З досвіду роботи психолога Центру соціальних служб сім’ї дітей та молоді

І педагогам, і батькам, і всім дорослим, які оточують підлітка, слід зрозуміти, що головне у його становленні як особистості і вихованні — це первинна профілактика, попередження тих його помилок, наслідки яких потім виправляти буде значно важче. Саме необхідність розуміння цього, здавалось би, простого підходу лежить в основі завдань, поставлених українсько-шведським проектом, а віднедавна — і в основі роботи ініціативної групи «Шанс».

Аби досягнути цієї мети, батькам необхідно створити в сім’ї атмосферу взаємодовіри, щоб підліток не боявся і не соромився обговорити з рідними проблеми, які його турбують або лякають, які він не може вирішити самотужки. Наскільки високим буде рівень цієї довіри, настільки високими будуть і успіхи підлітка в навчанні та житті. Але в цьому нам необхідно було їх переконати, і підказати, як це слід зробити правильно, щоб не відштовхнути підлітка якоюсь нетактовністю або занадто великою вимогливістю. Налагодження таких стосунків — справа дуже делікатна. Для цього на своїх заняттях з батьками ми роз’яснюємо, нагадуємо речі, про які можна сказати, що вони є елементарними, але про які багато хто чомусь забуває. Мова йде про необхідність і шляхи зміцнення сім’ї, про етапи, які долає підліток у своєму розвитку, про те, як стати його другом, а не тільки контролером, щоб його соціалізація здійснилась якнайкраще. Якщо ми, батьки, знаємо періодизацію розвитку людини, то можемо вчити свою дитину, розуміючи, що вона змінюється в кожний період свого розвитку, і найкращий шлях такого навчання — власний приклад. А як стати для своєї дитини прикладом для наслідування? Для цього ми обговорюємо з батьками тему: «Почни з себе». Згадуємо необхідні слова — самоаналіз, самовиховання. самореалізація, планування свого майбутнього, здоровий спосіб життя, його сенс.

Досвід роботи в проекті переконав багатьох із нас у тому, що профілактика — це найкраща робота нарколога. Можна лікувати наркоманів, а можна убезпечити людину навіть від самої думки про наркотики — в цьому різниця. Найголовніше в такій роботі, разом з батьками і педагогами:

1. Навчити дітей твердо казати «Ні!» алкоголю і наркотикам.
2. Дати дітям уявлення і знання про потенційні проблеми із здоров’ям.
3. Всіляко стимулювати негативне сприйняття наркотиків і наркоманії.
4. Створювати і розвивати позитивну соціальну атмосферу, і цим працювати проти вживання алкоголю і наркотиків.
5. Всі дорослі — близьке оточення підлітка — повинні бути одностайні щодо важливості обмеження вживання ним алкоголю до 18 років.
6. Важливо, щоб від нас, дорослих, підлітки вчились шукати й розуміти сенс життя, головні життєві цінності — тоді нам легше буде пояснити їм цінність здоров’я, життєві цілі та небезпеки.

Ми намагаємось проводити з підлітками заняття в груповій формі, щоб вони мали можливість обговорити проблему, вислухати думку щодо неї своїх однолітків. Якщо вибір зроблено спільними зусиллями, то буде результат, оскільки в підлітковому віці найважливіше — думка однолітків.

На індивідуальних психологічних консультаціях, у бесідах з підлітками ніколи не слід забувати вживати кодові слова: «розумію», «співчуваю», «давай поміркуємо», «у тебе вийде», «я тобі вірю».

На першому етапі створення групи «Шанс» дуже давалась взнаки проблема розрізненості завдань педагогів, наркологів, психологів. Тому виникла необхідність спільного аналізу і обговорення проблематики фахівцями. Натомість тепер, потрапивши до одного з нас, у разі необхідності підліток може отримати допомогу будь-кого з наших колег, і ця допомога буде складовою нашої спільної роботи. Тому зв’язок ми підтримуємо постійно.

