Оцінка кредитоспроможності позичальника банку

Кредитоспроможність — це наявність у позичальника/ контрагента банку передумов для отримання кредиту та його здатність повернути кредит і проценти за ним у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Оцінка кредитоспроможності різних груп позичальників проводиться за різними алгоритмами. При цьому виділяють позичальників-юридичних осіб, позичальників-фізичних осіб та позичальників-підприємців.

Банк здійснює оцінку фінансового стану юридичної особи, якій надано кредит, шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника

Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням багатофакторної дискримінантної моделі (далі - дискримінантна модель) за такою формулою:

(3)
де Z - інтегральний показник;
  К1, К2 ... Кn - фінансові коефіцієнти, що визначаються на підставі даних фінансової звітності боржника - юридичної особи для великого або середнього підприємства. Для малого підприємства замість зазначених коефіцієнтів застосовуються коефіцієнти МК1, МК2 ... МКn;
  а1, а2 ... аn - параметри, що визначаються з урахуванням вагомості та розрядності фінансових коефіцієнтів і щорічно актуалізуються Національним банком України на підставі даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб. Банк для актуалізації параметрів дискримінантної моделі подає до Національного банку України відповідну інформацію щодо даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб за формою та у строки, установлені Національним банком України;
  а0 - вільний член дискримінантної моделі, значення якого щорічно актуалізуються Національним банком України.
     
Так, для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:· платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);· фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);· обсяг реалізації;· обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);· склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);· собівартість продукції (у динаміці);· прибутки та збитки (у динаміці);· рентабельність (у динаміці);· кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).Банки повинні визначати значення показників платоспро-можності позичальника та його фінансової стійкості з урахуванням статистичних даних галузі господарства, у якій він працює, і даних про результати його діяльності. Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:· коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами: Ав
КЛ1 = ------------, Зп
де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. · коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки: Ал
КЛ2 = ---------------, Зп
де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних
активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з
короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. · коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те,
наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів: Ао
КП = ---------, Зп
де Ао - оборотні активи,Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з
короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами. Фінансова стійкість позичальника визначається за
такими показниками:· коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів: Вк - Ан КМ = ----------------, Вк
де Вк - власний капітал підприємства,Ан - необоротні активи. · коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику: Зк
КН = ------------, Вк
де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),Вк - власний капітал. Рентабельністьпозичальника визначається за такими показниками: · рентабельність активів: Пч
Р = -------------, А
де Пч - чистий прибуток,А - активи; · рентабельність продажу: Пч
Р = -------------, Ор
де Пч - чистий прибуток,Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися
з урахуванням такого показника:

· співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та процентами за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів) і для суб'єктів господарської діяльності, що отримали кредит в іноземній валюті, - з урахуванням зміни валютного курсу:

(Нсм x n) - (Зм x n) - Зі

К = ----------------------------,

Ск
де Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),

Ск - сума кредиту та проценти за ним (за кредитами в іноземній валюті ця сума приймається до розрахунку з урахуванням зміни валютного курсу),

n - кількість місяців дії кредитної угоди,

Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника
(адміністративно-господарські витрати тощо),

Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких
пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців. Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше, ніж 1,5.

У ході 2-го етапу визначення кредитоспроможності позичальника – юридичної особи (аналіз якісних показників діяльності) враховуються суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

· ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

· наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

· ефективність управління позичальника;

· професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

· інша інформація.

У результаті класифікація позичальників - юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється таким чином:

Клас "1-9"

ВИТЯГ З ДОДАТКУ ПОЛОЖЕННЯ

Для оцінки фінансового стану позичальника-фізичної особи банки встановлюють показники та їх оптимальні значення залежно від виду кредиту (на придбання або будівництво житла, придбання транспортних засобів, товарів тривалого використання, на інші потреби), його обсягу й строку, виду забезпечення (застави) за кредитом. Клас позичальника за операціями з фінансового лізингу визначається без урахування критерію класифікації кредитної операції "рівень забезпечення кредитної операції". Оцінка фінансового стану позичальника має враховувати кількісні та якісні показники (фактори), що можуть у тій чи іншій мірі вплинути на виконання позичальником зобов'язань за кредитом, з визначенням рівня їх ймовірного впливу на дотримання умов кредитної угоди шляхом установлення оптимальних значень і відповідних балів для кожного з показників (факторів) і здійснюється з урахуванням виду і строку кредиту, що надається.У разі визначення кредитоспроможності позичальника - фізичної особи мають ураховуватися як кількісні показники (економічна кредитоспроможність), так і якісні характеристики (особиста кредитоспроможність) позичальника, що підтверджуються достовірними документами, виданими третьою особою (довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів, а також (за наявності) кредитна історія позичальника, підтверджена кредитними звітами бюро кредитних історій).Кількісні показники:

· сукупний чистий дохід (щомісячні сукупні доходи, зменшені на сукупні витрати та зобов’язання, крім зобов’язань перед банком, що здійснює оцінку фінансового стану боржника - фізичної особи з метою формування резерву;

· накопичення на рахунках у банку (інформація надається за бажанням боржника - фізичної особи);

· коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом (зокрема співвідношення сукупних доходів і витрат/зобов’язань боржника - фізичної особи; співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об’єкта кредитування/застави; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування, наявності забезпечення, способу сплати тощо.

· Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка про доходи, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів] або банком-кредитором, який є роботодавцем боржника - фізичної особи або здійснює обслуговування його рахунку.

Якісні показники:

· загальний матеріальний стан клієнта (наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);

· соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);

· вік клієнта.

Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи має становити не менше ніж 70%.

Під час визначення кредитоспроможності й оцінки фінансового стану позичальників - фізичних осіб, які отримують кредит як підприємці, мають враховуватися також відповідні показники, що встановлюються для юридичних осіб, у тому числі такі якісні та кількісні показники:· менеджмент (рівень менеджменту, ділова репутація та зв'язки в діловому оточенні, готовність та спроможність клієнта нести особисту відповідальність за виконання кредитних зобов'язань тощо);· фактори ринку (вид галузі, оцінка привабливості товарів/ послуг, що виготовляються/надаються клієнтом; ринок таких товарів/послуг, рівень конкуренції у сфері діяльності клієнта, тривалість діяльності на конкретному ринку тощо);· прогноз руху грошових потоків (співвідношення власного капіталу та розміру кредиту, співвідношення грошових оборотів за місяць і суми кредиту тощо).Класифікація позичальників - фізичних осіб за результатами визначення їх кредитоспроможності (фінансового стану) здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями:

Клас А - фінансовий стан добрий:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи перевищує внески на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу, яке за рівнем ліквідності належить до І-ІV груп, коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення.

Клас Б - фінансовий стан задовільний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є не меншим, ніж сума внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період, простежується негативна тенденція (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов’язань боржника - фізичної особи, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення.

Клас В - фінансовий стан незадовільний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є нижчим, ніж сума внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період, наявні негативні зміни щодо загального матеріального стану клієнта та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов’язань боржника - фізичної особи свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення.

Клас Г - фінансовий стан критичний:

сукупний чистий дохід боржника - фізичної особи є недостатнім для своєчасних та в повному обсязі внесків на погашення боргу за всіма активами банку щодо цього боржника за відповідний період; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов’язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.

У міжнародній практиці кредитування застосовуються різні системи аналізу кредитоспроможності позичальника. Розглянемо деякі з них:

· Система «П’ять С»: Character – репутація; Conditions – умови; Collateral – забезпечення; Capital – капітал; Capacity (або Cash flow) – потенційні можливості (або потік грошових коштів).

· PARSER (від анг. «parse» – робити граматичний розбір). Ця система оцінювання налічує шість компонентів: Person – особа; Amount – сума; Repayment – погашення; Security – забезпечення; Expediency – доцільність; Remuneration – винагорода.

· CAMPARI: Character – репутація; Ability – здатність; Means – засоби; Purpose – мета; Amount – сума; Repayment – погашення; Insurance – страхування.

· MEMO RISK – це найбільша за кількістю компонентів з наведених систем оцінювання, поділяє їх на дві групи:

1) Management – управління, Experience – досвід, Market – ринок, Operations – діяльність;

2) Repayment - погашення, Interеst – процент, Security-забезпечення, Control – контроль.

· Система аналізу кредитоспроможності, що спирається на чотири основи кредитоспроможності: Management Quality – якість управління; Industry Dynamics – динаміка галузі; Security Realization – реалізація застави; Financial Condition – фінансові умови.

Спираючись на дані кінцевої загальної рейтингової оцінки та присвоєну категорію, відповідальний кредитний працівник повинен визначити, чи відповідає рівень кредитоспроможності позичальника вимогам кредитної політики банку. У разі позитивного висновку здійснюється перехід до наступного етапу банківського кредитування - підготовки до складання кредитного договору. На цьому етапі здійснюється структурування позики, у процесі якого банк остаточно визначає основні характеристики кредиту: вид кредиту, суму, термін, спосіб погашення, забезпечення, ціну кредиту.

Структурування справляє великий вплив на ефективність кредитної угоди. Якщо, наприклад, банк установив занадто короткий термін погашення кредиту, то позичальник може залишитись без необхідних для нормального функціонування ресурсів. Неправильне визначення суми кредиту також може негативно вплинути на успішність кредитування. Так, якщо сума буде заниженою, то позичальнику незабаром стануть потрібні додаткові кошти, що поставить під загрозу повернення первісної позики. У зворотній ситуації клієнт буде розпоряджатись зайвими ресурсами і зможе їх витрачати на непередбачені кредитним договором цілі.

Після завершення етапу остаточного структурування позики відповідний кредитний підрозділ приступає до підготовки та складання кредитного договору. Проект кредитного договору в пакеті з усією кредитною документацією подається в кредитний комітет банку для прийняття рішення щодо надання кредиту. У разі позитивного рішення уповноважені керівники банку та підприємства-позичальника чи сам позичальник підписують кредитний договір. Підписаний договір є офіційною підставою для безпосереднього перерахування банком грошових ресурсів на користь позичальника.