ТЕХНІКА ТА МЕТОДИКА ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
ЗМІСТ
1. Частина звіту по геологічній практикі ( ОПИС КЕРНА)
2. Частина звіту по геофізичній практикі
3. Геологія району………………………………………………………………………………………
4. Магнітометрія………………………………………………………………………………………..
a. Техніка та методика польових досліджень……………………………………..
b. Результати магнітної зйомки…………………………………………………………..
5. Радіометрія……………………………………………………………………………………………
a. Радіометрична апаратура……………………………………………………………….
b. Результати радіометричних досліджень…………………………………………...
6. Петрофізичні дослідження………………………………………………………………………
a. Вимірювання магнітної сприятливості………………………………………………
b. Визначення гамма-випромінювання………………………………………………
c. Вимірювання густини гірських порід………………………………………………
Частина звіту по буровій практики
1. Техніка безпеки при бурінні.
2. Основи колонкового буріння.
І. Бурова установка ЗИФ-1200 МР.
1.1 Технологічна характеристика бурової установки ЗИФ-1200МР.
1.2. Буровий агрегат ЗИФ-1200 МР.
1.2.1. Буровий верстат ЗИФ-1200 МР.
1. Буровий інструмент.
1.1 Колонковий набір.
1.1.1 Алмазні коронки.
1.1.2 Калібровочні розширювачі.
1.1.3 Колонкові труби.
1.1.4 Перехідники.
1.2 Бурильні труби і їх з`єднання.
2. Допоміжний буровий інструмент
3. Технологічний режим буріння.
4. Технічна документація бурової установки.
ІІ. Бурова установка УКБ – 4П.
1. Призначення бурової установки.
2. Склад бурової установки.
3. Буровий станок СКБ-4.
4. Буровий снаряд ССК-59.
5. Технологія буріння.
5.1 Монтаж устаткування.
5.2 Конструкція свердловини, забурювання.
5.3 Параметри режиму буріння.
5.4 Заклинювання і підйом керну.
6. Техніка безпеки при роботі з СЗК.
7. ЗМІСТ
ВСТУП
1. Геологія району………………………………………………………………………………………
2. Магнітометрія………………………………………………………………………………………..
2.1 Техніка та методика польових досліджень……………………………………..
2.2 Результати магнітної зйомки…………………………………………………………..
3. Радіометрія……………………………………………………………………………………………
3.1 Радіометрична апаратура……………………………………………………………….
3.2 Результати радіометричних досліджень…………………………………………...
4. Петрофізичні дослідження………………………………………………………………………
4.1 Вимірювання магнітної сприятливості………………………………………………
4.2 Визначення гамма-випромінювання………………………………………………
4.3 Вимірювання густини гірських порід………………………………………………
ВИСНОВКИ
Додатки: данні спостережень, схема відбору зразків та відслонень, каталог зразків, результати моделювання та зразки.
Додатки: Графіки магнітних варіацій, карти аномалій магнітної індукції, гамма-зйомки
ВСТУП
Навчальна геофізична практика проходила поблизу смт. Корнин, Попільнянського району, Житомирської області. Термін проходження практики 18.07.2016 по 23.07.2016.
Метою практики було засвоєння знань, які були отримані під час лекцій та лабораторних робіт. Головним завданням практики було ознайомлення із магнітним та радіометричними полями. Вимірювали магнітометром та радіометром. В межах певного полігону ми мали 15 профілів, кожен по 10 пікетів котрі розташовані по 5м. один від іншого. Також ознайомились детально із петрофізикою, визначали магнітну сприятливість порід, а також вимірювали їх радіоактивність. Магнітну сприятливість визначали капометром.
ГЕОЛОГІЯ РЕГІОНУ
Територія, на якій проводилася практика відноситься до такої геологічної структури, як Український кристалічний щит. Геологія даної місцевості надзвичайно різноманітна, адже територія знаходиться на місці контакту двох мегаблоків: Дністровсько-Бузький(Подільський) й Північно-Західний( Волинський).
На півдні і південному-заході в межах схилів щита, Дністровсько-Бузький мегаблок зчленовується з Волино-Подільською плитою, а на півночі поступово переходить у Північно-Західний мегаблок.
Подільський мегаблок складений переважно архейськими породами. Однією з особливостей даного мегаблоку є потужна(60 км) земна кора базальтового складу, в розрізі якої виділяється дуже значна базальтова товща.
Територія проведення практики складається з двох структурних поверхів. Загалом, на основі кернів та маршруту до Корнінського кар’єру нами був опрацьований нижній структурний поверх, який складений нижньоархейськими породами дністровсько-бузької серіїи(гнейси,граніти,мігматити та кристалічні сланці). За літературними даними , верхній структурний поверх складений верхньоархейськими породами бузької серії (кварцити та біотитові гнейси).
Під час проходження практики, ми відвідали Корнінський кар’єр, який знаходиться неподалік району дослідження. Там ми ознайомилися з особливостями відкладів, які сформувалися в археї, ранньому протерозої, мезозої та кайнозої. Мезозойські та кайнозойські відклади представлені вивітреними корами вивітрювання. Архейські відклади представлені здебільшого гнейсами.
Сам кар’єр складений ультраметаморфічними гранітами з малими залишками оплавлених гнейсів.
