Види психологічної підготовки юних спортсменів
У спеціальній літературі виділено три основні види психологічної підготовки спортсмена: а) загальна, б) до певних спортивних змагань, в) спеціальна.
Аналізуючи напрям і характер загально психологічної підготовки, П. А. Рудик пише, що вона насамперед спрямована на формування у спортсменів найважливіших психічних функцій, здібностей і якостей особисті, потрібних для успішної спортивної діяльності.
Основні завдання загальної психологічної підготовки - розвиток і удосконалення пізнавальних психічних процесів, морально-вольових якостей, уміння регулювати емоційний стан, формування позитивних рис характеру, прискорення процесу вироблення рухових навичок і т. д.
Про можливість цілеспрямованого розвитку і удосконалення пізнавальних психологічних процесів і насамперед процесів відчуття під час занять фізичною культурою переконливо писав ще П. Ф. Лесгафт. У працях , присвячених психології фізичного виховання, він довів, що органи вищих чуттів мають пряме відношення до свідомої діяльності, що їх розвиток і удосконалення є обов'язковою умовою забезпечення всебічного розвитку людини. Функція жодного з органів чуттів (слуху, зору чи якогось іншого) не може бути розвинута і удосконалена без послідовних систематичних тренувань.
Свою специфіку має також психологічна підготовка до конкретних змагань. Перед нею поставлено такі завдання: забезпечити глибоке усвідомлення особливостей і характеру наступних змагань, формувати міцну настанову на перемогу чи призове місце у змаганнях, підвищувати впевненість у своїх силах. Ці завдання вирішуються в органічній єдності із завданням загальної психологічної підготовки і, як правило, здійснюються під час безпосередньої підготовки спортсмена до змагання.
На думку А. Ц. Пуні , стан психічної готовності до змагань являє собою складний цілісний прояв особистості і включає міцну впевненість у своїх силах, прагнення активно, з повною віддачею сил боротися до кінця за досягнення поставленої мети, високий ступінь стійкості проти перешкод, "збивальних" факторів, здатність довільно керувати своїми рухами, почуттями, всіма формами поведінки у різних умовах змагальної боротьби.
Стан психічної готовності має індивідуальні прояви, до яких можна віднести вольові якості спортсмена, спостережливість, рівень розвитку уваги, творчу уяву, стенічі емоції тощо. Оптимальний стан психічної готовності спортсмена до змагань є однією з найважливіших складових часин високого рівня спортивної тренованості - так званої "спортивної форми". Для формування такого стану психічної готовності треба максимально наблизити умови тренування до умов активної змагальної боротьби. Психологічна підготовка до конкретного змагання має свої особливості, що передусім зумовлено потребою цілеспрямованої організації свідомості і дій спортсмена відповідно до умов наступного змагання.
Цілеспрямована організація свідомості спортсмена полягає в тому, щоб створити в нього якомога повніше і точніше уявлення про умови наступного змагання і свої можливості і на цій підставі викликати стан бойової готовності. Конкретизація психологічної підготовки до змагання відбувається через підготовку спортсмена до самого процесу виконання вправ на змаганні до повторних стартів тощо. Ця робота об'єднує все досягнуте спортсменом в процесі загальної психологічної підготовки і психологічної підготовки до змагань.
Особливе місце в процесі спортивного тренування посідає спеціальна психологічна підготовка спортсмена. Вона спрямована на підвищення загальної психологічної стійкості, на оволодіння методами аутогенного тренування і проводиться при консультації спеціаліста з психології спорту.