Методичні вказівки до виконання роботи. 1. Вивчити особливості будови сфагнід на прикладі сфагнуму бурого (Sphagnum fuscum).

1. Вивчити особливості будови сфагнід на прикладі сфагнуму бурого (Sphagnum fuscum).

Зарисувати зовнішній вигляд гаметофіта і внутрішню будову листка (рис. 22.1а), позначивши: 1) загальний вигляд сфагнуму; 2) ніжка; 3) кришечка; 4) колонка; 5) спорангій; в анатомічній будові листка: а) хлорофілоносні клітини, б) водоносні, або гіалінові, клітини, в) перфорації, г) потовщення оболонки водоносних клітин. Скласти схему циклу відтворення.

Розглядаючи гаметофіт сфагнуму, зверніть увагу на те, що стебло (каулідій) у нього прямостояче або напівлежаче, ніжне, слабке. Бічні гілочки сидять пучками, верхні короткі, зібрані в головки. Стебло і гілочки вкриті дрібними листками (філідіями). Ризоїдів немає. Гаметофіт однодомний. Гілочки, що несуть антеридії, відрізняються від вегетативних забарвленням, товщиною і розташуванням листків, в пазухах яких на довгих ніжках сидять антеридії.

Будову спорогона вивчають на мікропрепараті. Коробочка сфагнуму округлої форми, темно-коричнева, сидить на короткій, товстій ніжці. Зверху коробочка має кришечку. Перистома немає. Спорангій розташований у верхній частині коробочки,куполоподібний. Спори великі, округло-тетраедричні, проростаючи утворюють спочатку пластинчасту протонему.

На мікропрепараті окремого листка сфагнуму (при великому збільшенні мікроскопа) видно, що він не має жилки і складається з одного шару клітин двох типів: живих — хлорофілоносних і мертвих — водоносних. Хлорофілоносні клітини вузькі, довгі, з'єднуються між собою кінцями, утворюючи чітку сітку. Між ними знаходиться по одній великій безбарвній водоносній клітині, що має спіральні та кільчасті потовщення клітинних стінок і пронизана порами.

2. Вивчити особливості будови гаметофіта і спорофіта брід на прикладі політриха звичайного, або зозулиного льону.

Зарисувати загальний вигляд гаметофіта і спорофіта (рис. 22.2а), позначивши: 1) каулідій; 2) філідій; 3) ризоїди. Зарисувати поздовжній розріз через верхівку мікрогаметофіта та мегагаметофіта (рис. 22.2б), позначити: 1) антеридії; 2) архегонії. Зарисувати поздовжній розріз через спорогон (рис. 22.2в), позначити: 1) ніжка, 2) коробочка; 3) стопа, 4) ковпачок; 5) кришечка, 6) урночка, 7) перистом, 8) епіфрагма, 9) колонка, 10) спорангій, 11) апофіза, 13) стінка урночки. Скласти схему циклу відтворення.

Розглядаючи гаметофіти зозулиного льону, зверніть увагу на те, що стебла (каулідії) їх прямостоячі, густо вкриті зеленими листками (філідіями). В нижній частині стебла є багатоклітинні ризоїди. Відпрепарувавши кілька листків політриха, розгляньте їх за допомогою лупи. Листки політриха лінійні, на верхівці загострені, по краю зубчасті, сидячі, розташовані спірально. Вгорі стебла листки зелені (молоді), внизу — бурі (старі).

Політрих звичайний має дводомні гаметофіти. Мікрогаметофіти на верхівці розширені розеткоподібно, листки розетки червонувато-бурі, ширші і коротші за стеблові листки. Мегагаметофіти мають на верхівці листки, які не відрізняються від стеблових. Між верхівковими листками розташовані архегонії та антеридії, які мають звичайну для мохоподібних форму.

Спорогон має коробочку, ніжку і стопу: коробочка зверху вкрита ковпачком (пам'ятайте, що це черевце архегонія). На поздовжньому розрізі спорогона видно, що коробочка складається з урночки, яка внизу переходить в апофізу, а зверху прикрита кришечкою. Над урночкою є епіфрагма, а по краю містяться дрібні зубці з заокругленими краями, так званий перистом. Зубці перистома дуже гігроскопічні, відіграють роль при відкриванні і закриванні коробочки, захищаючи спори від попадання вологи в коробочку. Навколо урночки розташований спорангій зі спорами. Спори політриха проростають у нитчасту протонему, з якої розвиваються дорослі рослини - гаметофіти.

3. Ознайомитися з життєвим циклом маршанції мінливої. Скласти схему циклу відтворення.

Завдання для самостійної роботи.

Заповнити таблиці:

Порівняльна характеристика підкласів класу Печіночники (Marchantiopsida)

Порівняльна характеристика підкласів класу Листостеблові мохи (Bryopsida)

Лабораторне заняття 23

ВІДДІЛ ПЛАУНОПОДІБНІ —LYCOPODIOPHYTA

q Клас Плауновидні — Lycopodiopsida

Родина Плаунові — Lycopodiaceae

q Клас Молодильникові — Isoelopsida

Родина Селагінелові — Selaginellaceae

Мета: показати переваги спорофітної лінії еволюції вищих рослин порівняно з гаметофітною на основі вивчення особливостей будови та циклу відтворення плауноподібних.

Об'єкти вивчення:живі, фіксовані або гербарні зразки плауна булавовидного (Lycopodium clavatum L.) і селагінели (Selaginella Beauv.); спори, мікропрепарати стробілів плауна та селагінели; колекція видів плауноподібних.