Однією з характерних рис цього кар’єру є різноступенева гранітизація порід.
МАГНІТОМЕТРІЯ
Магніторозвідка – метод вирішення геолого-геофізичних задач, який ґрунтується на вивченні та інтерпретації земного магнітного поля, а також магнітних властивостей гірських порід та корисних копалин.
Полягає у виявленні й вивченні магнітних аномалій, які виникають внаслідок неоднакового намагнічення різних гірських порід.
Основні характеристики магнітного поля Землі – магнітна індукція В і напруженість Н, вимірюються відповідно в теслах (Тл) і амперах на метр (А/м). Магнітні властивості гірських порід визначаються головним чином вмістом в них феромагнітних мінералів (магнетиту, гематиту, ільменіту і ін.). Відхилення магнітного поля називаються магнітними аномаліями. Останні поділяються на планетарні (континентальні), регіональні і локальні.
Магнітні явища і наявність у Землі магнітного поля були відомі людству ще в далекому минулому. Так само давно ці явища використовувалися людьми для практичної діяльності (наприклад, застосування компаса). З другої половини ХIX ст. вимірювання напруженості магнітного поля проводилося для пошуків магнітних руд. Проте до цих пір природа як геомагнітного, так і гравітаційного поля не з'ясована
Значення параметрів магнітного поля Землі залежать, з одного боку, від намагніченості всієї Землі як космічного тіла (нормальне поле), а з іншого боку, різній інтенсивності намагнічування геологічних формацій, обумовленою відмінністю магнітних властивостей порід і напруженості магнітного поля Землі як в даний час, так і у минулі геологічні епохи (аномальне поле). Від інших методів розвідувальної геофізики магніторозвідка відрізняється найбільшою продуктивністю (особливо аеромагніторозвідка). Останніми роками на основі вивчення намагніченості порід океанічного дна отримано багато нових відомостей про історію Землі, особливо про формування океанічних басейнів і положення материків в далекому геологічному минулому. Магнітні явища і наявність у Землі магнітного поля були відомі людству ще в далекому минулому. Так само давно ці явища використовувалися
ТЕХНІКА ТА МЕТОДИКА ПОЛЬОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Магнітометр – прилад для вимірювання напруженості магнітного поля та інших магнітних величин, зокрема магнітних характеристик матеріалів. Одним з найпоширеніших є магнітомеханічний магнітометр, в якому відбувається взаємодія двох постійних магнітів у вимірюваному магнітному полі, внаслідок чого один з них відхиляється на певний кут. За допомогою магнітометра вимірюють магнітне поле Землі, вивчають значні магнітні аномалії, розвідують корисні копалини тощо. Наземна польова магнітна зйомка проводиться за допомогою пішохідних магнітометрів. Методика, тобто спосіб проведення магніторазведочних робіт, зводиться до вибору виду зйомок, їх масштабу, напрямки профілів, густоти точок спостереження, точності вимірювань і способу зображення результатів.
Розрізняють три види наземних магнітних зйомок:
1) картувально-пошукові,
2) пошуково-розвідувальні,
3) розвідувальні (або детальні). Метою картувально-пошукових магнітних зйомок є вирішення задач великомасштабного геологічного картування (масштаби 1: 50 (1: 25 000, 1: 10 000), а також безпосередні пошуки залізовмісних руд. Зйомка ведеться з систем профілів, маршрутів, відстані між якими змінюються від 200 до 500 м. Відстані між точками не менше 50 м. Метою пошуково-розвідувальних магнітних зйомок є деталізація аномалій картіровочного-пошукових зйомок: виявлення тектонічних порушень, оцінка розмірів, форми і положення рудних тіл. Пошуково-розвідувальні зйомки виконуються в масштабах 1: 10 000, 1: 5000, 1: 2000, 1: 1 000. Зйомка здійснюється з систем профілів, віддалених на відстані 50 - 200 м, з кроком спостережень від 10 до 50 м.
Метою детальних розвідувальних магнітних зйомок є з'ясування розмірів, форми і положення включень порід з різними магнітними властивостями, розвідка рудних родовищ, детальне геологічне картування. Масштаби зйомок від 1: 2000 і крупніше, а відстані між профілями можуть змінюватися від 10 до 100 м. Відстані між точками спостережень міняються від 5 до 20 м залежно від розмірів рудних тіл, їх глибини і інтенсивності намагнічення.
Польові магнітні зйомки бувають профільними і майданними. Зйомки за окремими профілями використовуються при рекогносцирувальна дослідженнях для виявлення загальних закономірностей аномальних полів. Однак іноді інтерпретаційні профілі задаються вкрест виявлених базарною зйомкою аномалій. Основним же видом зйомок є майданні, виконані з систем паралельних профілів. Мережа спостережень розбивається як інструментально, так і візуально з вимірюванням кроками відстаней між пунктами та інструментальної прив'язкою початку і кінця профілів, а також вихідної точки.
При зйомці полігон розбивають на профілі. На практиці було 15 профілів. Відстань між профілями складає 10 метрів. Профілі обмежуються кілочками, які підписуються відповідно до порядкового номера та послідовності профіля. Потім за допомогою магнітометра через кожні 5 метрів вимірюються значення.