Приклад виконання завдання

 

Лабораторне заняття № 16

Тема: Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу додаткових площин.

Мета: навчитись виконувати комплексне креслення деталі, використовуючи метод додаткових площин (будувати проекції деталі, знаходити лінії пересікання призми з пірамідою, циліндра з циліндром, поєднувати вигляди з розрізом), визначати натуральну величину фігури перерізу і відносне положення окремих точок, вказаних на поверхні деталі; будувати аксонометрію з ¼ вирізу

Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Завдання.Розробити комплексне креслення кронштейна.

1. Прочитати умову завдання згідно варіанту (рис. 1 і табл. 1).

2. Побудувати три проекції деталі (рис. 2). На фронтальній проекції показати поєднання половини вигляду і половини розрізу. На горизонтальній проекції показати половину вигляду і половину розрізу А-А. На профільній проекції показати місцевий розріз.

3. Побудувати переріз Б-Б на вільному місці креслення (приклад показаний на рис. 3 – переріз Ж-Ж).

4. Побудувати проекції точок A, B, F, K, S.

5. Допоміжні лінії креслення не зберігати.

6. Нанести розміри на прямокутних проекціях.

7. Виконати аксонометрію деталі з ¼ вирізу (рис. 4).

Література

1. Хаскін А.М. Креслення / Хаскін А.М. – К.:Вища школа, 1976. – С. 98 – 181.

2. Годик Е.И. Техническое черчение / Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е., Пономарев А.М. – К.:Вища школа, 1983. – С. 93 – 172.

 

Таблиця 1

Позначення (рис. 1) Розмір для варіанта (мм)
d
d1
d2
d3
d4
d5
a
h
h1
h2
h3
h4

Рис. 1

Приклад виконання завдання

Рис. 2

Вказівка до креслення (рис. 2)

1. Призма зі стороною а перетинає шестикутну зрізану піраміду по двом замкнутим просторовим ламаним кривим. Щоб побудувати їх потрібно на фронтальній проекції провести додаткові площини (наприклад, А-А, Б-Б, В-В, …), які на горизонтальній проекції будуть зображені додатковим шестикутниками відповідних розмірів і за допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо горизонтальні проекції точок 1, 2, 3, 4, …, тоді будуємо ламану криву.

За допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо профільні проекції відповідних точок.

2. Циліндр діаметром d5 перетинає шестикутну зрізану піраміду по двом замкнутим просторовим кривим лініям. Щоб побудувати їх потрібно на профільній проекції провести додаткові площини (наприклад, Г-Г, Д-Д, Е-Е, …), які на горизонтальній проекції будуть зображені додатковим шестикутниками (розміри відповідають крайнім ребрам піраміди), тоді за допомогою ліній проекційного зв’язку знаходимо горизонтальні проекції точок 5, 6, 7, … і будуємо контурну криву.

Використовуючи лінії проекційного креслення будуємо фронтальну проекцію кола у вигляді кривої лінії.

3. Циліндр діаметром d5 перетинається циліндрами з діаметрами d3 і d4 по замкнутим гладким кривим лініям.

4. Для знаходження натуральної величини фігури перерізу, наприклад, площиною Ж-Ж, проводять пряму а, яка паралельна цій площині, тоді проеціюють під прямим кутом відповідні точки і відстань між ними з фронтальної проекції (Іv, IIv, …). Від точки N0 по прямій а відкладаємо відрізок N0IIa= NvIIv, у точці ІІа ставимо перпендикуляр до прямої а і по обидві сторони перпендикуляра відкладаємо відрізки ІІаІІ0, які рівні відстані від ІІw до площини симетрії тіла на профільній проекції.

Аналогічно знаходять інші точки, які належать натуральній величині фігурі перерізу, яка складається із двох замкнутих ліній: еліпса М0ІІа0N0 – ІІа0М0, отриманого від перерізу циліндра діаметром d5 площиною Ж-Ж і ламаної лінії І0ІІ0ІІІ0ІV0V0VI0VI0V0IV0III0II0I0, отриманої від перерізу граней піраміди (І0ІІ0ІІІ0ІV0ІV0ІІІ0ІІ0І0) і призми (ІV0V0VI0VI0V0IV0) площиною Ж-Ж (див. рис. 3).

 

Рис. 3

 

 

Лабораторне заняття № 17

(Розрахунково-графічна робота)

Тема: Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу ексцентричних сфер

Мета: Навчитись проектувати технічні деталі; чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь; вміти використовувати метод ексцентричних сфер; будувати лінії перетину поверхонь; креслити аксонометрію з ¼ вирізу

Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Завдання І. Розробити комплексне креслення кришки підшипника.

 

1. Накреслити три ортогональні проекції технічної деталі згідно варіанту (див. табл. 1 і рис. А). Виконати необхідні розрізи (надавати перевагу поєднання частини вигляду з частиною розрізу).

2. Виконуючи завдання, потрібно чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь. Особливу увагу потрібно звернути на поверхні, які зрізаються площинами або перетинаються між собою.

3. Для побудови лінії перетину поверхонь використовують метод ексцентричних сфер. Будувати лінії перетину або переходу поверхонь потрібно починаючи з опорних точок, а потім проміжних. Побудову опорних точок для кожної кривої лінії потрібно показати тонкими суцільними лініями.

4. Нанести розміри.

5. Побудувати проекції точок К, F, T, L (приклад див. на рис. А).

6. Побудувати натуральну величину фігури перерізу А–А (приклад див. на рис. Б).

7. Побудувати аксонометричну проекцію деталі з ¼ вирізу (приклад див. на рис. В).

8. Оформити креслення на форматах за відповідними правилами.

Завдання ІІ. Провести розрахунки загальної площі і об’єму деталі (див. зразок і табл.2)

Література

1. Хаскін А.М. Креслення / Хаскін А.М. – К.:Вища школа, 1976. – С. 98 – 181.

2. Годик Е.И. Техническое черчение / Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е., Пономарев А.М. – К.:Вища школа, 1983. – С. 93 – 172.

Таблиця 1.

Позна-чення Розмір (мм) для варіанту
d1
d2
d3
d4
h
a
b

 

Рис. А. Приклад виконання прямокутних проекцій

Рис. Б. Приклад виконання натуральної величини фігури перерізу

Рис. В. Приклад виконання аксонометрії деталі з ¼ вирізу

 

Зразок оформлення розрахунково-графічної роботи

Варіант № .

Обчислення площі S і об’єму V половини кришки підшипника

(див. рис. 1-7 у табл. 2):

1) Сферичний сегмент діаметром d1 з двома рівними основами діаметром d0 і h = 2b (рис. 7)

S1 =

V1 =

2) Циліндричний отвір діаметром d2 і висотою h = 2b (рис.3)

S2 =

V2 =

3) Циліндричний отвір, який розміщений у півсфері, діаметром 20 мм і відповідною висотою (рис. 3)

S3 =

V3 =

4) Зрізаний конус з діаметрами d3 і d4 висотою h (рис. 6)

S4 =

V4 =

5) Циліндричний отвір, який знаходиться у зрізаному конусі, діаметром 20 мм і висотою h (рис. 3)

S5 =

V5 =

6) Загальна площа половини кришки буде рівною:

7) Загальний об’єм половини кришки буде рівним:

Таблиця 2. Об’єми і площі деяких фігур і тіл

Коло (рис. 1) Еліпс (рис. 2)
Циліндр (рис. 3) Розгортка циліндра Конус (рис. 4) Розгортка конуса (а – твірна)
Сфера (рис. 5) Зрізаний конус (рис. 6)
Сферичний сегмент з двома основами (рис. 7) якщо r1 = r2 = r, тоді

 

Приклад виконання завдання

Лабораторне заняття № 18.

Тема: Комплексне креслення технічної деталі з використанням методу концентричних сфер.

Мета: Навчитись проектувати технічні деталі; чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь; вміти використовувати метод концентричних сфер; будувати лінії перетину поверхонь; креслити аксонометрію

Методичні вказівки та порядок виконання роботи

Завдання.Розробити комплексне креслення нероз’ємного підшипника

1. Накреслити три ортогональні проекції технічної деталі згідно варіанту (див. рис. 1 і табл. 1). Виконати необхідні розрізи (надавати перевагу поєднання частини вигляду з частиною розрізу).

2. Виконуючи завдання, потрібно чітко уявляти геометричні форми, з яких складається деталь. Особливу увагу потрібно звернути на поверхні, які зрізаються площинами або перетинаються між собою.

3. Для побудови лінії перетину поверхонь використовують метод концентричних сфер. Будувати лінії перетину або переходу поверхонь потрібно починаючи з опорних точок, а потім проміжних. Побудову опорних точок для кожної кривої лінії потрібно показати тонкими суцільними лініями.

4. Побудувати проекції точок К, F, T, S.

5. Побудувати переріз Б–Б (див. рис. 2).

6. Побудувати аксонометричну проекцію деталі з частиною вирізу або без вирізу (рис. 3).

7.Нанести розміри на прямокутних проекціях.

Література

1. Хаскін А.М. Креслення / Хаскін А.М. – К.:Вища школа, 1976. – С. 98 – 181.

2. Годик Е. И. Техническое черчение / Годик Е.И., Лысянский В.М., Михайленко В.Е. и др. – К.:Вища шк., 1983. – С. 93–172.

Таблиця 1.