Перекласти текст українською мовою.
Самостійна робота № 3
В развитии украинской фармации выделяют три основных этапа, которые приходятся на определенные исторические периоды: княжеская эпоха (1256-1349), первый польский (1349-1772) и австрийский (1772-1918). Для княжеской эпохи, которая длилась менее века, характерно возникновение храмовой медицины. В это время стали появляться медицинские центры с аптеками при львовских храмах Иоанна Крестителя (XIII в.) Доминиканском соборе (XIV век), монастыри св. Юрия (XIV в.). Лечебная практика и применение лекарственных средств базировались в основном на традициях народной медицины.
Второй этап длился свыше четырех столетий и был для галицкого края неблагополучным в эпидемиологическом отношении (эпидемии 1348, 1362, 1365, 1464, 1467 годов). Основные события этого периода: строительство во Львове первого на территории современной Украины водопровода питьевой воды (1404) и очистной системы; в XV веке приглашение первых дипломированных врачей и аптекарей из европейских стран во Львов; появление украинских аптекарей (Василий Русин, 1445); открытие во Львове первой официальной публичной аптеки (1490); основание цеха цирюльников по западноевропейскому образцу (1512). В начале XVI века во Львове возникли национально-религиозные братства и внецеховые объединения умельцев, которые, среди прочего, взяли на себя создание госпиталей и приютов для больных и убогих. Однако развитие медицинского и аптечного дела на Галичине в XVI веке имело хаотический характер, а количество госпиталей и аптек менялось без учета потребностей населения.
В XVII веке во Львове работали 15 дипломированных врачей, 5 цирюльников-хирургов и 15 аптекарей. В иерархии средневекового города последние занимали промежуточное место между купцами и ремесленниками. Их социальное положение впервые было определено уставом Львовского цеха аптекарей (парфюмерии) в 1611 г.: «... аптекари, хорошо овладевшие своим делом, как и врачи, приносят городу славу и пользу благородным умом и добрыми науками ... имеют привилегии и никак не могут быть причислены к ремесленникам».
Подготовка аптекарей состояла из двух ступеней обучения: ученика и подмастерья (помощника аптекаря). Чтобы получить звание аптекаря, кроме практических навыков, приобретенных в аптеке, и сдачи экзамена, помощник аптекаря должен был пройти теоретическую подготовку в фармацевтической школе Ягеллонского университета (Краков), после чего он получал звание ассистента (провизора) и право замещения должности аптекаря-владельца. Получение титула магистра фармации требовало нескольких лет практики и составление магистерского экзамена при университете.
Во времена Польши аптечная сеть Галичины насчитывала всего 23 аптеки, восемь из которых содержались во Львове. По типу это были аптеки частные, «домашние» или монастырские. И только во Львове существовала одна военная аптека. Ассортимент большинства галицких аптек XVII в. составляли лекарственные средства растительного, животного и минерального происхождения. Значительные прибыли аптекарям давала торговля кондитерскими, спиртными и хозяйственными товарами. В условиях отсутствия государственного контроля деятельности частных аптек, галицкие аптекари не были заинтересованы в совершенствовании профессиональных знаний и в поисках более рациональных форм организации работы для обеспечения потребностей населения в лекарственных средствах.
Третий, австрийский этап развития фармации в Галичине, продолжавшийся почти 150 лет, характеризовался зарождением в Галичине государственной фармации в условиях частной собственности. «Санитарным патентом» (1773) наместника австро-венгерского правительства врачам и аптекарям запрещалось выполнение профессиональных обязанностей без наличия соответствующих дипломов. Этим же документом впервые устанавливались правила деятельности врачей и аптекарей: врачам запрещалось изготовление лекарств, а аптекарям – самостоятельное лечение больных. За нарушение организации работы аптеки магистрат накладывает на собственника штраф. Умершего владельца аптеки заменял приглашенный провизор, к членам семьи это место не переходило. Аптекари обязывались готовить и продавать лекарства только по рецепту врача, указывая на этикетках свою фамилию.
Дальнейшее усиление государственного влияния на развитие фармации связано с унификацией медико-санитарного дела в Австро-Венгерской империи и распространением в 1776 г. на территорию Галиции действия «Главного санитарного устава» Австро-Венгрии (1770), установлением на территории Галичины государственного ценника на лекарства (1777), отменой польской и введением венской метрической системы мер, запретом ввоза в Галичину домашних аптечек из других стран. В конце XVIII - начале XIX ст. галицкие аптеки выполняли двойную функцию: торговых учреждений со своим производством и реализацией лекарств, ветеринарных препаратов, косметических средств и медицинских учреждений для оказания элементарной медицинской помощи. Это отразилось и на управлении аптеками: они подчинялись промышленно-торговой палате и медицинским службам городского управления.