Фахівці групи «Шанс» відпрацювали заняття для кожної цільової групи і надавали повну інформацію про шкоду наркотиків, наводили приклади, запрошували до Інформаційного центру, пропонували номери телефонів фахівців.

Спочатку відвідування нашого центру було схоже на примусове — приходили тому, що «вчитель сказав». Згодом центр почали атакувати цілими групами з метою «розбірки» з «ябедами», «винуватими»: «хто сказав, що такий-то палить? Хто створює такому-то негативну репутацію?…». В цих випадках дуже важливо вивести такий протест на свою команду, і самому вміти поводитись у команді. Головне — обговорення проблеми, не випустити з поля зору ображеного, вислухати «вигнанця», «зігріти» схильного до протесту, оскільки саме з таких дітей зазвичай і складаються групи ризику. У бесідах з ними слід підкреслювати неприпустимість навіть одноразового вживання наркотику, спростовувати розповсюджену в молодіжному середовищі думку про безпечність одно–дво–кількаразового їх вживання.

Тепер наш центр певною мірою став чимось на зразок клубу. Під час шкільної перерви до нас заходять учні — компаніями чи поодинці, сідають, слухають, розпитують, або просто бесідують з нами або між собою на найрізноманітніші теми. Але найголовніше, що на консультації до психолога нашого центру почали записуватись (або записувати і батьків, і дітей). Консультації за попереднім записом почали переважати, і черга іноді розписана на цілий тиждень. Попередні консультації надаються вже під час запису, по телефону. Відвідавши психолога в шкільному інформаційному центрі, батьки звертаються до центру соціальних служб — до психолога, юриста, соціального працівника, мимохідь рекламуючи послуги центру іншим батькам.

Разом зі шведськими колегами ми аналізували вплив поведінки батьків на розвиток і майбутнє доросле життя їхніх дітей. Якщо батьки палять, випивають, не розвиваються, не вдосконалюються, то вони повинні знати, що такий приклад для їх дитини — перший і найголовніший для наслідування. Він, головним чином, і визначатиме ставлення їх дитини до здорового способу життя. Якщо ж батьки зможуть виховати свою дитину таким чином, що до 18 років вона не буде палити, вживати алкоголь чи наркотики, то надалі такі ризики істотно зменшаться.

Тоді, коли наша дитина входить у підлітковий вік, критичний період дорослішання, вона є надзвичайно допитливою, хоче все спробувати, швидше стати дорослою і самостійною. І для неї відкриваються чинники захисту, які допоможуть уникнути долі алкоголіка чи наркомана, і чинники ризику, які підштовхуватимуть її до цих страшних «іграшок».

Чинники захисту підлітка:

1. Сім’я, в якій його люблять, потребують і розуміють, але й контролюють.
2. Колектив, у якому він потрібен, де йому цікаво, де його поважають, і коли треба — допоможуть і зрозуміють.
3. Добрий друг, з яким можна побалакати.
4. Учбовий заклад, до якого йому хочеться ходити.

Чинники ризику:

1. Погана спадковість (коли батьки не вели здорового способу життя).
2. Негативні кумири (немає позитивного прикладу старшої людини, на яку б підліткові хотілося бути схожим).
3. Батьки і вихователі не вчать, що є добрим, і що — поганим. Відсутність контролю.
4. Доступність наркотиків, починаючи з тютюну і алкоголю, коли у дитини є на це гроші.
5. Якщо це хлопчик.
6. Дитина часто хворіє.
7. Відсутність захоплень (музика, спорт тощо).

