Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ НАДІЙНІСТЮ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
ПЕРЕДМОВА
Надійність - одна з основних вимог, які ставлять до електроенергетичних систем у процесі їх функціонування, і важлива науково-технічна проблема електроенергетики. Випускник вищої школи електроенергетичного профілю повинен чітко розуміти суть цієї проблеми, вміти шляхом відповідного аналізу оцінювати фактичний рівень і знати способи та засоби забезпечення надійності електроенергетичних систем, їх підсистем та енергооб'єктів.
Проте необхідної підготовки в цьому напрямку випускник вищої школи не отримує. У навчальних дисциплінах, які вивчають студенти електроенергетичних спеціальностей, проблему аналізу і забезпечення надійності розглядають лише побіжно на рівні ознайомлення з окремими її аспектами. Це дуже істотний недолік системи підготовки спеціаліста-електроенергетика, який потрібно якнайшвидше усунути.
Недостатня увага до питань надійності електроенергетичних систем у процесі підготовки молодого спеціаліста значною мірою зумовлена відсутністю систематизованого викладу цих питань у навчальній та монографічній літературі. Пропонований увазі читача навчальний посібник заповнює цю прогалину. У ньому з максимальною повнотою висвітлено весь спектр питань аналізу, нормування, забезпечення й оптимізації надійності електроустановок, електричних мереж, електростанцій та підстанцій, енергосистем та енергооб'єднань на стадіях управління їх розвитком, керування режимами, проведення технічної експлуатації.
У посібнику більше уваги приділено важливій для інженерної підготовки практичній стороні проблеми надійності електроенергетичних систем і менше - теоретичній. Розглядаються тільки найбільш вживані методи аналізу, порівняльний аналіз різних методів не наводиться. Деякі теоретичні положення, що висвітлені в ряді інших видань, даються без доведення. Це дозволило систематизувати та повніше розкрити виробничі задачі надійності електроенергетичних систем, які в існуючій навчальній літературі не проаналізовані.
У ході написання посібника автори запозичили значну частину фактичного матеріалу з джерел, вказаних у списку використаної літератури. Враховуючи навчальне призначення книги, посилання на бібліографічні джерела даються у тексті тільки в разі особливої потреби. Багато важливих для інженерної практики питань автори трактують з позицій їх власного бачення проблеми надійності електроенергетичних систем.
Розділ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ АНАЛІЗУ, ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА УПРАВЛІННЯ НАДІЙНІСТЮ ЕЛЕКТРОЕНЕРГЕТИЧНИХ СИСТЕМ
Електроенергетичні системи (ЕЕС) - складні за структурою та режимами технологічні комплекси. Вони займають великі території та концентрують у собі значні потужності. Об’єднана ЕЕС України складається з 8-ми регіональних ЕЕС і функціонує як одне ціле на всій території держави. Сумарна встановлена потужність електростанцій (ЕС) об’єднаної ЕЕС України становить понад 50 млн. кВт, а її системотвірна електрична мережа (ЕМ) сформована з ліній електропересилання (ЛЕП) напругою 330-750 кВ. Концентрація потужного устаткування на ЕС та підстанціях (ПС), наявність потужних ЛЕП призводить до того, що порушення функціонування сучасних ЕЕС супроводжується великими економічними збитками та негативними соціальними наслідками. Тому проблема надійності стоїть у ряді особливо важливих проблем експлуатації та розвитку ЕЕС.
Розв’язання проблеми надійності ЕЕС - надзвичайно складне завдання. Труднощі його вирішення зумовлені складністю устаткування, процесів та структури ЕЕС, необхідністю неперервного контролю та ефективного керування технологічними процесами, різноманітністю експлуатаційних режимів, можливістю виникання аварій, здатних розвиватися у складні форми, необхідністю підтримання відповідного рівня резервування, а також характерною для України та інших пострадянських держав застарілістю та зношеністю основних фондів.
Проблема надійності ЕЕС є проблемою державного рівня і тому для її розв’язання залучено значні наукові та інженерні сили. Задачі аналізу, забезпечення та управління надійністю в електроенергетиці розв’язуються фахівцями експлуатаційних, проектних і ремонтно-налагоджувальних організацій, апарато- та електромашинобудівних заводів, а також співробітниками науково-дослідних та навчальних закладів електроенергетичного профілю.