Вследствие правительственного регулирования аптечной службы в Галичине в XIX веке сложилось несколько типов аптек, которые отличались между собой как по назначению, так и по форме организации работы: королевские, публичные, военные, окружные, гомеопатические, сельские, домашние и дрогерии. Наиболее распространенными были публичные аптеки, которые имели рецептурный и экспедиционный отделы, механическую и рецептурную комнаты, склад для материалов, зилярню, сушилку и библиотеку. Здесь разрешалось готовить фармакопейные препараты, универсальные лекарства и лекарства с ядовитыми и сильнодействующими веществами, их выписывали врачи на специальных рецептурных бланках. Право на ведение публичной аптеки предоставлялось исключительно докторам химии или магистрам фармации. Однако в провинции, согласно декрету Надворной канцелярии (1800), разрешалось существование так называемых домашних аптек практикующих врачей, если в месте их проживания в отдалении одной мили не было никакой аптеки. При этом врачи имели право выдавать больным только препараты, указанные в фармакопее. Сельскую аптеку мог содержать только дипломированный провизор.
В рукописных лечебниках XVII века подробно описываются технологические процессы приготовления лекарств. Эти сведения стали основным источником для составления рукописных фармакопей. Тогдашние аптеки играли большую роль в подъеме отечественной фармации и таких наук, как ботаника и химия. В аптеках готовили порошки, растворы, сиропы, бальзамы, эликсиры, эссенции, декокт («лады»), масляные экстракты, пластыри, всевозможная мази, пилюли, таблетки, пастилки («леваши»), суппозитории, оксимели и др.
Трудный исторический период порабощения Украине польско-благородными поработителями негативно сказался и на развитии лекарственного обслуживания населения. При Богдане Хмельницком Украина была разделена на 16 полков. В полковых городах были медицинские центры и аптечные, которые обслуживали в основном казацкую верхушку. В городах, подвластных Речи Посполитой, частные аптеки появляются только во второй половине XVII века – в Каменце-Подольском, Луцке, Кременце, Виннице, Корсуне, Богуславе, Умани, Житомире. Количество аптек на Правобережье значительно возрастает после воссоединения его с Левобережьем.
На Левобережной Украине в XVIII ст. было создано четыре полка: Харьковский, Ахтырский, Сумской и Острогожский. В каждом полковом городе для медицинского обслуживания населения были городские врачи, на которых возлагались и функции аптекарей. Всем казенным, городским и военным аптекам Украина поставляли врачебное растительное сырье и изготовленные в лаборатории лекарства – сначала казенная, так называемая полевая, аптека в Лубнах, а с 1778 г. – Харьковская казенная аптека. Большую роль в лекарственном обслуживании Левобережья играла также Кременчугская аптека. В ассортименте лекарственных веществ в то время преобладали (80%), затем шли химикаты (9-10%) и вещества животного происхождения (7%).
На востоке Украины государственные аптеки диктовали правила строгого контроля за деятельностью частных аптек. Находясь под властью российского государства, на востоке Украины после правления Ивана Грозного вышел «аптекарский указ» (при царствовании Михаила Федоровича). Сам царь взял под контроль аптекарское дело. Лекарства отпускали по таксе и в медицинском ассортименте; в аптеках работали квалифицированные работники. На Правобережье, которое оставалось под властью Польши до 1795 г., и на Западной Украине, которая была под властью Австро-Венгрии, врачебное обслуживание находилось в руках частных лиц и монастырей. Сельское население, составлявшее 76% всего населения страны, фактически было лишено возможности пользоваться лекарствами.
Согласно декретам и распоряжениям о санитарной службе и деятельности аптек (1772 г.), аптекам в Галичине не разрешалось лечить, а врачам – отпускать и готовить лекарства. Монастырские аптеки были закрыты. Не было четкого разграничения между аптеками и магазинами, которые продавали различные товары.
С середины XIX века получили распространение гомеопатические аптеки. Согласно протоколу заседание Краевого Совета здоровья от 23 июня 1883, гомеопатические препараты разрешалось производить исключительно по рецепту врача и только тем аптекам, которые имели на это право. Врачи, занимавшиеся лечением гомеопатическими препаратами, были лишены возможности содержать домашнюю аптеку. Первые окружные аптеки Украине (прототипы современных центральных районных аптек) появились во второй половине XIX века, связано с образованием окружных профессиональных аптекарских объединений, в частности Общества галицких аптекарей во Львове (1868). Как правило, аптекам, которые возглавляли главы профессиональных объединений, предоставлялся статус окружных. Самой известной из них была окружная аптека во Львове «Под черным орлом», основана в 1735 г. военным магистром Вильгельмом Наторптом для обеспечение лекарствами расположенных в городе воинских частей и чиновников Совета города (с 1966 г. – это «Аптека-музей», г. Львов).
