Принципи діагностики злоякісних новоутворень
n Процес встановлення діагнозу злоякісних новоутворень складається з декількох етапів.
n 1. Збирання та критична оцінка скарг.
n 2. З’ясування динаміки розвитку захворювання та умов, що сприяли його виникненню.
n 3. Фізикальне обстеження хворого, включаючи огляд і пальпацію хворого органа та зон можливого метастазування.
n 4. Додаткове спеціальне обстеження хворого, скероване на візуалізацію пухлини, отримання морфологічного підтвердження діагнозу та оцінка розповсюдженості процесу.
Слайд 3
І - етап: збирання та оцінка скарг.
n Хворий, як правило, акцентує свою увагу на двох - трьох скаргах, тому необхідно розпитати його про інші можливі скарги активно. Завдання лікаря полягає в тому, щоб намалювати для себе більш повну картину захворювання у конкретного хворого. Необхідно враховувати, що ще до появи скарг, що вказують на локальне ураження органу, можуть з’явитися симптоми загальної інтоксикації.
Слайд 4
ІІ- етап: з’ясування динаміки розвитку захворювання та умов, що сприяли його виникненню.
n Уважно зібраний анамнез життя може виявити несприятливий генетичний фон (пухлинні захворювання у родичів) або виробничі шкідливості, що мають відношення до виникнення цього захворювання. Анамнез захворювання, детально зібраний і правильно інтерпретований , інколи може дати не менше, ніж складні методи дослідження для цілеспрямованого пошуку злоякісної пухлини.
Слайд 5
ІІІ – етап: фізикальне обстеження хворого.
n Фізикальне дослідження - як правило йде безпосередньо за опитуванням хворого.
n Огляд, пальпація, аускультація та перкусія дають орієнтовні відомості про характер процесу, розповсюдженість його в організмі. При огляді можна побачити поверхнево розташовані пухлини (шкіра, губа, порожнина рота).
n При пальпації можна виявити пухлини органів, досяжних для пальпації (молочна залоза, лімфовузли, щитовидна залоза і т.і.). Пухлина пальпується у вигляді досить щільного вузла, визначаються розміри утворення, стан поверхні, зв’язок з оточуючими тканинами.
n Обов’язковою є пальпація регіонарних лімфовузлів.
Слайд 6
IV – етап: додаткове спеціальне обстеження хворого.
n лабораторні методи діагностики;
n рентгенологічні методи дослідження;
n УЗД; термографія;
n ендоскопічні методи з цитологічним і морфологічним дослідженням пухлини;
n КТ, МРТ – визначення поширеності процесу;
n радіонуклідні дослідження – сцинтиграфія.
Слайд 7
Ендоскопічні методи:
n фіброезофагогастродуоденоскопія;
n колоноскопія;
n бронхоскопія;
n лапароскопія;
n кольпоскопія та інші.
n Використовуються з лікувально-діагностичною метою.
Слайд 8
Рентгенологічні методи
n рентгеноскопія;
n рентгенографія з/без контрастування;
n компютерна томографія;
n магнітно- резонансна томографія.
Слайд 9
КТ- сканування
n 1) це високочутливий метод, що дає змогу диференціювати тканини чи утвори за їх щільністю з різницею 0,65%, тоді як звичайною рентгенограмою це вдається зробити лише при різниці 10-20%.
n 2) КТ дає чітке зображення органів і пухлин лише в тій площині, в якій проводиться дослідження, без накладання сусідніх тканинних структур.
n 3) КТ дає змогу отримати точну кількісну інформацію про розміри і цілісність органів та утворів.
n 4) за допомогою КТ можна робити висновок не тільки про стан органа, але й про взаємовідношення виявленої пухлини з навколишніми тканинами і органами.
n Негативна сторона КТ - висока вартість.
Слайд 10
МРТ- сканування
n базується на можливості зміни реакції ядер водню, що містяться переважно в тканинній рідині або жировій клітковині, у відповідь на застосування радіочастотних імпульсів у стабільному магнітному полі.
n На ЯМР-томограмах можна чітко простежити будову гортані, трахеї, щитовидної залози та стравоходу. Їх пухлини, навіть розміром до 1 см, диференціюються на ЯМР-томограмі краще, ніж на КТ.
n Поперечні зрізи грудної клітки зображають анатомію судин, причому без контрастування.
n На ЯМР-томограмах можна отримати добре зображення головного мозку, причому чітко диференціюються сіра і біла речовина.
Слайд 11
Комп’ютерна томограма у хворого
з периферичним раком легені ЯМР-томограма черепа
Радіотермометрія молочних залоз. Поле внутрішніх
температур хворої із внутріпротоковою формою раку
лівої молочної залози.
Фронтальне сканування кісток.
Метастатичне
ураження кісток
правого передпліччя
і третього ребра
праворуч.
Слайд 12
Радіонуклідні дослідження
n В основі методу радіонуклідної діагностики пухлин лежить принцип диференційованого розподілу радіоактивного індикатора в пухлині та нормальних навколишніх тканинах. Посилення процесу росту тісно пов’язане з активацією обмінних процесів і, зокрема фосфорорганічних сполук. Це зумовлює підвищене включення радіоактивного фосфору, введеного в організм, у ракову клітину. Для діагностики використовують радіоактивні сполуки, що беруть участь у функціональній діяльності клітин паренхіми (органотропні). До таких препаратів належать: натрій йодид 131J, (для дослідження щитовидної залози), 131J - бенгал-роз та радіоактивне колоїдне золото 198 Au (для дослідження печінки), селенметіонін 75Se (для дослідження підшлункової залози) та ін.
n Слабким місцем радіоізотопного обстеження є такі проблеми:
n 1. Небезпека та променеве навантаження на організм хворого.
n 2. Громіздкість апаратури, необхідність спеціального обладнання, спеціальних засобів захисту хворого та персоналу.
n 3. Низька розрізнювальна здатність методу.
