Власні ресурси комерційних банків

Передумовою ефективної діяльності комерційного банку виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій. Первісну роль в цьому процесі відіграє формування капіталу банку.

Капітал банку -це сукупність ресурсів, які належать власникам банку.

Капітал комерційного банку, як і капітал звичайного підприємства, виконує важливі функції, основними серед яких виступають:

- захисна, тобто функція страхування інтересів вкладників і кредиторів та покриття збитків від банківської діяльності;

- функція забезпечення діяльності (оперативна), яка забезпечує створення та розвиток матеріально-технічної бази банку (фінансування оренди або придбання офісу, закупівлю техніки та обладнання, впровадження нових банківських технологій та продуктів, найом персоналу та підвищення його кваліфікації тощо);

- функція регулятора діяльності (регулююча), тобто використання капіталу як бази для розрахунку відповідних обов'язкових економічних нормативів, що регулюють діяльність комерційних банків.

В банківській практиці для оцінки капіталу використовують поняття «балансовий капітал» та «регулятивний капітал».

Балансовий капітал – залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань.

Регулятивний капітал є розрахунковим показником, основним призначенням якого є покриття негативних наслідків різноманітних ризиків, які банки беруть на себе в процесі своєї діяльності, та забезпечення захисту вкладів, фінансової стійкості й стабільної діяльності банків.

Регулятивний капітал банку складається з двох рівнів [39] :

- 1-й рівень – основний капітал, який вважається незмінним та не підлягає передаванню, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки;

- 2-й рівень - додатковий капітал, має менш постійний характер, його розмір піддається змінам.

Основний капітал складається з таких елементів: фактично сплачений зареєстрований статутний капітал, розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, урахування розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів.

Порядок формування статутного капіталу банку залежить від його організаційно-правової форми. Згідно з законодавством України, комерційні банки можуть створюватися у формі публічних акціонерних товариств або у формі кооперативних банків.

Формування статутного фонду відбувається шляхом внесення грошових коштів учасників. При цьому, грошові внески для формування та збільшення статутного капіталу банку резиденти України здійснюють лише у гривнях, а нерезиденти можуть робити внески як у гривнях, так і в іноземній вільно конвертованій валюті.

Статутний капітал банку не повинен формуватися за рахунок коштів, джерела походження яких не підтверджені. Банк має отримати від учасників банку документи й відомості, потрібні для з'ясування джерел походження коштів, що спрямовуються на формування його статутного капіталу [53]. Для відображення відомостей про формування статутного капіталу банк має складати Таблицю формування статутного капіталу (Додаток А), яка подається до НБУ при реєстрації банківської установи.

Якщо банк створюється у формі кооперативного банку, його статутний фонд формується за рахунок пайових вкладів, кількість яких передбачено статутом фінансової установи. При цьому, кожний учасник кооперативного банку незалежно від розміру своєї участі у капіталі банку (паю) має право одного голосу, а прибутки або збитки кооперативного банку за результатами фінансового року розподіляються між учасниками пропорційно розміру їх паю [5, 53].

Якщо банк створюється у формі публічного акціонерного товариства, формування статутного фонду проводиться шляхом випуску і продажу акцій.

Комерційні банки можуть випускати два види іменних акцій:

- прості (звичайні) - дають їх власникам право голосу на загальних зборах акціонерів, на участь в управлінні банку та отримання частини банківського прибутку у вигляді дивідендів;

- преференційні (привілейовані) – не дають право на участь в управлінні та голосування на загальних зборах акціонерів, але власники таких акцій мають право на одержання дивідендів у фіксованих розмірах незалежно від отриманого банком прибутку, а також привілеї у разі ліквідації банку та розподілу його майна.

Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше 70 мільйонів гривень.

Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день укладення установчого договору [39].

Банк має право збільшувати статутний капітал після того, як усі учасники повністю виконали свої зобов'язання щодо оплати паїв або акцій попередньої підписки і попередньо оголошений підписний капітал повністю оплачено та зареєстровано. Збільшення статутного капіталу може здійснюватись шляхом додаткової емісії акцій (підписки на паї), або за рахунок прибутку шляхом нарахування дивідендів учасникам банку та прийняття ними рішення про їх направлення до статутного капіталу [53].

Збільшення статутного капіталу банку проводиться шляхом внесення змін до статуту, що повинно бути затверджено НБУ, задля чого банк повинен подати пакет документів, потрібних для реєстрації змін, разом із Таблицею збільшення статутного капіталу.

Розкриті резерви, що створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку, включають:

- дивіденди, що направлені на збільшення статутного капіталу;

- емісійні різниці (емісійний дохід) - сума перевищення доходів, отриманих від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав, над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав);

- резервні фонди, що створюються згідно із законами України;

- загальні резерви, що створюються під невизначений ризик при проведенні банківських операцій.

