Тема 1. Порушення писемного мовлення. 5 страница
Розкрити види завдань.
Рекомендується застосовувати спів, як правило, хоровий з поступовим переходом до індивідуального. Требв привчати співати без музичного супроводу. Можна використовувати мелодекламацію, музику, яка супроводжую читання, художній переказ, діалог, хорове декламування.
В період обмеження мови (мовчання, шепітне спілкування) проводяться безмовні вправи та ігри, розвиток міміки обличчя, орального праксиса. слухової та зорової уваги, орієнтування в просторі, загальної та дрібної моторики та інше. Розігрують етюди (пантомімічні) за заданими логопедом темами (під музику і без неї).
На етапі зв’язаної та віддзеркаленої мови вводяться вправи та ігри зі співами, хороводи, інсценування пісень, навчання рухливим іграм без предметів, іграм для розвитку моторики рук, кисті, пальців. Спілкування відбувається у зв’язаній та віддзеркаленій мові.
Питально-відповідна мова. Діти по черзі розігрують чергових, водять в іграх, є виконавцями головних ролей в інсценуваннях, діалоги будуються у питально-відповідній формі. Навести приклади вправ.
На етапі самостійної мови: переказ (підготовлена мова) та розповідь. Переказ підготовленого тексту з наступною драматизацією, подій за матеріалами різних ігор. Використання ігор.
Тема 4. Симптомокомплекс заїкання.
Лекція 4. Симптомокомплекс заїкання.
Мета вивчення: розкрити сутність симптомокомплексу заїкання, специфіку порушенб загальної і мовної моторики при цьому дефекті, нервово-соматичний стан, психлогічні особливості заїкуватих та схеми їх обстеження.
Навчальний час: _______________________________________________
Обладнання: таблиці, опорні схеми, фонозаписи мовлення дітей із заїканням.
План лекції (навчальні питання):
1. Особливості мовної функції заїк.
2. Порушення загальної і мовної моторики у заїк.
3. Нервово-соматичний стан заїк.
4. Психологічні особливості заїк.
5. Обстеження заїк.
Ключові поняття: клонічне, тонічне заїкання, органічне та функціональне заїкання, первинні та вторинні нашарування при заїканні, ступені фіксації на власному дефекті.
Тема 8. Методика усунення заїкання у підлітків та дорослих
Лекція 8. Методика усунення заїкання у підлітків та дорослих
Мета вивчення: розкрити сутність методик М.І.Буянова, А.І.Богомолової, Ю.Б.Некрасової, В.М.Шкловського.
Навчальний час: _______________________________________________
Обладнання: таблиці, опорні схеми, фонозаписи логопедичних занять за різними методиками.
План лекції (навчальні питання):
1. Методика логопедичної роботи М.І.Буянова.
2. Методика А.І.Богомолової.
3. Методика Ю.Б.Некрасової.
4. Методика В.М.Шкловського.
Ключові поняття: психотерапевтичні прийоми корекції заїкання, супроводжувальне, наслідкове, підсумкове мовлення, музикотерапія, запитально-відповідальне мовлення.
Методика МЛ.Буянова була апробована в Московській дитячій психіатричній лікарні в спеціальних відділеннях для підлітків з дефектами мови. Місце застосування та тривалість.
На 1 етапі (початковому) особливої різниці при тій чи іншій формі заїкання немає, всі діти навчаються правилам мови.
На 2 етапі із невротичним заїканням через порушення дихання, проводиться робота по розслабленню, зняттю напруги, страху мови; диференційований підхід до заїкуватих із різними формами заїкання.
Характеристика основних напрямків роботи, її специфіки при різних формах заїкання.
Медичний вплив припускає загальнооздоровчі заходи, зняття судорожності. Використовуються психофармокологічні засоби, лікувальна фізкультура, фізіотерапія.
Психотерапія проводиться протягом усього курсу лікування та після нього. Використовується групова та раціональна психотерапія. Особливості використання.
Мова тренується від простих форм до складних, від легких ситуацій до складних, травмуючих.
Психотерапія застосовується в залежності від форми заїкання, етапу роботи.
Види психотерапії: загальна, приватна, спеціальна, їх особливості.
Приватна психотерапія - раціональна сугестивна, тренувальна, працетерапія, культтерапія.
Спеціальна психотерапія включає використання комплексних методів загальної та приватної психотерапії.
Раціональна психотерапія (пояснювальна) полягає в доступному поясненні хворому суті заїкання, виховання правильного відношення до нього, впевненості в усуненні, хворого знайомлять із планом лікування.
