VI. Вентиляція та опалення

4.14. Критеріями нормування повітряного обміну приміщень шкільних будівель слід приймати динаміку температури, відносної вологості повітря, рівня його бактеріального забруднення, кількості пилу, концетрацію С02, константу зникнення від’ємних іонів.

4.15. Для шкіл найкращою слід рахувати вентиляцію не- підігрітим повітрям. Мала швидкість руху холодного повітря навіть при меншій аерації приміщень більш сприятлива, ніж знач­на швидкість при вентиляції підігрітим повітрям. Коливання тем­ператури і відчуття руху повітря позначаються позитивно на са­мопочутті дітей і стимулюють їх вазомоторні реакції, сприяють загартуванню організму. Найбільш доцільним є пасивний неор­ганізований приплив непідігрітого повітря при обов’язковій ак­тивній витяжці.

4.16. В навчальних приміщеннях необхідно організовувати ши­року аерацію та децентралізовану подачу непідігрітого повітря з обов’язковою канальною витяжною вентиляцією на натурально­му або механічному приводі. Аерацію класів можна проводити тільки при наявності променевого опалення та південній орієн­тації приміщень. При неорганізованому притоку повітря через фрамуги і кватирки (при висоті приміщення 3 м), аерація класів в присутності учнів практично виключена при температурі атмос­ферного повітря 0°С.

4.17. При використанні у школах децентралізованої приплив­ної вентиляції з подачею непідігрітого повітря з настильним пото­ком його на стелю, повинні бути виконані наступні вимоги:

— щільна герметизація вентиляційного устаткування з пристіночними блоками;

—забезпечення опалювальною системою оптимальних темпе­ратур повітря в приміщенні (18—20°С);

—виключення можливості відриву потоку холодного повітря від стелі.

Для цього світильники ламп розжарювання слід розміщувати збоку від повітряного потоку, а стрічки люмінесцентних — пер­пендикулярно до зовнішньої стіни. У кожному класі слід устано­вити два агрегати загальною потужністю 480 м3/год при темпера­турі зовнішнього повітря не нижче -15°С.

4.18. Така система найбільш відповідає при комбінуванні опалю­вання з децентралізованою системою вентиляції (подача не­підігрітого повітря). Повітряне опалення з централізованою при­пливною вентиляцією можна передбачити в реконструйованих об’єктах. При централізованій припливній вентиляції в системі по­вітряного опалення, припливні отвори розміщують або над клас­ною дошкою, або в стіні напроти під стелею. Інших опалюваль­них пристроїв, приладів не повинно бути. Канали вентиляції відсутні. Повітря із класів поступає (за рахунок постійного тиску через нещільності вікон, під дверима) в рекреації, а потім у ви­тяжні канали санвузлів. У кожне навчальне приміщення повинно подаватися не менше 600—800 м3 повітря за 1 годину (20 м3 на одного учня), температура повітря, яке поступає до класу, не по­винна перевищувати 45°С.

У вихідні дні температура факела повітря повинна бути до 30°С. При температурі зовнішнього повітря нижче -15°С, темпе­ратура факела +20°С у лінійних класах і до 32°С — у крайніх.

Припливні отвори повітрянозабірних шахт розміщують над покрівлею будівлі. Атмосферне повітря за допомогою механічно­го приводу (електромотор) подається в приточну камеру, підлягає кондиціюванню, очистці та зволоженню в кондиціонері, розміще­ному в підвальному чи напівпідвальному поверхах, потім через металеві та гіпсобетонні канали у внутрішніх стінах будівлі до навчальних приміщень. При температурі навколишнього повітря до 15°С температура факела повинна складати для лінійних класів -21—22°С, а в крайніх — від 23 до 26°С. При зовнішній темпера­турі нижче -15°С температуру факела у крайніх класах слід підви­щити до 25—30°С.

Для оптимізації використання системи повітряного опалення слід передбачити:

— перепускні устаткування для зменшення напору і видален­ня повітря із класів в рекреацію навчальних приміщень при пози­тивних зовнішніх температурах;

—збільшення площі витяжної вентиляції і використання меха­нічного приводу в санвузлах для збільшення витяжки і зменшення кількості повітря, яке знаходиться в рекреації 3-го поверху;

— зменшення кількості обігрівальних приладів у рекреаціях, де температура повітря була дуже високою;

—проектування систем, які працюють тільки на припливному режимі;

—розрахункову температуру факела +30°С при подачі на учня повітря 15—16 м3 за годину.

Простота системи дозволяє регулювати подачу тепла залеж­но від температури повітря та інсоляції.

4.19. Використовувати парові котли для опалення шкільних будівель заборонено.

6.7.0палювальні прилади (радіатори) в навчальних приміщен­нях слід закривати легкою дерев’яною решіткою. При розміщенні опалювальних приладів у стінах, підлозі температура стін повин­на бути 33—38°С, підлоги — 18,5—28°С, підвіконня — 40—45°С, стелі — 29—32°С при температурі повітря у приміщенні 21 °С і вище. Найбільш раціонально розміщувати опалювальні прилади у стелі і підлозі. При цьому варіанті забезпечується рівномірний температурний режим для всього приміщення.

4.20. Пічне опалення допускається тільки в одноповерхових будівлях шкіл. Топка обладнується в коридорі.

Забороняється встановлювати залізні печі.

Щоб не забруднювати повітря приміщень окисом вуглецю, пічні труби закриваються, коли повністю вигорить паливо і не пізніше як за дві години до приходу учнів. При пічному опаленні температура опалювального дзеркала не повинна перевищувати 90°С, а добо­вий розмах температури — 3°С. Розміщення топливників та засувів передбачається тільки в допоміжних приміщеннях.

4.21. Окремі системи витяжної вентиляції слід передбачити для таких приміщень: класних кімнат та кабінетів при відсутності по­вітряного опалення; лабораторій, актових залів, майстерень, спортивних залів, басейнів, тирів, їдалень, медпунктів, кіноапа- ратної, санвузлів.

4.22. У школах з кількістю учнів до 200 можна передбачити вентиляцію без організованого механічного припливу. Подача припливного повітря у виробничі приміщення харчоблоку слід про­водити через обідній зал в об’ємі не меншому 20 м3/год на одне посадочне місце. Видалення повітря із харчоблоку здійснюється через виробничне приміщення. Подача припливного повітря в кіно- апаратну допускається організовувати від припливної системи ак­тового залу — лекційної аудиторії при умові підключення по­вітропроводу, який іде в кіноапаратну, до припливної системи залу нижче рівня підлоги кіноапаратної.

Видалення повітря з навчальних приміщень слід передбачити через рекреації і санітарні вузли, а також за рахунок екофільт- рації через зовнішнє застеклення.

При проектуванні припливної вентиляції з механічним приво­дом в учбових приміщеннях слід передбачити природну витяжну вентиляцію із розрахунку одночасного обміну за годину. В таб­лиці № 1 представлені температурний режим і кратність обміну повітря за годину в основних приміщеннях.

Витяжна система вентиляції може бути тільки на півдні, де додатково є широка аерація приміщень. У помірному кліматі (північ і центр України) необхідна безпосередня подача чистого повітря у приміщення.