Слабкими сторонами влади примусу є.
а) недовіра працівників до керівництва;
б) недовіра інших організацій;
в) незадоволення працівників роботою.
г) незадоволення керівників роботою працівників.
6.4. Вкажіть групи комунікацій:
а) вхідна вихідна;
б) переконуюча, психологічна;
в) усна, письмова, візуальна;
г) офіційна, неофіційна.
6.5. Поза, міміка, жести – це вид комунікацій:
а) пізнавальний;
б) експресивний;
в) переконуючий;
г) несловесний.
7.1. Вплив на інших з метою зміни їх ставлення до чогось – який це вид комунікацій:
а) переконуючий;
б) офіційний;
в) неофіційний;
г) пізнавальний.
7.2. Які існують форми комунікацій:
а) усна, письмова, візуальна;
б) горизонтальна, вертикальна;
в) офіційна, неофіційна;
г); пізнавальна, політична.
7.3. Процес комунікацій – це:
а) одностороннє передавання інформації;
б) передавання інформації із силою проявів почуттів, переживань;
в) обмін інформацією між двома або більшою кількістю людей;
г) інформація, яка безпосередньо передається в організацію.
7.4. Які існують основні елементи процесу комунікацій (дайте повну відповідь):
а) відправник, кодування, факти, декодування, приймач;
б) повідомлення, канали передачі, відгук, зворотний зв’язок;
в) інформування, постачання, відгук і радіозв’язок;
г) відправник і кодування, повідомлення і канали передачі, декодування і приймач, відгук − зворотний зв'язок;
7.5. Декодування – це:
а) засіб передачі інформації;
б) перетворення символів у інформацію;
в) засіб передачі інформації безпосередньо від керівника до підлеглого;
г) перетворення ідей у символ;
8.1. У організаціях і підприємствах розрізняють два шляхи поширення формальної інформації, а саме:
а) офіційний, неофіційний;
б) обов’язковий, необов’язковий;
в) накази, чутки;
г) вертикальний, горизонтальний.
8.2. Американський науковець Грейнер виділяє такі три способи розподілу влади між різними рівнями управління:
а) розподіл повноважень, однобічні дії, делегування повноважень;
б) розподіл повноважень, делегування відповідальності, одноособове
прийняття рішення;
в) делегування повноважень, делегування відповідальності, розподіл
прав та обов’язків;
г) чіткий розподіл праці, розподіл повноважень, однобічні дії.
8.3. Причини відмови підлеглих від відповідальності:
а) невпевненість у собі, боязнь критики, відсутність стимулів;
б) перевантаження роботою, відсутність вільного часу;
в) стан техніки та технології, споживачі, державні органи влади;
г) Немає правильної відповіді.
8.4. Опір організаційним перемінам виникає за умови:
а) якщо в організації використовується ліберальний стиль керівництва;
б) якщо в організації застосовується автократичний стиль керівництва;
в) в усіх організаціях;
г) якщо організація неформальна;
д) якщо організація складна.
8.5. Причинами опору змінам в організаціях є:
а) покращання морально-психологічного клімату в колективі;
б) очікування звільнення з роботи;
в) підвищення розміру заробітної плати;
г) зменшення обсягу виконаних робіт.
9.1. Культура організації – це:
а) сукупність способів, прийомів та механізмів владного впливу на
підлеглих з метою забезпечення виконання ними завдань та досягнення
цілей організації;
б) сукупність цінностей, традицій, норм поведінки, поглядів, які
характерні для членів організації;
в) норми поведінки, сукупність загальноприйнятих юридичних та
моральних правил;
г) сукупність взаємопов’язаних та взаємодіючих елементів, завданням
якої є досягнення певних цілей та яка ґрунтується на принципах
самоорганізації, синергії і розвитку.
9.2. Соціальна ефективність менеджменту відображає:
а) якість побудови організаційної структури управління;
б) вплив керуючої системи на формування корпоративного духу;
в) економічні результати діяльності підприємства;
г) ефективність процесу прийняття управлінських рішень.
9.3. Організаційна ефективність менеджменту оцінюється за такими показниками:
а) собівартість продукції;
б) трудомісткість;
в) плинність кадрів;
г) співвідношення чисельності управлінських кадрів між рівнями управління.
9.4. Демократичне керівництво базується на:
а) владі керівника, який може нав'язати свою волю виконавцям;
б) встановленні відповідності цілей організації і цілей груп працівників, оцінкою роботи після її завершення;
в) владі задачі, яку визначає керівник;
г) на майже повній свободі у визначенні цілей і контролі власної роботи працівниками.
9.5. Адаптивне керівництво − це:
а) підбір керівником стилю керівництва залежно від умов конкретної ситуації;
б) використання керівником почергово демократичного чи ліберального стилю залежно від ситуації;
в) використання керівником почергово авторитарного або демократичного стилю залежно від ситуації;
г) використання керівником притаманного йому стилю керівництва у всіх ситуаціях.