Семінар 12. Місто та село в період становлення модерних націй кін. XVІІІ – ХХ ст.
12.1. Модернізаційні процеси в містах Австро-Угорщини на прикладі Львова ХІХ – поч. ХХ ст.: розвиток інфраструктури та демографічні процеси;
12.2 Українські міста в Російській імперії кін. XVІІІ – поч. ХХ ст. на прикладі Одеси та Харкова;
12.3 Етнографія українського села кін. XVІІІ – поч. ХХ ст.: традиції та звичаї;
12.4. Радянське та українське місто в ХХ – поч. ХХІ ст.: Львів – Донецьк.
Методичні поради для самостійної роботи:
При розгляді першого питання слід звернути увагу на такі проблеми:
· становлення фабрично-заводської промисловості в містах Австро-Угорщини ХІХ ст.;
· наслідки скасування кріпацтва в Західноукраїнських землях;
· світове значення розробки нафтових родовищ Прикарпаття, розвитку хімічної промисловості, зокрема переробки нафти та озокериту; виготовлення першої у світі гасової лампи;
· розвиток будівництва у Львові та спорудження модерних будівель наприкінці ХІХ та на початку ХХ століть;
· розвиток машинобудування та металообробки;
· формування нових транспортних сполучень, будівництво залізниць;
· роль Західноукраїнських земель в складі Австро-Угорської імперії.
При розгляді другого питання необхідно розкрити:
· етносоціальний склад населення українських міст в складі Російської імперії;
· особливості умов для нових поселенців та новостворених міст;
· діяльність градоначальників та меценатів у формування архітектурного простору міст;
· причини зростання та спаду кількості мешканців міст в складі Російської імперії;
· чинники зростання кількості підприємств, фабрик та заводів;
· запровадження нових технологій для благоустрою міста;
· процес русифікації міст після скасування автономії у зв’язку із збільшенням кількості мешканців;
· розвиток вищої освіти та шкільництва у містах, що перебували у складі Російської імперії;
· суспільні відносини, традиції та звичаї в українських містах Російської імперії кін. XVІІІ – поч. ХХ ст.;
· еволюцію культурно-освітніх осередків.
Висвітлюючи третє питання, слід звернути увагу на:
· зміну методів організації та характеру господарств;
· праслов’янські традиції в побуті та житті селян кін. XVІІІ – поч. ХХ ст.;
· традиційні особливості забудови українських сільських поселень;
· історію та етичні ідеали українського народу у фольклорі кін. XVІІІ – поч. ХХ ст.;
· соціально-економічне становище селян наприкінці XVIII - поч. XX ст.;
· селянські повстання середини ХІХ ст. – поч. ХХ ст.
· еміграційні процеси українського населення;
При розгляді четвертого питання, необхідно висвітлити:
· особливості міжкультурної взаємодії в російській та австро-угорській імперіях на початку ХХ ст. та на території сучасної України 1917–1920-х рр;
· вплив регіональних історичних особливостей на формування сучасних політичних орієнтацій в Україні;
· народження «радянської людини»: від «коренізації» до «дружби народів»;
· соціальні і політичні трансформації вмістах в ХХ – поч. ХХІ ст.;
· міжкультурну взаємодію в історико-культурній спадщині України;
· формування сучасної політичної нації в Україні.
Література:
1. Возняк М. Як пробудилося українське народне життя в Галичині за Австрії. - Львів: Новий час, 1924
2. Качараба С., Рожик М. Українська еміграція. Еміграційний рух зі Східної Галичини та Північної Буковини у 1890-1914 рр. – Львів, 1995. – 123с.
3. Колодій А. Радянська ідентичність та її носії в незалежній Україні / А. Колодій // Україна в сучасному світі. Соціальні, етнічні і культурні аспекти глобалізації і Україна. Конференція для українських випускників програм наукового стажування у США. Доповіді учасників. – Київ : Стилос, 2002. – С. 36-55.
4. Костомаров М. Книга битія українського народу //Вивід прав України: Документи і матеріали до історії української політичної думки. Впорядкування, вступна стаття і довідки Богдана Кравцева. 2-ге вид. Нью-Йорк, 1964.
5. Кравець М.М. Селянство Східної Галичини і Північної Буковини у другій половині XIX ст. Львів, 1964
6. Львів – Донецьк : соціальні ідентичності в сучасній Україні / Спеціальний випуск часопису «Україна модерна» / За ред. Я. Грицака, А. Портнова, В. Сусака. – Київ-Львів : Критика, 2007. – 357 с.
7. Селянське питання на сторінках російської закордонної преси наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. / О.І. Савченко // Український селянин: Зб. наук. пр. — Черкаси, 2008. — Вип. 11. — С. 90-92.