Серьезную конкуренцию аптекам составили дрогерии – магазины санитарии и гигиены. Здесь реализовывались химические товары для ремесел, дезинфекционные средства, фототовары, ядохимикаты, перевязочный материал, косметические средства, а также некоторые готовые лекарства, отпускаемых без рецепта и по более низкой, чем в аптеках, цене. Владельцами дрогерий были так называемые материалисты с трехлетней подготовкой-практикой в дрогерии или на составе аптечных товаров. Ассортимент украинских аптек XVI-XIX вв. на 80% состоял из лекарственных средств растительного происхождения, химикаты составляли 6–10%, вещества животного происхождения – 7–10%. Из лекарственных форм в аптеках готовились настои, отвары, микстуры, капли, сиропы, чаи, порошки, мази, свечи, пластыри. Острая конкуренция побудила фармацевтов изготавливать также лечебные вина, минеральные воды, мясные бульоны, супы в брикетах, косметические средства и прочее.
Характерные для украинской фармации в XIX в проблемы: аптекарская монополия, конкурентная борьба за получение концессии на ведение аптеки, дискриминация прав провизоров-служащих, которые нанимались на работу к аптекарю-владельцу. Это вступало в противоречие с социально-экономическими отношениями, которые приобретали все более промышленные признаки, и способствовало возникновению в XIX веке профессиональных обществ галицких фармацевтов для борьбы за свои права.
История Буковинской фармации также стала неотъемлемой частью истории аптекарского дела в Украине. Особого расцвета она достигла в послекняжескую эпоху, когда во времена господства Австро-Венгерской империи большое значение придавалось охране здоровья людей. Идеология тогдашней империи провозглашала благосостояние и здоровье подданных залогом сильной монархии. А открытые в то время первые аптеки были выгодными предприятиями, где не только продавали лекарства, но и готовили различные ликеры, лечебные водки, смеси лекарственных растений. Существовали аптеки королевские, публичные, окружные, военные, домашние. Австрийские традиции доброй аптечной практики поддерживались также во время пребывания Буковины в составе Румынии ... От 1918 по 1940 гг кроме одной, все аптеки края были частными. Из 43 аптек половина принадлежала одному владельцу. И когда вдруг заболевал некий господин из Сторожинца, лекарства из Черновцов ему доставляли... самолетом.
Первый съезд фармацевтов Галичины (1897) наметил конкретные пути решения этих проблем: открытие новых аптек, расширение университетских студий, создание профессиональных аптечных обществ с участием владельцев аптек и магистров фармации (служащих), принятие устава пенсионного фонда помощи аптечным работникам и их семьям и т.д. Несмотря на упомянутые проблемы и противоречия, аптечное дело в регионе развивалось в направлении создания прообраза современной аптеки. Однако решающее влияние на развитие фармации и увеличение сети аптек произвел научно-технический прогресс, развитие промышленности и естественных наук, а также деятельность отдельных выдающихся местных фармацевтов, которые способствовали зарождению химико-фармацевтической промышленности в Галичине.
Отсутствие в то время химической промышленности в регионе привело к тому, что именно аптечные лаборатории стали центрами синтеза и анализа химической продукции, получения химически чистых веществ (алкалоидов, глюкозидов) и разработок технологий производства из них новых препаратов, совершенствование аппаратуры для изготовления более сложных лекарственных форм. Лучшей научной лабораторией в Галичине в XIX в. была лаборатория аптеки «Под римским императором Титусом» магистра фармации Теодора Торосевича (1789-1876) – автора более 120 научных работ, исследователя физико-химических свойств минеральных вод нынешних курортов Трускавца, Моршина, Немирова, Великого Любеня, инициатора использования посуды из затемненного стекла для хранения светочувствительных препаратов.
Отличительной особенностью развития аптечного дела в указанный период являются возникновения при аптечных учреждениях небольших промышленных производств с изготовления лекарств. Крупнейшие аптеки могли конкурировать с продукцией зарубежной фармацевтической промышленности, которая искала в Галичине рынки сбыта. В то же время владельцы галицких аптек пытались заполнить местный рынок своей продукцией. Впоследствии они стали кооперироваться, что способствовало специализации в их работе, расширению объема производства, пополнению ассортимента товаров.
