Виявлення та оцінка пожежа вибухонебезпечної обстановки на об’єкті господарювання. 8 страница
Тоді поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин, буде:
D¥ ≈ 5·71,5 = 357,5 рад.
Висновок: поглинена доза опромінення, яку отримає рецептор (об’єкт опромінення) до повного розпаду радіоактивних речовин – 357,5 рад.
2. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певних умов захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.
Приклад постановки завдання. За умовами завдання 1 визначити поглинену дозу опромінювання, яку можуть отримати працівники об’єкту за перші 8 годин, якщо з початку зараження вони протягом 6 годин знаходилися у протирадіаційному укритті, а потім 2 години працювали на відкритій місцевості. Коефіцієнт ослаблення протирадіаційного укриття обумовлюється конструкцією його перекриття. Воно виконано з трьох шарів: шар бетону – 11,4 см; шар цегли – 8,1 см і шар ґрунту – 8,1 см.
Порядок проведення розрахунків.
Поглинена доза опромінювання яку можуть отримати робітники об’єкту розраховується за формулою:
D = DПРУ + DВМ ,
де DПРУ, DВМ – дози, які отримують люди у протирадіаційному укритті та на відкритій місцевості відповідно.
Приймають: РПРУср, РВМср – середній рівень радіації за час перебування людей в протирадіаційному укритті – tПРУ і на відкритій місцевості – tВМ; КОСЛ – коефіцієнт ослаблення іонізуючого випромінювання протирадіаційним укриттям.
Рівень радіації на відкритій місцевості через годину після аварії на АЕС становив: Р1 = 1,43·50 = 71,5 рад/год.
Визначають рівні радіації на відкритій місцевості Р4 через 4, Р10 через 10 та Р12 через 12 годин після аварії на АЕС:
Р4 = 50 рад/год – див. завдання 1.
Р10 = Р1·Кt10 = 71,5·0,52= 37,18 рад/год.
Р12 = Р1·Кt12 = 71,5·0,48= 34,32 рад/год.
Розраховують РПРУср та РВМср :
РПРУср = 
= (50+37,18)·0,5 = 43,59 рад/год.;
РВМср = 
= (37,18+34,32)·0,5 = 35,75 рад/год.
Визначають коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання перекриттям протирадіаційного укриття КОСЛпру,як найтоншого шару матеріалу, що перешкоджає поширенню гамма-квантів у бік людей:
КОСЛ пру = КОСЛ бетону · КОСЛ цегли · КОСЛ ґрунту.
КОСЛ = 2Х/h0,5, тут Х – товщина шару захисного матеріалу; h0,5 – товщина шару половинного ослаблення даним матеріалом гамма-випромінювання. Тоді, використовуючи дані табл. 14 (додаток 2.3.4), отримуємо:
КОСЛ бетону = 4; КОСЛ цегли = 2; КОСЛ ґрунту = 2; КОСЛ пру = 16; КОСЛ вм = 1.
Отримав необхідні дані, визначають поглинену дозу опромінювання працівників об’єкту:
D = DПРУ + DВМ = (РПРУср·6)/16 + (РВМср·2)/1 = 43,59·6/16 + 35,75·2/1 = 16,3 + 71,5 = 87,8 рад.
Висновок: поглинена доза опромінення, яку можуть отримати працівники об’єкту становить 87,8 рада. Втрати людей не очікується. Можливі одиничні випадки прояви симптомів первинної реакції організму на опромінювання у легкій формі.
3. Визначити тривалість робіт за певних умов захищеності, якщо відомий рівень радіації в районі об’єкту та максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи.
Приклад постановки завдання. Якої тривалості повинен бути робочий день у працівників, що виконують обов’язки за призначенням в офісі підприємства (Косл = 7) і на відкритій місцевості, якщо роботи почнуться через 4 години після зруйнування ядерного реактору, а середній рівень радіації на цей час становитиме P = 20 рад/год. Максимальна доза, яку працівники можуть отримати за час роботи у добу Dекв = 7 бер.
Порядок проведення розрахунків.
В зв’язку з тим, що опромінювання працівників класифікується як зовнішнє і здійснюється від джерел, які викинуті із зруйнованого ядерного реактору, тобто бета-частинками та гамма-квантами, то можна вважати, що одиниці виміру максимальної дози опромінювання та дози, яка визначається розрахунками, еквівалентні за номіналами (коефіцієнт якості випромінювання для бета-частинок та гамма-квантів дорівнює одиниці).
Тоді, визначають допустиму тривалість робіт на підприємстві − Тпр, за допомогою формули:
Тпр = 
= 
= 2,45 год.
Для визначення допустимої тривалості робіт на відкритій місцевості виконують такі розрахунки:
Твм = 
= 
= 0,35 год.