8. Стеблій, Ф. І. Боротьба селян східної галичини проти феодального гніту в першій половині XiX ст. / Ф. І. Стеблій . – Київ : Вид-во АН УРСР, 1961 . – 184 с.
9. Стеблій Ф. Початки українського національного руху в Галичині //Україна: культурна спадщина, національна свідомість,' державність. Львів, 1995. Вип. 2. С. 59—70.
10. Сухий О. Галичина: між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ - початку ХХ ст. Львів: Львівський державний університет ім.І.Франка; Інститут українознавства ім. І. Крипякевича НАН України, 1999. - 226 с.
11. Стегній О. Регіоналізм в Україні як об’єкт соціологічного дослідження / О. Стегній, М. Чурилов. – К., 1998. – 217 с. 2. Українське суспільство 1992–2010. Соціологічний моніторинг / За ред. В. Ворони, М. Шульги. – К. : Інститут соціології НАН України, 2010. – 236 с.
12. Українське суспільство 1994-2004: соціологічний моніторинг / за редакцією Н. Паніної: К. – «Заповіт», 2004. – 64 с.
13. Черниш Н. Динаміка ідентичностей мешканців Львова і Донецька : компаративний аналіз (1994-2004 рр.) / Н. Черниш, О. Маланчук // Україна модерна – 2007. – С. 61-92.
14. Шульга Н. А. Этническая самоидентификация личности / Н. А. Шульга – К. : Институт социологии НАН Украины, 1996. – 198 с.
15. Шпорлюк В. Україна і Росія //Віднова. 1987. Вип. 6/7. С. 316—342.
16. Шпорлюк Р. Формування модерних націй: Україна – Росія – Польща. - Пер. з англ. - Київ: Дух і Літера, 2013. – 552 с.
17. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».— Львів: «Тріада плюс», 2010.— 228 с.
18. Buszko J. Galicja 1859—1914. Polski Piemont? Warszawa, 1989.
19. Clem R. Population Change in the Ukraine in the Nineteenth Century //Ukrainian Economic History, interpretive Essays /Ed. by І. S. Koropeckyj. Edmonton, 1991.
20. Himka, J. P. Galician villagers and the ukrainian national movement in the nineteenth century. Edmonton: Canadian Institute of Ukrainian Studies, 1988. – 358 р.
21. Thomas W., Znaniecki F. The Polish Peasant in Europe and America. Vol. 1. Second edition. N.Y.,1927.
Теми рефератів
1. Львів – столиця «Королівства Галичини та Лодомерії»;
2. Фабрично-заводська промисловість Львова 70-х – 80-х років ХІХ ст.;
3. Українське населення «австрійського» Львова: структура зайнятості;
4. Австрійська архітектура Львова;
5. Львів в історії українського кооперативного руху в Австро-Угорській імперії;
6. Порто-франко Одеса та її торгово-економічні зв’язки із великими портами Європи;
7. Структура українського населення Одеси. Національні організації у місті наприкінці ХІХ – початку ХХ ст.;
8. Харків – столиця українського національного відродження першої половини ХІХ ст.;
9. Промисловий переворот у містах Південно-Східної України;
10. Національна ідентичність та етнічні традиції українського села;
11. Традиційний український фольклор: пісні, свята, ритуали;
12. Українізація Львова в післявоєнний період. Зустріч міста та села;
13. Радянські свята та нововведення в радянських містах України;
14. Повсякденне життя та побут у радянському місті;
15. Пострадянська спадщина на прикладі Донецька: між українцем та «радянською людиною».
Тема 13. Історія науки і техніки на українських землях (ІХ-ХІХ ст.)
13.1 Зародження наукових знань на території України (ІХ-XVI ст.).
13.2 Розвиток наукових знань на українських землях в XVII-XVIII ст.
13.3 Промисловий переворот та піднесення ролі наукових знань на теренах України в ХІХ ст.
13.4. Поступ науки і техніки в ХХ-ХХІ ст.
Під час розгляду першого питання слід звернути увагу на такі аспекти:
· техніка ремесла у русичів;
· природничо-наукові знання княжої доби;
· роль цехів і мануфактур у технічному прогресі (кінець ХІV-ХVІ ст.);
· у пошуках знань: українські студенти у європейських університетах;
· розвиток природничих наук у перших вищих школах.
В другому питанні необхідно розкрити:
· Києво-Могилянська колегія – центр формування освіти і науки у 17-18 ст.
· заснування та основні напрями діяльності Львівського університету;
· науково-теоретична думка українських вчених;
· значення освіти і науки для розвитку українського суспільства.
