Медикаментів, перев’язувальних засобів і приладь для аптечки кабінету (лабораторії) фізики

1.Бинт стерильний і нестерильний — по 1 шт.

2.Серветки стерильні — 1 уп.

3.Вата гігроскопічна (у банці з притертою пробкою) — 50 г

4.Спирт етиловий — 30—50 мл

5.Мазь від опіків (з анестезином тощо) — 1 уп.

6.Перманганат калію — 15—20 г

7.Розчин йоду спиртовий — 1 фл.

8.Розчин борної кислоти 5%-й спиртовий — 1 фл.

9.Розчин оцтової кислоти 2%-й — 100—150 мл

10.Розчин аміаку 10%-й — 1 фл.

11.Валідол — 1 уп.

12.Вазелін борний — 1 уп.

13.Розчин перекису водню 3%-й — 50 мл

14Активоване вугілля в таблетках — 4уп.

15.Сульфацил-натрію 30%-й у тюбиках по 1,5 мл — 5 шт.

16.Сода питна — 1 пачка

17Ножиці медичні — 1 шт.

18.Пінцет — 1 шт.

19.Клей БФ-6 (або лейкопластир) — 25 мл (3 пак.)

20Джгут — 1 шт.

 

Комплектування аптечки й складання інструкції з подання першої ме­дичної допомоги роблять за погодженням з персоналом медпункту навчаль­ного закладу.

На дверцях аптечки слід записати адресу і телефон найближчої ліку­вальної установи, де можуть подати першу медичну допомогу.

Відповідальність за наявність медикаментів, перев’язувальних засобів, а також за належний стан аптечки покладається на лаборанта кабінету. Контроль за станом аптечки здійснює персонал медпункту.

 

ПРАВИЛА БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАЛЬНО- ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У КАБІНЕТАХ (ЛАБОРАТОРІЯХ) ХІМІЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Введені в дію з 01.12.98

І. Галузь застосування

Правила безпеки під час проведення навчально-виховного про­цесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загальноосвітніх навчальних закладів (далі—Правила) поширюються на всіх учасників навчаль­но-виховного процесу у кабінетах (лабораторіях) хімії загально­освітніх навчальних закладів Міністерства освіти України (далі — навчальні заклади), незалежно від форм власності.

Нормативний акт встановлює вимоги безпеки, які є обов’язковими для виконання керівниками навчальних закладів, завідувачами кабінетів (лабораторій) хімії, вчителями хімії, які несуть особисту відповідальність за порушення цих Правил.

З введенням в дію цих Правил вважати такими, що не застосовуються на території України, «Правила по технике безопасности лия кабинетов (лабораторий) химии общеобразовательных школ системы Министерства просвещения СССР», затверджені Міністерством освіти СРСР у 1979 р.

 

II. Нормативні посилання

№ l/ll Позначення нор­мативного акта Назва Ким, коли затверджено, реєстрація в Мін'юсті
Закон України «Про внесення  
  змін і доповнень до Закону Украї-­  
  нської PCP «Про освіту»  
Закон України «Про охорону  
  праці»  
Закон України «Про пожежну  
  безпеку»  
  Закон України «Про забезпечен­  
  ня санітарного та епідемічного  
  благополуччя населення»  
ДНАОП Типове положення про навчан-­ Затверджено наказом Дсрж-
0.004.12-94 ня, інструктаж і перевірку знань наглядохоронпраці
  працівників з питань охорони від 04.04.94, № ЗО,
  праці зареєсгровано в Мін’юсті
    12.05.94 за №95/304
  Зміни: Затверджені наказом Держ-
    нагаядохоронпраці
    від 23.04.97, №109
ДНАОП Положення про порядок за­ Затверджено наказом Держ-
  0.004.26-96 безпечення працівників спе­ціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту нагаядохоронпраці України від 29.10.96, № 170, зареєстровано в Мін’юсті 18.11.96 за №>667/1692
ДНАОП Правила пожежної безпеки в Затверджені Управлінням
  0.01-1.01-95 Україні пожежної охорони МВС України 14.06.95, зареєстровані в Мін’юсті України 14.07.95 за №219/755
ДНАОП Правила безпечної експлуатації Затверджені наказом Держ-
  10.00-1.21-98 елегароустановок споживачів нагладохоронпраці України від 09.01.98, №4, зареєстровано в Мін’юсті України 10.02.98 за № 93/2533
ДБН В.2.2-3-97 Будинки і споруди навчальних закладів Затверджено наказом Держ- коммістобудування від 27.06.96, №117
10 ГОСТ 11015-93 Стали учнівські. Типи і функціональні розміри  
ГОСТ 11016-93 Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри  
ГОСТ 18607-93 Стопи демонстраційні. Функціональні розміри  
ГОСТ 18666-86 Шафи для учбових посібників. Функціональні розміри  
ГОСТ 12.4.026-81 ССБП. Кольори сигнальні і знаки безпеки  
ГОСТ 22360-86 Шафи демонстраційні і витяжні. Типи і функціональні розміри  
ГОСТ 12.1.030-81 ССБП. Елекіробезпека. Захисне заземлення, занулення  
ГОСТ 6825-91 Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання  
ГОСТ 3885-73 Реактиви і особливо чисті речовини. Правила приймання, відбір проб, фасування, упаковка, маркування  
СНиПП-4-79 Природне і штучне освітлення Затверджено Держбудом СРСР у 1979 р.
       