Контрольні питання (конспект).

1. Якими життєвими формами представлені сучасні плауноподібні?

2. Назвіть представників різноспорових плауноподібних. У чому їхні особливості?

3. Охарактеризуйте гаметофіт плауна булавовидного. Чим закінчується його розвиток? З чого починається?

4. Охарактеризуйте спорофіт селагінели. З чого починається його розвиток? Чим закінчується?

5. Назвіть найпоширеніші види плауноподібних флори України. Що ви знаєте про них?

6. Чи є у вашій місцевості плауноподібні, що потребують охорони? Назвіть види плауноподібних, занесені до Червоної книги України.

7. В чому переваги спорофітної лінії еволюції порівняно з гаметофітною?

Завдання 1. Вивчення особливостей будови і розмноження рівноспорових плауноподібних на прикладі плауна булавовидного.

1. Розглянути гербарні зразки плауна булавовидного. Зарисувати загальний вигляд рослини (рис. 23.1а), позначивши: 1) плагіотропні пагони, 3) ортотропні пагони, 4) листок, 5) додаткові корені, 6) стробіл плауна.

2. Розглянути будову стробіла плауна, зарисувати спорофіл із спорангієм, спори (рис. 23.1б). 3. Скласти схему циклу відтворення плауна булавовидного (рис. 23.1.в).

Розглядаючи зразки плауна булавовидного, зверніть увагу на те, що це багаторічна рослина з сланкими, дихотомічно розгалуженими пагонами, від яких в ґрунт відходять дихотомічно розгалужені корені. Влітку на вертикальних надземних пагонах утворюється по 2-5 стробілів, які спочатку зелені, а при достиганні стають золотисто-жовтими. Листки розташовані на стеблі спірально; вони дрібні, сидячі, ланцетні, по краю зубчасті, на верхівці з шилоподібним вістрям; вздовж листка проходить жилка (роздивіться за допомогою лупи).

Вивчаючи будову стробіла, зверніть увагу на те, що спорофіли на осі стробіла розташовані черепично; вони плівчасті, серцеподібні, закінчуються довгим, по краю зубчастим вістрям; біля основи спорофіла з внутрішнього боку на коротких ніжках сидять спорангії, вони ниркоподібні, одногнізді. Спори плауна розгляньте при великому збільшенні мікроскопа, виготовивши для цього мікропрепарат. Вони дрібні, золотисто-жовті, кулясто-тетраедричні, з товстою сітчастою екзиною (зовнішньою оболонкою).

Завдання 2. Вивчення особливостей будови і розмноження різноспорових плауноподібних на прикладі селагінели.

1. Розглянути і замалювати загальний вигляд селагінели (рис.23.2а), позначивши: 1) пагони; 3) листки; 4) корені; 5) стробіл селагінели.

2. Розглянути і замалювати поздовжній розріз через стробіл (рис. 23.2б), позначити: 1) мікроспорофіл, 2) мікроспорангій з мікроспорами, 2) мегаспорофіл, 3) мегаспорангій з мегаспорами.

3. Скласти схему циклу відтворення.

Вивчаючи зразки селагінели, зверніть увагу, що це трав'яниста рослина з ніжним сланким дихотомічно розгалуженим стеблом, яке густо вкрите дрібними листками. Біля основи листків є плівчастий виріст — язичок. Корені селагінели, як і плауна, дихотомічно галузяться. Стробіли звичайно поодинокі і розташовані на верхівках вертикальних пагонів.

На мікропрепараті поздовжнього розрізу стробіла селагінели видно, що на осі стробіла сидять спорофіли, одні з яких несуть мікроспорангії з мікроспорами, а інші — мегаспорангії з мегаспорами. Мікроспор в спорангії багато, а мегаспор — лише чотири. Це свідчить про те, що селагінела — різноспорова рослина, отже, гаметофіт її дводомний.

Завдання 3. Ознайомлення з видовою різноманітністю рідкісних плауноподібних флори України.

Користуючись колекцією, ознайомитися з видовою різноманітністю плауноподібних. Записати види, що занесені до Червоної книги.

Завдання для самостійної роботи(виконуються письмово): скласти порівняльну характеристику класів Плауновидні та класу Молодильникові.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №24.

Відділ Хвощеподібні (Еквізетофіти — Equisetophyta)

q Клас Хвощевидні — Equisetopsida

q Родина Хвощові—Equisetaceae

Мета заняття:вивчити особливості будови хвощів, з'ясувати роль їх у геологічній історії та сучасному рослинному покриві Землі.

Матеріали та обладнання:фіксовані або гербарні зразки хвоща польового (Equisetum arvense L.), спори хвоща, мікропрепарати поздовжнього розрізу стробіла, колекція видів хвощів.

Контрольні питання і завдання.

1. Якими життєвими формами представлені сучасні хвощі? Яке покоління переважає в циклі їх відтворення?

2. Охарактеризуйте спорофіт хвоща польового. Яку лінію еволюції становлять собою хвощеподібні?

3. Хвощі — рівно- чи різноспорові рослини? Що є характерним в будові спор хвощів?

4. Охарактеризуйте гаметофіт хвощів. З чого починається його розвиток? Чим закінчується?

5. На які класи поділяють хвощеподібні? На підставі чого?

6. Розкажіть про значення хвощів в природі і житті людини.

7. Назвіть види хвощів, що ростуть у вашій місцевості. Що ви знаєте про них?

• ⇐ Назад
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• 17
• 18
• 19
• 20
• 21
• 22
• 232425
• Далее ⇒