біль, і лиця в усіх збагровіли.

11. Де нині лігво левів і те пасовисько для левенят, котрим походжав лев, левиця і левеня, і ніхто не лякав їх?

12. Лев, що роздирає для годівлі своїх левенят і котрий душить для левиць своїх та наповнює здобиччю печери свої і лігва свої – накраденим?

13. Ось Я – на тебе, говорить Господь Саваот, і спопелю в диму колісниці твої, і меч пожере левенят твоїх, і винищу на землі здобич твою, і не буде вже почутим голос послів твоїх.

Наума 3

1. Горе місту крови! Воно всуціль виповнене обманом і вбивством і не припиняється в ньому грабіж.

2. Чутно посвист батога і стукіт коліс, іржання коня і гуркітнява колісниці, що мчиться.

3. Мчить колісниця, виблискує меч і блищать списи; убитих багато, і гори трупів; немає кінця трупам, спотикаються об трупи їхні.

4. Оце – за численні блудодіяння розпусниці з приємною зовнішністю, удатної в чаклунстві, котра блудодіяннями своїми продає народи і чаклунством своїм – племена.

5. Ось Я – на тебе говорить Господь Саваот: І підійму на лице твоє поділ одягу твого, і покажу народам голизну твою і царствам соромоту твою.

6. І закидаю тебе мерзотами, вчиню тебе зневаженою і виставлю тебе на ганьбу.

7. І станеться те, що всілякий, коли забачить тебе, утікатиме від тебе і скаже: Спустошена Ніневія! Хто поспівчуває їй? Де знайду Я потішувачів для тебе?

8. Хіба ти краща від Но-Амону, що сидить поміж ріками, оточений водою, котрого валом було море, і море слугувало муром йому?

9. Ефіопія та Єгипет з безліччю інших служили йому підмогою; копти і лівійці приходили на поміч тобі.

10. Але й він переселений, пішов у полон; навіть немовлята його побиті на перехрестях усіх вулиць, а на вельможних його кидали жереба, і всі князі його закуті в ланцюги.

11. Отак і ти – сп'янієш і сховаєшся; отак і ти будеш шукати захисту від супротивника.

12. Усі укріплення твої схожі на смоківницю зі спілими плодами; якщо потрясти їх, то вони впадуть прямісінько до рота бажаючому поживитися.

13. Ось, і народ твій, мов жінки в тебе: ворогам твоїм навстіж відчиняться брами землі твоєї, вогонь пожере засуви твої.

14. Начерпай води на час облоги; зміцнюй фортеці твої; піди в багно, топчи глину, полагодь піч для випалювання цегли.

15. Там поглине тебе вогонь, порубає тебе меч, пожере тебе, мов гусінь, якби ти навіть примножився, мов гусінь, примножився, як сарана.

16. Купців у тебе стало більше, аніж зір у небі; але ця сарана розпорошиться і полетить.

17. Князі твої, – мов сарана, і військові старшини твої – наче рої мошви, котра в холодну пору гніздиться в щілинах [стін] , а коли зійде сонце, то розлітається, – і не впізнаєш місця, де вона була.

18. Сплять пастирі твої, царю асирійський, спочивають вельможі твої, народ твій розпорошився по горах, і нікому зібрати його.

19. Немає лікування для рани твоєї, болісна виразка твоя. Усі, що почули звістку про тебе, будуть аплодувати про тебе; бо кого не сягала безупинно злоба твоя?

Книга пророка Авакума

Авакума 1

1. Пророче видіння, котре бачив пророк Авакум.

2. Доки, Господе, я буду озиватися, – а Ти не рятуєш, буду волати до Тебе про насильство, – а Ти не врятуєш?

3. Для чого дозволяєш мені бачити злочини і дивитися на бідування? Грабіж і насильство переді мною, і постає ворожнеча, і поширюється розбрат.

4. Тому-то закон утратив силу, і суду праведного немає; оскільки лиходій долає праведного, то й суд відбувається неправий.

5. Подивіться між народами і гаразд придивіться; і ви вельми здивуєтеся; бо Я вчиню за днів ваших таке діяння, котрому ви не повірили б, якби вам повідали.