 

1
СНиП 2.04.05-91 Опалення, вентиляція і конди­ціювання Зміни: Затверджено Держбудом у 1991р. Затверджені наказом Держком- містобудування України від 29.12.96, №106
СП 11-86-а-74 Санітарні правила по влашіу- ванню і уіриманню загально­освітніх шкіл Затверджені Мінздравом СРСР 29.04.74
    Правила влаштування електроустановок Зміни: Положення про організацію охорони праці та порядок розслідування нещасних випад­ків у навчально-виховних закладах Затверджені Міненерго СРСР у 1985 р. Затверджені наказом Мін- енергетики і електрифікації України від 20.02.97, № 18 Затверджено наказом Мініс­терства освіти України від 30.11.93,№429, зареєстровано в Мін’юсті України 03.12.93 за№ 178
  Положення про медичний огляд Затверджено наказом
    працівників певних категорій Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.97, №45
.25   Типові переліки навчально- Затверджені наказом Мініс-
    наочних посібників та технічних тєрства освіти України
    засобів навчання дія за­ від 15.05.95,№ 131
    гальноосвітніх шкіл  
    (Ц П, Ш ступеня)  

III. Загальні положення

Примітка: До III класу належать вироби, призначені для приєднування безпосередньо до джерела живлення з напругою, не вищою за 42 В, у якого за умови холостого ходу вона не перевищує 50 В. Коли за джерело жив­лення використовують

4.191. Враховуючи особливості курсу хімії, в першу чергу його практичну спрямованість, на заняттях використовують технічні засоби навчання, які наведені в Типових переліках навчально- наочних посібників та технічних засобів навчання для за­гальноосвітніх шкіл (І, II, III ступеня) (далі — Типові переліки).

4.192. Відповідно до Положення про організацію охорони праці і а порядок розслідування нещасних випадків у навчально-виховниих закладах дозвіл на введення в експлуатацію кабінету (лабо­раторії) хімії під час приймання навчального закладу до нового навчального року дає державна комісія, створена за наказом місцевого органу виконавчої влади (держадміністрації), до якої вхо­пить представники районного (міського) відділу освіти, профспілки галузі, керівник навчального закладу, а під час введення в експлуатацію новоутвореного або переобладнаного кабінету (лабораторії)

хімії — також і представники відповідних органів державного нагляду.

 

4.193. У кабінеті (лабораторії) хімії слід проводити заняття лише з цього предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не дозволяється.

4.194. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені навчальною програмою, та експерименти з хімії у хімічних гурт­ках та факультативах.

4.195. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта, під їх керів­ництвом і постійним наглядом за виконанням робіт учнями відпо­відно до даних Правил.

4.196. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, які мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про про­ходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

4.197. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з правил безпеки. Ме­дичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчаль­ного року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.

Вимоги до приміщення кабінету хімії та лаборантської (препараторської)

Вимоги до розміщення кабінету (лабораторії) хімії та його

Обладнання

— Приміщення кабінету (лабораторії) хімії та лаборант­ської повинні відповідати вимогам ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів», СП 11-86-а-74 «Санітарні прави­ла по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл».

