Розрахунок робочої сили відділення з ремонту внутрішнього обладнання
В залежності від характеру функцій, що виконуються, промислово-виробничий персонал будь-якого підприємства, в тому числі й вагонного депо, поділяється на чотири категорії: робочі; інженерно-технічні працівники (ІТП); обчислювально-конторський персонал (ОКП або службовці) та молодший обслуговуючий персонал (МОП).
В залежності від виконання основних чи допоміжних виробничих процесів, робочі поділяються на основні та допоміжні. Як основні так і допоміжні робочі складають групи за професіями і спеціальностями, а також за кваліфікаційними розрядами.
Основними рахують робочих, що безпосередньо виконують технологічні операції пов'язані з випуском продукції, яка входить в номенклатуру відділення - це слюсарі по ремонту рухомого складу, зварювальники, дефектоскопіст та ін.
До допоміжних робочих відносять тих, хто безпосередньо не приймає участі в технологічних операціях (транспортні робочі, комірники і ін.).
ІТП здійснюють функції загального управління та технічного керування.
До ОКП або службовців відносять обчислювально-бухгалтерський персонал, нормувальників, діловодів та ін.
До МОП відносяться робітники по догляду за службовими приміщеннями, обслуговуванню робочих і службовців.
Розрізняють обліковий та явочний склад робітників. Обліковий склад характеризує загальну кількість робітників відділення (відділення). Явочний склад - це кількість робітників, фактично присутні на роботі.
Явочну чисельність основних робочих визначають за формулою
; (6.1)
де Fн- номінальний фонд робочого часу робітника за рік, год;
Кн. –коефіцієнт виконання норми (приймається 1,1...1,3)
Т- нормативні витрати часу на один виріб, люд.-год
чол.
Облікову численність основних робочих визначають за формулою
Р осн об = Р осн сп * Коб (6.2)
де Коб - коефіцієнт , що враховує співвідношення облікового і явочного фонду часу одного робітника в рік (приймається Коб = 1,1...1,2)
Р осн об - =15*1,2= 16 чол
Облікова чисельність робітників , тобто ті, що знаходяться в штаті депо більше явочної. Це робиться для того , щоб можна було підмінити працівників, що знаходяться в чергових відпустках , відсутніх через хворобу.
Розрахунок кількості допоміжних робочих ведеться по нормативах у відсотках до облікової кількості (15%) або по диференційованих нормах обслуговування. Отже облікову чисельність допоміжних робочих визначають за формулою
Р осн об = Р осн сп * Кдоп (6.3)
де Кдоп- коефіцієнт, що враховує співвідношення допоміжних робітників до основних (приймаємо Ко = 0,15)
Р осн об = 16*0,15 =2 чол.
Кількість ІТП , ОКП та МОП визначається з урахуванням фактичної потреби в них у відповідності до прийнятої схеми управління або в відсотковому відношенні до облікової кількості основних робочих
Р ІТП об = Р осн сп * Кітп (6.4)
Р ОКП об = Р осн сп * Кітп (6.5)
Р моп об = Р осн сп * Кмоп (6.6)
де Кітп, Кітп, Кмоп- коефіцієнти , що враховують співвідношення ІТП, ОКП, МОП до основних робочих (Кітп = 0,06 , Кокп= 0,06, Кмоп= 0,03)
чол.
чол.
чол.