Педагоги — більш освічені і досвідчені вихователі, ніж багато батьків (так і повинно бути). І, як кажуть наші шведські колеги, педагог повинен зняти з себе «корону» величі і значущості, і не сидіти на золотому «троні» перед батьками і учнями. Він зобов’язаний співробітничати з батьками у важкій роботі — вихованні дітей. Тоді учень зможе ствердно відповісти на питання:

• Мій вчитель вважає, що освіта — це важливо?
• Вчитель упевнений у мені?
• Я можу поговорити з вчителем про все?
• Вчитель і батько мають однакові вимоги до мене?
• Якщо я зроблю щось погане, то батько дізнається?
• Я зможу отримати додаткові пояснення, якщо чогось не зрозумію?
• Навчання цікаве?
• Порядки в школі педагоги обговорюють з учнями?
• Директор зацікавлений в успіху своїх учнів?
• У всіх учителів однакові вимоги?
• У школі є ігрові кімнати, гуртки?
• Учні беруть участь в плануванні освіти?

Методи і прийоми профілактичної роботи з молоддю і сім’ями постійно вдосконалюються — адже ми збагачуємось досвідом, вже бачимо в часі наслідки своєї роботи, обмінюємось досвідом з іншими центрами соціальних служб, зі шведськими колегами, батьками, педагогами. Це дає змогу, зокрема, дати самооцінку зробленого і виробити плани на майбутнє.

Не слід також забувати і про «зворотний зв’язок». Особисто мені ця робота допомогла навчитись виокремлювати у кожному випадку важливі для успішної роботи чинники ризику та захисту для кожного пацієнта; позбавитись відчуття, що мої зусилля можуть виявитись марними; нині я набагато більше ціную свою роботу, і значимість спільної діяльності команди, до якої слід зараховувати не тільки фахівців, а й педагогів, учнів та їх батьків, тому що це — наша мета спільна, і полягає вона у зміцненні сім’ї та захисті і вихованні молодої людини, яка ось-ось стане дорослою.

4.5.5. З досвіду участі психологічної служби шкіл Індустріального району в ініціативній групі «Шанс»

Участь в проекті багатьом дала можливість подивитися на проблему дитячої наркоманії, алкоголізму та тютюнопаління очима самих підлітків. Послідовна і поетапна робота дала змогу виявити приховані від дорослих аспекти дитячих взаємостосунків, їхні інтереси, прагнення, схильність, а головне — систему цінностей, яка існує в підлітковому середовищі.

Створена для вирішення поставлених задач, ініціативна група «Шанс» основним об’єктом своєї роботи обрала контингент школярів 9–11 класів Індустріального району м. Дніпропетровська, тому що саме підлітки цього шкільного віку найбільш схильні піддаватись негативному впливові вулиці.

До роботи, яка була розділена на кілька етапів, було залучено дуже багато учасників, зокрема педагогів і шкільних психологів. Вони, як ніхто інший, включаючи батьків школярів, тісно пов’язані з дітьми, і знають про їхні проблеми не з чуток.

Насправді проблема ціннісних орієнтацій в молодіжному середовищі є подвійною. З одного боку, всім нам добре відомі турботи молоді, те, чим вони живуть, що їх зараз хвилює і захоплює. А з іншого — ми бачимо тільки те, що на поверхні їхнього життя, і далеко не завжди вони дають змогу підняти завісу своїх складних і часом небезпечних стосунків.

Ні для кого не секрет, що ЗМІ на сьогодні зовсім не сприяють тому, щоб у сучасних школярів формувалася адекватна система духовних цінностей. Швидше навпаки…

Виникає запитання: як допомогти підлітку справитися з потоком негативу — впливом вулиці, спокусами і, головне, доступністю алкоголю, цигарок і наркотиків?

Психологічна служба шкіл району провела величезну роботу з виявлення шкідливих звичок у школярів, пропаганди здорового способу життя, надання психологічної допомоги і підтримки школярам, що мають ті або інші негативні пристрасті.

На превеликий жаль, нам доводиться стикатися з такою проблемою, як небажання деяких дорослих, а саме — батьків, педагогів, класних керівників, як то кажуть, «виносити сміття з хати». Іншими словами — вони замовчують проблему і намагаються справитися з нею власними силами, котрих, як правило, не вистачає. Частково це пов’язано і з тим, що традиційно виховна система спрямована не на допомогу, а на покарання, якщо в учбовому закладі трапляється негативний інцидент.