— Рекомендується розміщувати кабінети (лабораторії) на верхніх поверхах будівлі.

— Площа приміщення кабінету хімії має бути не менш як 72 м2, лаборантської—не менш як 16 м2, висота приміщення — не менш як 3,3 м.

— Розміщувати лаборантську слід поряд з кабінетом (ла­бораторією) хімії з боку класної дошки і з’єднувати дверима.

— Необхідно передбачити другий вихід з лаборантської у коридор, на сходи, в рекреаційне та інше суміжне приміщення.

— Згідно з СП 11-86-а-74 «Санітарні правила по влаш­туванню і утриманню загальноосвітніх шкіл» підлогу в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській покривають негорючими мате­ріалами типу пластика. Дерев’яну дощату підлогу шпаклюють, щоб не було щілин, і покривають фарбою. Підлога в кабінеті хімії має бути стійкою проти стирання, не повинна деформуватися від миття і дезінфекції. Не дозволяється покривати підлогу в кабінеті хімії паркетом, бо випадково пролиті хімічні реактиви потрапля­ють у щілини і стають джерелом бруду.

Розміщення лабораторних меблів і обладнання у кабі­неті (лабораторії) хімії повинно забезпечувати зручність, безпеку роботи і відповідати нормам ГОСТ 11015-93 «Столи учнівські.

Типи і функціональні розміри», ГОСТ 11016-93 «Стільці учнівські. Типи і функціональні розміри», ГОСТ 18607-93 «Столи демон­страційні. Функціональні розміри», ГОСТ 18666-86 «Шафи для учбових посібників. Функціональні розміри», ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні і витяжні. Типи і функціональні розміри».

4.198. Відстань між першим рядом лабораторних столів і де­монстраційним столом встановлюється не менш як 0,8 м. Демон­страційний стіл установлюється на подіумі заввишки 0,15 м.

4.199. Відстань від останнього ряду лабораторних столів до шпики не повинна перевищувати 10 м.

4.200. Відповідно до ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закладів» кабінет (лабораторію) хімії та лаборантську забеспечують вентиляцією, освітленням, опаленням, водопрово­дом і каналізацією. В кабінеті хімії мають бути встановлені рако­вини з підведенням холодної та гарячої води. Труби холодної та і іірячої води, які підводяться на робочі місця учнів, фарбують в блакитний або синій колір.

Один з водопровідних кранів в кабінеті чи лаборантській обладнується зйомним шлангом з насадкою для змивання зі шкіри лугів (у випадку необережного поводження), на іншому крані має бути постійно закріплена гумова трубка з насадкою для промивання очей.

Освітлення

— Всі робочі місця, проходи й приміщення кабінету (лабораторії) хімії мають бути добре освітленими. Освітлення не повинно утворювати різких тіней на робочих місцях, зайвої яскравості й блис­ку в полі зору працюючих, а також контрастів між освітленим робо­чим місцем і навколишнім середовищем. Освітлення має бути рівно­мірним, давати напрям світлового потоку з лівого боку від учня.

— Природне освітлення кабінетів (лабораторій) хімії по­шито відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

Коефіцієнт природної освітленості в кабінетах хімії, який показує, у скільки разів освітленість у приміщенні менша освітленості ззовні будівлі, повинен бути не меншим за 1,5%.

— Скло світлових отворів (вікон) потрібно очищати не рідше як 2 рази на рік. До цих робіт залучати учнів не дозволяється.

Не можна захаращувати світлові отвори обладнанням та іншими приладами як з внутрішнього, так і з зовнішнього боків будівлі.

— Сонцезахист в кабінеті (лабораторії) хімії застосовують щітку в південних та інших кліматичних районах з підвищеною інсоляцією. Для цього рекомендується використовувати жалюзі.

Штучне освітлення кабінету повинне відповідати ви­могам СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

Рекомендується застосовувати підвісні люмінесцентні світильники розсіяного світла.

Як джерела світла рекомендується використовувати переважно люмінесцентні лампи білого кольору типу ЛБ, ЛХБ, ЛТБ відповідно доГОСТ 6825-91 «Лампи люмінесцентні трубчаті для загального використання».

4.201. Для освітлення застосовують також світильники з лам­пами розжарювання повністю відбитого або переважно відбитого світлорозподілу (ГОСТ 17677-82Е «Світильники. Загальні техніч­ні умови»).

4.202. Світильники встановлюють рядами паралельно зовнішнім стінам з вікнами, вмикання передбачають роздільне (по рядах).

4.203. Найменша освітленість від загального освітлення ро­бочих поверхонь на висоті робочого місця (0,8 м від підлоги) н кабінеті (лабораторії) хімії та лаборантській має бути не менш як 300 лк незалежно від виду освітлення відповідно до СНиП ІІ-4-79 «Природне і штучне освітлення».

4.204. Світильники треба утримувати в чистоті. Чистити їх потрібно не рідше одного разу на 3 місяці.

4.205. Лампи світильників у разі їх виходу з ладу необхідно за­мінювати лампами відповідної потужності. Особа, відповідальна за електрогосподарство, здає на утилізацію використані люмінесцентні лампи до спеціалізованих установ згідно з чинним законодавством.

4.206. При освітленні лампами розжарювання світильники повинні мати арматуру, що захищає працюючого від надмірної яскравості джерела світла, а світильники — від пилу, вологи, ме­ханічних пошкоджень.

4.207. Нагляд за станом та експлуатацією освітлювальних установок покладається на особу, відповідальну за електро­господарство навчального закладу, яка має групу кваліфікації з електробезпеки не нижче третьої.

Опалення і вентиляція

— Кабінет (лабораторія) хімії та лаборантська забезпе­чуються опаленням і припливно-витяжною вентиляцією відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання» з таким розрахунком, щоб у приміщеннях підтримувалися темпера­тура у межах 17—20°С, вологість — 40—60%.

— Природна вентиляція здійснюється за допомогою фра­муг або кватирок із зручними пристроями, що дають змогу легко відчиняти і зачиняти їх, стоячи на підлозі. Площа фрамуг і квати­рок, що відчиняються, повинна бути не менша ніж 1/50 площі підлоги .і забезпечувати трикратний повітрообмін відповідно до СНиП 2.04.05-91 «Опалення, вентиляція і кондиціювання».

 

— Для проведення робіт, що супроводжуються виділенням шкідливо діючих газів і парів, кабінет (лабораторію) хімії та лаборант­ську забезпечують витяжними шафами відповідно до ГОСТ 22360-86 «Шафи демонстраційні витяжні. Типи і функціональні розміри».

Витяжні шафи виготовляють з металевих конструкцій, склити їх необхідно армованим склом або склопластиком. Якщо витяжні шафи виготовлені з деревини, то їх внутрішня поверхня оббиваєть­ся жерстю або викладається керамічною плиткою для захисту від полум’я спиртівок або електронагрівальних приладів.

4.208. Витяжні шафи обладнуються верхніми і нижніми відсмок- тувачами, які мають регулятор-перегородку, що дає змогу регу­лювати видалення шкідливих речовин із робочої зони.

Примітка: Для вентиляції можна влаштовувати електричну витяжку подвійної дії. Це — канал, всередині якого встановлено трифазний мотор невеликої потужності (200—300 Вт) закритого обдувного типу з вентилято­ром. Канал виводиться через вікно на вулицю. Вентилятор забезпечує де­сятиразовий обмін повітря за годину. Двигун можна пускати і в зворотному напрямі, що і роблять у спеку. Тоді він не всмоктує повітря, а нагнітає його.

4.209. Витяжні пристрої розраховують так, щоб швидкість всмок­туваного повітря в перерізі відкритих на 0,15—0,20 м стулок шафи була в межах 0,3—0,7 м/с. Під час роботи з органічними та іншими і іайбільш шкідливо діючими речовинами швидкість повітря потрібно ібільшитидо 1,0—1,5 м/с у перерізі робочої зони витяжної шафи.

4.210. Стулки витяжної шафи мають відчинятися і зачинятися лише у вертикальному напрямі. Щоб підтримувати стулки у по­трібному положенні, влаштовують пристрої безпечної конструкції.

