Отруєння нітратами і нітритами

Підвищення врожайності сільськогосподарських культур і, на цій основі, зміцнення кормової бази тваринництва неможливе без широкого застосування мінеральних добрив. Нині встановлені норми внесення в ґрунт азотних добрив за діючою речовиною в кількостях 100-120 кг/га під картоплю та овочі, 140 кг/га - під ячмінь, пшеницю, 120 кг/га - під культурні пасовища.

Накопичення нітратів та нітритів у кормах вище максимально допустимого рівня (МДР) зумовлено в основному 2-3-кратним внесенням підвищеної кількості азотних добрив, особливо в початковий період вегетації молодих рослин і незадовго до збирання врожаю, коли рослини в останній період вегетації неспроможні метаболізувати їх для синтезу протеїну.

Найбільша кількість нітратів накопичується у таких азотофіксуючих рослинах: кормовому буряку, соняшнику, кукурудзі, картоплі, капусті, люцерні, конюшині, люпині, вівсі й ячмені особливо при внесенні під їх посіви натрієвої і аміачної селітри в кількості більше 150 кг/га.

Підвищений вміст нітратів у кормах виявлений в період засухи, на засушливих ділянках, при недостатній інсоляції, при зниженні температури, недостатку у землі молібдену, кобальту, сірки і калію, при підвищеній кислотності ґрунту.

Збільшення токсичності кормів за рахунок накопичення нітратів, нітритів, гідроксиламіну, оксидів азоту та аміаку, що зумовлюють отруєння тварин, нерідко відмічається у таких випадках:

· при згодовуванні зацвілих і гнилих буряків і бурякової гички, отруєння виникає внаслідок накопичення нітритів під впливом ферментів, денітрифікуючих гнильних бактерій;

· при безконтрольному згодовуванні кукурудзяного силосу з високим умістом вільних оксидів азоту, гідрооксиаміну і аміаку, що утворились із нітратів під впливом денітрифікуючих бактерій, внаслідок великого дефіциту у силосній масі вуглеводів і недостатнього утворення молочної та оцтової кислоти;

· при згодовуванні буряків і відвару з них після довготривалого проварювання, зумовленого перетворенням нітратів у нітрити, під впливом цукру.

Нітрити більше ніж у 10 разів токсичніші за нітрати. Жуйні тварини більш чутливі до нітратів, а тварини з однокамерним шлунком до нітритів. Молодняк більш чутливий до цих речовин ніж дорослі тварини. Голодні, а також хворі більш чутливі до нітратів, ніж ситі та здорові.

Отруєння тварин нітратами спостерігається в разі надходження цих речовин в організм у концентраціях, вищих за максимально допустимі.

Максимально допустимий рівень (МДР) кількості нітратів і нітритів у кормах (мг/кг) для сільськогосподарських тварин і птиці наведений у таблиці 5.

Таблиця 5 – Максимально допустимий рівень (МДР) кількості нітратів і нітритів у кормах для сільськогосподарських тварин і птиці

Корми Нітрати по NO3 Нітрити по NO2
Комбікорми для жуйних
Комбікорм для свиней та птиці
Грубі (сіно, солома)
Зелені
Картопля
Буряк кормовий
Силос
Зернофураж
Жом сухий
Трав’яне борошно
Макуха та шроти

Механізм токсичної дії нітратів пояснюється перетворенням їх в рубці жуйних у нітрити, гідроксиламін, оксиди азоту і аміак під впливом окислюючовідновних ферментів - нітритредуктази, гідроксиламінредуктази.

Для попередження отруєнь тварин нітратами необхідно виконувати такі заходи:

1. Забезпечити зберігання мінеральних азотних добрив в умовах, що гарантують уникнення контакту з тваринами, джерелами водопостачання, а також із забрудненими транспортними засобами для перевезення тварин і кормів.

2. Не допускати перевищення дози внесення органічних і міне-ральних добрив під кормові культури більше ніж 150 кг/га за діючою речовиною.

3. Перед масовим згодовуванням зеленої маси рослин і коренеплодів з нових посівних площ, а також перед вигоном тварин на пасовища проводити хімічні аналізи проб кормів на вміст нітратів і нітритів.

4. При виявленні нітратів і нітритів у концентраціях, що перевищують затверджені максимально допустимі норми, згодовувати такі корми тільки разом з високоякісними, при умові, що вміст цих речовин у раціоні не буде перевищувати рівня МДР з врахуванням їх кількості і в питній воді.

5. Постійно привчати жуйних тварин до випасу на пасовищах з підвищеним внесенням азотних добрив і не допускати перерви при використанні таких кормів.

6. Не виганяти голодних тварин на пасовища і не допускати перегодовування жуйних тварин зеленою масою азотофікованих рослин при стійловому утриманні. Перед вигоном на пасовища попередньо згодовувати тваринам сухі корми з додаванням вуглеводів.

7. Не допускати використання для приготування кормів і напування тварин води із джерел, що містять більше 1 мг/л нітритів і не більше
45 мг/л нітратів.

8. Не використовувати в корми воду, в якій варилися буряки і здобрювати молочнокислими продуктами корми з підвищеним умістом нітратів.

9. Систематично пояснювати робітникам сільського господарства і населенню важливість дотримання вимог по охороні навколишнього середовища від забруднення мінеральними, азотними добривами і недопущення забруднення ними кормів і водоймищ.