Семінар 3. Формування ранньої української ідентичності (ІХ-ХVІІ ст.).
3.1. Станове суспільство Київської Русі. Поняття «Русі» в ІХ – ХIV ст.
3.2. Ранньомодерний соціум українських земель в XIV-XVII ст.: еволюція та історична доля значень термінів "Русь" і "Україна". Питання «давньоруської спадщини».
3.3. Військо Запорозьке: від станових привілеїв до національної ідентичності.
Методичні поради для самостійної роботи:
Готуючись до першого питання необхідно відповісти на такі питання:
- які суспільні стани існували у Київській Русі;
- Особа князя в Київській Русі: суспільний статус, повноваження, відносини з іншими станами, образ доброго і поганого князя в уявленнях тодішнього соціуму;
- Дружинники і бояри – еліта києво-руського суспільства: джерела формування стану, обов’язки, права, характерні особливості стану;
- Походження термінів «Русь» та «Україна»;
У другому питанні необхідно розкрити такі проблеми:
- Шляхта – нова українська еліта ранньомодерного часу: правові підстави існування стану, обов’язки, права і привілеї;
- відмінності в складі еліти Корони Польської та Великого князівства Литовського;
- вплив Люблінської унії 1569 р. на трансформації шляхетського стану українських земель;
- духовенство, як стан українського пізньосередньовічного і ранньомодерного суспільства;
- селяни у суспільній ієрархії українського соціуму XVI-XVII ст.;
- домодерна ідентичність українського суспільства, суть формули “gente ruthenus natione polonus”;
- Культурно-географічний образ України XVI-XVII ст. у свідомості її сучасників.
При підготовці до третього питання слід звернути увагу на такі питання:
- Еволюція козацього стану: від козаків-уходників – до реєстровців, від реєстровців до військової верстви держави Війська Запорозького;
- Козацькі повстання кінця 16 – першої третини 17 ст. та їх роль у формуванні козацького стану і його ідентичності.
- Козацька старшина – еліта Війська Запорозького;
- Ідентичність, самосвідомість та ідеологія українського козацтва;
- Уявлення козацької та церковної еліти про природу, репрезентацію і обов’язки влади.
Теми рефератів:
1. Походження та історична доля термінів «Русь» та «Україна».
2. Боярство – еліта Київської Русі.
3. Князі як панівний стан Київської Русі.
4. Українська шляхта у XIV-XVI ст.
5. Співжиття православних з католиками на українських землях у XVІ – першій половині XVIІ ст.
6. Українське духовенство як окремий стан у XVІ-XVIІ ст.
7. Церква і руське суспільство від Берестейського собору до легалізації православної ієрархії (1596-1632).
8. Козацька ідеологія і козацькі цінності.
9. Козацька старшинська еліта України у другій половині XVI-XVIІ ст.
Список рекомендованих джерел і літератури:
1. Бойко О. Історія України: навчальний посібник. – Київ, 2005;
2. Брехуненко В. Східна брама Європи. – К., 2014;
3. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1994. – Т. V: Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV-XVІІ віків;
4. Грушевський М. Історія України-Руси. – Київ: Наукова думка, 1995. – Т. VI: Житє економічне, культурне, національне XIV-XVII віків;
5. Довбищенко М. Волинська шляхта у релігійних рухах (кінець XVI – перша половина XVIІ ст.). – К., 2008;
6. Зазуляк Ю. Навколо полеміки про феодалізм на Галичині XIV-XV ст. // Ruthenica. – К., 2006. – С. 170-193.;
7. Інкін В. Сільське суспільство Галицького Прикарпаття у XVI - XVIII століттях: історичні нариси. – Львів, 2004;
8. Однороженко О. Українська (руська) еліта доби Середньовіччя і раннього Модерну: структура та влада. – К., 2011;
9. Сас П. Витоки українського націотворення. – К., 2010;
10. Сулима Камінський А. Історія Речі Посполитої як історія багатьох народів, 1505-1795 рр. – К.: Наш час, 2011;
11. Толочко О. Нариси початкової Русі. – К.-СПб.: Laurus, 2015;
12. Чухліб Т. Секрети українського полівасалітету: Хмельницький — Дорошенко — Мазепа. – К., 2011;
13. Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Нариси з історії культури до початку XVIII століття. – Львів, 2001;
14. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. – Львів, 1990-1992. – Т. 1-3;
15. Яковенко Н. Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України. – К., 2006;
16. Яковенко. Н. Українська шляхта з кінця XVІ до середини XVІІ століття. Волинь і Центральна Україна. – К., 2008.
Семінар 4. Ґенеза української самоідентичності. Формування модерної нації (ХІХ – поч. ХХІ ст.)
4.1.Творення модерної ідентичності наддніпрянських українців у складі Російської імперії.
4.2.Підавстрійські українці: досвід проживання в багатонаціональній імперії та формування власної національної свідомості.
4.3. Особливості творення радянського суспільства та радянської людини в Україні.