Вводяться елементи аретопсихотерапії (лікування героїчними прикладами з літератури, прикладами із життя, практики роботи логопеда).
Під час перебігу раціональної психотерапії відбувається переорієнтація, перевиховання особистості заїки.
Наприкінці лікування рекомендується застосування самонавіяння щодня у вигляді психічної зарядки, що проводиться перед фізичною зарядкою (навчати навіювати почуття комфорту, впевненості, можливості здорової мови).
Крім прямого навіювання застосовується побічне навіювання.
Одним із основних методів лікування є аутогенне тренування (А'Г), особливості застосування.
Колективна психотерапія здійснюється і в таких формах роботи як культтерапія, працетерапія (дух колективізму, змагання).
Вводиться змагання логопедичних груп за всіма розділами лікування та навчання, випускається спеціальний бюлетень із результатами змагання.
Функціональні тренування мови проводяться диференційовано, в залежності від складності заїкання.
Наприкінці лікування проводиться заключний концерт у присутності батьків, співробітників.
Крім психотерапії застосовуються різні медикаментозні засоби, які створюють позитивне фон для усунення заїкання.
На всіх етапах диференційовано застосовується фізіотерапія. Специфіка використання.
Лікувальна фізкультура — проведення загальзміцнюючих фізичних вправ та спеціальних, які спрямовані на нормалізацію мовного дихання (інструктор ЛФК).
Працетерапія. Під час її здійснення виховується працьовитість, покращується ручна умілість, ручний праксіс. Проводиться в приміщенні та на вулиці (під керівництвом вихователя чи логопеда).
Музичні заняття проводяться 1-2 рази на тиждень з метою виховання музичної культури, постановки мовного дихання, ритмічності рухів, підготовки до дитячих ранків.
Логопедична робота включає 3 етапи. На 1 етапі відпрацьовується техніка плавної мови за матеріалами діалогів і віршованих текстів. На 2 етапі - закріплення отриманих навичок під час читання прози, переказу, самостійному висловленню. На 3 етапі здійснюється закріплення навичок у різних життєвих ситуаціях.
На всіх етапах заїки повинні точно дотримувати мовних правил. Їх характеристика.
Функціональні тренування проводяться в групі, в паралельній групі, на зборах, ні вулицях міста, в кінотеатрах, на виставках (як себе вести, що говорити).
На третьому етапі заняття повинні проводиться самими заїками під контролем логопеда. Мовні зарядки ускладнюються, час на їх проведення скорочується.
Наприкінці 3 етапу проводиться випускний концерт, виступи перед переповненою аудиторією.
Методика А.І.Богомолової
Заснована на формуванні твердої ритмічної мови, що супроводжується рухом руки, тобто в даному випадку мова поєднується з рухом руки.
Рухам руки учні навчаються із першого ж заняття. Особливості використання рухів та правила їх використання.
Важливо постійно дотримуватися синхронності мови та руху руки. Робота з мовою припускає поступовий перехід від вимови звуків, складів, слів до вимови цілих фраз, від мови наслідування до самостійної мови.
Робота проводиться в такій послідовності: вимова голосних із виділенням їх голосом та довготою, вимовляння складів із виділенням приголосних твердою артикуляцією, вимова складів із виділенням наголошених голосом та тривалістю, вимова речень.
Хорове читання виконує роль мовної зарядки та механічного тренування мовного апарату, під час його процесу учні повторюють вивчені правила.
Сполучено-віддзеркалена мова. Спочатку логопед вимовляє слово чи фразу, потім учні повторюють її хором, а потім - окремо. Матеріалом служать слова, фрази, картинки, все це розвиває мовні можливості учнів.
Відповіді на питання. Учні повторюють питання, самостійно формулюють відповідь. Питання задаються за картинками, прочитаному тексту, питання побутового характеру.
Самостійне читання. Спочатку діти читають хором добре знайомий, відпрацьований текст, потім - новий. Надалі об’єм читання скорочуються і діти переходять до більш складних видів мови.
Переказ. Спочатку переказують тексти, які діти відпрацювали вдома, у сполученому читанні з батьками. Це робиться для того, щоб учні дотримували правил під час переказу, а не зосереджували увагу на змісті. Матеріал для переказу подається в наступній послідовності: оповідання, діалог, опис. Крім того, на заняття уводять вірші, казки, прислів'я, приказки.