Урахування розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів здійснюється шляхом зменшення розміру основного капіталу на суму:

- недосформованих резервів під можливі збитки операціями банку;

- нематеріальних активів за мінусом суми зносу;

- капітальних вкладень у нематеріальні активи;

- збитків поточного та минулих років.

Додатковий капітал не може бути більшім за 100 % розміру основного капіталу та включає в себе:

- резерви під стандартну заборгованість інших банків;

- резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків;

- сума збільшення (за результатами переоцінки) вартості основних засобів, які є власністю банку і належать до нерухомого майна (нежитлові будівлі, приміщення), що забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

- результат поточного року (прибуток), що зменшений на суму доходів, неотриманих понад 30 днів з дати їх нарахування (крім доходів за державними цінними паперами та цінними паперами, емітованими НБУ). У цьому разі сума неотриманих нарахованих доходів, що приймається до коригування, зменшується на суму сформованого резерву за простроченими і сумнівними до отримання нарахованими доходами. Якщо прибуток поточного року менше загальної суми коригування, то на суму такої різниці зменшується розмір основного капіталу банку;

- субординований борг - це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти, які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніше п'яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. При цьому сума таких коштів, уключених до капіталу, не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу з щорічним зменшенням на 20 % від його первинної вартості протягом п'яти останніх років дії угоди;

- нерозподілений прибуток минулих років;

- прибуток звітного року, що очікує затвердження.

Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на:

- балансову вартість акцій та інших цінних паперів з нефіксованим прибутком, що випущені банками, у торговому портфелі банку та у портфелі банку на продаж (зменшену на суму фактично сформованого резерву за пайовими цінними паперами у портфелі банку на продаж, які обліковуються за собівартістю);

- суму вкладень у капітал асоційованих та дочірніх установ, а також вкладень у капітал інших установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу (зменшену на суму фактично сформованого резерву за цими вкладеннями);

- балансову вартість акцій (паїв) власної емісії, що прийняті в забезпечення наданих банком кредитів (інших вкладень);

- суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного контрагента, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);

- суму перевищення загальної суми операцій, що здійснені щодо одного інсайдера, над установленим нормативним значенням нормативу максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9);

- суму операцій, що здійснені з інсайдерами (пов'язаними особами) на сприятливіших за звичайні умовах (у тому числі за угодами, які передбачають нарахування відсотків і комісійних на здійснення банківських операцій, які менші, ніж звичайні;

- суму коштів, що вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу;

- балансову вартість цінних паперів у торговому портфелі банку, крім цінних паперів, які перебувають у власності банку.

Склад та структура регулятивного капіталу приведений у Таблиці 2.1.

Встановлення нормативів регулювання діяльності комерційних банків є основними економічними заходами контролю та впливу на діяльність банків з боку НБУ як контрольного та наглядового органу.

До нормативів капіталу відносять наступні: мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1), норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) (Н2), норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3).

Мінімальний розмір регулятивного капіталу банку (Н1). Мінімальне значення регулятивного капіталу становить 10 млн. євро. Еквівалент такого розміру в гривнях встановлюється НБУ раз на початку року і залишається незмінним протягом всього звітного періоду. При цьому, курс євро для переводу нормативу в гривневий еквівалент береться більший за величиною:

- встановлений на 1 січня року, що регулюється;

- середньоарифметичний курс за IV квартал попереднього року.

Таблиця 2.1 – Склад регулятивного капіталу комерційного банку

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) (Н2).

Норматив адекватності регулятивного капіталу Н2 встановлюється для запобігання надмірному перекладанню банком кредитного ризику та ризику неповернення банківських активів на кредиторів/вкладників банку.

Норматив адекватності регулятивного капіталу (норматив платоспроможності) відображає здатність банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями, що випливають із торговельних, кредитних або інших операцій грошового характеру. Чим вище значення показника адекватності регулятивного капіталу, тим більша частка ризику, що її приймають на себе власники банку, і навпаки: чим нижче значення показника, тим більша частка ризику, що приймають на себе кредитори/вкладники банку.

Норматив Н2 розраховується за формулою:

, (2.1)

де - регулятивний капітал;

- активи з -ю групою ризику;

- сума створених відповідних резервів за активними операціями та сума забезпечення кредиту (вкладень в боргові цінні папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у вигляді застави майнових прав;

- коефіцієнт ризику за активами з відповідною групою ризику;

- сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

З метою розрахунку Н2 всі активи банку поділяють на п’ять груп, кожній із котрих притаманний свій ступень ризику N (Табл. 2.2).

