I. ЕТАП ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ
Професійно-орієнтоване завдання з диференційної психології
Клієнтський запит №6:
До шкільного психолога звернувся вчитель алгебри та геометрії, що має емоційно-методичний стиль роботи: «У 9-А класі є ряд невстигаючих учнів з алгебри та геометрії, які на інших предметах мають вищі учбові показники. Це питання уже підіймалося на батьківських зборах і навіть на педагогічній раді. Я розмовляв з цими учнями: вони скаржаться, що швидко втомлюються, у них болить голова під час виконання домашнього завдання. Я не знаю, чи цьому можна вірити, оскільки на уроках вони постійно відволікаються, розмовляють, займаються своїми справами. З іншого боку, я не можу зменшити навчальне навантаження, бо вони не отримають мінімуму знань, що вимагається освітньою програмою. Допоможіть розібратися в цій ситуації. Можливо, мені потрібно щось змінити у своїй роботі?»
I. ЕТАП ПЕРВИННОГО АНАЛІЗУ ПРОБЛЕМИ
1.1 Категоріально-термінологічне до визначення проблеми, з якою звернулися до психолога
К: У 9-А класі є ряд невстигаючих учнів з алгебри та геометрії, які на інших предметах мають вищі учбові показники. Це питання уже підіймалося на батьківських зборах і навіть на педагогічній раді. Я розмовляв з цими учнями: вони скаржаться, що швидко втомлюються, у них болить голова під час виконання домашнього завдання. Я не знаю, чи цьому можна вірити, оскільки на уроках вони постійно відволікаються, розмовляють, займаються своїми справами. З іншого боку, я не можу зменшити навчальне навантаження, бо вони не отримають мінімуму знань, що вимагається освітньою програмою. Допоможіть розібратися в цій ситуації. Можливо, мені потрібно щось змінити у своїй роботі?
П: Скажіть будь ласка як давно Ви помітили проблеми в 9-А класі?
К: Цього року я вперше почала викладати алгебру та геометрію в 9-А класі. На початку семестру особливих проблем не виникало, бо я намагалася не тиснути на учнів і дати їм час для адаптування. Проте вже через місяць я стала помічати, що вони дезорганізовані і постійно на щось скаржаться.
П: За час роботи викладачем Вам ще не доводилося вирішувати подібних проблеми?
К: Подібних випадків ще не було. Звичайно, зустрічалися поодинокі випадки, але ті учні не встигали не лише з моїх предметів, а й з інших також.
П: Що Ви можете сказати з приводу атмосфери в класі, їхніх проблем.
К: На мою думку, 9-А клас є трохи пасивним. Вони мало приймають участь в творчій діяльності, не мають високих показників в навчальній діяльності. На своїх уроках я також помітила, що клас поділений на мікрогрупи і вони не всі товаришують один з одним.
П: Як Ви гадаєте, чи може бути їхня психологічна атмосфера в класі основним чинником виникнення проблеми?
К: Я вважаю, що проблеми в класі не можуть настільки сильно впливати на поведінку учнів на моїх уроках, адже на заняття інших викладачів вони поводять себе значно краще.
П: Ми знаємо, що підлітковий вік - один із найважливіших етапів становлення людини. Він є критичним періодом розвитку і пов’язаний з перетворенням у сфері свідомості, діяльності та системі стосунків. Тому психологічні особливості сприймання учнів, актуальна для підлітків сфера діяльності також відіграють значну роль у їхній поведінці та емоційній напрузі.
Як я зрозуміла, то учні також постійно скаржаться на стан свого здоров’я на ваших уроках або після виконання математичних завдань вдома?
К: Так, вони досить часто говорять, що мої уроки їх виснажують, що вони не можуть охопити весь матеріал та запам’ятати його. Учні постійно скаржаться на головні болі, але при цьому вони порушують поведінку на уроках і постійно відволікаються.
П: Швидка втома, не сконцентрованість на певному матеріалі, відволікання можуть бути наслідком того, що більша частина учнів має слабкий тип нервової системи. Звичайно, на поведінку учнів також значно впливають їхні особистісні характеристики, але це не може бути основним фактором виникнення проблеми. Тому я пропоную провести експрес-діагностику властивостей нервової системи учнів за психомоторними показниками та проаналізувати їхні типи нервової системи. Дане дослідження допоможе нам підтвердити або спростувати наші припущення та віднайти оптимальне вирішення нашої проблеми.
1.2. Формування реалістичних очікувань у людини, яка звернулася за допомогою та визначення напрямків роботи психолога