В) моря Індійського океану
З пд.. Азію омиває Індійський ок. Це дуже давній басейн. Молода частина пн.. зх. t вод значно вищі ніж в інших акваторіях і становлять +27-28. У пн. сх.. частині проходить смуга молодих неогенових прогинів. Тут знаходиться найглибша западина Індійського ок. –Яванський жолоб 7450м. Течії мають змінний характер (Мусонна течія). На сх.. велика Бенгальська затока. Її береги розчленовані слабо. На пн.. мілина, яку утворюють наноси рік Ганг і Брахмапутра. На сх.. Бенгальської затоки є вулканічні і коралові о-ви. (Андаманські і Нікобарські). Ними від затоки відділяється Андаманське море. Досить глибоководне. Часті шторми і урагани. Аравійське море. Між п-ів. Індостан і Аравійським. На зх.. глибока Аденська затока, на сх.. Оманська затока. Вона Ормуською протокою сполучається із Перською затокою. Перська зат. лежить на мілині. Досить солона 38-40 прм. Досить високі t 15-20, а влітку 30-33. Вона постійно зменшується внаслідок розростання дельти ріки Шат-ель-араб. Червоне море. Це грабен середньою глибиною 700м., максимальною понад 2000м. За солоністю подібне до Перської затоки 38-39 прм. а на пд.. 41.5прм. Високі t води. В зимку +20-25, влітку +33-35. На глибині 500-700м. t стабільні.
Тектоніка і рельєф
Історія формування.
Сучасний рельєф Азії сформувався внаслідок складної геологічної історії. На території Азії не має ділянок які б не пройшли процесів горотворення. Територія Азії складається як із споруд платформенного типу різного віку, геосинклінальних областей сучасного горотворення так і відроджених ділянок найдавніших гір. Найдавніші 4 докембрійські платформи: Сибірська, Китайська, дві платформи які собою являють уламки колишнього материка Гондвана – Індостанська і Аравійська. Наприкінці протерозою проявилася байкальська складчастість на пд.. Сибірської докембрійської платформи. Герцинська складчастість охопила величезну територію. Утворилась суша навколо Китайської та Сибірської платформ. Вже в мезозої було сформовано 2/3 Азії. У мезозої проявила себе Янь-Шанська складчастість. Це було початковим етапом Альпійської складчастості. У мезозойську епоху проявилася складчастість на пд. Китаю, Індостані. У мезозойський час утворилися окремі пасма: Кунь-Лунь, сх. Індокитаю, Кореї. Під час Альпійського орогенезу утворилися потужні геосинклінарні складчасті хребти. Зник океан Тетіс. Пд.. структури Індокитаю та Аравії з’єдналися із сушею Азії. Наприкінці неогенового періоду і на початку антропогену відбулися потужні вертикальні рухи які зумовили сучасні риси рельєфу. Були підняті Тібет, Кунь-Лунь, відродилися старі структури від Центральної Азії до Чукотки. Під час Альпійського горотворення посилились вертикальні рухи на сх. материка. Більшість діючих вулканів знаходяться у сх. береговій зоні Азії і прилеглих о-вах. Це зона характеризується також землетрусами. Інший пояс із землетрусами але без вулканів тягнеться від Малої Азії через Іранське нагір’я до Зондського архіпелагу.
Материкове зледеніння
Відбулося в антропогені (Четвертинне зледеніння) охопило пн. частину Азїі до 60 градусу пн.. ш. Гірське зледеніння. Вкривали льоди далеко на південь. Гірські льоди часто з’єднувалися між собою. Це Кавказ, гори Сх. Сибіру, Центральної Азії. Найбільше зледеніння було у Зх. Сибіру. Натомість в Азії склалися досить сприятливі умови для утворення вічної мерзлоти. В Азії найбільше утворилося материкове зледеніння яке є і досі. Охоплює майже1/3 території. Межа проходить по середині п-ова Камчатка, пн. Сахаліну, пониззі Амуру, пн. Монголії, сх.. Алтаї, по р. Іртиш і доходить до Полярного Уралу. Місцями земля промерзла на глибину кілька сот метрів.