Таблиця 2.2 – Групи активів за ступенем ризику

Сукупна сума відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами розраховується на звітну дату в гривневому еквіваленті в такій послідовності:

- визначається відкрита валютна позиція банку (довга або коротка) за кожною іноземною валютою та банківським металом;

- визначаються окремо сума довгих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах та сума коротких валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

- визначається сума відкритої валютної позиції в усіх банківських металах;

- визначається більша сума довгих або коротких відкритих валютних позицій банку в усіх іноземних валютах;

- до більшої суми (довгої або короткої) відкритої валютної позиції банку в усіх іноземних валютах додається сума відкритої валютної позиції банку в усіх банківських металах (без урахування знаку). Отримане значення є сукупною сумою відкритої валютної позиції банку за всіма іноземними валютами та банківськими металами.

Нормативне значення показника Н2 – не менше 10 %.

Норматив (коефіцієнт) співвідношення регулятивного капіталу до сукупних активів (Н3) відображає розмір регулятивного капіталу, необхідний для здійснення банком активних операцій, та розраховується за такою формулою:

(2.2)

При цьому, до активів під час розрахунку не включається сума сформованих резервів за всіма активними операціями банку.

Нормативне значення нормативу Н3 має бути не менше ніж 9 %.

Для спеціалізованих розрахункових (клірингових) банків та інвестиційних банків нормативи Н2 та Н3 відрізняються від звичайних значень:

- Н2 - не менше ніж 20 %;

- Н3 - не менше ніж 12 %.

Мінімальні значення нормативів приведені у Таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 – Значення нормативів капіталу для комерційних банків

Приклад

Перевірити виконання всіх вимог щодо обмежень складових капіталу банку та виконання банком нормативів капіталу, спираючись на наступні дані щодо складу його активів і пасивів.

Активи (тис. грн.):

- готівкові кошти – 10000;

- кошти в НБУ – 20000;

- короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади – 15000;

- кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу – 30000;

- нематеріальні активи за мінусом суми зносу – 50;

- кредити клієнтам – 100000.

Пасиви (тис. грн.):

- фактично сплачений зареєстрований статутний капітал – 100000;

- емісійний дохід – 10050;

- резерви під стандартну заборгованість інших банків – 30000;

- субординований борг – 30000.

Курс євро для проведення всіх розрахунків умовно не змінюється та складає 1:10.

Рішення.

По-перше, слід перевірити дотримання вимог щодо складових капіталу банку.

1. Обмеження щодо розміру статутного фонду.

Статутний фонд складає:

100 000 000 грн. : 10 грн. /євро = 10 000 000 євро.

Дана вимога виконується.

2. Обмеження щодо відношення сум додаткового та основного капіталу.

Для перевірки виконання цієї вимоги розрахуємо основний (ОК) та додатковий (ДК) капітал та порівняємо їх:

ОК = (фактично сплачений зареєстрований статутний капітал) + (емісійний дохід)-(нематеріальні активи за мінусом суми зносу) = 100000+10050-50=110000 (тис. грн.)

ДК = (резерви під стандартну заборгованість інших банків) + (субординований борг) = 30000+30000 = 60000.

ОК>ДК (110000>60000) – вимога виконується.

3. Обмеження щодо відношення субординованого боргу до суми основного капіталу.

Субординований борг складає 30000 (тис. грн.), основний капітал – 110000 (тис. грн.).

50% основного капіталу складає 110000·50% = 55000 (тис. грн.), що перевищує розмір субординованого боргу – умова виконується.

Далі розрахуємо нормативи капіталу та зробимо висновок, чи дотримується них банк.

1. Для розрахунку нормативу Н1 визначимо розмір регулятивного капіталу (РК) як суми основного та додаткового капіталу (оскільки відрахувань за умовами прикладу немає) та переведемо отримане значення в євро:

РК = 110000000+60000000=170000000 грн.

Н1 = 170000000 : 10 = 17 000 000 євро.

Нормативне значення (10 000 000 євро) менше за розраховане, отже банк дотримується нормативу Н1.

2. Розрахуємо норматив Н2, для чого розподілимо активи за групами:

- готівкові кошти – 1 група;

- кошти в НБУ – 1 група;

- короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади – 2 група;

- кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу – 4 група;

- нематеріальні активи за мінусом суми зносу – 5 група;

- кредити клієнтам –5 група.

, або 146%

Нормативне значення Н2 не менше 10%, тобто банк дотримується нормативу і, навіть, значно перевищує його мінімальне значення. Тобто власники банку приймають на себе незначну частку ризику.

3. Розрахуємо норматив Н3:

, або 97%

Отже даний норматив банком виконується.

Висновок. Банк дотримується всіх умов щодо розміру складових регулятивного капіталу та виконує всі нормативи капіталу.

• ⇐ Назад
• 1
• 2
• 3
• 4
• 5
• 6
• 789
• 10
• 11
• 12
• 13
• 14
• 15
• 16
• Далее ⇒