Поняття конституційної юстиції. Становлення і розвиток юстиуії в Україні.

поняття, яке іноді вживається для позначення судів спец, (конституційної) юрисдикції або судів заг. юрисдикції та їхніх функцій щодо вирішення питання відповідності різних нормат.-правових актів або тільки законод. актів конституції. Найчастіше йдеться саме про відповідні суди спец, юрисдикції та їхні зазначені функції. Узагальнено ці функції називають судовим конст. контролем, характер і зміст якого багато в чому визначаються природою органів, що його здійснюють. Існує дві осн. моделі організації такого контролю. За однією з них, що має назву американської, відповід. повноваженнями наділені всі суди заг. юрисдикції. Крім США, ця модель прийнята в Аргентині, Бразилії, Мексиці, Японії та деяких ін. країнах. Різновидом амер. моделі організації суд. конст. контролю є модель, за якою відповідна функція належить не всім заг. судам, а тільки вищому суду заг. юрисдикції. Ця модель реалізована в Австралії, Естонії, Індії, Ірландії, Канаді, Швейцарії та ін. Іноді функція конст. контролю надана не всьому верх, суду (може бути й ін. назва) в цілому, а його спец, палаті. В ряді країн для розгляду відповідних питань передбачене створення спец, складу верх. суду. Ін. моделлю організації суд. конст. контролю є європейська, або австрійська. Вона характеризується наявністю у держ. механізмі спец. суд. органу, відокремленого від судів заг. юрисдикції. Гол. завданням цього органу (як правило, конст. суду) є оцінка конституційності законод. актів, хоча він наділений і рядом ін. повноважень. У Франції, Казахстані та деяких країнах повноваження конст. контролю належать органам квазісуд. характеру — конст. радам. У Конституції України 1996 є спец, розділ — «Конституційний Суд України». КС визначено єдиним органом конст. юрисдикції в Україні (ст. 147).

120. КСУ: функції і повноваження.

Ст. 147. єдиним органом конс. юрисд. .КСУ вирішує питання про відповідність законів та інших пр. актів КУ і дає офіційне тлумачення КУ та зак.України. Ст148.КСУскл.з 18 Конституційного Суду України. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд

суддів України призначають по шість суддів Конституційного Суду України. Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України, який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх двадцяти років та володіє держ авною мовою.Суддя Конституційного Суду України призначається на дев’ять років без права бути призначеним на повторний строк.Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один трирічний строк. 150.До повноважень Конституційного Суду України належить:1) вирішення питань про відповідність Конституції України (конституційність): аконів та інших правових актів Верховної Ради України

актів Президента України; актів Кабінету Міністрів України;правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.питання розглядаються за зверненнями: Президента України; не менш як сорока п’яти народних депутатів України; Верховного Суду України; Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради Автономної Республіки Крим;2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України;З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов’язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.Ст.151.Конституційний Суд України за зверненням Президента України або Кабінету Міністрів України дає висновки про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, щ о вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов’язковість.За зверненням Верховної Ради України Конституційний Суд України дає висновок щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту. А також КСУ дає висновок про порушення КУ або ЗУ ВР АРК.

111. Закон « про місцеві державні адміністрації».Стаття 3. Принципи діяльності місцевих державних адміністрацій. Місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів. Стаття 5. Склад і структура місцевих державних адміністрацій. Склад місцевих державних адміністрацій формують голови місцевих державних адміністрацій. У межах бюджетних асигнувань, виділених на утримання відповідних місцевих державних адміністрацій, їх голови визначають структуру місцевих державних адміністрацій. Примірні переліки управлінь, відділів

та інших структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій, а також типові положення про них затверджуються Кабінетом Міністрів України. Стаття 6. Акти місцевих державних адміністрацій. На виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів — накази. Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов’язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами. Стаття 7. Правові засади діяльності місцевих державних адміністрацій. Правовий статус місцевих державних адміністрацій встановлюється Конституцією України, цим Законом та іншими законами України. Місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим — також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень. Стаття 2. Основні завдання місцевих державних адміністрацій. Місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: 1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян; 3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин — також програм їх національно-культурного розвитку;4) підготовку та виконання відповідних бюджетів; 5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

112. Закон « про судоустрій України» . Стаття 1. Судова влада

1. Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи судової влади здійснюють свої повноваження виключно на підставах, у межах та порядку, передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами. 2. Судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного,

господарського, адміністративного, кримінального, а також конституційного судочинства. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. 3. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Стаття 2. Завдання суду .

Суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Принципи організації і функціонування судової влади мають виражати певні основоположні ідеї , що є характерними для неї. Цими ідеями є гуманізм і демократизм, роль і місце судової влади в державному механізмі, самостійність і незалежність, взаємовідносини із законодавчою та виконавчою владою. З нормативно-правової точки зору принципи мають юридичну форму і закріплені як правило в нормах закону. Стаття 18. Склад суду. 1. Цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються одноособово суддею, який є головуючим і діє від імені суду 2. У випадках, встановлених цим Кодексом, цивільні справи у судах першої інстанції розглядаються колегією у складі одного судді і двох народних засідателів, які при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді. 3. Цивільні справи у судах апеляційної інстанції розглядаються колегією у складі трьох суддів, головуючий з числа яких визначається в установленому законом порядку. 4. Цивільні справи у суді касаційної інстанції розглядаються колегією у складі не менше трьох суддів. (Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом №2875)5. Цивільні справи у зв’язку з винятковими обставинами переглядаються колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності, а у випадках, встановлених цим Кодексом, колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України при їх рівному представництві за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати.6. Під час перегляду рішення, ухвали чи судового наказу у зв’язку з ново виявленими обставинами суд діє в такому самому складі, в якому вони були ухвалені (одноособово або колегіально).