Відповідь на третє питання передбачає розгляд таких моментів:
· передумови промислового перевороту;
· перехід до машинного, фабрично-заводського виробництва;
· технічне переоснащення провідних галузей промисловості;
· поява нових засобів транспорту та його значення для промислового розвитку України.
У четвертому питанні слід з’ясувати таке:
- Особливості і напрямки технічних перетворень у першій половині ХХ ст;
- Зародження генетики та її розвиток у ХХ ст;
- Технічні досягнення людства у ХХ ст;
- Передумови науково-технічної революції;
- Розвиток електроннообчислювальних машин;
- Основні напрямки наукових досліджень у ХХІ ст. та проблеми ресурсного забезпечення людства.
Література:
1. Бєсов Л. М. Історія науки і техніки. 3-є вид., перероб. і доп. – Харків: НТУ «ХПІ», 2004 – 382 с.;
2. Бікбов А. У пошуках національної наукової ідеї: від науково-технічного прогресу - до економіки, заснованої на знаннях / А. Бікбов // Логос. - 2005. - № 6. - С. 117-126.
3. Виргинский В. С., Хотеенков В.Ф. Очерки истории науки и техники с древнейших времен до середины XV века: Кн. для учителя.— М.: Просвещение, 1993.— 288 с.История науки и техники. Учебно-методическое пособие./Под ред. Ткачева А.В. – СПб.: СПБ ГУ ИТМО, 2006. – 143 с.
4. Історія науки і техніки у вищих навчальних закладах України. Зб. наук. праць. За матеріалами науково-методичної конференції 13–14 квітня 2006 року / Упорядники Л. М. Бєсов, М. В. Зозуля, І. М. Криленко. – Х. : НТУ „ХПІ”, 2007. – 496 с.
5. Історія науки і техніки України / за ред. Дещинського Л. Є. – Львів, 2011 – 328 с.;
6. Курс лекцій з історії науки і техніки України. Навчальний посібник для студентів і викладачів вищих технічних навчальних закладів усіх рівнів акредитації – Львів: «Львівська політехніка», 1999. – 225 с.
7. Лук’нець В. С. Світоглядні імплікації науки. – К., 2004.
8. Нариси з історії природознавства і техніки. Науковий журнал, 2012. – №46.
9. Ожеван М.А. Людський вимір науки та наукові "виміри” людини. – К. 1992.
10. Онопрієнко В.І. "Історія української науки ХІХ-ХХ століть” – Київ: Либідь, 1998. – 304 с.
11. Офицеров, В.В. История науки и техники: конспект лекций / В.В. Офицеров. – Омск: Изд-во ОмГТУ, 2008. – 56 с.
12. Питання історії науки і техніки. Науковий журнал, 2011. - № 1 (17).
13. Пікашова Т.Д., Шашкова Л.О. Основи історії науки і техніки: Навч.посібник. - К.: ІЗМН, 1997. - 399 с.
14. Ревко П.С. Введение в историю науки и техники. Учебное пособие. –Таганрог: Изд-во Кучма, 2010. – 128 с.
15. Савченко В.М., Смагін В.П. Початки сучасного природознавства: концепції та принципи. – М., 2006.
16. Хокинг С. От большого взрыва до черных дыр. Краткая история времени. – М., 1990.
Теми рефератів:
1. Освіта та наукові знання Київської Русі;
2. Діяльність Острозької колегії;
3. Києво-Могилянська колегія XVII ст.;
4. Промислова революція на українських землях. Характерні ознаки, етапи розвитку;
5. Розвиток залізничного транспорту на українських землях в ХІХ ст;
6. Зародження вугільної та металургійної промисловості в Україні;
7. Внесок вітчизняних вчених у розвиток технологічного застосування електрики;
8. Вищі технічні навчальні заклади України як осередки наукової думки;
9. Наукова та громадська діяльність М. Пирогова;
10. Науковий доробок видатного електротехніка І. Пулюя;
11. Винахід радіо, наукова і інженерна діяльність О. С. Попова та Г. Марконі. Зародження обчислювальної техніки;
12. Діяльність Наукового товариства ім. Тараса Шевченка;
13. Українська Академія наук і основні напрями її діяльності в першій половині ХХ ст.;
14. Доробок українських вчених у питаннях освоєння космосу;
15. Українські вчені – Нобелівські лауреати;
16. Український фізико-технічний інститут в 1930-х рр.;
17. Використання енергії атому в Україні в другій половині ХХ ст.;
18. Розвиток генетики у ХХ ст;
19. Екологічні наслідки розвитку науки і техніки.