6. Бо ось, Я підніму халдеїв, народ жорстокий і не упокорений, котрий ходить по широкополій землі, щоб загарбати поселення, які йому не належать.

7. Страшний і грізний він; від нього самого звершується суд його і влада його.

8. Прудкіші від барсів коні його і меткіші од вечірніх вовків; мчить увсібіч кіннота його; здалеку приходять вершники його, прилітають, мов орел, що кидається на здобич.

9. Увесь він простує на грабіж; втупивши погляд уперед, він забирає полонених, мов пісок.

10. І над царями він збиткується, і князі для нього стають посміховиськом; над усілякою фортецею він учиняє посміх: насипає облогового вала і здобуває її.

11. Тоді зростає пихатість духу його, і він ходить та несамовитіє; сила його – бог йому.

12. Проте хіба не ти здавна, Господе, Бог мій, Святий мій? Ми не помремо. Ти, Господе, лише для суду попустив йому. Скеле моя! Для покарання Ти призначив його.

13. Чистим очам Твоїм не властиво споглядати злочини, і дивитися на утиски Ти не можеш. Нащо ж Ти дивишся на злодіїв і мовчиш, коли грішник поглинає того, хто праведніший від нього?

14. І покидаєш людей, мов рибу в морі, як плазунів, у котрих немає господаря?

15. Усіх їх витягає вудкою, хапає у сіть свою і забирає їх у волоки свої, і через те радіє і звеселюється.

16. За це приносить пожертви сіті своїй, і кадить для волока свого, тому що від них щедра частка його і розкішна їжа його.

17. Невже для цього він має випорожнювати сіть свою і безнастанно плюндрувати народи без милости?

Авакума 2

1. На сторожу мою став я, і коли стояв на вежі, пильнував, аби спізнати, що скаже Він у мені, і що мені відповідати на оскарження моє?

2. І відповідав мені Господь і сказав: Запиши видіння і накресли виразно, щоб той, котрий читати буде, легко міг прочитати.

3. Бо видіння стосується до певного часу і оповідає про кінець і не обдурить; а хоч би й не поквапилося, чекай на нього, бо неодмінно справдиться, не відміниться.

4. Ось, душа зарозуміла не заспокоїться, а праведний своєю вірою живий буде.

5. Пихатий чоловік, наче вино, що заграло, не заспокоюється, аж так, що поширює душу свою, мов шеол, і, наче смерть, він не насититься, і збирає до себе всі народи і захоплює собі всі племена.

6. Та чи не всі вони будуть виповідати про нього притчу і глумливу пісню: Горе тому, хто без міри збагачує себе не своїм, – чи надовго? – і обтяжує себе заставами.

7. Чи не повстануть несподівано ті, котрі будуть терзати тебе, і чи не постануть супроти тебе грабіжники, – і ти дістанешся їм на грабунок?

8. Та оскільки ти пограбував численні народи, тебе також пограбує решта народів за пролиття крови людської, за розорення країни, міста і всіх мешканців його.

9. Горе тому, хто жадає несправедливих набутків для дому свого; щоб улаштувати гніздо своє на пагорбі і саме тим убезпечити себе від руки нечестя!

10. Ганьбу вимислив ти для свого дому, винищуючи численні народи, і згрішив супроти душі твоєї.

11. Каміння з мурів заволає і поперечини будуть відповідати їм:

12. Горе будівничому, що споруджує місто на крові і витворює фортеці неправдою!

13. Ось, чи не від Господа Саваота це, що народи працюють для вогню і племена завдають собі страждань марно?

14. Бо земля виповниться пізнаннями Слави Господньої, як вода виповнює море.

15. Горе тобі, котрий подає ближньому твоєму питво з домішком злоби твоєї і вчиняє його п'яним, щоб забачити соромоту його!

16. Ти переситився соромом замість слави; пий же також сам і виявляй соромоту, – навернеться й до тебе чаша правиці Господньої і ганьба на славу твою.

17. Бо злочини твої на Ливані впадуть на тебе за винищення настрашених тварин, за пролиття крови людської, за спустошення країни, міста і всіх мешканців у ньому.

18. Яка користь від ідола, вчиненого художником, від цього вилитого лженавчителя, хоч митець, витворюючи німих кумирів, покладається на власний витвір?

