Модель оптимального спілкування педагога з дитиною
Найважливіше значення у виникненні й розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджувальна ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень. Без постійної підтримки дорослого розвиток спілкування дошкільника уповільнюється, що приводить до різноманітних психологічних порушень і труднощів.
Нормальний розвиток спілкування дошкільника має виразний позитивний вплив на прискорення загального розвитку дітей.
В одному з експериментів дорослий щодня по 7 - 8 хвилин пестив, гладив, посміхався, говорив ласкаві слова малюкам віком 2—4 міс. "Порівняно з іншими ці діти демонстрували краще розвинену увагу та інтерес до оточуючого.
З іншого боку, оптимізація спілкування дошкільника забезпечує усунення причин інших труднощів його психічного розвитку, насамперед у сфері:
а) мовлення (за рахунок активізації потреби у розумінні мовлення дорослого);
б) особистості (подолання несміливості, тривожності);
в) різноманітних видів діяльності.
Спілкування за означенням передбачає високу активність його учасників, взаємодію партнерів. Умовами ефективності педагогічного спілкування називають: особистісні взаємовідносини (Бодальов О.О., Ковальов О.Г.); тепле, інтимне, виразне ставлення вихователя (Котирло В.К.), позитивне, тепле, емоційно забарвлене ставлення (Кулачківська С.Є.); діалогічне спілкування з домінантою на співбесідника (Флоренська Т.О.). В основі цих характеристик лежать відносини рівності, що складаються між партнерами у спілкуванні.
Чи може дитина виступати партнером для педагога або іншого дорослого? Про таке партнерство можна говорити лише в певному розумінні. Воно полягає у прийнятті людьми один одного як безумовних цінностей, в установці на універсальність можливостей кожної людини, у доброзичливості й взаєморозумінні. Даний аспект взаємозв'язків дитини із соціальним оточенням необхідний в єдності з іншим, таким, що акцентує відмінності у позиціях вихователя і вихованця. Останній переважно і враховується на практиці, що приводить до зниження самостійності, ініціативності, креативності дитини. Виховні впливи, орієнтовані на діалогічне спілкування, здатні стимулювати творчість дитини, тільки починають розроблятись і не мають широкого практичного застосування.
Створення атмосфери доброзичливості, відвертості, емоціональної піднесеності, радості у спілкуванні дошкільника з дорослим залежить від змісту контактів, адекватного рівня комунікативного розвитку дитини.
С. В. Корницька пропонує три програми взаємодії дорослого з дитиною, відповідно до віку останньої. Прийняття дитиною програми виявляється у мінімумі відволікань та проявів небажання контактувати, а також у найбільш активній взаємодії.
I програма: ласка дорослого, що виражає його доброзичливу увагу до дитини, посмішка, дотик і поглажування, гойдання. Дорослий бере дитину на руки, на коліна, супроводжує дії ласкавими ніжними словами, що містять схвалення дитини. Цією програмою найбільш задоволені немовлята.
II програма: спілкування, опосередковане іграшкою або набором іграшок. Спільна дія дорослого і дитини щодо іграшок із забезпеченням ініціативності малюка. Для дітей раннього віку.
III програма: вербальне спілкування. Дорослий розмовляє з дитиною, декламує вірші, проговорює прозові тексти, уважно дивлячись на дитину. Бесіди на різноманітні теми із підтримкою і заохоченням ініціативи дітей. Для дітей дошкільного віку (3—6 р.), забезпечує найкращий емоційний настрій та найвищу активність дітей у взаємодії.
Якщо дитина погано сприймає відповідну її вікові програму, то її комунікативна потреба знаходиться за межами вікових показників спілкування. Слід установити випередження чи відставання розвитку комунікативних потреб і підібрати адекватну програму спілкування.
ВИСНОВКИ про модель оптимального спілкування дошкільника з дорослим:
¾ найважливіше значення у виникненні і розвитку у дітей спілкування мають впливи дорослого, випереджувальна ініціатива якого підносить діяльність дитини на вищий рівень;
¾ нормальний розвиток спілкування дошкільника прискорює хід його загального розвитку;
¾ оптимізація дорослим спілкування дошкільника забезпечує усунення причин інших труднощів психічного розвитку;
¾ загальною умовою оптимізації спілкування з дошкільником є створення дорослим атмосфери доброзичливості, відвертості, емоційної піднесеності, радості;
¾ дорослий повинен контролювати хід розвитку спілкування дошкільника, встановлюючи випередження чи відставання розвитку його комунікативних потреб і підбираючи адекватну програму спілкування з дитиною.