Інший чинник, що сприяє всезростаючій пристрасті молоді до сигарет, наркотиків і алкоголю — реклама. Це питання ставилось і ставиться на всіх рівнях виконавчої влади. Ініціативна група «Шанс» також неодноразово говорила про цю проблему, зверталась з листами до керівників міста і району, але, як виявилось, це питання слід вирішувати на державному рівні, так само як і питання про розміщення торгових точок поблизу територій шкіл, де торгують і спиртними напоями, і сигаретами, незважаючи на вік покупців.

Ініціативною групою була розроблена анкета і проведено соціологічне дослідження серед батьків школярів усіх вікових груп з питання розміщення таких кіосків поблизу шкіл. В цій анкеті були запитання про те, чи знають батьки, скільки мають і як витрачають «кишенькові гроші» їхні дітей, яку частину цих коштів діти витрачають на придбання товарів, що продаються в кіосках, розташованих поблизу учбових закладів, і про думку батьків з приводу розташування подібних торгових точок.

Ще одним чинником, що сприяє поширенню негативних явищ в молодіжному середовищі, є байдужість людей, які знаходяться поряд з підлітками. Якщо кілька років тому про те, що поряд з дорослими стоятиме підліток і палитиме сигарету, або ще гірше — питиме пиво або інші алкогольні напої, та ще й лихословити, не було і мови, то зараз це зустрічається повсюдно. І відбувається це тому, що люди побоюються і не хочуть робити зауваження, виходячи з принципу «мене це не обходить». Але не можна забувати про те, що завтра підліток стане дорослою людиною, яка відіграватиме визначальну роль у житті держави. Тому стояти осторонь проблем, що виникають перед підлітками, щонайменше недалекоглядно.

Тому нами проводиться велика робота серед населення, зокрема, батьківські всеобучі, спрямовані на роз’яснення необхідності спільної роботи сім’ї і школи, проти залучення підростаючого покоління до наркоманії, алкоголізму і тютюнопаління. А психологічна служба шкіл Індустріального району м. Дніпропетровськ, у свою чергу, робить свій безпосередній внесок в оздоровлення і пропаганду здорового способу життя серед школярів і підлітків району, надаючи психологічну підтримку і протягуючи руку допомоги дітям, які із тієї або іншої причини заплуталися в тенетах помилок і неуцтва.

З досвіду роботи вчителя

У Дніпропетровську намітилась тенденція до збільшення проявів негативної поведінки серед дітей та молоді. Через цілий ряд несприятливих соціокультурних умов дитяче та підліткове середовище вдається до вживання тютюну, алкоголю, різноманітних наркотиків, ранніх сексуальних контактів, що призводить до різкого погіршення фізичного і психічного здоров’я молоді. У дітей розвиваються агресивність, невдоволеність, занижується самооцінка, що призводить до конфліктів з батьками, вчителями, однолітками.

Спостереження свідчать, що половина дітей, які мають проблеми з фізичним та психічним здоров’ям, схильні до негативної поведінки та вживання психоактивних речовин. Такий стан справ провокується, зокрема, і активною рекламою тютюну й алкогольних напоїв на вулицях міста.

Більшість учнів, особливо старшокласники, мають певні знання щодо таких гострих проблем, як запобігання наркоманії, алкоголізму, СНІДу тощо, але база цих знань вимагає постійного розширення.

У своїй практичній роботі я, як викладач, застосовую багато спеціальних методик.

Так, у 5–11 класах переважно використовуються такі методики, як тренінг, вправи, «мозкові штурми», парна робота, лекція, бесіда, гра-розминка, інтегровані уроки з метою формування і закріплення в учнів установок на здоровий спосіб життя і безпечну поведінку в спілкуванні підлітків між собою.