В начале XX века сформировался многофункциональный фармацевтический комплекс фирмы «Петр Миколяш и Союз». Венгерский предприниматель Петр Миколяш еще в 1826 г. основал во Львове аптеку «Под золотой звездой», при которой в 1852 г. открылась химико-фармацевтическая лаборатория. А в 1900 г. создалась фармацевтическая фирма, которая имела аптеку, научно-химическую лабораторию, магазины санитарии и гигиены, лабораторного стекла и реактивов, склады для оптовой реализации лекарственных средств, гомеопатических препаратов, товаров для дрогерий, производство и склады для растворителей лаков и красок. Структура и функции фирмы «П.Миколяш и Союз» позволяют считать ее прообразом современного В/О Фармация в условиях частной собственности.
В первом десятилетии XX века фирма обеспечивала четверть потребностей Галиции в лекарственных средствах. Она наладила партнерские связи с известными фармацевтическими европейскими предприятиями: Мерк, Шеринг, Байер, Кнолль, Ля Рош, пользовалась их инвестициями и представляла продукцию этих фирм на галицком рынке. Все это позволило ей расширить собственную производственную базу и открыть в 1910 г. как отдельный отдел фармацевтическую фабрику Лаокоон. Фабрика выпускала медикаменты в крупных на то время объемах, поставляла их галицким аптекам, больницам, военным госпиталям. На базе этой фабрики создан современный мощный фармацевтический комплекс Галичфарм, который в сентябре 2011 года праздновал свой вековой юбилей. Следовательно, аптечное дело Украины на протяжении всей своей истории непрерывно находилось в движении, объективно зависело от социально-экономического развития и исторических особенностей Украины.
2. Виконайте завдання:
1. Укажіть правильне твердження:
А)Складне речення має дві або більше основи.
Б) У складнопідрядному реченні частини, що мають свої граматичні основи, відносно рівноправні.
В) Частини складносурядного речення пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сполучників.
2.Укажіть складні речення:
А)На клумбі цвіли жоржини, чорнобривці, пахло прив’ялим духом полину.
Б) Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане.
В) Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь.
3. Укажіть складне речення зі сполучниковим зв’язком:
А) А полуниці довкола в рясній росі, і роса на них крапеляста, велика, мов полуниці.
Б) А тепер уже й полігона нема, і безмежні степові простори нині вільно відкриті для чабанських отар.
В) Незабаром капітан зі своїм юним радистом уже був на борту, серед практикантів: причал зрушився з місця й поплив од них разом з кремезною постаттю Сухомлина.
4. Укажіть правильне твердження:
А) А зійдеш на пагорб – і перед тобою вдалині, за маревом сонця, блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. Це просте речення з однорідними присудками.
Б) Гойднулась і побігла з-під верболозів хвиля, підкотилась під місяць, колихнула його, і він зробився спочатку довгий і плескатий, а згодом знов покруглішав. Це складнопідрядне речення з єднальними відношеннями.
В) Вітер промчав, улігся – і надріччя взялося сивиною. Частини цього речення поєднані безсполучниковим зв’язком.
5. Укажіть складносурядне речення:
А) Сиджу і слухаю, як народжується вітер.
Б) І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила.
В) І на цих високих пам’ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи, а й, здається, у надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари.
6. Укажіть складносурядне речення, між частинами якого не ставиться кома (окремі розділові знаки пропущені):
А) Срібно-холодні роси слалися і дикі кози, стрункі й полохливі, виходили пастись на полянку.
Б) Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння.
В) Яблука, налляті холодним соком, світяться і їх видно здалеку.
7. Укажіть складносурядне протиставне речення:
А) Якась вона добра була в той день, і її доброта проглядала чи не в кожному слові.
Б) Огонь пішов по жилах хлопця, і він ясно одчув у собі, ніби од сну пробудившись, відчув творця, художника.
В) Соснове гілля пошпигувало голками в щоки й крізь одяг чіпляло вологу лоскотну павутинку на лоб, на вуха, на щоки, а плечі холодила роса.
8. Укажіть складнопідрядне речення:
А) Незабаром з обох боків звелися справді круті, розмиті береги, з яких соковитими жилами звисало у воду й гуло від найменшого дотику міцне берестове коріння.
Б) На вулицях мало людей і тільки вантажні машини мчать до греблі й шлюзу.
В) Частіше задувають вітри з півночі, і сива трава на солончаках біжить, як вода.
9. Укажіть складнопідрядне речення, у якому підрядне стоїть у середині головного:
А) І якщо порівняти яблуню з галактикою, то пізні яблука на такій крислатій галактиці сприймаються за сузір’я, за грона зірок.
Б) Потім, коли зайшов із речами та букетом півоній в автобус і глянув у вікно, постать матері, ще така близька, уже видалась віддалено.
В) За дуже гарне цвітіння великими суцвіттями з жовтою серединою та вінком білих язичкових квіток, які в цілому схожі на увінчані голови дівчат, рослину називають дівичник.
