За дотриманням законів оперативно-розшуковими органами

 

До прийняття нового КПК і внесення у зв’язку з цим змін до Закону України «Про прокуратуру» нагляд за додержанням законів під час виконання оперативно-розшукових заходів здійснювався виключно Генеральним прокурором України, прокурором Автономної Республіки Крим, прокурорами областей, міст Києва і Севастополя та прирівняними до них прокурорами (ст. 14 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність»). Прокурори міськрайонного рівня були позбавлені повноважень здійснювати нагляд за ОРД на своїй території. При необхідності здійснити перевірку законності оперативно-розшукової діяльності у міському чи райвідділі внутрішніх справ або підрозділах інших органів, міський, районний чи прирівняний до них прокурор повідомляв про це вищестоящого прокурора, який вирішує питання по суті. На даний час міськрайпрокурори мають повноваження щодо нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД.

У новому Кримінальному процесуальному кодексі України з`явилась ціла глава 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії», які визначені як різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.3 ст.246 КПК рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право (повноваження) заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Треба зауважити, що розгляд таких клопотань (які віднесені до повноважень слідчого судді) здійснюються не слідчим суддею райміськсуду, а головою Апеляційного суду АРК, апеляційного суду області, міст Києва та Севастополя або визначеним ним суддею цього суду, у межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Частина 6 ст. 246 КПК регламентує, що проводити негласні слідчі (розшукові) дії має право слідчий, який здійснює досудове розслідування злочину, або за його дорученням – уповноважені оперативних підрозділів органів внутрішніх справ, органів безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органів ДПтСУ, органів Державної прикордонної служби України, органів Державної митної служби України. За рішенням слідчого чи прокурора до проведення негласних слідчих (розшукових) дій можуть залучатися також інші особи.

У ст. 246 КПК визначено і повноваження прокурора у цій сфері. Що особливо важливо, це положення про те, що згідно ч.4 ст. 246 КПК виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.

У роботі з таємними і цілком таємними документами в органах, що перевіряються і займаються оперативно-розшуковою діяльністю, працівники прокуратур та інші особи повинні суворо додержуватись вимог Закону України «Про державну таємницю» та інструкцій щодо забезпечення режиму таємності в міністерствах і відомствах. І це теж предмет прокурорського нагляду, який здійснюється так би мовити «попутно».

У зв’язку з набранням чинності новим КПК України, у всіх прокуратурах районної ланки запроваджені режимно-таємні кімнати, адже особливістю нового Кодексу є право міськрайонної прокуратури здійснювати нагляд за дотриманням законів про оперативно-розшукову діяльність. До цього часу такий нагляд здійснювався на рівні держави та області (регіону). Таким чином, прокурорський нагляд за ОРД наблизився до свого об’єкта, що покладає на прокурорів нові повноваження, вимагає наявності певних ділових, можна сказати, чоловічих якостей: виваженості, стриманості, відсутності шкідливих звичок, уміння зберігати таємницю тощо.

ВИСНОВКИ З ТРЕТЬОГО ПИТАННЯ:

Відповідно до вимог КПК України рішення про проведення негласних слідчих (розшукових) дій приймає слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених цим Кодексом, – слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором. Слідчий зобов’язаний повідомити прокурора про прийняття рішення про проведення певних негласних слідчих (розшукових) дій та отримані результати. Прокурор має право заборонити проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Виключно прокурор має право прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину.