Про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії
ДО ШАЦЬКОГО РАЙОННОГО СУДУ
ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. 50 років Перемоги, 6а, смт. Шацьк, Волинська обл., 44000
Позивач: ________________________________________________
(прізвище, ім’я, по батькові)
що проживає за адресою:
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
тел.: ____________________________________________
Відповідач: управління соціального захисту
населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області,
що знаходиться за адресою:
вул. Природна, 24, смт. Шацьк,
Волинська обл., 44000
тел./факс: 0(3355)29184
ПОЗОВНА ЗАЯВА
Про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії
Я є ветераном війни – інвалідом війни «___» групи,
(вказати групу інвалідності)
що підтверджується відповідним посвідченням, копія котрого додається.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в нині чинній редакції (з врахуванням рішення Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008) щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
В 2016 році я отримав разову грошову допомогу в значно меншому розмірі.
На моє усне звернення до управління соціального захисту мені було повідомлено, що разова грошова допомога мені була виплачена відповідно до положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та постанови Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 р. «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань»». У видачі довідки про фактичний розмір отриманої мною разової грошової допомоги мені було відмовлено з причини надмірної завантаженості роботою працівників управління.
З такою позицією управління соціального захисту я не згідний, а дії управління щодо виплати мені разової грошової допомоги в неповному розмірі вважаю протиправними з наступних підстав:
За ст. 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Таку редакцію цієї норми, викладену в Законі України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 було визнано такою, що не відповідаєКонституції України
і вона втратила чинність з дня ухвалення цього Рішення.Таким чином, на час виникнення спірних відносин діяла редакція частини п'ятої ст. 12 Закону України № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Водночас Кабінет Міністрів України у п.п.2 п. 1 Постанови № 141 від 02.03.2016 р. установив, що у 2016 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і «Про жертви нацистських переслідувань» учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 920 грн. Тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п'ятою статті 12 цього Закону.
Отже, на час виплати мені у 2016 році щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, одночасно діяли Закон України № 3551-XII і Постанова Кабінету Міністрів України № 141. За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України.
Керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2016 році підлягає застосовуванню не Постанова КМУ № 141, а Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», який має вищу юридичну силу, частина п'ята статті 12 якого передбачає виплату цієї допомоги у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Такі висновки містяться в Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі № 21-6508а15 від 10.02.2016 р., яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх судів України.
Щодо розрахункової величини мінімальної пенсії за віком, з якої необхідно рахувати розмір щорічної разової грошової допомоги, слід виходити з того, що згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положеннями ч.3 ст. 28 зазначеного Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений частиною 1 цієї статті застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Оскільки Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є єдиним законодавчим актом, який визначає розмір мінімальної пенсії за віком та зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої держава не має права посилатись на відсутність певного нормативного акту, що визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, а громадяни повинні мати змогу покладатися на зобов'язання взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії, при врегулюванні спірних правовідносин, застосуванню підлягає саме ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Такі висновки містяться в Постанові судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України по справі № 21-6508а15 від 10.02.2016 р., яка відповідно до ст. 244-2 КАС України є обовязковою для всіх судів України.
На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 99, 104-106, 158, 162, КАС України,
ПРОШУ:
1. Визнати дії управління соціального захисту населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області щодо виплати мені щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у неповному розмірі протиправними.
2 Зобов'язати управління соціального захисту населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області здійснити перерахунок, нарахувати та виплатити мені щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі семи/восьми/десяти мінімальних пенсій за
(непотрібне закреслити)
віком, обчислених відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням проведених виплат
3 В порядку забезпечення справи доказами витребувати в управління соціального захисту населення Шацької районної державної адміністрації Волинської області довідку про фактично виплачену мені разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік.
4 Справу розглядати за моєї відсутності.
Додатки:
1. Копія паспорта.
2. Копія посвідчення ветерана війни – інваліда.
3. Квитанція про сплату судового збору.
4. Копія позовної заяви та доданих документів.
«___»____________2016 р. ____________________
(підпис)