10. Укажіть, де правильно визначений тип підрядного речення:
А) Туман тоді стояв такий густий, що крийма вкривав і землю, і Дніпро. – підрядне міри й способу дії.
Б) Хочеться, щоб не було краю безмежному палахкотінню блакиті, вінценосному сяйву сонця – підрядне мети.
В) Якби береза залишалась на зиму з листям, то вона загинула б від нестачі води. – підрядне умови.
11. Укажіть складнопідрядне речення, у якому правильно розставлені розділові знаки:
А) Крім цмину піскового на Україні ще поширений цмин щитоносний, який росте на приморських пісках Азовського та Чорного морів і цмин запашний.
Б) До цього патефона зосталось одна-дві голки, які весь час треба було заточувати, і кілька надщерблених платівок.
В) Зрештою вона знайшла в скрині те що шукала і, хутенько поскладавши зжужмане своє багатство, зачинила віко.
12. Укажіть складнопідрядне речення з кількома підрядними ( однорідна підрядність):
А) Мабуть, нема іншого такого місця на планеті, де тіло землі було б так густо начинене металом війни, де стрілки компасів так танцювали б від штучних аномалій.
Б) Не знаю, як би склалася моя доля, коли б біля неї не стояла, мов благання, моя зажурена мати.
В) Я беру з татових рук полив’ яний глек, стернями виходжу на дорогу, а далі житами та пшеницями біжу на долинку, де так принадно вимлівають на сонці підкучерявлені хмари і де полискує тихенько під ногами волога земля.
13. Поставте розділові знаки, накресліть схему:
Проходячи мимо горобини що стояла поміж вільх і беріз у захистку їхнього рясного віття не можна було втриматись від того щоб не поглянути на її радісну поставу, що виражала щиру-щирісіньку втіху.
14. Доповніть речення, дописавши головну частину такого змісту, щоб в одному випадку утворилось складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним, а в другому – з підрядним мети.
…, щоб ми почали робити шпаківні.
…, щоб ми почали робити шпаківні.
15. Складіть складнопідрядне речення з двома залежними, пов’язаних паралельною підрядністю.
16. Укажіть правильні твердження:
А) Складне речення має дві або більше граматичні основи.
Б) У складнопідрядному реченні частини, що мають свої граматичні основи, відносно рівноправні.
В) Частини складносурядного речення пов’язані сурядним зв’язком за допомогою сполучників.
17. Укажіть складне речення:
А) На клумбі цвіли жоржини, чорнобривці, пахло прив’ялим духом полину.
Б) Дівчата пряли починки, вишивали, готували сорочки на придане.
В) Тугі, кошлаті гриви хлюпали в груди, повивали ноги, хапали за високо зведені копита й тягли в глибінь.
18. Укажіть складносурядне речення:
А) Сиджу і слухаю, як народжується вітер.
Б) І так мені хочеться піти в лісову далечінь, побачити з якогось незнайомого берега отих, наче зі срібла вилитих, лебедів, подивитись на їхні співучі крила.
В) І на цих високих пам’ятниках спочивають не тільки запізнілі перелітні птахи, а й, здається, у надвечірніх сутінках дрімають обважнілі хмари.
19. Укажіть складносурядне єднальне речення:
А) Мине час, і піде вода аж за Перекоп.
Б) На грядках червоно виблискують скиби, а в борознах біліє опалий цвіт.
В) Город копати було ще рано, але Миколка наточив рашпилем лопату, набив на граблі нового держака та й пішов згрібати під яблунями торішнє листя.
20. Укажіть складносурядне розділове речення:
А) Птахи по надбережжю гуртуються відлітати у вирій, а деякі вже й рушили.
Б) Там тільки павуки та обламані щогли, та пухлинами повисувалась від вибухів сталева палуба.
В) Де-не-де біля вирв синіє безводний полин чи кущиться пахучий чебрець.
21. Укажіть складносурядне речення, між частинами якого не ставиться кома (деякі розділові знаки пропущено):
А) Срібно-холодні роси слалися і дикі кози, стрункі й полохливі, виходили пастись на поляну.
Б) Над річкою прошелестіла гайвороняча зграя і знову стало чути густе комарине гудіння.
В) Яблука, налляті холодним соком, світяться і їх видно здалеку.
22. Укажіть речення, у яких правильно розставлено розділові знаки:
А) Небо над степом чисте і літак, як рибина, пішов угору, крізь прозору океанну блакить. Б) Палить сонце, і весь простір завуальовано інеєм.
В) Жартує Василинка і Ліні навіть у тутешньому жарті чується атмосфера життя своєрідного, їй не доступного.