4.211. Витяжні шафи обладнуються всередині електричним освіт­ленням у вибухобезпечному виконанні відповідно до Правил влаш- чування електроустановок. Перемикачі встановлюють поза шафою.

4.212. До витяжної шафи мають бути підведені холодна і гаря­ча вода, каналізація.

4.213. Металеві деталі витяжних шаф, а також усі труби сан­технічних підводів з метою захисту від корозії періодично покри­вають кислотостійким лаком або олійною фарбою.

Електрична мережа

Електропроводка, встановлення електрообладнання та при­ладів у кабінеті (лабораторії) хімії повинні відповідати вимогам

— Іравил влаштування електроустановок.

— Усі доступні для торкання електротехнічні пристрої по- і рібно надійно ізолювати.

— Відповідно до ДНАОП 0.00-1.21-98 «Правила безпечної екс-

— луатації електроустановок споживачів» електроприлади потужністю до К( Ю Вт можна вмикати в мережу через штепсельні розетки, що засгосову- 11»і и:я для звичайної мережі. Потужніші нагрівники та інші прилади необ-

5.2.7. ю підключати до рубильників (закритого типу) або розподільних щитів.

— Розподільні пристрої необхідно розміщувати у шафах, виготовлених з негорючих або важкогорючих матеріалів.

— Контрольно-вимірювальні прилади монтують на щитах у місцях, які зручні для спостереження і обслуговування.

— Заземлення електрообладнання треба виконувати відпо- відно до ГОСТ 12.1.030-81 ССБП «Електробезпека. Захисні заземлення, занулення».

— Вмикання і вимикання всієї електромережі кабінету (лабораторії) хімії повинно здійснюватися одним загальним рубильником.

Не дозволяється подавати на лабораторні столи напругу струму вище 42 В і постійного — вище 110 В.

Розетки для вмикання електричних приладів розміщують на і орі ювому боці робочого столу або на стіні біля робочого місця, ми розетках повинен бути напис: 42 В змінного, 110 В постійного.

Штепсельні розетки мають бути закритого типу.

 

 

4.214. У кабінеті (лабораторії) хімії слід проводити заняття лише з цього предмета. Використовувати приміщення з іншою метою (проведення уроків з інших предметів, гуртків іншого напрямку, зборів тощо) не дозволяється.

4.215. У кабінеті хімії проводяться експерименти, що передбачені навчальною програмою, та експерименти з хімії у хімічних гурт­ках та факультативах.

4.216. Практичні заняття в кабінеті хімії повинні проводитися тільки в присутності вчителя хімії та лаборанта, під їх керів­ництвом і постійним наглядом за виконанням робіт учнями відпо­відно до даних Правил.

4.217. До роботи з кіноапаратурою допускаються лише особи, які мають посвідчення кінодемонстратора і посвідчення про про­ходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

4.218. До практичних робіт у кабінеті хімії допускаються учні, які пройшли медичний огляд та інструктаж з правил безпеки. Ме­дичний огляд учнів проводиться один раз на рік на початку навчаль­ного року і фіксується у медпрацівника навчального закладу.

4.219. Пожежна безпека

— Забезпечення пожежної безпеки в кабінеті (лабораторії) хімії визначається Правилами пожежної безпеки в Україні.

— В кабінеті (лабораторії) хімії повинні бути справні пер­винні засоби пожежогасіння:

— вогнегасники вуглекислотні, пінні або порошкові, які роз­міщують безпосередньо в кабінеті (лабораторії) хімії і лаборантській;

—ящик або відро з піском (об’ємом близько 0,01 м3) і совком;

—покривало з вогнетривкого матеріалу.

До них обов’язково необхідно забезпечити вільний доступ.

— Загоряння в кабінеті (лабораторії) хімії слід відразу ліквідувати. У разі виникнення пожежі необхідно:

—повідомити пожежну охорону (тел. 01);

— вжити заходів щодо евакуації людей з приміщення;

—вимкнути електромережу.

Легкозаймисті та горючі рідини і електропроводку необхідно гасити піском, вогнетривким покривалом, порошковими вогне­гасниками; знеструмлену електропроводку можна гасити водою або будь-якими наявними вогнегасниками. Загоряння у витяжній шафі ліквідується вогнегасниками після вимкнення вентилятора.