Аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин

Джерела хімічних аварій:викиди й витоки небезпечних хімічних речовин; загоряння різних матеріалів, обладнання, будівельних конструкцій, яке супроводжується забрудненням навколишнього середовища;аварії на транспорті при перевезенні небезпечних хімічних речовин, вибухових та пожежонебезпечних вантажів. Безпосередніми причинами цих аварій є: порушення правил безпеки й транспортування, недотримання техніки безпеки, вихід з ладу агрегатів, механізмів, трубопроводів, ушкодження ємностей тощо.

Серед великої кількості шкідливих речовин особливу небезпеку становлять хімічні речовини, які залежно від їх практичного використання можна поділити на:

- промислові отрути, які використовуються у виробництві (розчинники, барвники) і які є джерелом небезпеки гострих і хронічних інтоксикацій при порушенні правил техніки безпеки (ртуть, свинець, ароматичні сполуки тощо);

- отрутохімікати, що використовуються для боротьби з бур’янами, гризунами, шкідливими комахами ( гербіциди, пестициди, інсектициди);

- лікарські препарати;

- хімічні речовини побуту, які використовуються як харчові добавки, засоби санітарії, особистої гігієни, косметичні засоби);

- хімічна зброя.

Залежно від характеру дії на організм людини хімічні речовини поділяються на токсичні (викликають отруєння всього організму людини), подразнюючі (подразнюють слизові оболонки), мутагенні (призводять до змін спадковості), канцерогенні (викликають пухлини), наркотичні (впливають на центральну нервову систему), задушливі, сенсибілізуючі (діють як алергени), впливаючі на репродуктивну (народжувальну) функцію.

Отруйниминазиваються речовини, які призводять до ураження всіх живих організмів, особливо людей і тварин.

Шляхи проникнення отруйних речовин в організм людини: через шкіру, органи дихання та шлунок.

Ступінь ураження отруйних речовин залежить від їх токсичності, вибіркової дії, тривалості, а також від їх фізико-хімічних властивостей.

За вибірковістю діїшкідливі речовини можна поділити на:

- серцеві – кардіотоксична дія: ліки, рослинні отрути, солі барію, калію, кабальту, кадмію тощо;

- нервові – порушення психічної активності (чадний газ, фосфорорганічні сполуки, алкогольні вироби, наркотичні засоби, снодійні ліки);

- ниркові – сполуки важких металів, етиленгліколі, щавлева кислота;

- кров’яні – анілін, похідні аніліну, нітрити;

- легеневі – оксиди азоту, озон, фосген.

За тривалістю дії шкідливі речовини можна поділити на три групи:

- летальні, що призводять або можуть призвести до смерті – термін дії до 10 діб;

- тимчасові, що призводять до нудоти, блювоти, набряку легенів, болю в грудях – термін дії від 2 до 5 діб;

- короткочасні – тривалість декілька годин. Призводять до подразнення у носі, ротовій порожнині, головного болю, задухи, загальної слабості, зниження температури.

Для послаблення впливу шкідливих речовин на організм людини, для визначення забрудненості довкілля та впливу на рослинні та тваринні організми, проведення екологічних експертиз стану навколишнього середовища або окремих об’єктів чи районів користуються такими поняттями як:

Ø гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин (полютантів),

Ø гранично допустимі викиди (ГДВ),

Ø гранично допустимі екологічні навантаження (ГДЕН),

Ø максимально допустимий рівень (МДР),

Ø тимчасово погоджені викиди (ТПВ)

Ø орієнтовано безпечні рівні впливу (ОБРВ) забруднюючих речовин у різних середовищах.

ГДК шкідливої речовини -це такий вміст її у природному середовищі (мг/м. куб), який не знижує працездатності та самопочуття людини, не шкодить здоров’ю у разі постійного контакту, а також не викликає небажаних наслідків у нащадків. Основними заходами захисту людини від шкідливих речовин є гігієнічне нормування їх вмісту у різних середовищах, а також різні методи очищення газових викидів (адсорбція, абсорбція, хімічне перетворення) та стоків (первинне, вторинне та третинне очищення).

• ⇐ Назад
• 1
• 234
• Далее ⇒