23 Укажіть правильне твердження:
А) А зійдеш на пагорб – і перед тобою вдалині, за маревом сонця, блакитніє оте високе, вершечок мрії дитячої. (Це просте речення з однорідними присудками)
Б) Гойднулась і побігла з-під верболозів хвиля, підкотилась під місяць, колихнула його, і він зробився спочатку довгий і плескатий, а згодом знов покруглішав. ( Це складносурядне речення з єднальними відношеннями).
В) Вітер промчав, улігся – і надріччя взялося сивиною. (Частини цього речення поєднані безсполучниковим зв’язком).
24. Синтаксичний розбір речення:
Слабкий усе життя вмирає, а сильний духом – тільки раз!
25. Перепишіть, розставте розділові знаки:
А місяць усе більше і більше заворожує ліси і вони як скам’яніле море стоять під тихим світлом ждучи весни. Давно Шевченко серцем пломенів але ще й досі кожен припадає до джерела його вогненних слів. Ще холодом закуто віти клена й заметами заметено кущі.
Мине холодна ніч і сонце на світанку повернеться назад. Ще один такий день і вода здійме ту кригу вгору. Тут витає слава безіменна і співає жайвором душа.
26. Чим відрізняються і чим подібні складносурядні і складнопідрядні речення? Наведіть приклади складних речень різних видів.
27. Укажіть СПР:
А) На вулиці нікого не видно, але село вже проснулось.
Б) У різну пору року лютневий сніг цвіте по-різному, проте зараз розцвів чи не найяскравіше.
В) Зоряно над селищами було, а в степах хмара заходила й ламалися стебла блискавок.
Г) Мені чути, як коні похрумкують молодою травицею, поволеньки, вдячно дякують.
28. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучник:
А) Дитячим щебетом починається ранок на одному з мальовничих півостровів, що по-тутешньому зветься просто кут.
Б) Яблуні, що ростуть уздовж дороги, укриті білим цвітом.
В) На тім місці виросло деревце, що навесні зацвіло пишним білим цвітом.
Г) Він сказав, що на ніч буде мороз.
29. Укажіть СПР, у якому засобом зв’язку є сполучне слово:
А) Здавалось, що пісня не просто народжується з їхніх грудей, а йде разом з матір’ю та бабою Килиною в одному гурті.
Б) Навалилися такі могутні сліпі сніги, що навіть він, Сіроманець, злякався.
В) Людям іноді важко збагнути, що не все можна купити за гроші.
Г) Твоя душа готова вмістити в тобі все, що вміщає в собі душа Княжої гори.
30. Укажіть СПР з кількома підрядними:
А) Климко звівся на лікоть, щоб краще було видно шлях, яким йому йти далі.
Б) Коли потрапляєш у заповідний степ на початку травня, то перед очима розгортається багатобарвний калейдоскоп степового травостою.
В) Коли ти маєш чоботи, то ноги тебе несуть, мов крила.
Г) Осінь танула, мов воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою.
31. Укажіть речення, у якому правильно визначено вид підрядної частини:
А) А хто стрічався на шляху зо мною, того я щирим серденьком вітала. (підрядне допустове)
Б) Лише по незначних прикладах можна вгадать, де цвіла рослина. (підрядне з’ясувальне)
В) Погляд спочиває на пшеницях, що підходять аж до посадки. (підрядне з’ясувальне)
Г) І тоді стало чути, як весело видзвонює в тиші вода. (підрядне порівняльне)
32. Укажіть СПР з послідовною підрядністю:
А) І як тільки хліб трохи остигне, мати покладе його на покуті, накривши вишитим рушником.
Б) Коли збігти на могилу, то звідси видно, як степ маревіє на південь.
В) Сьогорічна осінь, десь блукаючи за видноколами, усе ближче підступала до видимого світу, у якому живеш і в якому перебуває твоя душа.
Г) Сизий бузок, котрим обсаджені були стежки, переліз на гладеньке місце й вільно ріс собі там, де ходили людські ноги.
33. Установіть відповідність:
1 означальне А) Матінка не дурно казали, що світ не без добрих людей.
2 з’ясувальне Б) Було так тихо, що навіть шелест листя здавався великим шумом.
3 наслідку В) Моря перелетиш і не впадеш, допоки буде в серці рідна мова.
4 часу Г) На небі збиралися великі хмари, так що можна сподіватися дощу.
Д) Англія – перша неслов’янська країна, де з’явилися переклади
українських дум.
34. Поставити розділові знаки, скласти схеми, визначити види підрядних речень:
У цім місці річка що текла крутячись та петляючи між хребтами робила круте коліно. 2. На ніч щоб захиститися від вітру треба було забиратися в саму гущавину лісу. 3. Як захоче коза сіна то до воза прийде. 4 Ми живемо отут на землі край Чумацького Шляху на узбіччі де пахне полин і блакитний чебрець де кропива глуха вироста із космічного праху і на пил обертається Місяця срібний вінець.
