ГАММА-ВИПРОМІНЮВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Розсіяння радіоактивних ізотопів та нерівномірність їх розподілу в породах і геосферах є однією з головних геохімічних особливостей радіоактивних елементів. Очевидною є залежність величини і природи (переважний вклад елементів) загальної радіоактивності від наявності і концентрації акцесорних мінералів, незначна зміна вмістів яких може істотним чином вплинути на “петрорадіоактивний портрет” породи. Максимальний вміст радіоактивних елементів, як і інших несумісних елементів, приурочений до кислих відмін магматичних порід. При цьому пропорційність між вмістами SіO2 і U зберігається лише до досягнення певного критичного рівня концентрування урану. Конкретні величини вмістів елементів залежать від умов формування порід, проявів гібридизму тощо.

Тенденція збільшення радіоактивності із збільшенням кислотності порід проявляється не тільки для інтрузивних, але і для вивержених порід. Крім того, лужні магматичні породи характеризуються дещо вищою радіоактивністю, ніж аналогічні їм за кислотністю породи вапняково-лужної серії.

Найвищим загальним рівнем радіоактивності серед осадових порід вирізняються глинисті породи (глини, аргіліти, глинисті сланці), що обумовлено підвищеними вмістами урану і калію. Найхарактернішим накопичення урану є для речовин з найвищими сорбційними властивостями - глинистих м

 

інералів (монтморилоніт, бейделіт тощо) та органокомплексів. Переважно торієвою природою радіоактивності вирізняються піщані породи, Th/U відношення яких зростає із збільшенням частки грубоуламкової складової порід. Відмінності природи радіоактивності глинистих і піщаних порід, можуть використовуватись для оцінки палеогеографічних особливостей утворення досліджуваних осадків. У зв’язку із відмінністю природи радіоактивності і умов утворення осадових порід серед них розрізняють 2 основні групи: 1) суттєво торієносні і урано-торієносні грубоуламкові породи алювіальних, пролювіальних, прибережно-морських фацій; 2) суттєво ураноносні, збагачені органікою та фосфором утворення більш глибоководних морських фацій утворення.

Під впливом різноманітних епігенетичних процесів (метаморфічних, метасоматичних, гідротермальних) первинні осадові і магматичні породи зазнають інтенсивних перетворень, при яких їх склад і радіоактивність змінюються. Найбільш значні зміни порід спостерігаються при регіональному метаморфізмі і ультраметаморфізмі. У породах, які зазнали найбільш високого ступеню метаморфізму (гранулітова фація), спостерігається, з одного боку, втрата радіоактивних елементів, а з іншого – вирівнювання їх вмісту у різних відмінах порід. В умовах прояву амфіболітової фації метаморфізму спостерігається зворотній процес – привніс радіоактивних елементів і диференціація порід за радіоактивністю.

Дуже широким є діапазон зміни вмісту радіоактивних елементів в ультраметаморфічних породах. Так, для першої стадії анатектичної гранітизації, з якою пов’язане формування гіперстенових гранітоїдів, плагіогранітів, магматитів чарнокітового комплексу, характерний відносно низький вміст радіоактивних елементів, що мало відрізняється від вихідних гнейсів і кристалічних сланців. Для порід, сформованих у другу стадію гранітизації і магматизму, характерний суттєвий привніс низки мобільних компонент і насамперед – калію. При цьому відбуваються процеси кремене-калієвого метасоматозу і утворюються збагачені ураном і торієм палінгенно-метасоматичні і інтрузивні утворення – калішпатизовані і аляскітові граніти, пегматити.

Петрофізичні дані

№ зразка магнітнітна сприйнятливість (χ), 10-3 од. CI інтенсівність ƴ-випромінювання, мкР/год вага зразка у повітрі (Р) вага зразка у воді (Р') вага зволоженого зразка (Р'')
5,8
6,2
6,6
6,5
56/73 5,6
5,6
5,9
5,2
24/22 6,3
49,268 5,5
6,2
6,4
6,5
6,7
5,5
5,3 1,095
5,5
6,2 1,1 1,105
7,3 1,105 1,105
6,2

Каталог зразків