Мікроклімат виробничих приміщень

Суттєвий вплив на стан організму працівника та його пра­цездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови) у ви­робничих приміщеннях, під яким розуміють клімат внутрішньо­го середовища цих приміщень, що визначається діючою на організм людини сукупністю температури, вологості, руху повітря та теплового випромінювання нагрітих поверхонь.

Для нормального самопочуття необхідно, щоб був налагод­жений постійний відвід випромінюваного організмом тепла. Здатність людського організму підтримувати постійну температуру тіла за рахунок регулювання відведення тепла називається терморегуляцією.

Відведення тепла проходить з поверхні тіла людини за раху­нок конвекції, випаровування вологи й випромінювання, а та­кож з повітрям, яке людина видихає. Скрите тепло, яке погли­нається під час випаровування поту, може становити до 60 % загальної кількості тепла, що відводиться в навколишнє середо­вище від тіла людини.

Нормальне теплове самопочуття людини під час виконання будь-якої роботи може бути досягнуто за певної комбінації відповідних параметрів повітря, температури, швидкості руху і відносної вологості. Значення цих параметрів, які забезпечують найліпше самопочуття і найвищу працездатність людини, вважа­ють оптимальними нормами мікроклімату. Відхилення зазначе­них параметрів повітряного середовища від оптимальних норм створює несприятливі метеорологічні умови, що призводять до погіршення самопочуття, передчасної втоми людини і зниження її працездатності.

Температура повітря впливає на інтенсивність тепловіддачі, оскільки її різниця є рухомою силою цього процесу. Чим більша ця різниця, тим інтенсивніше тіло людини віддає тепло в навко­лишнє середовище.

Швидкість переміщення повітря (рух) також значно впливає на віддачу тепла організмом у навколишнє середовище. З підви­щенням швидкості руху повітря як фактора, що посилює охоло­джувальну здатність, тепловіддача організму зростає.

На процес теплообміну суттєво впливає вологість повітря. її підвищення (понад 85 %) ускладнює процес терморегуляції ор­ганізму, тому що високий парціальний тиск водяної пари в повітрі знижує інтенсивність процесу випаровування вологи з поверхні шкіри, а це може спричинити підвищення температури тіла і погіршення самопочуття (головний біль, втрата свідомості, тепловий удар).Шкідливо впливає на людину також і надмірна сухість повітря (відносна вологість нижче ніж 30%).

В основі принципу нормування метеорологічних умов вироб­ничого середовища лежить диференційна характеристика опти­мальних і допустимих метеорологічних умов в робочому середо­вищі залежно від теплової характеристики виробничого приміщення, категорії робіт і періоду року.

Під оптимальними мікрокліматичними умовами розуміють такі співвідношення параметрів мікроклімату, які при дії на лю­дину забезпечують нормальний функціональний тепловий стан організму без залучення механізму терморегуляції. Внаслідок цього забезпечується тепловий комфорт, що значною мірою впливає на працездатність. При виконанні робіт операторського типу, зв'язаних з нервово-емоційним напруженням в кабінетах, пультах і постах керування технологічними процесами в залах обчислювальної техніки та інших приміщеннях повинні дотри­муватися оптимальні умов мікроклімату (температура повітря в теплий період 23—25°С, в холодний 22—24°С, відносна вологість 60—40%, швидкість руху повітря не більше 0,1 м/с).

Допустимими мікрокліматичними умовами називають такі співвідношення параметрів мікроклімату, які при тривалій та си­стематичній дії на людину можуть викликати зміни і швидко нормалізувати функціональний і тепловий стан організму при напруженій роботі механізму терморегуляції, не виходячи за межі фізіологічної рівноваги. Водночас може виникнути диском­форте тепловідчуття, погіршується самопочуття, знижується працездатність.