Рельєф Азїі
Азія здебільшого має значні висоти. Середня висота над рівнем моря 950 м. ¾ займають гори і плоскогір’я. Для рельєфу характерні нагір’я, підняті на більшу висоту. На низини припадає 25% площі. На висоти понад 2000м. – 14%. Низини розміщені на окраїнах материка. Гори утворюють 2 пояси. Один із них тягнеться із зх. на сх. від Передньоазійського нагір’я до Індокитаю. Інший пояс тягнеться від центру Азії, від Паміру, Тянь-Шаню,Саянів,Алданського нагір’я до хребтів пн.-сх. Азії. Найвищі підняття у Центральній Азії (від 4000м. до 7000м.). Тут же знаходяться найвищі точки світу. Основні гірські системи наступні. Найбільші це Гімалаї, Каракорум, Гіндокуш, Кунь-Лунь, Тянь-Шань, Великий Кавказ, Алтай, Саяни. Дещо менші: гори Беринга, Верхоянський хребет, Малий Кавказ, Ельбрус, Загрос, Понтійські і ін. Є крупні нагір’я: Тібетське, Памір, Передньоазійське. Є плоскогір’я: Середньосибірське, Деканське. Є менші: плато Путорана, Ленське нагір’я, плато Устюрд, Казахський дрібносопковик, Вірменське та Іранське нагір’я, Гобі, плато Ордос. Найбільші рівнини: Західносибірська, Туранська, Велика Китайська, Індо-Гангська, Месопотамська. Є високі рівнини поширені у Центральні Азії: Кашгарська, Джунгарська, Гобійська. В Азії є і ділянки, розташовані нище рівня моря. В Центральній Азії це Турфанська западина (-155м.). Западина Карасії, східніше Каспійського моря (-132м.). Западина Мертвого моря – 400м.
Клімат
Кліматотвірні чинники
Клімат Азії різноманітний. Це пов’язано з величезними розмірами її території, а саме: розміщенням материка між екватором і полярним колом, масивністю пн.. і центральної частин, розчленованістю пд.. окраїн,впливом океанічних басейнів, складною орографією. Як і для усіх інших частин світу, кліматичні особливості визначаються: сонячною радіацією, циркуляцією атмосфери, підстиляючою поверхнею. Вплив сонячної радіації. Надходження сон. рад. з пн. на пд.. зростає у 3-4 рази. Найбільша сон. рад. в тропічних умовах Аравії, в екваторіальних мовах. Радіаційний баланс за рік позитивний за винятком арктичних і субарктичних районів. Він зростає з пн.. на пд.. майже у 8 разів. В січні північніше середини Чорного моря, пд. Каспію, півночі п-ова Кореї і півночі Японських о-вів рад. баланс від’ємний. Південніше цієї лінії – додатній, за винятком гірських масивів у центрі Азії. Це визначає істотні відмінності у кліматі північної і південної частин Азії. Циркуляція атмосфери. Азія практично піддається впливу всіх типів циркуляції, властивих для пн.. півкулі: впливу арктичних мас та їх вторгнення; західному перенесенню повітряних мас; пасатної циркуляції повітря; мусонного перенесення повітря. Зх. потоки повітря, які дмуть через Європу на територію Азії, осушуються і охолоджуються. Ще в Європі морські маси трансформуються у континентальні. Над внутрішніми районами в Азії взимку у зв’язку із вихолодженням приземних шарів атмосфери створюється область високого тиску. На цей процес впливає також орографія, а саме, гірські хребти які не сприяють розтіканню цього повітря на південь, а його концентрацією на невеликій площі. В результаті осідання цього повітря створюється найбільша на Землі область високого тиску - Азіатський квазістаціонарний максимум. Його центр південніше Байкалу. Південна частина знаходиться під впливом пасатної циркуляції. В перехідні сезони року в Азію вторгається холодне арктичне повітря. Улітку метеоумови істотно змінюються. Зникає Сибірський антициклон. Над прогрітим материком виникає низький тиск. Центр його – басейн річки Інд. Це Південноазіатський мінімум. У бік океану тиск зростає. В цей час ослаблюється вплив Ісландського мінімуму, майже зникає Алеутський мінімум, але зберігається високий тиск над полярним басейном. Такий розподіл атмосферного тиску змінює умови циркуляції, а саме, проникає морське повітря з прилеглих океанів. Воно швидко трансформується у тепле континентальне. Особливо сухо і жарко стає у внутрішніх частинах Азії, які оточені високими хребтами. На східних і південних окраїнах з океану поступає вологе повітря. На пд.. Азії насувається екваторіальне повітря. Тому сх. і пд. частини Азії отримують багато вологи. Підстилаючи поверхня. Найбільше впливає орографія. Зокрема, гори сх.. Азії є барєром для глибокого проникнення на сушу мусонів з Сх.. Азії. Центральна Азія закрита гірськими хребтами. Взимку холодно,літом досить спекотно. Гімалаї і Великий Кавказ захищають пд.. райони від проникнення холодних повітряних мас. Зх. Сибір, Туранська низовина не мають барєрів, тому зазнають впливу арктичних пов. мас. Значну кліматотвірну роль відіграє сніговий покрив Пн. Азії та ліси.