Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій

Лекція 4. Тема 4.

Техногенні небезпеки та їхні наслідки. Пожежна безпека

План

1. Техногенні небезпеки та їх уражаючі фактори.

2. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Роль людського чинника у появі нещасних випадків та аварій.

3. Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

4. Небезпечні події на транспорті та аварії на транспортних комунікаціях.

Небезпечні фактори пожеж і вибухів.

 

Підготувати самостійно:

Класифікація об’єктів за їхньою пожежо- і вибухонебезпекою.

Показники пожежо- і вибухонебезпеки речовин і матеріалів

Основи забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій

 

1. Техногенні небезпеки та їх уражаючі фактори.

За характером походження небезпеки бувають:
· природного характеру (стихійні лиха, захворюваність людей, заразні хвороби тварин та рослин тощо);
· техногенного характеру (транспортні аварії, пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викидом небезпечних хімічних і радіоактивних речовин тощо);
· соціально-політичні небезпеки (політичні небезпеки: тероризм; соціальні небезпеки: злочинність, бродяжництво, алкоголізм, тютюнопаління та інші);
· комбіновані небезпеки (природно-техногенні небезпеки: озонові діри, кислотні дощі, опустелювання, парниковий ефект тощо; природно-соціальні небезпеки: наркоманія, епідемії інфекційних захворювань, венеричні захворювання, СНІД).

 

Небезпеки техногенного характеру

П’ять тисячоліть тому, коли з’явились перші міські поселення, стала формуватися і техносфера – сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери.

Справжня техносфера з’явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово посилити технічні можливості людини: швидко пересуватися по земній поверхні і створювати світове господарство, заглибитись у земну кору та океани, піднятися в атмосферу, створити багато нових речовин.

Виникли процеси, не притаманні біосфері: отримання металів та інших елементів, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез органічних речових, не існуючих у біосфері. Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива.

У зв’язку з використанням усе більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших видів населених пунктів. Іде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх число досягло 400 тисяч), більша частина яких отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, знищення лісів, опустелювання; зросла кількість людей, які загинули внаслідок аварій на виробництві й транспорті.

Аварія — це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров‘я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Особливо важкі аварії, тобто такі, що призводять до важких наслідків для людей, тваринного та рослинного світу, змінюють умови середовища інування називаються катастрофами.

 

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об’єктів, почали за своїми масштабами носити катастрофічний характер уже в 20–30 роки ХХ століття. Вплив таких аварій інколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони. Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

2 грудня 1984 року в індійському місті Бхопал із заводу з виробництва пестицидів внаслідок аварії в атмосферу вирвалися 40 тонн ізоціану метилу. Цей токсичний газ моментально вбив 1762 особи. Усього ж внаслідок отруєння протягом наступних років померли 6954 потерпілих. Близько 200 тисяч осіб отримали тоді тяжкі захворювання (параліч, пошкодження легенів, очей, судин, імунної системи).

Щорічно в Україні відбувається близько 140-150 техногенних аварій і катастроф регіонального і державного рівня. Орієнтовна структура надзвичайних ситуацій техногенного характеру має такий вигляд: аварії з викидами СДОР — 4 %, пожежі й вибухи — 19,5 %, транспортні аварії— 17,7 %, аварії на системах життєзабезпечення — 17,3 %, аварії на радіаційних об'єктах — 8,4 %, аварії на комунальних системах та очисних спорудах — 17,3 %, надзвичайні ситуації на об'єктах інших видів — 15,8 %. Експертне встановлено, що щорічні народногосподарські втрати від аварій становлять 140-150 млн грн.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище обумовив розподіл їх за видами. Види аварій, які зустрічаються найчастіше:
· аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та інших речовин);
· аварії з викидом радіоактивних речовин у навколишнє середовище;
· пожежі та вибухи;
· аварії на транспорті та інші.

 

Класифікація небезпечних і шкідливих виробничих факторів
Небезпечні та шкідливі виробничі фактори підрозділяються по природі дії на наступні групи:
фізичні;
хімічні;
біологічні;
псіхофізологіческіе.

