Причини зовнішніх міграцій.

ТЕМА: Міграційні процеси і міграційна політика держав.

Причини та проблеми зовнішніх міграційних потоків

Значний вплив на розміщення населення, його чисельність в окремих регіонах світу або на певних етапах розвитку має меха­нічний рух населення, або міграції.

Міграції– це меха­нічний рух населення.

Міграції відігравали визначну роль у розвитку людства, - пригадаємо Велике переселення наро­дів або Великі географічні відкриття. Расова й етнічна різноманіт­ність населення Землі також склалася в результаті міграцій. Саме механічний рух населення виявився причиною утворення міст, міських агломерацій. Деякі сучасні держави світу (США, Канада, Австралія) засновані мігрантами. 3 % населення Землі - понад 190 млн. осіб - сьогодні проживає не в тих країнах, де вони народи­лися.

На перший Погляд, у переміщенні людей важко виявити певні закономірності, бо досить складно знайти людину, яка прожила на одному і тому ж місці все своє життя. Люди постійно переміщують­ся: подорожують, їздять у відрядження і на відпочинок, пересе­ляються, - тому їх кількість у певному місці весь час змінюється.

Однак, відомий учений-географ М.М. Баранський стверджував: «Люди - не перелітні птахи, і їх переселення пояснюється не біологічними, а суспільними законами». Давайте визначимо, які закони спричинюють міграції та які наслідки має переселення людей.

Міграції та їх класифікація.

Міграція населення(від лат. Mіgratio - переміщення) - переміщення людей (мігрантів) через кордони тих чи інших адміністративно-територіальних одиниць зі зміною місця проживання» назавжди або на більш-менш тривалий час.

Для характеристики міграцій використовують різні критерії.

Класифікація міграцій

Завдання 1.

Наведіть приклади міграцій населення, які різняться за мотивами, причинами, термінами, з якими ви знайомі з попереднього курсу географії.

Еміграція – виїзд за межі держави.

Імміграція– в’їзд в державу на постійне місце проживання.

Маятникова міграція– пересування на місце навчання чи роботи.

У певні періоди зовнішні міграції набувають настільки масовогохарактеру, що в країні еміграції різко скорочується кількість населення, а в країні імміграції механічний приріст населення перевищує природний.

Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн. чол., до Канади - 200 тис, до Австралії - 130 тис.

З іншого боку, Ірландія пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн. чол.; Росія та Україна - чотири хвилі, Італія — шість.

Причини зовнішніх міграцій.

Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов'язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову мігра­цію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграцій­не явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розви­нених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.

Великі хвилі трудової міграції:

1. Хвиля «старої міграції» (перші дві третини XIX ст.) - потік економічних мігрантів з Європи до Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;

2. Друга хвиля (наприкінці XIX - на початку XX ст.) - переселен­ня селян в роки столипінської земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);

3. Хвиля «нової міграції» (після Другої світової війни) - перемі­щення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з від­сталих країн до розвинених.

Завдання 2.

Проаналізуйте карти атласу та діаграми в підруч­нику, визначте основні напрями сучасної міграції та поясніть їхні причини.

Сучасна міжнародна міграція робочої сили зумовлена віднос­ним перенаселенням і, відповідно, низьким рівнем соціально-економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До почат­ку 1990-х рр. половину з 20 млн. іммігрантів у розвинених держа­вах Заходу складали вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів - 13 млн.чол. - припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є США, країни Перської затоки, Південна Африка.

Політичні міграціїспричинені війнами, революціями, ліквіда­цією колоній, зміною державних кордонів тощо. Політична емігра­ція у значних масштабах відбувалася після Жовтневої революції в Росії, Першої і Другої світових війн. У 90-х роках XX ст. найбіль­ші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадян­ської війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверен­них держав.

Релігійні міграції, як правило, пов'язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки та ін.

Типовим прикладом міграцій на національномупідґрунті є переселення євреїв з усього світу до Із­раїлю, який було створено у 1948 р.

Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще од­на — екологічна.Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров'я і життя (ЧАЕС, Приуралля).

• ⇐ Назад
• 123
• 4
• Далее ⇒