Загальні методичні вказівки

Міністерство внутрішніх справ України

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

ЮРИДИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

Кафедра цивільно-правових дисциплін

 

 

Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять

з дисципліни

 

ПРОБЛЕМИ ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ У ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

Для здобувачів освітнього ступеня магістр

Галузі знань 08 Право

За спеціальністю 081 Право

Шифр за освітньо-професійною програмою – ПП. 13

 

 

Львів


Проблеми виконання судових рішень у цивільних справах: Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять для здобувачів освітнього ступеня магістр галузі знань 08 Право зі спеціальності 081 Право. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2016.

 

 

РОЗРОБНИКИ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ: Верба-Сидор Ольга Богданівна, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук, доцент

Бойчук Тарас Васильович, доцент кафедри цивільно-правових дисциплін, кандидат юридичних наук

 

 

Розглянуто на засіданні кафедри цивільно-правових дисциплін Львівського державного університету внутрішніх справ (протокол № __ від __ ________ 2016 р.)


Загальні методичні вказівки

Практичні заняття, поряд з лекціями, є найважливішою та найдієвішою формою навчання. На заняття винесено ті проблемні питання, які у меншій мірі висвітлюються на лекціях.

Проведення практичних занять має на меті сприяти глибокому засвоєнню основних теоретичних положень дисципліни «Проблеми виконання судових рішень у цивільних справах», а також навчити майбутніх правознавців правильно і свідомо застосовувати набуті теоретичні знання та норми чинного законодавства України при вирішенні конкретних справ, що виникають у практичній діяльності різних державних органів, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання чи окремих громадян, у їх взаємовідносинах.

Проведення практичних занять дозволяє вирішувати такі дидактичні цілі: оптимально поєднувати лекційні заняття із систематичною самостійною навчально-пізнавальною діяльністю студентів, їх теоретичну підготовку з практичною; розвивати уміння, навички розумової праці, творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань; формувати у студентів інтерес до науково-дослідної роботи і залучення їх до наукових досліджень, які здійснює кафедра; забезпечувати системне повторення, поглиблення і закріплення знань студентів за певною темою; формувати уміння і навички здійснення різних видів майбутньої професійної діяльності; здійснювати діагностику і контроль знань студентів з окремих розділів і тем програми, формувати уміння і навички виконання різних видів майбутньої професійної діяльності.

Крім того, практичні заняття є найефективнішою формою поточного контролю роботи студентів.

При підготовці до цих занять студент повинен: вивчити і засвоїти відповідну тему за підручником, а також спеціальну літературу, рекомендовану у плані заняття; вивчити і засвоїти записи, зроблені під час лекції та опрацюванні додаткової літератури; знайти і проаналізувати нормативно-правові акти за даною темою, засвоївши їх основні положення.

Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є підготовка студентами рефератів та цільових доповідей. Тематика реферативних робіт подається по кожній темі навчальної дисципліни.

Особлива увага з боку викладача приділяється вирішенню конкретних практичних ситуацій. Розв’язуючи задачі, студент повинен навчитися знаходити необхідні правові норми, що вміщуються у великому масиві нормативно-правових актів законодавства про виконавче провадження, а також в актах інших суміжних галузей законодавства. Окрім того студент повинен вміти викласти результат проведеної роботи у належній формі — скласти проект рішення відповідного органу, заяви громадянина, ухвали суду тощо.

Вирішення задачі з дисципліни «Проблеми виконання судових рішень у цивільних справах» проводиться у такому порядку: 1) усний виклад студентом змісту задачі (не наводячи всієї умови задачі, студент у стислій формі передає її зміст, висвітлюючи всі обставини справи); 2) розв’язання задачі (відповідь по суті повинна бути обґрунтована теоретичними положеннями з посиланням на відповідні правові норми); 3) запитання студентів та викладача тому, хто відповідає з метою уточнення змісту відповіді-вирішення; 4) обговорення розв’язку задачі; 5) висновок викладача.

На практичних заняттях студенти у спеціально відведеному зошиті роблять записи щодо вирішення задач чи виконання інших письмових завдань.

Контрольні питання допоможуть студенту оцінити свій рівень підготовки до заняття та ступінь оволодіння матеріалом.

Обов’язковим при підготовці до практичного заняття є вирішення завдань, передбачених для самостійної роботи студента.

Формами проведенняпрактичних занять є: розгорнута бесіда; обговорення доповідей і рефератів; семінар-диспут; семінар прес-конференція; коментоване читання; вправи на самостійність мислення, письмова (контрольна) робота; семінар-колоквіум та інші.

Розгорнута бесіда передбачає підготовку студентів з кожного питання плану заняття з єдиним для всіх переліком рекомендованої обов'язкової та додаткової літератури; виступи студентів (за їх бажанням або за викликом викладача).

Доповіді готуються студентами на заздалегідь запропоновану тематику. Крім загальних цілей навчального процесу така форма занять переслідує завдання прищепити студентам навички наукової, творчої роботи, виховати у них самостійність мислення, смак до пошуку нових ідей і фактів, прикладів.

Семінар-диспут має ряд достоїнств. Диспут як елемент звичайного семінару може бути викликаний викладачем в ході роботи або ж заздалегідь планується ним. Полеміка виникає часом і стихійно. У ході полеміки студенти формують у себе винахідливість, швидкість розумової реакції і, головне, вміння відстоювати у суперечці власну позицію.

Семінар - прес-конференція є одним з різновидів доповідних систем. З усіх пунктів плану семінару викладач доручає студентам (одному або декільком) підготувати короткі доповіді.

Коментоване читання першоджерел на семінарі має на меті сприяти більш осмисленій і ретельній роботі студентів над законодавством та рекомендованою літературою. Найчастіше вона складає лише елемент звичайного семінару у вигляді розгорнутої бесіди і триває всього 15-20 хвилин. Коментоване читання дозволяє привчати студентів краще розбиратися у нормативно-правових джерелах. Коментування може бути виділено в якості самостійного пункту плану семінару.

Вправи на самостійність мислення зазвичай входять в якості одного з елементів в розгорнуту бесіду або обговорення доповідей. Керівник семінару вибирає кілька нормативних положень або висловлювань науковців, що безпосередньо відносяться до теми заняття, і пропонує студентам проаналізувати останні. За бажанням або за викликом викладача проводиться аналіз правової норми.

Колоквіуми-співбесіди викладача зі студентами зазвичай проводяться з метою з'ясування знань з тієї чи іншої теми курсу, їх поглиблення. Нерідко їх організовують в додаткові години для студентів, які не виявили активності на семінарах. Найчастіше колоквіуми проводяться в години семінарських занять.

Практичні заняття проводяться у формах: робота в групах; ділова гра; імітаційна гра; рольова гра; мозковий штурм та ін.

Ділова гра. Розвязати задачу у формі ділової гри означає, що вирішення задачі слід шукати в умовній проблемній ситуації. Елементи ділової гри: розподіл за ролями (між студентами розподілити такі процесуальні ролі: суддя, позивач, відповідач, виконавець), змагання сторін. Ділова гра застосовується як метод активного навчання її учасників з метою вироблення у них навичок прийняття рішень в нестандартних ситуаціях, а також як засіб тестування здібностей.

Розвязання задачі з використанням кейс-методу – це метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюються студентами. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі.