Незаконне полювання (ст. 248 КК України).

1. Порушення правил полювання, якщо воно заподіяло істот­ну шкоду, а також незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду, або полювання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України, —

Незаконне полювання — це злочин проти довкілля. Його безпосереднім об'єктом визнаються відносини, що складають­ся у сфері охорони, раціонального використання та відтворення такого природного ресурсу як тваринний світ.

Предметом злочину визнаються дикі та напівдикі звірі та птахи, які охороняються законом і перебувають у стані при­родної волі або утримуються у напіввільних умовах у межах мисливських угідь та відносяться до державного мисливсь­кого фонду.

Не можуть визнаватися предметом незаконного полювання тварини (звірі та птахи), які знаходяться у клітках та вольє­рах, у зоопарках, цирках чи у володінні окремих громадян. Ці тварини законом розглядаються як майно. Посягання на таких тварин кваліфікується як злочин проти власності.

Об'єктивна сторона даного злочину передбачає три са­мостійні форми його вчинення: 1) порушення правил полю­вання; 2) незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду; 3) полю­вання на звірів, птахів чи інші види тваринного світу, що занесені до Червоної книги України.

Для першої форми вчинення вказаного злочину обов'язко­вими ознаками об'єктивної сторони виступають: 1) суспільне небезпечне діяння — полювання з порушенням встановлених законом правил; 2) суспільне небезпечні наслідки — заподі­яння істотної шкоди правоохоронюваним інтересам; 3) необ­хідний причинний зв'язок між діянням та наслідком.

Кримінальна відповідальність за полювання, незаконність якого полягала в порушенні встановлених правил, настає лише за умови заподіяння істотної шкоди. Такою шкодою, зокре­ма, може бути визнано:

— зникнення того чи іншого виду тварин у певній місце­вості;

— знищення місць компактного проживання та розмноження звірів і птахів, їхніх жител, споруд;

— руйнування об'єктів природного середовища;

— знищення тварин, відтворення яких з урахуванням особ­ливостей або чисельності того чи іншого виду (видів) пов'я­зане зі значними труднощами тощо.

Злочин вважається закінчений з моменту настання шкідли­вих наслідків. Склад цього виду злочину матеріальний.

Якщо внаслідок незаконного полювання істотна шкода не настала, винна особа за наявності до того підстав повинна нести відповідальність за ч. 1 або ч. 2 ст. 85 КУпАП.

Для другої та третьої форми вчинення незаконного полю­вання обов'язковими ознаками об'єктивної сторони є суспіль­не небезпечне діяння — незаконне полювання в заповідниках або на інших територіях та об'єктах природно-заповідного фонду та полювання на звірів, птахів чи інші види тваринно­го світу, що занесені до Червоної книги України. Для неза­конного полювання обов'язковою ознакою крім діяння висту­пає місце його вчинення — заповідники або інші території та об'єкти природно-заповідного фонду. За незаконне полюван­ня у заповідниках чи на інших територіях та об'єктах природ­но-заповідного фонду або на звірів, птахів чи інші види тва­ринного світу, які занесені до Червоної книги України, кри­мінальна відповідальність настає незалежно від того, чи мали місце шкідливі наслідки.

Друга та третя форми незаконного полювання вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій — склад злочину формальний.

Полюванням вважаються дії людини, спрямовані на ви­стежування, переслідування з метою добування і власне добу­вання (відстріл, відлов) мисливських тварин (тобто диких звірів та птахів, які можуть бути об'єктами полювання), що перебу­вають у стані природної волі або утримуються в напіввільних умовах (ст. 1 Закону України від 22 лютого 2000 р. «Про мис­ливське господарство та полювання»).

До полювання прирівнюється перебування осіб: у межах мис­ливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілець­кою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добуван­ня звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи лов­чими звірами та птахами, або з продукцією полювання; на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю (ст. 12 названого Закону).

Суб'єктами незаконного полювання виступають фізичні, осудні особи, які досягли 16-річного віку. У випадках вчинен­ня цього злочину службовою особою із використанням свого службового становища, її дії мають кваліфікуватися за ч. 2 ст. 248 КК України.

Суб'єктивна сторона незаконного полювання характери­зується умисною формою вини. До наслідків у вигляді істот­ної шкоди винна особа може відноситися як умисно так і не­обережно.

Мотиви та мета для кваліфікації злочину значення не мають.

Диспозицією ч. 2 ст. 248 КК України передбачені наступні кваліфікуючі ознаки:

1) вчинення незаконного полювання службовою особою з ви­користанням службового становища;

2) вчинення незаконного полювання за попередньою змо­вою групою осіб:

3) вчинення незаконного полювання способом масового зни­щення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу;

4) вчинення незаконного полювання з використанням транспортних засобів;

5) вчинення незаконного полювання особою, раніше суди­мою за злочин, передбачений ст. 248 КК України.

Вчинення незаконного полювання службовою особою з ви­користанням службового становища буде мати місце у випад­ку вчинення злочину особою визнаною відповідно п. 1 При­мітки до ст. 364 КК України службовою. При цьому є обов'яз­ковим використання своїх службових повноважень особою під час незаконного полювання.

Вчинення незаконного полювання за попередньою змовою групою осіб означає, що його спільно вчинили декілька суб'єктів злочину (два або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Вчинення незаконного полювання способом масового зни­щення звірів, птахів чи інших видів тваринного світу озна­чає, що суб'єктом було вчинено такі дії, які здатні спричи­нити чи спричинили загибель великої кількості представників дикої фауни, знищення популяції або певного виду тварин­ного світу в тій чи іншій місцевості чи водоймі (застосування отруйних або вибухових речовин, газу, диму, електроструму»

автоматичної зброї, спрямування стада тварин на болото, тра­лення риби за допомогою заборонених прийомів тощо).

Вчинення незаконного полювання з використанням транс­портних засобів означає, що такий засіб (вертоліт, автомаши­на, мотоцикл, моторний човен, трактор тощо) було застосова­но для вистежування, переслідування, добування звірів або птахів.

Вчинення незаконного полювання особою, раніше судимою за злочин передбачений ст. 248 КК України означає, що його вчинила особа, яка раніше була засуджена за незаконне по­лювання і судимість не була знята чи погашена у встановле­ному законом порядку.