Багатьом вчителям, які проводять таку роботу, доводиться постійно шукати більш сучасні форми організації взаємодії дорослих і молоді, навчання дітей та орієнтації їх на дотримання здорового способу життя, прагнення духовного розвитку, фізичного, психічного і соціального здоров’я.

В межах роботи групи «Шанс» у нашій школі оформлені кабінет «Основи здоров’я», стенд «Шанс», виставка творчих робіт учнів школи (малюнки, літературні твори, реферати, доповіді, повідомлення).

В 2005 р. налагоджено співпрацю з фахівцями Центру соціальних служб для дітей та молоді Індустріального району міста. На уроки з теми «Як сказати батькам?» запрошуються головні спеціалісти центру.

Важливою складовою ефективного функціонування людини в соціумі є її здатність приймати правильні рішення. Тому на уроках для обговорення я пропоную такі запитання:

• Чи відрізняються рішення, прийняті в різних соціальних групах? Чим ці рішення відрізняються?
• Чи завжди легко приймати рішення?
• Від чого залежить прийняття рішень в різних ситуаціях?
• Хто несе відповідальність за прийняття рішень?

За такого підходу вчителям та старшокласникам (особливо це стосується учнів 10–11 класів) набагато легше спілкуватись на такі неоднозначні теми, як сексуальність, наркотизм тощо. Головне — створити гармонію в спілкуванні старшого з молодшим, учня з учителем.

Відпрацьовуючи певні аспекти українсько-шведського проекту «Незахищені діти в Україні: діти з функціональними обмеженнями та діти, що мають проблеми з алкоголем та наркотиками» разом з ініціативною групою «Шанс», молода людина отримує можливість робити самостійний обґрунтований вибір щодо збереження здоров’я, вибору друзів, з якими можна безпечно спілкуватись, колективу, де вона потрібна, де її поважають, здатна краще побудувати стосунки в родині, де її контролюють, таким чином, щоб її любили, розуміли і поважали.

Відкритий урок ОБЖ

Існує безліч варіантів проведення занять з школярами щодо питань наркотизму. Вчителями Індустріального району м. Дніпропетровська було написано окрему книгу з кращими розробками таких занять. Нижче наводиться приклад того, яким чином можна побудувати роботу з учнями з питань реклами.

Тема уроку: реклама.

Мета уроку: активізувати критичне, аналітичне ставлення учасників уроку до реклами, визначити основні її прийоми.

Виховна мета: інформаційне повідомлення проводиться методом структурованого, керованого мозкового штурму.

Обладнання: папір, ручки, фліп-чарт.

План уроку

Організаційна частина:

• привітання;
• відмічання відсутніх;
• ознайомлення учасників з темою, планом та метою уроку.

Хід бесіди

Вчитель нагадує, що одним з потужних чинників, що формують громадську думку в галузі споживання, є реклама, і запитує в учасників: «Що ж таке реклама?».

Використовуючи відповіді учасників, вчитель формулює визначення поняття реклами.

На наступному етапі вчитель задає учасникам запитання, фіксуючи відповіді на дошці під ключовими запитаннями.

Реклама (від. латин. reclamo — вигукую, кричу) — заходи, спрямовані на популяризацію чого-небудь за допомогою ЗМІ, плакатів, світлових стендів, об’яв тощо з метою залучення споживачів.