Висновок: допустима тривалість робіт в офісі підприємства – 2,45 год.,
на відкритій місцевості – 0,35 год.
4. Визначити, яку дозу опромінювання, а відповідно й ступінь ураження, отримають працівники, що діють за певним режимом захищеності на зараженій радіоактивними речовинами місцевості.
Приклад постановки завдання. Визначити, яку дозу, а відповідно й ступінь ураження, може отримати людина за добу, у рік, якщо потужність експозиційної дози становить 0,011 мР/год., а режим діяльності на протязі доби такий: відпочинок в домашніх умовах − 9 год., робота в приміщенні адміністративних будинків− 8 год., користування транспортними засобами: автотранспортом – 2 год., електропотягом – 1 год., прогулянка на відкритій місцевості – 4 год.
Примітка: житлові будинки – цегляні п’ятиповерхові, а потужність експозиційної дози − const.
Розв’язання завдання.
Доза, яку отримує людина у добу визначається за допомогою формули: 
.
Якщо припустити, що потужність дози (Р) на протязі доби залишається постійною, а людина перебуває у цей час на відкритій місцевості, в будинках, на транспорті і в інших умовах, то ступінь її захищеності можна оцінити середньодобовим коефіцієнтом захищеності Кз, який розраховується за формулою:
К3 =24/ (t + t1 / К1 + t2 /К2 + ... + tn / Кn ),
де t− час перебування людини на відкритій місцевості, год;
t1, t2, t3, ... tn – час доби, протягом якого людина опромінюється в умовах відмінних від відкритої місцевості, год.;
К1, К2, K3, ... Кn − коефіцієнти ослаблення іонізуючого випромінювання об’єктів, в яких перебуватиме людина на протязі доби (табл. 15 додаток 2.3.4).
Тоді, за умов завдання середньодобовий коефіцієнт захищеності буде:
К3 = 24 (2+8 / 6 + 11 / 27 + 2 / 2+ 1 /3) ≈ 4,73;
а отримана людиною за добу доза становитиме:
= 
мР.
Нескладно визначити і річну дозу опромінювання, для чого добову дозу треба помножити на число діб у року:
Dрічна=Dдоба·365=0,056·365 = 20,44 мР.
Висновок: отримана людиною за добу доза становитиме 0,056 мР;
річна доза складе 22,44 мР.
ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ВАДИМА ГЕТЬМАНА
Кафедра регіональної економіки та туризму
З В І Т
про виконання завдання на практичному занятті
з навчальної дисципліни: „Безпека життєдіяльності”.
Тема: Осередки ураження і зони зараження, що виникають у надзвичайних ситуаціях природного та техногенного характеру.
Заняття: Виявлення шляхом прогнозу та оцінка обстановки в осередку ураження, що виникає при зруйнуванні об’єкту, небезпечного в радіоактивному відношенні.
Виконав: студент факультету ____________________________
______________________________________________________
_______курсу____________________________форми навчання
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
Перевірив:_________________кафедри регіональної економіки
______________________________________________________
(Прізвище та ініціали)
КНЕУ – 201__
Навчальна та виховна мета:
1. Ознайомити студентів з основами методики виявлення та оцінки обстановки на об’єкті господарювання при загрозі виникнення (виникненні) надзвичайної ситуації, джерелом якої є об’єкт, небезпечний в радіоактивному відношенні.
2. Пробудити у студентів, як у майбутніх керівників колективів працівників, почуття відповідальності за забезпечення безпеки життя та діяльності людей в умовах надзвичайної ситуації.
Навчально-матеріальне забезпечення:
Література:
1. Методичні вказівки з курсу „Цивільної оборони”. –К.: КНЕУ, 1997. –135 с.
2. Шоботов В.М. Цивільна оборона: Навчальний посібник. – Київ: ”Центр навчальної літератури”, 2004. – 439 с.
3. Панкратов О.М., Ольшанська О.В. Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях. Практикум. – К.: КНЕУ, 2010. – 179 с.
Наочні матеріали та технічні засоби:
· схема місцевості (за вказівками викладача);
· креслярсько-графічні інструменти (кольорові олівці, лінійка, циркуль, тощо);
· калькулятор.
Варіант № _______
1. Вихідні дані:
| Суб’єкт небезпеки | Підрозділи об’єкту небезпеки | Характеристика об’єкту небезпеки | Значення параметру фактору ураження | Характер діяльності персоналу | Захищеність персоналу від фактору ураження | Метеоумови | |||
| Пора року | Температура повітря / грунту, 0С | Швидкість вітру | Хмарність, бали, наявність опадів | ||||||
| с | |||||||||
2. Результати виконання прогнозування.