4.4.Становлення сучасного українця та проблема української еліти. Протест як вияв спротиву сучасного громадянського суспільства
Методичні поради для самостійної роботи:
Готуючи відповідь на перше питання, слід звернути увагу на такі проблеми:
- особливості та умови формування національної українців у складі Російської імперії;
- роль української еліти у Російській імперії протягом ХVІІ-ХІХ ст.;
- запровадження цілеспрямованої політики асиміляції українців;
- Тарас Шевченко як фундатор, пророк модерної української нації;
- вплив української інтелігенції, діячів літератури й мистецтва ХІХ - поч. ХХ ст. на розвиток національної свідомості українства;
- організація та діяльність перших політичних партій в підросійській Україні.
У другомупункті плану потрібно проаналізувати такі питання:
- умови та особливості формування національної самосвідомості українців у складі Автрійської імперії;
- українське греко-католицьке духовенство як головний носій національної ідеї на західноукраїнських землях наприкінці ХУІІІ - у першій половині ХІХ ст., перемиське «Товариство священиків».
- діяльність «Руської трійці» та її вплив на відродження і популяризацію української мови та культури;
- утворення Головної Руської ради (1848 р.) та її вплив на політичний і культурний розвиток української нації;
- діяльність наукових, мистецьких та культурно-просвітницьких установ Галичини, Буковини, Закарпаття в другій половині ХІХ ст. в контексті розвитку національної самосвідомості українців;
- поява політичних партій і рухів. І.Франко та М.Грушевський на чолі націєтворчих процесів у Західній Україні.
- розвиток молодіжних спортивних парамілітарних організацій («Січ», «Сокіл», «Луг», «Пласт») та їхня роль у національно-патріотичному й військовому вишколі молоді.
Обмірковуючи відповіді на третє питання, головну увагу приділяємо таким проблемам:
- прагнення сформувати «нову» людину та нову історичну спільноту –«радянський народ» - як головна мета комуністичного будівництва в СРСР;
- основні складові радянської ідентичності («нової» людини);
- пропаганда як головний зміст освіти, ЗМІ, мистецтва. Візуальні та монументальні засоби впливу;
- піднесення російської ідентичності як «першої серед рівних»;
- створення образу ворогаяк одного із засобів мобілізації суспільства;
У четвертому питанні слід зупинитися на таких проблемах:
- вплив радянської спадщини на процес становлення сучасного українця;
- характерні риси ментальності сучасного українця;
- ментальні відмінності та спільні риси між мешканцями різних регіонів України;
- ґенеза сучасної української еліти та характеристика її складу.
Список рекомендованих джерел і літератури:
1. Грицак Я. Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ-ХХ ст.:[Навчальний посібник для учнів гуманіст. ґімназій, ліцеїв, студентів іст. фак. вишів, вчителів.]. - К.: Ґенеза, 1996;
2. Довжук І. Нова історія України (середина ХУІІ-початок ХХ ст.): підручник. – Луганськ: Видавництво СНУ ім.. В.Даля, 2010. – 713 с.
3. Кісь Р. Як нам зупинити розукраїнювання України? - Львів: ТзОВ «Видавнича фірма «Афіша», 2012;
4. Лисяк-Рудницький І. Україна між сходом і заходом: Формування українського народу й нації. – К.: Українська прес-група, 2012;
5. Мала енциклопедія етнодержавознавства / відп. Ред.. Ю.Римаренко. – К.: Ґенеза, 1996;
6. Нагорна Л. Соціокультурна ідентичність: пастки ціннісних розмежувань / Л.Нагорна. – К. ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2011;
7. Нагорна Л. Регіональна ідентичність: український аспект. – К. : В-во ІПіЕНД ім.. І.Ф.Кураса НАН України, 2008;
8. Нагорна Л. Національна ідентичність в Україні. – К., 2002;
9. Наконечний Є. Украдене ім’я: чому Русини стали Українцями. – Кам’янець-Подільський: Медобори. – 2006;
10. Пасічник М. Історія України та її державності.: Конспект лекцій. - Львів: Українська академія друкарства, 2011;
11. Півторак Г. Українці: Звідки ми і наша мова. –К.:Наукова думка, 1993;
12. Пірен М. Політико-владна еліта України (соціо-психологічна модель): монографія. – К., Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013;
13. Подільський М. Історія України 1990-2012 рр. : (Руїна – чи не втрачена надія). – К.: Сталь., 2013;
14. Хомрач В. Політико-мовна ідентичність громадян України: стан та тенденції розвитку: автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук. – К., 2015;
15. Шелухін С. Україна – назва нашої землі з найдавніших часів. – Дрогобич: Бескид, 1992;
Теми рефератів:
1. Вихідці з України – у вищих колах держави і суспільства Російської імперії у ХVІІІ-ХХ ст.
2. Історична доля українського козацтва після розгрому Запорозької Січі Катериною ІІ.
3. Історична роль Тараса Шевченка в розвитку української нації.
4. Товариство «Просвіта» та її значення в національному освідомленні українського народу.
5. Діяльність Наукового товариства ім. Т.Шевченка в 1892-1914 рр.
6. Микола Міхновський та його праця «Самостійна Україна».
7. Дисидентський рух в Україні.
8. «Шістдесятники» та їхній внесок у розвиток національної культури України.
9. Особливості української політичної еліти доби національних змагань 1917-1921 рр.
10. Проблеми формування справжньої української еліти.