1. Які засоби реклами ви знаєте?
2. Хто є адресатом реклами?
   Покупці чи потенційні покупці.
3. Яке бажання сподіваються викликати рекламодавці у споживачів?
   Бажання придбати певний товар.
4. Чому існує реклама?
   Для просування товару чи послуг на ринок. Мета рекламної об’яви — подати пропонований товар чи послугу як найкращі та переконати потенційного покупця обрати їх серед інших.
5. Про що дбають люди, які замовляють рекламу?
   Про прибуток.
6. Чи завжди інтереси рекламодавця збігаються з інтересами споживача товару?
   Мета реклами — примусити нас щось купити. Реклама прагне показати тільки позитивні якості товару, часто перебільшуючи їх.
7. Які спеціальні прийоми використовуються для створення реклами?
   Яскраві кольори, зображення гарних людей та речей, римований текст тощо.
8. Які особливості підліткового віку використовує реклама?
   Сильний вплив на підлітка його однолітків (передусім іміджу і соціальної поведінки).
9. Чи можна повністю довіряти рекламі? Що відсутнє в рекламі?
   Ні, довіряти не можна. Немає жодних гарантій повноти, правдивості та об’єктивності рекламної інформації про товар чи послугу.
10. Як нам треба ставитись до реклами?
    До реклами слід ставитись критично, усвідомлюючи її упередженість і необ’єктивність. Коли ми знаємо механізми впливу, який відчуваємо на собі, то здатні йому протистояти.

Вчитель:

Для того щоб оцінити сумлінність рекламних тверджень, необхідно відповісти на такі запитання:

1. Чи підтверджується інформація, наведена в рекламі, якимись прикладами або іншими аргументами?
2. З якого джерела походить підтвердження? Чи можна довіряти цьому джерелу?

Запитання для обговорення:

1. Як ви зможете практично використати в житті здобуті знання?
2. Чи можна всі запитання, що стосувалися реклами, віднести до корисної інформації, яку ви отримуєте?

Інформаційний матеріал

Вплив реклами на поведінку та спосіб життя людини

Чи замислювалися ви над тим, навіщо, для кого, як і ким створюється реклама?

Реклама створюється:

• щоб продати свій товар, а для цього — підкреслити його переваги порівняно з іншим аналогічним товаром;
• для покупців, потенційних покупців;
• фахівцями (які працюють разом із виробниками товару), що вивчають попит на цей товар і потребу в ньому, а також психологічні відмінності споживачів.

Найцікавіші запитання:

• Як створюється реклама?
• Як вона діє на людину?
• Чому часом ви готові купити річ, про яку п’ять хвилин тому ще й не думали?

У процесі створення реклами враховуються такі чинники:

• психологічні характеристики сприйняття кольорів людиною;
• рекламований товар завжди має бути представлений у найвигіднішому світлі, що підкреслює його переваги;
• реклама має бути яскравою, помітною і зустрічатися на кожному
  кроці;
• рекламний ролик, неодмінно лаконічний, має постійно повторюватися, тому що повторення часом дужче впливає на підсвідомість людини, ніж логіка чи переконання;
• «рекламна людина» — це відома людина (артист, спортсмен тощо).

Потенційному покупцеві ніби дають зрозуміти: от які люди п’ють цю каву, палять ці сигарети, їдять цей шоколад… А це означає, що той, хто питиме, палитиме або їстиме те ж саме, буде схожий на них. В основі впливу на свідомість людей лежить так званий «ефект ореолу» відомої особистості, що породжує бажання покупця наслідувати своєму кумирові. «Що гарне, те й добре», і хоча всі розуміють, що це далеко не завжди так, завдяки рекламі з’являється підсвідоме відчуття, що людина тому і є гарною, що купила саме цю річ. Чи може реклама завдавати шкоди? Так.

Якщо нічого не протиставити потоку реклами, то людина підпадає під її владу, вона перестає розуміти, що її бажання і потреби створюються штучно і приводяться в дію прихованими механізмами психологічного тиску. Така людина перестає бачити реальність, і не усвідомлює навіть очевидних наслідків реклами. Поміркуйте, яким чином ділкам від реклами вдається маніпулювати свідомістю, наприклад, курців.

Розділ 5

• ⇐ Назад
• 8
• 9
• 10
• 11
• 12
• 13
• 141516
• 17
• 18
• 19
• 20
• 21
• 22
• 23
• Далее ⇒