Розповідь. Складається за картинкою, за серією картинок, за малюнками, раніше прочитаним текстам, на знайому тему. Перелік тем розповідей.
Контрольна мова здійснюється без супроводу руху руки. Проводиться з метою перевірки стану мови, вибірково за різними видами мови.
Методика Ю.Б.Некрасової
Варіант комплексного методу для усунення заїкання у дорослих (в умовах поліклініки).
Дана методика заснована на широкому використанні методів психотерапевтичного впливу, доступних логопеду. Курс лікування включає три етапи: 1. Підготовчий (вивчення хворих лікарем та логопедом для встановлення діагнозу, психологічна підготовка хворих до лікувально-педагогічних заходів). 2.Сеанс психотерапевтичного впливу. 3. Логопсихотерапевтичні заняття, які складаються із системи різних логопедичних занять у сполученні із психотерапевтичною роботою - прямою та непрямою. Тривалість курсу та безпосередньо занять, склад груп, початок проведення.
Питома вага психотерапії залежить від стану хворого, його особистих особливостей, віку, освіти, етапу роботи.
Починається робота із активної, наочної психотерапії, завдання якої — зміна відношення хворого до дефекту.
Безпосередня мета сеансу - допомогти хворому почути свою «нову мову», мову у важких умовах комунікацій (присутність людей у залі) та сприяти зміцненню впевненості у своїх можливостях.
Сеанс складається із вступної бесіди, кульмінаційної частини та «уведення до мови».
Потім хворого навчають прийомам АТ (мета - викликати стан спокою). У процесі тренувань росте активна участь хворого, проводяться вокальні вправи, щоб розслабити м'язи мовного апарату.
У процесі роботи формується психотерапевтичний колектив, в якому кожен член відчував психотерапевтичну дію не лише з боку логопеда, але й з боку інших членів групи.
Колективне спілкування хворих веде до їх звикання до складних умов спілкування заудиторією.
У процесі роботи повинен здійснюватися індивідуальний підхід до хворих.
Логопсихотерапевтичні заняття проводяться диференційовано, в залежності від належності хворого до групи, від переважання напруги хворого до того чи іншого відділу мовного апарату. Логопсихотерапевтичні заняття поділені на 2 етапи, їх характеристика.
У процесі таких логопедичних занять здійснюється повноцінне спілкування хворих з оточуючими.
Методика В.М.Шкловського
Весь курс групової психотерапії, що проводиться із заїками в амбулаторних умовах, поділяється на 3 періоди.
Упсихотерапевтичній групі використовується групова дискусія, проективне малювання, ряд невербальних методик, проведення соціометрії. Характеристика методів, які використовуються.
1. Дискусія. Виділяють інтеракційне, тематичне, біографічне спрямовання дискусії.
Інтеракційна орієнтаційна дискусія присвячується аналізу взаємодії (інтеракція). Матеріалом для обговорення служить все, що безпосередньо відбувається на занятті.
Тематична дискусія зачіпає значущі для пацієнтів питання, які пропонуються психотерапевтом чи самими учасниками.
Біографічна дискусія стосується життєвого шляху одного чи декількох пацієнтів (життєвих конфліктів, способів їх вирішення).
2. Невербальна комунікація - жести, міміка, інші рухові прояви, просторове розташування партнерів по спілкуванню, спілкування протягом певного часу, особливості зовнішності.
Сюди ж відносяться і паравербальні характеристики мови - інтонаційно-мелодійний компонент. Невербальні методики спрямовані на збільшення точності та тонкості сприйняття самих різних виразних можливостей партнерів у спілкуванні (тренінг сензитивності), вокальна техніка (голосове самовираження та реагування), експресивні танці, пантоміма тощо.
Психотерапевтичний сеанс включає психогімнастику, основним засобом спілкування є рухова експресія.
Психогімнастичне заняття складається із 2-х частин, особливості проведення.
3. Проективне малювання.Особливості та специфіка використання.
4.Соціометрична методика, особливості та методика.
Найбільш поширені форми соціометричної взаємодії під час групової психотерапії - графічна та пантомімічна.
Характеристика етапів початкового; другого, третього.етапів.їх короекційне значення.-
В кінці навчання пацієнти в цей період все більше звертаються до своїх життєвих цілей та планів, зовнішніх подій та до позагруповим стосункам. Психотерапевт підтримує ці направлення. Якщо групова психокорекційна робота проводилася планомірно та ефективно, закінчення курсу лікування та відрив від групи проходить безболісно.