Інвентаризація як елемент методу бухгалтерського обліку.

В процесі господарської діяльності підприємства відбуваються процеси, які не фіксують у документах та призводять до втрат майна. За таких умов виникають розбіжності між показниками поточного обліку і фактичним станом активів підприємства. Причинами розбіжностей можуть бути:

1) природних втрат (вплив біологічних, фізичних і хімічних чинників – виток, псування комахами, усихання тощо);

2) помилкове відображення в обліку (арифметичні помилки, описки тощо);

3) зловживання матеріально-відповідальних осіб тощо.

Для перевірки відповідності даних обліку фактичним залишкам здійснюється інвентаризація. Інвентаризація є одним із основних методичних прийо­мів бухгалтерського обліку. Інвентаризація - це складання опису майна підприємства на підставі періодичної перевірки наявності цінностей, що перебувають на балансі підприємства на певну дату, стану їх зберігання, правиль­ності ведення обліку. Об’єктами інвентаризації є активи і фінансові зобов’язання підприємства.

Порядок проведення інвентаризації активів і зобов’язань та оформлення її результатів визначає Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затверджне Наказом Мінфінувід 02.09.2014 № 879.

Метою інвентаризації є порівняння фактичної наявності майна з даними бухгалтерського обліку. Під час інвентаризації активів і зобов’язань перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан, відповідність критеріям визнання і оцінка.

Інвентаризації класифікують за певними ознаками – рис. 6.2:

Планова – проводиться у чітко визначений термін.

Позапланова – на вимогу перевіряючих, при зміні матеріально-відповідальної особи, у випадках стихійного лиха тощо.

Повна – охоплює перевірку всіх без винятку об’єктів інвентаризації (переважно один раз на рік).

Часткова – охоплює окремі види активів та фінансових зобов’язань.

Періодична – відбувається з ініціативи керівника (щомісяця, щокварталу).

Разова – перед складанням річної фінансової звітності (листопад-грудень).

Суцільна – перевірка всіх цінностей.

Вибіркова – охоплює окремі види матеріальних цінностей або окремих матеріально-відповідальних осіб.

 

За призначенням і характером
І Н В Е Н Т А Р И З А Ц І Я
За повнотою охоплення
За частотою проведення
За способом проведення
Вибіркові
Суцільні
Разові (річні)
Періодичні
Часткові
Повні
Позапланові (раптові)
Планові

Рисунок 6.2 Класифікація інвентаризацій

 

Існують випадки, коли проведення інвентаризації є обов'язковим – рис. 6.3.

 

 

Випадки обов’язкового проведення інвентаризації
При переданні майна державного підприємства в оренду, приватизації майна державного підприємства, перетворенні державного підприємства в акціонерне товариство
перед складанням річної бухгалтерської звітності
при зміні матеріально відповідальних осіб
при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей
за приписом судово-слідчих органів
у випадках техногенних аварій, пожежі, стихійного лиха
при переданні підприємств та їх структурних підрозділів
у разі ліквідації підприємства

 

Рис. 6.3 Випадки обов’язкового проведення інвентаризації

 

Відповідальність за проведення інвентаризації несе керівник підприємства. Для проведення інвентаризації згідно з наказом керівника на підприємстві створюють інвентаризаційну комісію. До складу інвентаризаційної комісії входить голова комісії (представник адміністрації), головний бухгалтер, інші фахівці та матеріально-відповідальна особа. Місцями проведення інвентаризації є каса підприємства, склади запасів, виробничі цехи, де використовуються запаси тощо. Одержані під час інвентаризації дані записують у інвентаризаційні описи, які підписуються усіма членами комісії та матеріально-відповідальною особою. Результати інвентаризації зіставляють з обліковими даними у порівняльних відомостях, куди заносять тільки виявлені розбіжності – інвентаризаційні різниці, в наслідок чого встановлюють:

а) фактичний і бухгалтерський записи збігаються;

б) фактичний залишок менше облікового – нестача;

в) фактичний залишок більше облікового — надлишок.

Розбіжності даних регулюють за таким порядком;

- основні засоби, матеріальні цінності, цінні папери, кошти, інше майно, що виявилися у надлишку, підлягають оприбуткуванню (узяттю на облік) та зарахуванню відпо­відно на результати фінансово-господарської діяльності з подальшим встановленням причин виникнення надлишку і винних у тому осіб;

- нестачу цінностей у межах затверджених норм спи­сують за рішенням керівника підприємства на витрати виробництва. Норми природного зменшення можна застосовувати лише в разі виявлення фактичних нестач;

- понаднормові нестачі цінностей, а також втрати від псування відносять на винних осіб за цінами, за якими розраховують розмір шкоди;

- понаднормові втрати і нестачі матеріальних цінностей та готової продукції, якщо винних не встановлено, зара­ховують на збитки.

Інвентаризаційна комісія з даних описів і порівняльних відомостей оформлює протокол, в якому представляють пропозиції про врегулювання інвентаризаційних різниць. Протокол затверджує керівник підприємства та передає до бухгалтерії.