Вибір антигіпертензивних препаратів

Дані доказової медицини свідчать про те, що раціональна антигіпертензивна терапія суттєво поліпшує прогноз хворих з АГ, які мають супутні захворювання – серцеву недостатність, нефропатію, цукровий діабет та ін. Нижче наведені рекомендації щодо застосування різних класів антигіпертензивних препаратів в особливих клінічних ситуаціях (табл. 16).

Таблиця 16. Рекомендації для призначення антигіпертензивних препаратів в особливих клінічних ситуаціях.

_____________________

Примітки.

СН – серцева недостатність, ІМ – інфаркт міокарда; Д – діуретики, ББ – бета-адреноблокатори, ІАПФ – інгібітори АПФ, БРАІІ – блокатори рецепторів АТІІ₁, АА – антагоністи альдостерону, ЄТК – Європейське товариство кардіологів, ААС – американська асоціація серця, АДА – Американська асоціація діабетологів, ААН – Американська асоціація нефрологів, ЄТГ – Європейське товариство гіпертензії, ”?” – питання не вивчено та/або є позитивні результати поодиноких досліджень, ”-” – дані проспективних досліджень відсутні.

Нагляд за хворими при призначенні медикаментозної терапії

Лікар повинен оглянути хворого не пізніше, як через 2 тижні після призначення медикаментозної антигіпертензивної терапії. Якщо АТ знизився недостатньо, слід збільшити дозу препарата або поміняти препарат, або додатково призначити препарат іншого фармакологічного класу. Найбільш раціональні комбінації вказані в табл. 17. В подальшому хворого слід регулярно оглядати (кожні 1-2 тижні), доки не буде досягнутий задовільний контроль АТ. Після стабілізації АТ оглядати хворого слід кожні 3-6 місяців. Тривалість антигіпертензивної терапії становить багато років, як правило, все життя. Відміна лікування супроводжується підвищенням АТ до рівня, який був до початку лікування. Проте у випадках тривалої нормалізації АТ можна спробувати зменшити дозу або кількість препаратів, пильно контролюючи стан хворого.

На підставі результатів дослідження НОТ експертами ВОЗ (1999) сформульовано рекомендації щодо застосування ацетилсаліцилової кислоти. Вважають, що ацетилсаліцилову кислоту у малих дозах (75-100 мг на добу) доцільно застосовувати у хворих на АГ, у яких артеріальний тиск добре контролюється медикаментозно, і, у яких є високий ризик ІХС, але при цьому немає ризику виникнення кровотечі із шлунково-кишкового тракту або інших геморагій.

Комбіноване лікування

Комбіноване лікування необхідне 50-75% хворих на артеріальну гіпертензію. У випадку неефективності монотерапії не слід збільшувати дозу до максимальної, оскільки це підвищує вірогідність побічних ефектів. Краще застосовувати комбінацію 2-х, а при необхідності – 3-х препаратів. У хворих з м’якою гіпертензією лікування слід починати з монотерапії одним з препаратів першого ряду або з низькодозової комбінації двох препаратів. У хворих з помірною та тяжкою АГ у більшості випадків доцільно відразу застосовувати комбінацію 2-х препаратів. Раціональні комбінації антигіпертензивних препаратів наведені в табл. 17, 18.

Таблиця 17. Рекомендовані комбінації антигіпертензивних препаратів.

Таблиця 18. Комбіновані антигіпертензивні препарати.

• ⇐ Назад
• 27
• 28
• 29
• 30
• 31
• 32
• 333435
• 36
• 37
• 38
• 39
• 40
• 41
• 42
• Далее ⇒