19. Горе тому, хто каже дереву: Підведися! І нікчемному каменеві: Пробудися! Чи навчить він хоч якійсь абищиці? Ось, він обкладений золотом і сріблом; проте дихання в ньому катма.

20. А Господь – у великому храмі Своєму: нехай же мовчить земля перед Ним!

Авакума 3

1. Молитва Авакума пророка, для співу:

2. Господе! Почув я вість Твою і злякався. Господе! зверши діяння Твоє серед років, серед років яви його; у гніві згадай про милість.

3. Бог від Теману йде і святий – від Парану-гори. Покрила небеса велич Його, і славою Його виповнилася земля.

4. Сяйво її, – мов сонячне світло; від руки Його – проміння, і тут таємниця сили Його!

5. Перед Ним рухається моровиця, а слідами Його – спекотний вітер.

6. Він постав – і захитав землю; глянув – і затремтіли народи; високі гори розпалися, первісні пагорби позападалися; шляхи Його – вічні.

7. Сумними я бачив шатра ефіопські; здригалися намети землі мідіянської.

8. Хіба на річки спалахнув, Господе, твій гнів? Хіба на ріки – обурення Твоє, і на море – лють твоя, що ти зійшов на коней Твоїх, на колісниці Твої рятівні?

9. Ти оголив лука Твого за обітницю присяги, що дав її племенам. Ти потоками розтяв землю.

10. Побачили Тебе гори і затремтіли, ринули води; безодня озвалася голосом своїм, високо здійняла руки свої;

11. Сонце і місяць зупинилися на місці своєму перед світлом стрімких стріл Твоїх, перед сяянням блискучих списів Твоїх.

12. У гніві простуєш Ти по землі і в обуренні топчеш народи.

13. Ти виходиш для порятунку народу Твого, для порятунку помазанця Твого. Ти викорінюєш чільника лиходієвого дому, оголюючи його від підвалин до самого даху.

14. Ти пробиваєш списами його голову вождів його, коли вони, як вихор, кинулися розтрощити мене, з радістю, неначе гадаючи поглинути бідного потайки.

15. Ти із кіньми Твоїми уторував шлях по морю, через безодню великої води.

16. Я почув – і затремтіло нутро моє; на вість про це затремтіли губи мої, біль пронизав кості мої, і хитається місцина піді мною; а я мушу бути спокійним у день лихоліття, коли прийде на народ мій грабіжник його.

17. Навіть коли не розквітне смоківниця і не буде плоду на виноградній лозі, і олива зрадить, і нива не дасть поживи, навіть коли не стане овечок у кошарі і рогатої худоби в хліві;

18. Навіть тоді я буду радіти Господом і веселитися в Бозі порятунку мого.

19. Господь Бог – сила моя; Він учинить ноги мої, наче в оленя, і на верховини мої виведе мене! (Диригентові хору).

Книга пророка Софонії

Софонії 1

1. Слово Господнє, котре було до Софонії, сина Куші, сина Гедалії, сина Амарії, сина Єзекії, за днів Йосії, Амонового сина, царя юдейського.

2. Усе винищу з поверхні землі, – говорить Господь;

3. Винищу людей і худобу, вигублю птахів небесних і рибу морську, і спокуси разом з лиходіями; винищу людей з поверхні землі, говорить Господь.

4. І простягну руку Мою на Юдею і на всіх городян Єрусалиму; вигублю з місцини цієї останки Ваала, ім'я жерців та священиків.

5. І тих, що на покрівлях поклоняються військові небесному, і тих, що поклоняються і присягаються Господом і присягаються царем своїм.

6. І тих, котрі відступилися од Господа, не шукали Господа і не зверталися до Нього.

7. Замовкни у присутності Господа Бога, бо близько день Господній. Уже приготував Господь пожертву на заклання і ухвалив, кого запросити.

8. І станеться в день пожертви Господньої: Я навідаю князів і синів царя і всіх, що одягаються в одежу чужинців;

9. Навідаю того дня всіх, котрі перестрибують через поріг, котрі дім Господа свого виповнюють насильством і облудою.

10. І станеться того дня, говорить Господь, зойк біля воріт Рибних і ридання біля воріт інших і велике руйнування на пагорбах.

11. Ридайте, мешканці Махтешу, бо пощезне увесь купецький люд, і винищені будуть обтяжені сріблом.

12. І станеться того часу: Я із світильником огляну Єрусалим і покараю тих, котрі сидять на о саді своєму і кажуть у серці своєму: Не чинить Господь ні добра, ні лиха, –

13. І обернеться багатство їхнє на здобич, і доми їхні стануть пусткою; вони збудують будинки, а жити в них не будуть, посадять виноградники, та вина з них не будуть пити.

14. Близько великий день Господній, близько – і вельми поспішає; уже чутно голос дня Господнього. Гірко заволає тоді навіть найхоробріший.

15. День гніву – день цей, день скорботи і утисків, день спустошення і розорення, день пітьми і мороку, день хмари та імли,

16. День рогу і воєнного ґвалту супроти укріплених міст і високих веж.

17. Я вчиню утиски людям, і вони будуть ходити, мов сліпі, тому що вони згрішили супроти Господа, і розкидана буде кров їхня, як порох, і плоть їхня, – як послід.

18. Ні срібло, ні золото їхнє не може врятувати їх у день гніву Господа, і вогнем ревним його буде поглинута вся ця земля, бо винищення, і притому наразі, звершить Він над усіма мешканцями землі.

Софонії 2

1. Досліджуйте себе уважно, досліджуйте, народе неупокорений,

2. Аж доки не прийшла ухвала – день пролине, як полова — доки не прийшов на вас спопеляючий гнів Господній, доки не настав для вас день люті Господньої.

3. Шукайте Господа, всі сумирні землі, котрі виконують закони Його; шукайте правду, шукайте сумирну мудрість; можливо, ви сховаєтеся у день гніву Господнього.

4. Бо Газа буде залишена і Ашкелон спорожніє, і Ашдода виженуть опівдні і Екрон буде вирваний з корінням.

5. Горе мешканцям приморського краю, народові крітському! Слово Господнє – на вас, ханаанеї, земле филистимська! Я винищу тебе, і не буде в тебе мешканців, –

6. І буде приморська країна пастуховим вівчарником і оборою для худоби.

7. І дістанеться цей край останкам дому Юдиного, і будуть пасти там, і в домах Ашкелону будуть увечері спочивати, бо Господь Бог їхній навідає їх і поверне полон їхній.

8. Чув Я паплюження Моава і наругу синів Аммонових, як вони збиткувалися над Моїм народом і чванилися на його рубежах.

9. Тому – живу Я! – говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів; Моав буде, як Содом, і сини Аммонові будуть, як Гомора, набутком кропиви, солоною баюрою, пустелею навіки; останок народу Мого візьме їх на здобич, і врятовані з людей Моїх дістануть їх у спадок.

10. Оце їм – за пиху їхню, за те, що вони чванилися і збиткувалися над народом Господа Саваота.

11. Грізний буде для них Господь; бо винищить усіх богів землі, і Йому будуть поклонятися кожний зі своєї місцини – всі острови народів.

12. І ви, ефіопи, побиті будете мечем Моїм.

13. І простягне Він руку Свою на північ – і знищить Ашшура і оберне Ніневію на руїни, на місцину висхлу, мов пустеля.

14. І спочиватимуть серед неї череди і всілякого роду тварини; пелікан і їжак будуть ночувати на різьблених прикрасах її; голос їхній буде линути у вікнах, руйнування виявиться на стояках дверей, бо не стане на них кедрової обшивки.

15. Ось, чим стане місто переможне, що живе в безпеці і говорить у серці своєму: Я! – і немає іншого, крім мене, як воно стало руїною, лігвищем для звірини! Всілякий, що проходить повз нього, засвище і махне рукою.

Софонії 3

1. Горе місту, нечистому і опоганеному, і насильникові!

2. Не дослухається голосу, не приймає настанов, на Господа не сподівається, до Бога не наближається.

3. Князі його посеред нього – то леви ревучі, судді його – вечірні вовки, що не залишають до ранку жодної кістки.

4. Пророки його – люди легковажні, підступні, священики його опоганюють святиню, зневажають закон.