Фізичні фактори:

- мікроклімат: температура, вологість, швидкість руху повітря, теплове випромінювання;

- неіонізуючі електромагнітні поля і випромінювання: електростатичні поля, постійні магнітні поля (в т.ч. геомагнітне), електричні і магнітні поля промислової частоти (50 Гц), електромагнітні випромінювання радіочастотного діапазону, електромагнітні випромінювання оптичного діапазону (у т.ч. лазерне та ультрафіолетове);

- іонізуючі випромінювання;

- виробничий шум, ультразвук, інфразвук;

- вібрація (локальна, загальна);

освітлення - природне (відсутність або недостатність), штучне (недостатня освітленість, пряма і відбита сліпуча блискість, пульсація освітленості).

Хімічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються:
за характером впливу на організм людини на:
токсичні;
подразнюючи;
сенсибілізуючі;
канцерогенні;
мутагенні;
які впливають на репродуктивну функцію;
по шляху проникнення в організм людини через:
органи дихання;
шлунково-кишковий тракт;
шкірні покриви і слизові оболонки.

 

Біологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори включають такі біологічні об'єкти:
патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, гриби, найпростіші) і продукти їх життєдіяльності.

 

Психофізіологічні небезпечні та шкідливі виробничі фактори по характері дії підрозділяються на наступні:
а) фізичні перевантаження;
б) нервово-психічні перевантаження.
Фізичні перевантаження підрозділяються на:
статичні;
динамічні.

Нервово-психічні перевантаження підрозділяються на:
розумове перенапруження;
перенапруження аналізаторів;
монотонність праці;
емоційні перевантаження.

2. Рівні виробничих аварій в залежності від їхнього масштабу. Роль людського чинника у появі нещасних випадків та аварій.

 

1) аварія першої категорії, внаслідок якої:

 

загинуло 5 чи травмовано 10 і більше осіб;

 

спричинено викид отруйних, радіоактивних та небезпечних
речовин за межі санітарно-захисної зони підприємства;

 

збільшилася концентрація забруднюючих речовин у навколишньому
природному середовищі більш як у 10 разів;

 

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта,
що створило загрозу для життя і здоров'я працівників підприємства
чи населення;

 

2) аварії другої категорії, внаслідок якої:

 

загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

 

зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об'єкта, що створило загрозу для життя і здоров'я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих 100 чоловік і більше.

 

Випадки порушення технологічних процесів, роботи устатковання, тимчасової зупинки виробництва внаслідок спрацювання автоматичних захисних блокувань та інші локальні порушення у роботі цехів, дільниць і окремих об'єктів, падіння опор та обрив проводів ліній електропередачі тощо не належать до аварій першої чи другої категорії

Згідно з даними міжнародної статистики, головним винуватцем нещасних випадків є здебільшого не техніка, не організація праці, а сама людина, яка з тих чи інших причин не дотримувалась правил техніки безпеки праці, порушувала нормальне проходження трудового процесу, не використовувала передбачені засоби захисту та ін. Генеральний директор Англійського королівського об'єднання з попередження нещасних випадків Б. Янг стверджує, що 80 % усіх травм відбувається з вини потерпілих. Інші автори вважають, що вина людини може бути констатована у межах 60—90 % нещасних випадків. У деяких джерелах зазначають і вищі відсотки провини людини у нещасних випадках (95 % і навіть 99 %). При таких оцінках враховують різні критерії винуватості людини (винним може бути і конструктор, який створив недосконалу техніку, і механік, який погано виконав її профілактику, і сам працівник, який допустив помилку при підготовці техніки).

Тому виробничий травматизм на промислових підприємствах є проблемою також і психології. Йдеться про так званий людський фактор, який відіграє суттєву роль у профілактиці виробничого травматизму і дає цінний матеріал для вивчення причин травматизму, визначення основних напрямів профілактики нещасних випадків і аварій на виробництві.