Слайд 13
Ультразвукове дослідження
n Принцип дії ультразвукових діагностичних приладів полягає в реєстрації й аналізі ультразвукових променів, що відбилися на межі двох середовищ із різною акустичною щільністю.
n УЗД інформативне при обстеженні м’яких тканин та паренхіматозних органів.
n Особливо цінність методу полягає в тому, що за допомогою ехолокації виявляються не тільки ознаки, що вказують на злоякісний характер процесу, але й стан оточуючих тканин, метод дає можливість побачити проростання пухлини у суміжні органи, метастатичне ураження печінки, нирок, лімфовузлів.
Слайд 14
Термографія
Ґрунтується на виявленні асиметричних гіпертермічних ділянок над зоною розміщення пухлини. Метод використовується для топічної діагностики пухлин, диференціальної діагностики злоякісних і доброякісних пухлин.
Слайд 15
Біопсія
n Ексцизiйна бiопсiя- хiрургiчне видалення всього патологiчного вогнища, який анатомiчно добре обмежений. Вона широко застосовується при пухлинах шкiри, молочної залози, збiльшених лiмфатичних вузлах. Iнодi ексцизiйна бiопсiя і одночасно є єдиним лiкувальним заходом (зокрема, при деяких локалiзацiях раку шкiри).
n Iнцизiйна бiопсiя- висiчення одного або декiлькох шматочкiв пухлини, або ураженого органу у випадках великої розповсюдженостi патологiчного процесу.
n Пункцiйна бiопсiя- одержання матерiалу звичайною iн'єкцiйною голкою. Застосовується при ураженнi лiмфатичних вузлiв, молочної та щитовидної залоз, пухлин м'яких тканин та кісток, і враховуючи її безпечнiсть та простоту виконання, широко використовується в амбулаторних умовах. Вона доцiльна i при ураженнях внутрiшнiх органiв (печiнка, легенi, селезiнка, нирки), коли великi хiрургiчнi втручання з дiагностичною метою недоцiльнi.
n Трепан-бiопсiя- одержання стовпчика тканини за допомогою спецiально сконструйованих для цiєї мети голок (наприклад, голки М.П.Федюшина, П.С.Палiнки,Л.Мачульського та iн.). Трепан-бiопсiя часто використовується при ураженнях кiсток, передмiхурової залози, а також у гематологiї для вивчення стану кісткового мозку.
n Щипцева бiопсiя- одержання матерiалу за допомогою щипцiв рiзних конструкцій найчастіше пiд час ендоскопiчних дослiджень (бронхоскопiя, гастроскопiя, ректороманоскопiя та iн.).
Слайд 16
Біопсія
n Кюретаж- одержання матерiалу вишкрябувань за допомогою кюреток (порожнина матки, гайморова порожнина).
n Спрямована катетеризацiйна бiопсiя- одержання матерiалу для цитологiчного або гiстологiчного дослiдження за допомогою керованих катетерiв, часто обладнаних спецiальними пристроями (щiточками, цапками, скарифiкаторами). Вона виконується пiд вiзуальним, рентгенологiчним або вiдеотелевiзiйним контролем i знайшла широке застосування пiд час ендоскопiчних дослiджень.
n Бiопсiя шляхом масажу. Матерiал для дослiдження одержують шляхом масажу ураженого органу, наприклад, передмiхурової залози.
n Аспiрацiйна бiопсiя- видалення рiдини, що накопичується в наслiдок патологiчного процесу в порожнинах i порожнистих органах. Застосовується при плевритах та асцитах неясного генезу.
n Мазки-вiдбитки- одержання матерiалу шляхом притискування предметного скла до виразкової поверхнi або до поверхнi розрiзу пухлини.
n Зшкрябування- одержання матерiалу шляхом видалення клiтинних елементiв з поверхнi пухлини за допомогою будь-якого iнструменту (скальпелю, шпателю).
n Бiопсiя шляхом використання губки, тампону або шпателюдля перенесення клiтинних елементiв пухлини на предметне скло у випадках недосяжностi ураженого органу для безпосереднього виконання мазкiв-вiдбиткiв.
Слайд 17
Біопсія
n Бiопсiя шляхом промивання порожнистих органiв. Застосовується переважно при ураженнях бронхiв, шлунка, товстої кишки та iн. Метод полягає у штучному введеннi до бронху, порожнини шлунка або пiхви фiзiологiчного розчину, з наступним вiдсмоктуванням його, центрифугуванням та цитологiчним дослiдженням центрифугату.
n Бiопсiя шляхом змиву з операцiйних ран.Запропонована у 1955 роцi Smith,Hilberg. Вона полягає у зрошеннi операцiйної рани фiзiологiчним розчином з наступним цитологiчним дослiдженням центрифугату цiєї рiдини.
n Пряме дослiдження видiлень хворого: харкотиння, сечi та iн.
n Несподiвана або випадкова бiопсiя. У цьому випадку матерiал вiд хворого отримується несподiвано (наприклад, вiдкашлювання шматочка пухлини бронха).
Слайд 18