_______________ відбулася аварія на ____________________________.
(Дата час) (Найменування об'єкту)
О ____________________________________________________ піддався
(Час, дата, найменування об'єкту, району)
радіоактивному зараженню із загальною кількістю населення та персоналу __________________________________________ людей (або окремо за категоріями).
За даними виявленої обстановки _________________________________
(Сховища, споруди, будівлі)
опинилися в зоні, де рівні радіації досягають ________ рад/год.; захисні споруди і пункти управління (об'єкти в районі) – в зоні ______ , де рівні радіації _________ рад/ год.
Орієнтовні втрати від радіоактивного зараження можуть становити: робітників ____________ людей;
особового складу формувань ЦЗ об’єкту _______ людей;
населення ________ людей.
Маршрути висування сил і засобів для ліквідації надзвичайної ситуації __________________________________________________________________
(Вказати які маршрути)
до осередків ураження можна використовувати: №______ негайно №.____________ через ____________ годин після аварії і т.д.
Висновки і пропозиції:
1. На території ___________________________найскладніша радіаційна
(Найменування об'єкту, району)
обстановка склалася ________________________________________________,
(Вказуються ділянки місцевості, пункти і т.д.)
де рівні радіації на __________________ коливаються від ___________ до ___
(Час, дата)
_______________ рад/ год.
Ця обстановка вимагає проведення негайно наступних заходів:
__________________________________________________________________
(Визначити заходи і час їх проведення)
__________________________________________________________________
2. Рятувальні роботи
__________________________________________________________________ (Назвати об'єкти в районі)
почати через ________ годин в ________ зміни і закінчити їх до ________годин ____________________________________________________________________
Для проведення робіт залучити наступні формування: ________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Дозу опромінювання для особового складу аварійно-рятувальних формувань при виконанні робіт встановити на першу добу ______________ рад.
4. Для введення сил і засобів аварійно-рятувальних формувань в осередок ураження використовувати маршрути: _______________________, швидкість руху формувань ____________км/ год.
5. Режим захисту встановити: для робітників ______, населення __________________________________________________________________.
6. Тривалість робочої зміни в установах _______________годин.
7. Контроль опромінювання робітників, а також особового складу аварійно-рятувальних формувань здійснювати за допомогою дозиметрів, населення – розрахунковим способом.
Результати опромінювання людей за категоріями доповідати до ______ годин по стану на _____ годину. Пост дозиметричного контролю розташувати ______________________________________________________.
(Місце розташування поста дозконтролю)
8. Санітарну обробку людей проводити: часткову – поблизу робочих місць з періодичністю ____ годин з моменту зараження, повну – на пунктах спеціальної обробки, які розгорнути в _________________________________.
(Місце, час)
за адресою: _______________________________________________________.
9. Робітників і населення, що потрапили в зони небезпечного і надзвичайно небезпечного зараження через _____________________________
(Години, діб)
евакуювати в незаражені райони ______________________________________ __________________________________________________________________
(За якими маршрутами, вказати спосіб евакуації)
або в захисні споруди _______________________________________________
(Місце знаходження захисних споруд)
10. Першу допомогу ураженим проводити на протязі усього періоду ліквідації надзвичайної ситуації у вигляді само та взаємо допомоги із застосуванням ______________________________________________ засобів.
(Вказати яких засобів)
11. __________________________________________________________
(Пропозиції на власний розсуд)
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Студент __________курсу, ___________ навчальної групи
__________________________________________________
(Підпис, прізвище та ініціали)
Додаток 2.3.1
Додаток 2.3.2
Додаток 2.3.3
Увідна
про виникнення (можливість виникнення) радіоактивного зараження у регіоні, частина якого відображена на схемі (додаток 3.3.1)
В результаті землетрусу зруйновано ядерний реактор АЕС, що розташована поблизу населеного пункту АТОМГРАД.
З реактору викинуто у довкілля 30% напрацьованих радіоактивних матеріалів.
Метеорологічні умови реальні у день і часи заняття.
Виявити та оцінити радіаційну обстановку у підрозділах підприємства „Купон”, що розташовані в населених пунктах БЕЛЬЦИ, ДАЧІ і САДИ (див. схему додаток 2).
Запропонувати режими життєдіяльності населення та персоналу визначених об’єктів.
Додаток 2.3.4
Таблиця 1.
Характеристика зон радіоактивного зараження
місцевості при аваріях на АЕС
| Найменування зони | Індекс зони | Доза опромінювання за 1-й рік після формування зони, рад | Потужність дози випромінення через 1 год. після аварії, рад/год | |||
| на зовнішній межі | на внутрішній межі | в середині зони | на зовнішній межі | на внутрішній межі | ||
| Радіаційної небезпеки | М | 0,014 | 0,140 | |||
| Помірного забруднення | А | 0,140 | 1,4 | |||
| Сильного забруднення | Б | 1,4 | 4,2 | |||
| Небезпечного забруднення | В | 4,2 | ||||
| Надзвичайно небезпечного забруднення | Г | - | - |
Таблиця 2.
Категорії стійкості атмосфери
| Швидкість вітру на висоті 10м, м/с | Час доби | ||||
| день | Ніч | ||||
| Наявність хмарності | |||||
| Відсутня | Середня | Суцільна | Відсутня | Суцільна | |
| V10<2 | А | А | А | А | А |
| 2<V10<3 | А | А | D | F | F |
| 3<V10<5 | D | D | D | D | F |
| 5<V10<6 | D | D | D | D | D |
| V10>6 | D | D | D | D | D |
А—сильно нестійка (конвекція)
D –- нейтральна (ізотермія)
F— дуже стійка (інверсія)
Таблиця 3.
Середня швидкість вітру (Vср) у шарі від поверхні
землі до висоти переміщення центру радіоактивної хмари, м/с
| Категорія стійкості атмосфери | Швидкість вітру на висоті 10м (V10), м/с | |||||
| менше 2 | більше 6 | |||||
| А | -- | -- | -- | -- | ||
| D | -- | -- | ||||
| F | -- | -- | -- |
Таблиця 4.
Розміри зон радіоактивного зараження місцевості
на сліді хмари при аваріях АЕС
| Вихід активності % | Індекс зони | Тип реактора | ||||||
| РБМК –1000 | ВВЕР—1000 | |||||||
| Довжина км | Ширина км | Площа км | Довжина Км | Ширина км | Площа Км | |||
| Категорії стійкості А, швидкості вітру 2 м/с | ||||||||
| М | 62,6 | 12,6 | 82,8 | 16,2 | ||||
| А | 14,1 | 2,75 | 30,4 | 13,0 | 2,22 | 22,7 | ||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 29,9 | 40,2 | ||||||
| А | 28,0 | 5,97 | 39,4 | 6,81 | ||||
| Б | 6,88 | 0,85 | 4,62 | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 61,8 | 82,9 | ||||||
| А | 62,6 | 12,1 | 82,8 | 15,4 | ||||
| Б | 13,9 | 2,71 | 29,6 | 17,1 | 2,53 | 34,0 | ||
| В | 6,96 | 0,87 | 4,48 | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 81,8 | |||||||
| А | 88,3 | 18,1 | 24,6 | |||||
| Б | 18,3 | 3,64 | 52,3 | 20,4 | 3,73 | 59,8 | ||
| В | 9,21 | 1,57 | 11,4 | 8,87 | 1,07 | 7,45 | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Категорії стійкості D, швидкості вітру 5 м/с | ||||||||
| М | 5,99 | 1,87 | ||||||
| А | 1,04 | 5,22 | 0,07 | 0,31 | ||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 5,33 | |||||||
| А | 2,45 | 0,58 | 8,75 | |||||
| Б | 0,32 | 3,02 | -- | -- | -- | |||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | ||||||||
| А | 5,99 | 1,87 | ||||||
| Б | 1,02 | 5,05 | 0,07 | 0,29 | ||||
| В | 0,33 | 3,14 | -- | -- | -- | |||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | ||||||||
| А | 8,71 | 3,22 | ||||||
| Б | 1,51 | 0,27 | 2,18 | |||||
| В | 0,59 | 8,38 | -- | -- | -- | |||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Категорії стійкості F, швидкості вітру 5 м/с | ||||||||
| М | (11/138) | 3,63 | (28/46) | 0,61 | 8,24 | |||
| А | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | (8/249) | 7,86 | 2,58 | |||||
| А | (16/69) | 1,72 | -- | -- | -- | |||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | (6/436) | (10/183) | 5,08 | |||||
| А | 3,63 | (28/46) | 0,61 | 8,25 | ||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | (5/567) | (8/212) | 6,91 | |||||
| А | (10/179) | 4,88 | (17/64) | 1,52 | ||||
| Б | (27/43) | 0,41 | 4,95 | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с | ||||||||
| М | 3,04 | -- | -- | -- | ||||
| А | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 6,81 | 2,10 | ||||||
| А | 1,18 | -- | -- | -- | ||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 4,40 | |||||||
| А | 3,04 | -- | -- | -- | ||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 6,30 | |||||||
| А | 4,24 | 0,95 | ||||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Категорії стійкості F, швидкості вітру 10 м/с | ||||||||
| М | 3,04 | -- | -- | -- | ||||
| А | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 6,81 | 2,10 | ||||||
| А | 1,18 | -- | -- | -- | ||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 3,04 | -- | -- | -- | ||||
| А | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| М | 6,30 | |||||||
| А | 4,24 | 0,95 | ||||||
| Б | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| В | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||
| Г | -- | -- | -- | -- | -- | -- | ||