121. Склад і порядок формування Конституційного Суду України(КСУ). Структура і організація діяльності КСУ.

КСУ складається з вісімнадцяти суддів КСУ. Президент України, Верховна Рада України та з’їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ. Верховна Рада України призначає суддів Конституційного Суду України таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади суддів Конституційного Суду України вносить Голова Верховної Ради

України, а також може вносити не менш як 1/4 народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; при цьому депутат має право поставити підпис під пропозицією про висунення лише однієї

кандидатури і ці підписи депутатів не відкликаються. Відповідний Комітет Верховної Ради України подає Верховній Раді свої висновки щодо кожної кандидатури на посаду судді Конституційного Суду України, внесеної у встановленому порядку. Призначеними на посади суддів Конституційного Суду України

вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів депутатів, але більше половини голосів депутатів від конституційного складу Верховної Ради України. Якщо кілька кандидатів набрали однакову кількість голосів і після їх призначення було б перевищено необхідне для призначення число суддів, щодо цих кандидатів проводиться повторне голосування. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду України, який призначався Верховною Радою України, Верховна Рада України призначає іншу особу на цю посаду.За результатами голосування Головою Верховної Ради України підписуються постанови Верховної Ради України про призначення суддів Конституційного Суду України. З’їзд суддів України за пропозицією делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх делегатів з’їзду визначає кандидатури на посади суддів Конституційного Суду України для включення в бюлетені для таємного голосування. Призначеним на посаду судді Конституційного Суду України вважається кандидат, який у результаті таємного голосування одержав більшість голосів від числа обраних делегатів з’їзду суддів України. Якщо голосування проводиться щодо кандидатур, число яких перевищує квоту для призначення на посади суддів Конституційного Суду України, призначеними вважаються кандидати, які набрали більше голосів, ніж інші кандидати на ці посади. У разі припинення повноважень судді Конституційного Суду

України, який призначався з’їздом суддів України, з’їзд суддів України у тримісячний строк призначає іншу особу на цю посаду. За результатами голосування головуючим і секретарем з’їзду підписуються рішення з’їзду суддів України про призначення суддів Конституційного Суду України.. До його складу належать організаційно-правові форми діяльності Суду, а також судова адміністрація(Голова КСУ, його заступники та апарат суду). Відповідно до ЗУ «Про КСУ» у складі КСУ створюються колегії суддів з розгляду питань про відкриття провадження у справах про уявлення та колегії суддів з розгляду питань про відкриття

провадження у справах про конституційні звернення. Завдаггя колегії КСУ лише визначення можливості розгляду подань і звернень, що надійшли до КСУ.Відповідно, колегії КСУ ухвалюють процесуальні рішення про відкриття повадження у

справі в КСУ. У КСУ створюються три колегії – перша, друга і третє колегії суддів. Організаційно-правовими формами діяльності КСУ є засідання та пленарні засідання. Конституційний Суд України на своєму засіданні утворює з числа суддів Конституційного Суду України постійні комісії Конституційного Суду України, що є його допоміжними робочими органами з питань організації його внутрішньої діяльності.

Положення про постійні комісії Конституційного Суду України затверджується Конституційним Судом України на пленарному засіданні. Конституційний Суд України може утворювати на своїх пленарних засіданнях тимчасові комісії для додаткового дослідження питань, пов’язаних з конституційним провадженням у справі, за участю фахівців у відповідних галузях права. КСУ має свій архів і бібліотеку, свій друкований орган «Вісник КСУ», прес-службу, приймальню громадян, господарське управління та ін.

Статус судді КСУ.

Статус судді Конституційного Суду України визначається Конституцією України,ЗУ «Про КСУ» та законами України про статус суддів. Повноваження судді Конституційного Суду України та його конституційні права і свободи не можуть бути обмежені при введенні воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях. Суддя Конституційного Суду України здійснює попередню підготовку питань для їх розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України, бере участь у розгляді справ. Суддя Конституційного Суду України має право витребувати від Верховної Ради України, Президента України, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, суддів, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, посадових осіб, підприємств, установ, організацій усіх форм власності, політичних партій та інших об’єднань громадян, окремих громадян необхідні документи, матеріали та іншу інформацію з питань, що готуються до розгляду Колегією суддів Конституційного Суду України, Конституційним Судом України. Ухилення від дачі пояснень або відмова від надання документів, матеріалів, інформації судді Конституційного Суду України тягне за собою відповідальність винних осіб згідно з законом. Суддя Конституційного Суду України має право публічно висловлювати свою думку з питань, що стосуються провадження у Конституційному Суді

України лише щодо тих справ, у яких Конституційним Судом України прийнято рішення чи дано висновок. Судді Конституційного Суду України при здійсненні своїх повноважень є незалежними і

підкоряються лише Конституції України та керуються цим Законом, іншими законами України, крім тих законів або їх окремих положень, що є предметом розгляду Конституційного Суду України. Особа судді Конституційного Суду України є недоторканною.Суддя Конституційного Суду України не може бути затриманий чи заарештований без згоди Верховної Ради України до винесення обвинувального вироку судом. Судді Конституційного Суду України не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Конституційному Суді України та в його колегіях, за винятком відповідальності за образу чи наклеп при розгляді справ, прийнятті рішень та дачі висновків Конституційним Судом України. Суддя КСУ не може займатися іншою діяльністю, крім викладацької чи наукової.