Ціннісне ставлення до праці.

Мета : вироблення свідомого ставлення до праці як найвищої цінності людини у суспільстві, виховання здорової фізично розвиненої особистості, цивілізованого господаря, виховання вміння професійного визначення

Ціннісне ставлення до праціє важливою складовою змісту виховання особистості. Воно передбачає усвідомлення дітьми та учнівською молоддю соціальної значущості праці, розвинену потребу в трудовій активності, ініціативність, схильність до підпри­ємництва; розуміння економічних законів і проблем суспільства та засобів їх розв'язання, готовність до творчої діяльності, конку­рентоспроможності й самореалізації за умов ринкових відносин, сформованість працелюбності як базової якості особистості.

Трудове виховання є системою виховних впливів, мета яких полягає у морально-психологічній підготовці учнів до майбутньої професійної діяльності. Високий рівень її розвитку передбачає оволодіння особистістю загальними основами наукової організації праці, вмінням ставити мету, планувати її досягнення, організову­вати своє робоче місце, раціонально розподіляти сили і засоби досягнення бажаного результату, аналізувати процес і наслідки власних трудових зусиль, вносити необхідні корективи.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань ціннісного ставлення до праці:

Ціннісне ставлення до людей.

Мета : прищеплювати розвиток моральних почуттів, міцних переконань і потреби поводити себе згідно з моральними нормами, прийнятими у суспільстві, виховання патріотизму, свідомої дисципліни і організованості, громадянської та соціальної відповідальності, непримиренності до аморальних вчинків людей. Виховання всебічного розвитку дитини, підготовка її до життя в існуючих соціальних Умовах, реалізація її творчого потенціалу,формування у дітей моральних цінностей з позицій добра, справедливості.

Ціннісне ставлення до людейпроявляється у моральній актив­ності особистості, прояві чуйності, чесності, правдивості, працелюб­ності, справедливості, гідності, милосердя, толерантності, совісті, терпимості до іншого, миролюбності, доброзичливості, готовності допомогти іншим, обов'язковості, добросовісності, ввічливості, делікатності, тактовності; вмінні працювати з іншими; здатності про­щати і просити пробачення, протистояти виявам несправедливості, жорстокості. Показник моральної вихованості особистості — це єдність моральної свідомості та поведінки, єдність слова і діла, наявність активної за формою та моральної за змістом життєвої позиції. Це досягається завдяки виконанню положень Концепціїгромадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності; Національної програми патріотичного виховання громадян, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства

Морально-етичне виховання передбачає оволодіння нормами і правилами моральної поведінки, формування почуттів і переконань, умінь та навичок, тобто спрямоване на формування моральної зрілості особистості.

Завданням є сприяння усвідомлення учнями загальнолюдської і народної моралі, готовності жити й діяти за принципами

гуманізму.

Основні заходи, які спрямовані на реалізацію завдань морально-етичного виховання:

Робота з батьками

Основні завдання:

1. Налагодити тісний зв’язок школи з батьками.

2. Добиватись впливу органів місцевого самоврядування на батьків, діти яких порушують поведінку в школі.

3. Аналізувати стан навчальних досягнень учнів і виявляти причини байдужого ставлення батьків до навчання і виховання власних дітей.

4. Допомагати батькам в оволодінні системою умінь, необхідних для організації діяльності дитини вдома.

5. Впровадження форм роботи з сімє’ю, що сприяє гуманізації взаємовідносин „ педагоги – батьки”. Батьки і вчителі повинні стати партнерами, активними співучасниками творчого процесу виховання учнів.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 567
• Далее ⇒