35. Поставити розділові знаки, скласти схему, визначити вид підрядності:
Усіх хто живе в Україні повинна об’єднувати в суспільство українська мова котру треба знати.
36. Доповніть СПР, вписавши головну частину такого змісту, щоб в одному випадку утворилось речення з підрядним з’ясувальним, а в іншому – з мети:
…, щоб ми добре підготувалися.
37. Між частинами складного безсполучникового речення треба поставити двокрапку:
А) Сонце зійде лід розтане.
Б) Знай одно не каюсь я не плачу.
В) Летять і квилять в небі журавлі цвітуть сади пшениця колоситься.
Г) не вродив мак пробудемо й так.
38. Між частинами безсполучникового речення треба поставити тире
А) Переконаний краса врятує світ.
Б) Пам’ятай читати корисно.
В) Важко в навчанні легко в труді.
Г) Срібно бриніло чаїне крило біле вітрило за обрій манило.
39. Укажіть правильне твердження:
А) Складне речення з різними видами зв’язку – це речення з сурядним і підрядним зв’язком.
Б) Сполучникові складні речення і безсполучникові складні речення завжди бувають синонімічними.
В) При збігу двох сполучників у складному реченні між ними завжди ставиться кома.
40. Укажіть складне речення з різними видами зв’язку:
А) Сумно й смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та отроцтва, нічого не бачить вона дорогого.
Б) Коли б його (Самійла) пустили з косою, він обкосив би всю земну кулю, аби тільки була добра трава та хліб і каша.
В) Скресання криги завжди свято для дітвори і тривога для матерів: хоч скільки кажи, хоч скільки грози, а неодмінно ж якийсь отряха захоче прокататись на крижині.
Г) Я довго лежу й слухаю, як дзвонить степ, як дзвонить у такт степу моє серце.
41. Укажіть складне речення з безсполучниковим, сурядним і підрядним зв’язком:
А) Блищали од сонця стерні і ковила понад шляхом, сріблилася важка, обвішана разочками роси павутина.
Б) А навколо ні лялечки, усі жнуть у полі: теперішній день годує рік.
В) Я відриваю голову від землі, а біля мене аж перехитується од сміху Люба, у її руці погойдується чимсь напакована торбинка, і дівчина кладе її на те місце, до якого тиснулось моє вухо.
Г) Так це ім’я приплило до Івана, пізніше письменник додав до нього прізвище Черемшина, яке взяв від назви річки Черемош.
42. Укажіть речення, яке складається з чотирьох частин:
А) А в цей час наді мною твориться диво: хтось невидимий смичком провів по синьому піднебессі, по білих хмарах, і вони забриніли.
Б) Коні чвалають по калюжах, у повітрі свіжа вологість, де-не-де блимають далекі вогники.
В) Мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць, схожих на вершників, що поснули з піднятими забралами, усе потонуло в без обрійній німій тиші.
Г) Я слухав рідну пісню, рідну мову, і вона лилася струмком, у якому переплелись запахи чебрецю. Калини, лепехи.
43. Укажіть речення, у якому допущено пунктуаційні помилки:
А) Над вікном цокав старий запилений маятник, а Пилипові здавалося, ніби десь зовсім близько молотить здоровань молотник, і від його ціпа котиться відлуння і ляскає його в скроні.
Б) Сухо, наче лелека, клацнув дерев’яний ключ, відскочили надвірні двері, і Данило підвівся на лікоть, ще не можучи відокремити сну від дійсності.
В) Певно, фашисти побоялися поткнутися сюди, може, вони остерігалися мін: бо перед його очима відбувалися розкопки. Які перервано війною.
Г) Саме тоді викінчено Софію Київську, і собор стояв рожевим дивом посеред білих снігів, а невидимий християнський бог ждав, щоб його намалювали на стінах.
44. Укажіть речення зі збігом сполучників, у яких правильно поставлено розділові знаки:
А) Білими комірцями обпінився при воді очерет, нагнувся сухо над гускою, довгим листям прикрив її всю на гнізді, і доки він лежав під вітром, гуска скубнула його бляшаного листя.
Б) Коли все це є – і звичаї, і традиції, і пісні, то приймаєш їх як щось цілком природне, а, коли це зникає, то починаєш докопуватися до причин зникнення того, що раніше тобі здавалося незникненним.
В) Між лісом і струмком простелилась долонька лугу, і, коли йти по траві, то з-під ніг увесь час вискакують коники.
Г) Чабан – це той, хто все життя на ногах, кого спека продублює і осінні мряки пронизують до кісток, і, коли інші сплять, він уже з отарою виходить з кошар.
45. Накресліть схему речення:
Машинерія твоя летить, вітер у вухах пересвистує, збоку собаки гавкають, на дзвіниці дзвонять, перед тобою хати хитаються, уся земля іде обертасом, а ти розсівся на своїх ногах, щоб не так мерзли, і переганяєш дівчат або якогось страхополоха, з розгону врізаєшся в чиїсь санчата і м’ячем падаєш у сніг.
46. Поставте розділові знаки:
Стоїть серед поля і дивиться у світ хлібодар вік прожив у степу а не встиг на красу надивиться.
Важко було худобу пас і коней доглядав кобилиць доїв та кумис робив паливо заготовляв а коли господарі дізналися що руду вмію знаходити та крицю з неї варити то й зовсім зле стало.
47. Виконайте повний синтаксичний розбір речення:
Долі гудити не слід, а знати слід і розуміти, що неповторні дні й літа і кожна мить життя – свята.
48. Прочитайте текст. Виконайте завдання:
(1) На нашому південному морі було мало островів.
(2) Їх щонайбільше набереться десятків зо два вздовж північно-західного узбережжя.
(3) До цих островів належав і Лебединий.
(4) Він ішов паралельно берегу кілометрів на тридцять, але в найширшому місці мав не більше як чотири кілометри.
(5) Східна сторона острова поросла густими очеретами та невисокими деревами, у яких гніздилося безліч чайок, мартинів і бакланів – цих ймовірно ненажерливих риболовів, яким рибалки Соколиного висілка зчинили різного лиха.
(6) Поблизу цих пташиних осель траплялися часто лисячі нори, що йшли глибоко під землею.
48. 1. Із засобів між фразового зв’язку в ССЦ вжито:
А) повтор слів; Б) спільнокореневі слова; В) синоніми; Г) сполучники; Д) займенники
48. 2. У ССЦ речення поєднані
А) ланцюжковим зв’язком
Б) паралельним зв’язком
В) ланцюжковим і паралельним.
48. 3. Укажіть, між якими реченнями засобами зв’язку є вказівний займенник разом із повторюваним словом:
А) 1 і 2; Б) 2 і 3; В) 3 і 4; Г) 4 і 5; Д) 5 і 6.
49. Що таке ССЦ?
А) абзац;
Б) група речень, поєднаних однією темою;
В) група речень, поєднаних за змістом і граматично.
50. Переставте речення так, щоб вони становили ССЦ. Відновлений текст перепишіть, розставляючи розділові знаки, уставляючи пропущені букви (5 б.):
А то раптом одне лис…нятко тобі здається саме те найхоробріше яке колись надумало поласувати зловл…ною рибою поч….нає бігати за трьома іншими і вони моторно тікають не даються. Руденькі з лискучою шерстю з гострими вушками вони бігають одне за одним в…селою вервечкою кидаються наввип…редки а то падають на землю догори лапками перев…ртаються знову схоплюються. На з…леному лузі поцяткованому білими ромашками біля самісінької синьої річки граються лис…нята. І ввижається що звірята граються в піжмурки і навіть піс…нька звідкись пр…чувається Котилася торба з високого горба а в тій торбі хліб паляниця хто буде жмуриться Н…відомо хто співає піс…ньку а таки пр…чувається!
Дайте відповіді на питання
1. Чистота мовлення. Доречність мовлення.
2. Виразність мовлення.
3. Культура діалогу.
4. Морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм.
5. Правопис відмінкових закінчень іменників ІІ відміни у родовому відмінку.
6. Рід, число невідмінюваних іменників.
7. Правопис складних іменників і прикметників. Правопис прислівників.
8. Особливості вживання числівників у діловому мовленні.
9. Прийменник по в діловому мовленні.
10. Синтаксичні норми сучасної української літературної мови.
11. Складні випадки керування в службових документах.
12. Однорідні члени речення в діловому мовленні.
13. Вживання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів у діловому мовленні.
14. Документ — основний вид ділового мовлення. Загальні вимоги до складання документів.
15. Види документів та їх класифікація. Правила оформлення сторінки. Вимоги до тексту документа.
16. Реквізити документів та вимоги до їх написання.
17. Документи щодо особового складу: автобіографія, характеристика, накази щодо особового складу, резюме, заява. Довідково-інформаційні документи.
18. Види службових листів. Ділове листування. Вимоги до офіційного листування. Етикет ділового листування.
19. Оформлення довідково-інформаційних документів: оголошення, запрошення, доповідні і пояснювальні записки, виробничі звіти. Виробничі протоколи. Витяг з протоколу. Особливості складання розпорядчих та організаційних документів.
20. Укладання фахових документів. Рецепт.